Постанова

від 22.07.2008 по справі а2/070-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А2/070-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

"22" липня 2008 р.                                                                Справа № А2/070-08

за позовом                    Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів,

м. Київ

до відповідача                    товариства з обмеженою відповідальністю ТД «Вітаміни», м. Вишгород

про                               стягнення 8014,00 грн.

Суддя                                                         О.В. Конюх;

представники сторін:

від позивача –          Суворова І.О., уповноважена, довіреність від 30.05.2008р. № 03-265/507;

від відповідача -           не з'явився;

СУТЬ СПОРУ :

позивач –Київське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Київ – звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою від 12.05.2008р.          № 03-239/460 до відповідача –товариства з обмеженою відповідальністю ТД «Вітаміни»,        м. Вишгород, в якій просить стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу працевлаштування інвалідів в сумі 7221,00 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 793,00 грн., всього 8014,00 грн., та покласти на відповідача судові витрати.

Позивачем в судовому засіданні подано витребувані судом документи та уточнений розрахунок адміністративно-господарських санкцій та пені . Позивач обґрунтовує позов тим, що відповідач, в порушення вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»(далі –Закон № 875-ХІІ) у 2007 році не виконав норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, а саме, за одне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, відповідач до 15.04.2008р. року повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 7221,00 грн. Крім цього, позивач зазначає, що у ч. 3 ст. 20 Закону встановлено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені, а оскільки відповідач порушив терміни сплати адміністративно-господарських санкцій на 393 днів, то він повинен сплатити пеню у розмірі 793,00 грн.

Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не подав, позовні вимоги та представлені позивачем докази не спростував, в судове засідання свого представника не направив, про причини не направлення суд належним чином не повідомив, хоча про день час та місце його проведення повідомлявся судом вчасно належним чином.

Враховуючи те, що чинний КАС України не покладає на суд обов'язку щодо розшуку відповідача, матеріали справи свідчать, що всі особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату час та місце судового розгляду, а також те, що наявних у справі доказів достатньо для розгляду справи по суті, суд на підставі ст. 128 КАС України вирішує справу по суті на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши позов Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю ТД «Вітаміни», м. Вишгород, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши подані докази, суд

встановив:

Згідно з частиною 9 ст. 20 Закону № 875-ХІІ спори, що виникають із правовідносин за статтями 19, 20 Закону № 875-ХІІ, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку.

Відповідно до пункту 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 № 1434, Фонд є урядовим органом державного управління, який діє у складі Міністерства праці та соціальної політики і підпорядковується йому. Згідно пункту 3 цього Положення основним завданням Фонду є, зокрема, контроль за виконанням роботодавцями нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, встановленого Законом № 875-ХІІ. Підпунктом 3 пункту 4 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, визначено, що Фонд відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за своєчасним перерахуванням сум штрафних санкцій, що надходять від підприємств, установ і організацій за недодержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Згідно з пунктом 9 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів для реалізації покладених на Фонд завдань за погодженням з Мінпраці утворюються територіальні відділення Фонду в межах граничної чисельності його працівників.

Відповідно до частини 10 ст. 20 Закону № 875-ХІІ Фонд соціального захисту інвалідів, його відділення мають право захищати свої права та законні інтереси, у тому числі в суді.

Позивач в позовній заяві посилається на порушення відповідачем приписів частини 1 ст. 19 Закону № 875-ХІІ щодо недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

У частині першій ст. 19 Закону № 875-ХІІ визначено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до ч. 8 ст. 19 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Відповідачем на виконання вимог Закону № 875-ХІІ було подано позивачу Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2007 рік (форма № 10-ПІ), що не заперечується представником позивача.

Згідно Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2007 рік                           (форма № 10-ПІ) на підприємстві відповідача норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 1 особа. Згідно цього ж звіту у 2007 році на підприємстві не було працевлаштованих інвалідів.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують  найману  працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 Закону.

Згідно з частиною 1 ст. 18 Закону № 875-ХІІ забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Відповідно до частини 3 ст.181 Закону № 875-ХІІ державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи для інвалідів відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікацій та знань, з урахуванням його побажань.

У частині 3 ст. 18 Закону № 875-ХІІ визначено обов'язки підприємства, що використовує найману працю:

1) виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів;

2) надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для працевлаштування інвалідів;

3) звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Відповідно до Наказу Міністерства праці та соціальної політики України від                        19 грудня 2005 року N 420 “Про затвердження форм звітності та інструкцій щодо їх заповнення” формою звітності про наявність вакантних місць на підприємстві є форма N 3-ПН “Звіт про наявність вакансій”, яка подається підприємствами щомісячно до державної служби зайнятості.

