Постанова

від 20.10.2006 по справі 2/140-64а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/140-64А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

43010, м. Луцьк, пр. Волі, 54 а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"20" жовтня 2006 р. Справа № 2/140-64А.

за позовом Волинського обласного відділення Фонду соціального захистуінвалідів, м. Луцьк

до Комунального підприємства «Володимир-Волинський містопроект», м. Володимир-Волинський

про  стягнення 6163,64 грн.

     Суддя          Л. О. Черняк

При секретарі Андрусенко О. О.  

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Ліщук А. В. – провідний спеціаліст (довіреність у справі)

від відповідача: Мазурок В. О. – директор

Суть спору: позивач – відділення Фонду соціального захисту інвалідів (надалі відділення ФСЗІ) просить стягнути з відповідача – КП «Володимир-Волинський містопроект» 6 163,64 грн. штрафної санкції за незабезпечення працевлаштування інвалідів.

В обґрунтування пред'явлених до відповідача позовних вимог щодо стягнення 6 163,64 грн. штрафної санкції позивач посилається на те, що відповідно до ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів” (надалі –Закон) передбачений норматив працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих. Згідно поданого позивачем звіту, середньооблікова чисельність працюючих у КП «Володимир-Волинський містопроект» в 2005 році складала 11 чоловік. З урахуванням вимог Закону товариство повинно було працевлаштувати 1-го інваліда, однак робочі місця відповідачем не створені. Згідно розрахунку, сума штрафної санкції за непрацевлаштування відповідачем у 2005 р. 1-го інваліда складає 6 163,64 грн.

    В засіданні суду представник позивача заявлені вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, зазначивши наступне. Комунальним підприємством "Володимир-Волинський містопроект" у відповідності до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" створено одне робоче місце для працевлаштування інваліда. -Свідченням цього є Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік, де в рядку 03 "Кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" зазначено "1", а також штатний розпис підприємства на 2005 рік.

У зв'язку з тим, що основним видом діяльності підприємства є проектні роботи, переважною більшістю працівників підприємства за спеціальністю є архітектори, в тому числі директор та головний інженер. Виходячи з цього адміністрація підприємства не може запропонувати для працевлаштування інваліда іншої ніж найчисельніша спеціальність на підприємстві - архітектор. Посади з іншою спеціальністю на підприємстві на початок звітного періоду були зайняті постійними працівниками і можуть надатись для працевлаштування інваліда за умови їх звільнення.

Інформація про наявність робочого місця була надана територіальному центру зайнятості, про що свідчать постійні публікації в місцевій газеті "Слово правди" в рубриці "На ярмарку вакансій".

У відповідності до статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" - "Працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів." Жодного претендента для працевлаштування ці органи на підприємство не направляли. Відмов у прийнятті на роботу жодному претенденту підприємство не давало.

У зв'язку з цим адміністрація підприємства свої дії по виконанню вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності  інвалідів  в  Україні",  створивши  робоче місце  та надавши  інформацію про його наявність,  вважає достатніми, а вимоги щодо сплати штрафних санкцій - безпідставними.

За останні 3-4 роки у зв'язку з зростаючими об'ємами робіт на підприємстві відчувається постійна нестача спеціалістів-архітекторів. А тому підприємство спроможне прийняти на готові не зайняті робочі місця та забезпечити об'ємом роботи двох спеціалісті-архітекторів незалежно від наявності у бажаючих інвалідності.

Підприємство в даний час для забезпечення себе спеціалістами за кошти підприємства навчає у вищому навчальному закладі за спеціальністю "Архітектура" одного студента.

      Із досліджених матеріалів справи, пояснень представників позивача суд

                                                в с т а н о в и в:

 Відповідно до ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", для підприємств, установ і організацій, незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4 % від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості 1 робочого місця.

      Із матеріалів справи, а саме із звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік, вбачається, що середньооблікова чисельність працівників на підприємстві у звітному періоді складала 11 чоловік, відповідно норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2005 році повинен був становити - 1 інвалід, а фактично у звітному періоді на підприємстві інвалідів не працевлаштовано.

Згідно ст. 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Порядком сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку і використання цих коштів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 року № 1767 (надалі Порядок) встановлено, що суми штрафних санкцій визначаються в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом (п. 5) і виплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, наступного за звітним (п. 4). Суми штрафних санкцій перераховуються підприємствами в дохід державного бюджету на рахунки органів Державного казначейства. У разі несплати штрафних санкцій в установлений термін відділення Фонду вживають заходів щодо їх стягнення у судовому порядку (п. 11).

Таким чином,  відповідно  до ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, відповідач зобов'язаний був до 15 квітня 2006 року перерахувати  6 163,64 грн. штрафної санкції за невиконання нормативу працевлаштування інвалідів, але цей обов'язок не виконав.

Вказані норми Закону спростовують твердження відповідача про те, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується зобов'язанням підбирати та працевлаштовувати інвалідів на створені підприємством робочі місця, так як статтею 19 Закону чітко передбачено обов'язок підприємств самостійно здійснювати працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць.

Згідно п. 4 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку і використання цих коштів штрафні санкції сплачуються підприємствами, організаціями самостійно у визначені законодавством строки. Таким чином, сам господарюючий суб'єкт доводить відповідному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів суму штрафних санкцій, яку він планує сплатити.

Розрахунок відділення Фонду свідчить про те, що відповідачеві за невиконання нормативу – непрацевлаштування 1-го інваліда належить сплатити 6 163,64 грн. штрафної санкції.

Оскільки відповідачем штрафна санкція у добровільному порядку не сплачена, робочі місця для інвалідів не створені, суд дійшов висновку, що позовні вимоги відділення ФСЗІ про стягнення 6 163,64 грн. підставні і підлягають до задоволення.

Заперечення відповідача спростовуються нормами чинного законодавства та матеріалами справи.

Керуючись  Законом України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, ст.ст.69,71,79,86,158-160 КАС України, господарський суд

постановив:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Комунального підприємства «Володимир-Волинський містопроект»  (44700, м. Володимир-Волинський, вул. Луцька, 117, код ЄДРПОУ 31097807) на користь Волинського  обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (м. Луцьк, вул. Писаревського,3А) та зарахувати в доход державного бюджету м. Володимир-Волинський (50070000, р/р 31215230600003, ід. код 21740327 банк УДК у Волинській області, МФО 803014) 6 163,64 грн. штрафної санкції.

Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом 20 днів після подання  заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Л. О. Черняк

          Суддя                                                             Черняк Л.О.