Постанова

від 15.07.2008 по справі 10/82

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/82

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

          "15" липня 2008 р.       Справа №  10/82

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Жака В.В. розглянув матеріали адміністративної справи № 10/82 від 26.05.2008 року

за позовом: прокурора Ленінського району м. Кіровограда в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, 25009, м. Кіровоград, вул. 50 років Жовтня, 7 а,

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Барва",                              м. Кіровоград, вул. Дзержинського, 82/40

про стягнення 5039,13 грн. штрафних санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2007 році та 74,74 грн. пені

за участю представників:

від прокуратури - Мельник В.В., помічник прокурора Ленінського району, посвідчення № 662, дійсне до 11.06.2011 року;

від позивача - Поліщук О.М., головний спеціаліст - юрист, дійсне до 04-04/200 від 09.01.2008 року;

від відповідача - не з'явилися;

Час прийняття – 11 год. 17 хв.

Прокурором Ленінського району м. Кіровограда в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів подано позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Барва" 5039,13 грн. штрафних санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2007 році та 74,74 грн. пені.

Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, про що свідчать повідомлення № 3190843 про вручення поштового відправлення представнику відповідача, проте не скористався своїм правом брати участь в судовому засіданні та подавати заперечення на позов.

Крім того, відповідачем не подані до суду, витребувані ухвалою від 02.07.2008 року докази, а саме: відомості стосовного того чи не є відповідач суб'єктом малого підприємництва, який сплачує єдиний податок; письмові заперечення проти позову та докази, на їх підтвердження; документальні докази працевлаштування інвалідів  в 2007 році (копії наказів про прийняття на роботу та звільнення з роботи); при задоволенні позову - докази перерахування позивачу суми штрафних санкцій;  докази створення 1 вакантного місця для інвалідів на яке не працевлаштовано вами інвалідів, відповідно до п. 3 Положення про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 року № 314; докази повідомлення органам працевлаштування (центр зайнятості, управління соціального захисту та ін.) про наявність вакантних місць для інвалідів (копії звітності за формою № 3-ПН “Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках” за 2007 рік, копії листів ті ін.); інформацію про те, чи направлялись органами працевлаштування до відповідача інваліди і по якій причині вони не були працевлаштовані; докази наявності (відсутності) у відповідача облікового прибутку за результатами роботи за 2007 рік (копію повної декларації про прибуток за 2007 рік).

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та  представника позивача, господарський  суд, -

                                                 ВСТАНОВИВ:

Із змісту  пунктів 1, 3 “Положення про Фонд соціального захисту інвалідів”, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 1434 від 26 вересня 2002 року, вбачається, що позивач є органом державної влади, який  у правовідносинах з відповідачем реалізує владні управлінські функції, а  право позивача на звернення до суду у спірних відносинах визначено у законодавчому порядку. Пункт 4 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України відносить до компетенції адміністративних судів спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Згідно Положення про Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального  захисту інвалідів, затвердженого Директором Фонду соціального захисту інвалідів від 10.06.2004р., Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів є територіальним органом урядового державного управління - Фонду соціального захисту інвалідів і має статус юридичної особи. Відповідно до покладених на нього завдань здійснює в установленому порядку виконання загальнодержавних програм соціального захисту інвалідів та фінансування заходів соціальної, трудової, фізкультурно-спортивної реабілітації.

Відділення приймає участь у межах своєї компетенції в реалізації на території  області державної політики у сфері соціального захисту інвалідів. Також здійснює на території області контроль за додержанням підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності і господарювання нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Згідно ст. 1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" інваліди в Україні володіють усією повнотою соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод, закріплених Конституцією України та іншими законодавчими актами.

Держава гарантує і забезпечує інвалідам рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами.

Діючим законодавством встановлюється обов'язковий для підприємств  норматив робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування інвалідів, а також передбачається сплата підприємствами штрафних санкцій у разі порушення встановлених нормативів щодо створення (забезпечення) робочих місць для інвалідів.

Таким чином, кожне підприємство (об'єднання), установа чи організація  зобов'язано створити (забезпечити, пристосувати) відповідно до нормативу робочі місця для можливого працевлаштування інвалідів.

Як визначено п. 1 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1995 року № 314, робоче місце інваліда - це окреме робоче місце або ділянка виробничої площі на підприємстві (об'єднанні), в установі та організації незалежно від форм власності та господарювання, де створено необхідні умови для праці інваліда.

Робоче місце інваліда, у відповідності з п. 3 Положення, вважається  створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.

