Рішення

від 24.07.2008 по справі 3/84

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/84

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2008 р.   Справа № 3/84   

за позовом:  ТОВ ВКФ "Аверс-93",  вул. Кирило-Мифодіївська, 15/20,Київ 1,01001

до відповідача:  ВАТ "Райффайзен банк Аваль", вул. Лєскова, 9, м. Київ, 01011 в особі Івано-Франківської обласної дирекції,  вул. Незалежності,19, м. Івано-Франківськ,76000

про стягнення 543 645 грн. 78 коп.

 Cуддя  Фрич Марія Миколаївна   

При секретарі   Парфан Іван Іванович

Представники:

Від позивача:  Мусій М.Я. -представник, (довіреність №12-52-8/1 від 12.05.08р.)

Від відповідача:  Наливайко С. Я. - головний фахівець відділу по роботі з проблемними кредитами, (довіреність №244332 від 12.07.08р.)

Від відповідача:  Гриньків М. П. - представник, (довіреність №455178 від 21.12.06р.)

СУТЬ СПОРУ:про стягнення  543645,78 грн.

                 При розгляді матеріалів справи в судовому  засіданні з участю представників сторін, суд встановив, що позивачем заявлено вимогу  про стягнення з відповідача 543645,78 грн. з посиланням на:

- факт безпідставного набуття відповідачем 600000 грн. безготівкових коштів та незаконне володіння цими коштами  до 12 травня 2008р.

- рішення суду у справі № 3/184, яким доведено факт необгрунтованого  користування відповідачем спірними коштами,

- абзац 2 ст.35 ГПК України, відповідно до якого  факти встановлені рішенням суду під час розгляду однієї справи, не доводяться при розгляді інших справ,

- кредитні  договори  між позивачем та відповідачем № 010-14-2/291 від 25.09.2003р.,  № 010-00-40-10/276  від  1.10.2004р.,  № 010-00/40-10-248  ,  договір від 19.05.2006р.  на умовах якого  позивачу надавались кредити  лімітом 600000 грн. з подальшим збільшенням ліміту  до 7200000 грн.,    лімітом  в сумі 3000 000 грн.,  лімітом 5 000 000 грн.,  лімітом 4500000 грн.

-  сплата  відповідачу  відсотків за користування кредитними коштами  відповідно на суму 535745, 94грн., 244075,12 грн.,  517139,68 грн., 305 561,64 грн.

- факт підписання договору з  АКБ "Форум"  № 33/06/14-КЛ від 22.09.2006р. з максимальним лімітом 12000000  грн.,  кредитний договір з АКБ "Форум" № 43/07/14-КЛМУ! з максимальним лімітом на суму 23100000 грн., який пізніше збільшено до 26500000 грн.

-абз.1 п.1 ст.1214, відповідно до якої особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов"язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

          Представники відповідача вимоги позивача не визнають, посилаючись на те, що ним не отримувались доходи від майна позивача. Крім того,  відповідач заявив клопотання  про відкладення розгляду справи та залучення до участі в справі  АКБ "Форум".

            Після розгляду клопотанння в судовому засіданні, враховуючи  заперечення відповідача проти  відкладення розгляду спору та його  вимоги  щодо розгляду спору в установлений законом термін, судом клопотання сторони відхилено, з огляду на наступне:

- відповідно до ст.69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. По даному провадженню позовна заява поступила до суду 23.05.2008р. і терміни розгляду спору, передбачені законом сплили.

- відповідно до ч.3 ст.69 ГПК України - у виняткових випадках голова господарського суду чи заступник голови господарського суду має право продовжити строк вирішення спору, але не більше як на один місяць. В спірному випадку виняткових обставин не вбачається, оскільки дане провадження є звичайним,  представники сторін  з"явилися в судове засідання та дали пояснення суду по суті спору.

- в судовому засіданні відповідач  звернув увагу суду на те, що  ним подано клопотання до голови суду про призначення колегіального складу суду,  проти чого не заперечував представник позивача, але  пояснив суду, що такі клопотання необхідно було заявляти стороні  завчасно, щоб  не порушувати його право  щодо розгляду спору в 2-х місячний термін.

          Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК України - сторони зобов"язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об"ективного дослідження всіх обставин справи.

            З цього приводу судом взято до уваги :

- вимоги ст.69 ГПК, яка передбачає терміни вирішення спору в суді,

- звичайний характер судової справи,

- ст.77 ГПК України, яка передбачає підстави  відкладення розгляду справи, серед яких є підстава щодо необхідності заміни відведеного судді/ навіть не подачі клопотання, а вирішення клопотання на  день судового засідання/, проте відсутня підстава - подача стороною клопотання  про колегіальний склад суду.

          Таким чином,  враховуючи  викладене суд прийшов до висновку про відсутність в нього законних підстав для  задоволення клопотання позивача про відкладення розгляду спору.

