Постанова

від 12.10.2006 по справі 30/33

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

30/33

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

12 жовтня 2006 р.                                                                                   № 30/33  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Остапенка М.І. (головуючий),

Харченка В.М., Борденюк Є.М.

розглянувши  у відкритомуза участю представника позивача:

касаційну скаргусудовому засіданні у м. КиєвіКорчевного О.І. та представника відповідача –Кісенко В.В.ВАТ “Дніпрошина”

на постанову від 22.05.2006

Дніпропетровського апеляційного господарського суду

у справі№ 30/33

господарського судуДніпропетровської області

за позовомЗАТ “Комплексні технологічні системи”

доВАТ “Дніпрошина”

прозобов`язання підписати акти виконаних робіт та стягнення 398968,62 грн.

ВСТАНОВИВ:

У січні 2006 року закрите акціонерне товариство “Комплексні технологічні системи” звернулося з позовом до відкритого акціонерного товариства “Дніпрошина” про зобов`язання відповідача підписати акти виконаних робіт та стягнення з відповідача 356477,58 грн. основного боргу, 10949,58 грн. річних та 31541,47 грн. інфляційних нарахувань.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2006 призначено судову інженерно-технічну експертизу та зупинено провадження у справі 30/33 на підставі п. 1 ст. 79 ГПК України.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.05.2006, за тією ж справою, вищезазначена ухвала залишена без змін.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції від 22.05.2006 та ухвалу суду першої інстанції від 23.02.2006 в частині зупинення провадження у справі, а справу передати на розгляд до суду першої інстанції. Свої вимоги скаржник мотивує тим, що судом при прийнятті постанови порушено норми процесуального та матеріального права, зокрема, ст.ст. 42, 43, 22, 33, 41, 43, 79, 104 ГПК України, ст.ст. 19, 129 Конституції України.

Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.

Згідно зі ст. 41 ГПК України для  роз`яснення  питань,  що   виникають    при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового    процесу мають  право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз`яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом  в ухвалі.

Відповідно до зазначеної статті, ухвалою господарського суду від 23.02.2006 призначено судову інженерно-технічну експертизу .

Статтею 79 ГПК України передбачено, що господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням  сторони, прокурора,  який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення судової експертизи.

При цьому питання, що стосуються збору доказів в ході розгляду справи, у тому числі і призначення експертизи, є правом і обов`язком суду.

Посилання скаржника у касаційній скарзі на те, що ухвала суду першої інстанції є незаконною у зв`язку з тим, що відповідачу запропоновано здійснити попередню оплату вартості експертних робіт, також були предметом судового дослідження в суді апеляційної інстанції і обґрунтовано не прийняті ним до уваги з тих підстав, що відповідно до ст. 48 ГПК України, витрати, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, визначаються господарським судом і будуть розподілені судом за результатами розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України.

Враховуючи вищезазначене, а також приймаючи до уваги, що інші наведені у касаційній скарзі доводи висновків попередніх судових інстанцій не спростовують, суд не приймає їх до уваги і вважає, що оскаржувана постанова відповідає вимогам діючого законодавства і підстав для її скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ВАТ “Дніпрошина” залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2006 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.05.2006 у справі № 30/33 залишити без змін.

Головуючий                                                                             Остапенко М.І.

Суддя                                                                                         Харченко В.М.

Суддя                                                                                         Борденюк Є.М.