Відповідно до п. 5 Положення, підприємства розробляють заходи щодо  створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Пунктом 14 Положення встановлено, що підприємства у межах доведеного  нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів; щорічно до 1 лютого року, що настає за звітним, подають відділенням Фонду соціального захисту інвалідів відомості про середню річну заробітну плату на підприємстві, середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу та про кількість працюючих інвалідів; визначають види виробництв, цехи та дільниці, де доцільно використовувати працю інвалідів; інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів; створюють для інвалідів умови праці з урахуванням індивідуальних програм  реабілітації, забезпечують соціально-економічні гарантії, передбачені чинним  законодавством; запроваджують у разі потреби посади інструкторів-перекладачів для роботи з глухими працівниками; розробляють і затверджують інструкцію про робоче місце інваліда.

Відповідачем у 2007 році відповідно до встановленого нормативу визначено 1  робоче місце для інвалідів, але робоче місце створено не було, що підтверджується  звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік, який подано відповідачем до Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, отже підприємством не виконувались вимоги п. п. 5, 14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів відносно проведення заходів по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів та повідомлення органів державної служби зайнятості та соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.

Разом з тим, відповідно до п. 3.4. Інструкції щодо заповнення форми № 10-ПІ поштова-річна “Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів” затвердженої наказом № 338 від 29.12.2004 року Міністерства праці та соціальної політики України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.12.2004 року за № 1671/10270, яким визначено, що якщо  при  обчисленні  виникає дробове число, його необхідно округлити до цілого (якщо після коми число 5 і більше, то воно округлюється в бік збільшення). Тобто при середньообліковій чисельності працюючих на підприємстві відповідача в 2007 році 23 особи та виходячи з нормативу, передбаченого ч. 1 ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, у відповідача мав бути працевлаштований 1 інвалід (23х4%=0,92=1).

Таким чином, кількість робочих місць, на яких не працевлаштовані відповідачем інваліди – 1, тому сума штрафних санкцій складає 5039,13 грн.

Положення Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" не встановлюють обов'язку підприємства щодо підбору та працевлаштуванню інвалідів з метою заповнення вакансій, оскільки даний обов'язок покладається на органи працевлаштування, перелічені в ст.18 Закону. Проте, підприємство зобов'язано створити (пристосувати) робочі місця для забезпечення працевлаштування інвалідів і повідомити зазначені органи про наявність вільних робочих місць та вакантних посад, на яких може використовуватися праця інвалідів.

Відповідачем не надано доказів створення робочих місць для працевлаштування інвалідів в кількості відповідно до встановленого нормативу, подання звітів про наявність вільних робочих місць та потребу в працівниках-інвалідах, проведення атестацій робочих місць, розробки і затвердження інструкцій про робоче місце інваліда, інформування центрів зайнятості, місцевих органів соціального захисту населення, відділення Фонду соціального захисту інвалідів або громадських організацій інвалідів про можливість працевлаштування інвалідів, звернення до органів соціального захисту і громадських організацій інвалідів з пропозиціями щодо влаштування робочих місць для інвалідів з переліком видів виробництв, цехів, дільниць чи посад, на яких можливо використання праці інвалідів.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 наведеної статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідач не довів, що ним вжито  всіх заходів по створенню  робочого місця для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2007 році. Тому  він зобов'язаний сплатити штрафні санкції  у розмірі середньої  річної заробітної плати  за  робоче місце, не зайняте інвалідом. Сума штрафних санкцій  за незайняті 1 робоче місце інвалідів, з урахуванням середньорічної  заробітної плати у відповідача в 2007 році, складає 5039,13  грн.

Крім того, відповідно до Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого Міністерством праці та соціальної політики України 16.05.2007 року № 233, порушення строку сплати  адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені, розмір якої обчислюється виходячи зі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діє на момент подання позовної заяви. Облікова ставка пені Національного банку України станом на 30.04.2008 року складає 12 %, тому сума пені, яка підлягає сплаті становить 74,74 грн.

Доказів сплати  штрафних санкцій та пені  в зазначеній  сумі  відповідачем не надано господарському суду.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 71, 160, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, пунктом 6 "Прикінцевих та перехідних положень" Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -

                                                   ПОСТАНОВИВ:

1.      Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.  Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Барва"  (м. Кіровоград, вул. Дзержинського, 82/40, р/р 2600801300012 в КФ ТОВ "Укрпромбанк", МФО 327754,  код ЄДРПОУ 13740595) на користь Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, що знаходиться за адресою: 25009, м. Кіровоград, вул. 50 років Жовтня, 7а (р/р № 31214230600136 у ВДК в м. Добровеличківському районі, банк одержувача: управління Державного казначейства в Кіровоградській області, МФО 823016, код 23684291) заборгованість 5039,13 грн. штрафних санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2007 році та 74,74 грн. пені.

3. Сторони мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України. Про апеляційне оскарження постанови спочатку подається заява. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

4. Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає чинності після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала не набрала законної сили.

           Суддя

  В.В. Жак