Як вбачається з листа Вишгородського районного центру зайнятості від 03.07.2008р.     № 372/05 відповідач не подавав Звіти за формою 3-ПН про наявність вільних вакансій для інвалідів до Вишгородського районного центру зайнятості в 2006-2007 році.

Відповідачем не надано до суду жодного доказу на підтвердження здійснення останнім будь-яких заходів щодо створення робочих місць для інвалідів у межах визначеного Законом № 875-ХІІ. Також відповідачем не доведено належного виконання свого обов‘язку щодо інформування державної служби зайнятості, місцевих органів соціального захисту населення та відділення фонду соціального захисту інвалідів про створення робочих місць для інвалідів, а також інформування останніх про вільні робочі місця та вакантні посади на які може використовуватися праця інвалідів.

Таким чином судом встановлено, що відповідач не виконав нормативу працевлаштування інвалідів відповідно до частини 1 ст. 19 Закону № 875-ХІІ та обов'язків передбачених частині 3 ст. 18 Закону № 875-ХІІ.

Згідно з ч. 1 ст. 238 ГК України застосування адміністративно-господарських санкцій до суб'єктів господарювання здійснюється за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 217 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції є видом господарсько-правової відповідальності, який застосовується уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною 2 наведеної статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Отже необхідною умовою відповідальності є вина відповідача у не працевлаштуванні інвалідів, яка може виражатись в невжитті всіх необхідних і можливих заходів для забезпечення працевлаштування інваліда.

Відповідно до частини 1 ст. 20 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Як вбачається з матеріалів справи, середньооблікова чисельність штатних працівників в 2007 році становить 33 особи, середньорічний розмір заробітної плати на підприємстві відповідача у 2007р. складає 7221,00 грн. Отже розмір адміністративно-господарських санкцій за одного непрацевлаштованого інваліда в сумі 7221,00 грн. є обґрунтованим та законним.

Відповідно до частини 4 ст. 20 Закону № 875-ХІІ адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями. У тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами самостійно в строк до 15 квітня року наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу працевлаштування інвалідів.

Згідно з частиною 2 ст. 20 Закону № 875-ХІІ порушення термінів сплати адміністративно –господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Судом встановлено, що відповідач порушив термін сплати адміністративно-господарських санкцій на 97 днів. Таким чином, враховуючи:

- суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання відповідачем нормативу працевлаштування інвалідів;

- строки та порядок сплати адміністративно-господарських санкцій визначені частиною 4 ст. 20 Закону № 875-ХІІ;

- розміри облікових ставок НБУ згідно постанов НБУ від 29.12.2007р. № 492 та від 21.04.2008р. № 107

вимоги позивача про стягнення пені в сумі 793,00 грн. підлягають задоволенню частково –в сумі 269,69 грн.

За таких обставин суд задовольняє частково позов Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення з відповідача –товариства з обмеженою відповідальністю ТД «Вітаміни»заборгованості в сумі 7490,69 грн., в тому числі адміністративно-господарських санкцій в сумі 7221,00 грн. та 269,69 грн. пені.

На підставі ст. 94 КАС України, врахувавши, що позивач у справі звільнений від сплати державного мита відповідно до пункту 15 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів “Про державне мито” і судових витрат не здійснював, у зв'язку із задоволенням позову судові витрати, які відповідно до підпункту 3 пункту 3 Прикінцевих та Перехідних положень КАС України, складаються із судового збору в сумі 74,91 грн., суд покладає на відповідача.

Беручи до уваги викладене вище, керуючись ст.ст. 18, 181, 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», ст.ст. 217, 218, 238 Господарського кодексу України, ст.ст. 71, 157-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю ТД «вітаміни»задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ТД «Вітаміни» (07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Шолуденка, буд. 19, Проммайданчик, 32, ідентифікаційний номер 31031400) на користь Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 72, ідентифікаційний код 19023989, р/р 31214230700243 в ГУДК по Київській області, код бюджетної класифікації 50070000 (платежі до Фонду соціального захисту інвалідів), символ звітності –230, МФО 821018) борг в сумі 7490,69 грн. (сім тисяч чотириста дев'яносто гривень шістдесят дев'ять копійок).

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ТД «Вітаміни» (07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Шолуденка, буд. 19, Проммайданчик, 32, ідентифікаційний номер 31031400) в доход державного бюджету України (рахунок № 31118095700001, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, одержувач ГУ ДКУ у Київській області, банк одержувача ГУ ДКУ у Київській області, МФО 821018 код ЗКПО 24074109) судовий збір в сумі 74,91 грн. (сімдесят чотири гривні дев'яносто одна копійка).

Заяву про апеляційне оскарження даної постанови може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

              Суддя                                                                                                 

Повний текст постанови  підписаний “30”  липня  2008р.