Постанова

від 04.11.2011 по справі 2а/1770/4817/2011

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/4817/2011

04 листопада 2011 року

10год. 30хв.

м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді  за участю секретаря судового засідання Яковчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

заявника: представник не з'явився,

боржника: представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за поданням

 Державна податкова інспекція у м.Рівне        

до

 Товариство з обмеженою відповідальністю " Західно-Українська  компанія"      

щодо стягнення коштів за податковим боргом, -

ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція у м.Рівне звернулася з поданням в Рівненський окружний адміністративний суд стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю  "Західно-Українська  компанія"  щодо  стягнення коштів за податковим боргом  .

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у відповідача наявна заборгованість зі сплати податків в сумі  169, 05  грн., в тому числі по  єдиному податку. Враховуючи викладене, просить суд прийняти рішення про  стягнення  з   Товариства  з обмеженою відповідальністю  " Західно-Українська  компанія"  коштів на загальну суму 169, 05  грн.  

          Представник податкового органу у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі.  

          Особа, стосовно якої внесено подання, в судове засідання не прибула. Належним чином повідомлена про місце, дату та час судового засідання.

          В силу вимог ч.7 ст.183-3 КАС України, неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання.

          Повно і всебічно з’ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд приходить до висновку, що вимоги органу державної податкової служби підлягають до задоволення.   

          Судом встановлено, що   Товариство  з обмеженою відповідальністю  " Західно-Українська  компанія" є зареєстрованою юридичною особою і платником податків (перебуває на податковому обліку з  06.09.1996 р. ) .

          Як вбачається з матеріалів справи у відповідача наявна заборгованість зі сплати податків в сумі  169, 05  грн., в тому числі по  єдиному податку в сумі  169, 05 грн. Виникла заборгованість у зв'язку з невиконанням відповідачем податкових зобов'язань по податковому повідомленні-рішенні №0013051540 від 6 червня 2011 року на суму 170, 00 грн., прийнятого на підставі акта перевірки №305 від 27 травня 2011 року.

          Відповідно до пп. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

В силу п. 15.1. ст. 15 Кодексу, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно п. 16.1.4. ст. 16 Кодексу, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 20.1.18. ст. 20 Кодексу, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 Кодексу, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Пунктом 87.5. ст. 87 Кодексу передбачено, що у разі якщо здійснення заходів щодо продажу майна платника податків не привело до повного погашення суми податкового боргу, орган стягнення може визначити додатковим джерелом погашення податкового боргу дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.п. 95.1., 95.2. ст. 95 Кодексу, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Як встановлено судом, заявник по справі у відповідності з положеннями п. 59.1 Кодексу виставив відповідачу податкову вимогу від  №620 від 28 серпня 2011 р. (платнику вручена 02 вересня 2011 р.)  , однак станом на час розгляду подання не виконана.

В силу п.п. 95.3., 95.4. ст. 95 Кодексу, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини; орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

          Зазначена заборгованість підтверджується розрахункам податкового боргу перед бюджетом, обліковою карткою платника, податковими повідомленнями - рішеннями, корінцем податкової вимоги, податковими деклараціями та матеріалами справи .

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

          У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція  судів  поширюється  на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги  та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

           Враховуючи, що відповідачем заборгованість не сплачена, суд вважає вимоги  податкового органу  обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

          Керуючись ст. ст. 14-16, 20, 87, 95 Податкового кодексу України, ст. ст. 70, 71, 79, 86, 94, 112, 128, 158-163, 183-3 186, 255, 257 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

           Подання   Державної податкової інспекції у м.Рівне    до  Товариства з обмеженою відповідальністю " Західно-Українська  компанія"  щодо стягнення коштів за податковим боргом задовольнити.  

          Стягнути кошти з Товариства з обмеженою відповідальністю " Західно-Українська  компанія" (код 23303816), яке  має податковий борг, з рахунків у банках обслуговуючих такого платника на суму податкового боргу 169 (сто шістдесят дев'ять) грн. 05 коп.

      Податкову заборгованість в сумі 169 (сто шістдесят дев'ять) грн. 05 коп. перерахувати  в УДК в Рівненській області на р/р 31510969700002.   

          Відповідно до ч.7 ст. 183-3 КАС України постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                    Жуковська Л.А