Рішення

від 24.06.2008 по справі 26/76

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26/76

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

24.06.08                                                                                           Справа№ 26/76

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Планета Пластик”, м. Київ

до відповідача: Дочірнього підприємства „Сімексбуд”, м. Львів

про стягнення 273 484,82 грн.                                                                                               

Суддя Деркач Ю.Б.

при секретарі Боровець Я.

Представники:

від позивача Явец О.А. –представник (довіреність № 605/1 від 05.06.2008 р.)

від відповідача Задерецький А.В. –представник (довіреність № 92 від 01.02.2006 р.)

Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки

передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „Планета Пластик”, м. Київ звернулося до Дочірнього підприємства „Сімексбуд”, м. Львів про стягнення 273 484,82 грн.

Ухвалою суду від 19.05.2008 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 03.06.2008 р. Ухвалою суду від 03.06.2008 р. розгляд справи відкладався до 24.06.2008 р.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, подав клопотання від 24.06.2008 р. про відстрочку виконання рішення суду на два місяці та про зменшення розміру неустойки. Клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду та про зменшення розміру неустойки судом відхиляється, як не обгрунтоване.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

14.05.2007 р. між сторонами укладено договір купівлі-продажу № 14/05/07 (далі по тексту –договір).

Згідно умов договору позивач зобов'язався передати у власність відповідача труби захисні поліетиленові (далі по тексту –товар) для прокладання кабелів зв'язку, а відповідач зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору.

На виконання умов договору позивач на підставі довіреностей по видатковим накладним поставив відповідачу товар на загальну суму 815 617,44 грн. (копії довіреностей та видаткових накладних знаходяться в матеріалах справи).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.1. договору передбачено, що форма оплати –безготівкова, у вигляді попередньої оплати партії товару, у розмірі що вказується в Специфікаціях, або Додатках до Договору, від вартості погодженої до відвантаження партії товару, протягом 3 банківських днів з моменту виставлення рахунку на оплату товару. Згідно п. 4.2. договору підставою для попередньої оплати погодженої до відвантаження партії товару є виставлений Продавцем (позивачем) рахунок. Матеріалами справи підтверджено, що позивачем рахунки виставлялися належним чином (копії рахунків долучено). Відповідно до п. 4.3. договору, остаточний термін розрахунку Покупцем (відповідачем) за отриману партію товару здійснюється протягом трьох банківських днів з дати відвантаження даної партії товару.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач своїх зобов'язань перед позивачем щодо оплати отриманого товару належним чином не виконував, частково сплатив вартість товару на загальну суму 589 527,44 грн., що підтверджується банківськими виписками, копії яких знаходяться в матеріалах справи

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким чином, враховуючи вищенаведене заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар склала суму в розмірі 226 090,00 грн.

Також, слід зазначити, що позивачем на адресу відповідача надіслано претензію № 129/5 від 29.01.2008 р. (отримана відповідачем 13.02.2008 р., що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 233211, копія якого знаходиться в матеріалах справи) з вимогою погасити заборгованість в сумі 226 090,00 грн., яка останнім залишена без відповіді та без задоволення.

Згідно п. 8.3. договору, у випадку прострочення виконання будь-якого зобов'язання по цьому Договору сторони мають право вимагати з винної сторони сплати на користь іншої сторони пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу (чи недопоставленого товару) за кожний день затримки. Позивачем нараховано відповідачу пеню на загальну суму 19 194,22 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем нараховано відповідачу інфляційні втрати на загальну суму 25 187,03 грн. та три проценти річних на загальну суму 3 013,56 грн.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення повністю.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з Дочірнього підприємства „Сімексбуд”, м. Львів, вул. Ярошинської, 2 (р/р 2600601008239 в ДЛФ ВАТ „Кредобанк” м. Львів, МФО 385372, код ЄДРПОУ 32568158) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Планета Пластик”, м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 100/2 (р/р 260023010262 в ВАТ „КБ „Актив-банк” м. Київ, МФО 300852, код ЄДРПОУ 32375670) 226 090 грн. 00 коп. основного боргу, 19 194 грн. 22 коп. пені, 25 187 грн. 03 коп. інфляційних втрат, 3 013 грн. 56 коп. –3% річних, 2 734 грн. 85 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                             Деркач Ю.Б.