          Отже, враховуючи пояснення сторін, матеріали справи та вимоги діючого законодавства по суті позовних  вимог,   судом  приймається до уваги:

      - Рішення  господарського суду по справі № 3/184,  яким задоволено позов ТзОВ "Виробничо-комерційної фірми "Аверс-93" за рахунок акціонерного поштово-пенсійного банку "Аваль" і стягнено з названого банку 600000 грн. грошових коштів. Рішення суду  після перевірки всіма судовими інстанціями - залишено в силі. В постанові Вищого господарського суду  України від 4 березня 2008р. зазначено, що колегія суддів  кас аційного суду погоджується з правомірністю висновків судів про повернення потерпілому  /позивачу у справі/ спірних грошових коштів від іншої особи, тобто від відповідача по справі, як таких, що набуті ним без достатньої правової підстави  /внаслідок перерахування некомпетентною посадовою особою та з порушенням  порядку задоволення вимог  кредиторів відповідно  до наведених норм законодавства про банкрутство.

-Статтю 35 ГПК України, відповідно до якої  факти,  встановлені рішенням господарського  суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких  беруть участь ті  самі сторони.

         Таким чином,  факт набуття відповідачем коштів від позивача  без достатньої правової підстави вважається таким, що  фактично має  місце.

          Відповідно до ч.1 ст.1214 Цивільного кодексу -  особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов"язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналась або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

          Відповідно до матеріалів справи,  відповідач  безпідставно отримав у позивача 600000 грн. з 25.09.2003р. і в той же день,  25.09.2003р. позивач  уклав з відповідачем кредитний договір № 010-14-2/291 , за яким отримав кредит у  банку "Аваль" на 600000 грн. В режимі постійного кредитування  позивач перебував в періоді з 25.09.03р. по 18.05.2006р.За цей період банк отримав у позивача  205729,25 грн. відсотків із розрахунку 600000 грн. кредиту, що підтверджується кредитними договорами, розрахунком позивача та платіжними  банківськими документами.

           З наведеного випливає висновок, що  банк, необгрунтовано утримуючи в себе 600000 грн. позивача,  надав відповідні кредити  ВКФ "Аверс" / договір № 010-14-2/291  від 25.09.2003р., договір № 010-00-40-10/276 від 01.10.2004р., договір № 010-00/40-10-248 від 9.08.2005р./ за сумою не менше 600000 грн., за що отримав  дохід в розмірі відсотків.              Відповідно до ст.1214 Цивільного кодексу - такий дохід підлягає відшкодуванню за весь час, коли особа  дізналась або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої підстави.

      В спірному випадку  про володіння майном без достатньої підстави відповідач міг довідатися  з моменту  отримання коштів.

     В періоді з 19.05.2006р.  по 12.05.2008р., позивач не отримував у відповідача кредитів.Проте, відповідач продовжував утримувати у себе майно  позивача  та виходячи із змісту ст.47 Закону України "Про  банки і банківську діяльність" міг займатися розміщенням залучених коштів від свого імені, на  власних умовах та на власний ризик, тобто  отримувати  дохід  від розміщення залучених /незаконно утримуваних/ коштів. Весь такий дохід підлягає відшкодуванню власнику майна.

           При визначенні розміру відшкодування, позивач виходив із розміру сплачених відсотків з розрахунку 600000 грн.  іншим банкам: Договір № 80  від 19.05.2006р.  з VABANK -45353,43 грн.,  договір № 33/06/14-Кл від 22.09.06р. з банком Форум , 119909 грн., договір № 43/07/14-KLMY!   від 9.10.07р. з банком "Форум", сплачено 60397,8 грн. Тобто за вказаний період  позивачем сплачено 225660, 82 грн. відсотків за користування кредитними коштами.       Отримання таких коштів іншими банками є доказом того, що і  відповідач міг отримати такий дохід, а відповідно до ст.1214 Цивільного кодексу  відшкодуванню підлягає дохід, який отриманий або міг бути отриманий.

          Таким чином, вимоги позивача визнаються судом обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.1214 Цивільного кодексу, ст.47 Закону України "Про банки і банківську діяльність",  ст. 49, 69, 77,  82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Стягнути з ВАТ "Райффайзен банк Аваль", вул. Лєскова, 9, м. Київ, 01011 (код ЄДРПОУ 14305909)  в особі Івано-Франківської обласної дирекції, вул. Незалежності, 19, м. Івано-Франківськ, 76018 (код ЄДРПОУ 20551707) на користь ТОВ ВКФ "Аверс-93", юрид. адреса: вул. Героїв Севастополя, 48, м. Київ; поштова адреса: вул. Кирило-Мефодіївська, 15 оф. 20, м. Київ, 04116 (код ЄДРПОУ 19492922) - 543 645 грн. 78 коп. заборговансті, 5 436 грн. 46 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                            Фрич Марія Миколаївна

                                                            рішення підписане 30.07.08

Виготовлено в АС "Діловодство суду"