Постанова

від 23.08.2011 по справі 2а/0270/3762/11

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

23 серпня 2011 р.           Справа № 2а/0270/3762/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

головуючого судді Чудак Олесі Миколаївни,

при секретарі судового засідання Терлецькому Євгенію Броніславовичу,  

за участю представника позивача ОСОБА_1,

у відсутність відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Тиврівські електричні мережі" до управління праці та соціального захисту населення Тиврівської районної державної адміністрації Вінницької області про визнання дій протиправними та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ :

09 серпня 2011 року Публічне акціонерне товариство «Вінницяобленерго» в особі структурної одиниці «Тиврівські електричні мережі» (ВАТ “Вінницяобленерго” в особі СО “Тиврівські ЕМ”) звернулося в суд з позовом до управління праці та соціального захисту населення Тиврівської районної державної адміністрації (УПСЗН Тиврівської РДА, Управління) про визнання відмови щодо відшкодування пільг громадянам, які мають право на пільги згідно Закону України “Про міліцію” та стягнення невідшкодовані кошти по пільговій категорії «Працівник кримінально-виконавчої системи на пенсії» в розмірі 2208 грн 83 коп.

Зазначило, що відповідач відмовляючи у відшкодуванні витрат пов'язаних із наданням пільг посилався на постанову Кабінету Міністрів України №879 від 01 серпня 1996 року “Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати”, якою встановлені норми споживання електричної енергії, в межах яких надаються передбачені чинним законодавством пільги на оплату житлово-комунальних послуг. На думку позивача, така відмова є неправомірною, оскільки положення Закону, які обмежують надання пільг в рамках норм споживання визнані неконституційними, в зв’язку з чим, останній звернувся з позовом до суду про стягнення коштів.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2011 року провадження відкрито і адміністративна справа призначена до розгляду.

В судовому засіданні представник позивача – юрисконсульт СО “Тиврівські ЕМ” ОСОБА_1 (довіреність від 14.03.2011 №1-14-2840) заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та надані у справу докази.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, однак надіслав письмові заперечення, згідно із якими позовні вимоги не визнав, разом із тим просив розглядати справу у відсутності свого представника. Свої доводи відповідно до письмових заперечень обґрунтував тим, що УПСЗН Тиврівської РДА не має заборгованості перед позивачем щодо відшкодування витрат громадянам, які мають право на пільги за Законом України  "Про міліцію", так як дане відшкодування не передбачено  Законом  про Державний бюджет України на відповідні роки. Крім того, постановою Кабінету Міністрів України №879 від 01 серпня 1996 року (Постанова №879) встановлено норми користування житлово-комунальними послугами, у тому числі для осіб на яких поширюється дія Закону України "Про міліцію", в межах яких і проводиться відшкодування.

Суд заслухав пояснення представника позивача, дослідив надані у справу докази, надав їм юридичну оцінку, виходячи з наступного.

Зокрема, 13 липня 2011 року листом №709 СО «Тиврівські ЕМ" звернулось до УПСЗН Тиврівської РДА з метою врегулювання спірного питання, яке стосується відшкодування частини вартості електроенергії, пов'язаних із наданням пільг по її оплаті (а.с. 6).

Так, в зазначеному листі позивач запропонував УПСЗН Тиврівської РДА відшкодувати за період з лютого 2011 року по травень 2011 року невідшкодовані кошти по пільговій категорії «Працівники кримінально-виконавчої системи на пенсії» в розмірі 1090 грн 95 коп. Крім того, направив перелік документів для погодження по працівникам кримінально – виконавчої системи на пенсії за період з лютого 2011 року по травень 2011 року відомості розразуку збитків енергопостачальної організації від застосування пільг в оплаті з лютого 2011 року по травень 2011 року по працівникам кримінально – виконавчої системи на пенсії, списки працівникам кримінально – виконавчої системи на пенсії, за період з лютого 2010 року по травень 2011 року та акт звірки розрахунків по наданих пільгах працівникам кримінально – виконавчої системи на пенсії між СО «Тиврівські ЕМ» та УПСЗН Тиврівської РДА за період з лютого 2011 року по травень 2011 року (а.с. 6).

Як встановлено судом із пояснень представника позивача, 27 липня 2011 року позивачеві відмовлено у відшкодуванні витрат, пов’язаних із наданням пільг з оплати електроенергії без норм споживання особами, на яких поширюється дія Закону України «Про міліцію».

Тобто, 27 липня 2011 року відповідач погодив по особі списки пільговиків на яких поширюється дія статті 22 Закону України «Про міліцію». Проте відомості розрахунку збитків з лютого 2011 року по травень 2011 року погодити відмовився.

27 липня 2011 року відповідач підписав акт звірки розрахунків по категорії пільговиків в якому зазначив сальдо на 01 липня 2011 року 1175 грн 63 коп., тобто «в межах норм споживання». Сальдо енергопостачальної Компанії на 01 липня 2011 року складає 3366 грн 46 коп., тобто «без норм споживання» (з них 2208 грн 83 коп. – спірні).

Визначаючись щодо позовних вимог суд виходить з того, що держава гарантує працівникам міліції соціальний захист.

Так, частина четверта статті 22 Закону України "Про міліцію", із врахуванням змін, внесених Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих  актів України",  зобов'язувала  працівникам міліції та членам їх сімей надати 50 - процентну знижку по оплаті спожитої електроенергії, в межах норм встановлених законодавством.

Однак, Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року за №10рп/2008 внесені Законом України про Державний бюджет України на 2008 рік зміни до вказаної статті, в частині, що стосується встановлення меж норм споживання - визнано такими, що не відповідають Конституції України (є не конституційними).

Згідно частини  другої статті 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх  неконституційність.

Отже, на момент виникнення спірних відносин стаття 22 Закону України "Про міліцію" передбачає надання пільг працівникам міліції та членам їх сімей у вигляді 50-процентної знижки по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива без обмеження норм споживання.

Цією ж статтею, передбачено, що за  працівниками  міліції,  звільненими  зі  служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги за цим Законом.

Статтею 9 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 05 жовтня 2000 року №2017-ІІІ (Закон №2017) визначено, що державні соціальні  нормативи  у  сфері  житлово-комунального обслуговування встановлюються з метою визначення державних гарантій щодо надання житлово-комунальних послуг та розмірів плати за житло і житлово-комунальні послуги, які забезпечують реалізацію конституційного права громадянина на житло. До їх числа належать, зокрема, нормативи користування житлово-комунальними послугами щодо яких держава надає пільги.

Відповідно до статті 39 Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік", надання пільг такій категорії споживачів здійснюється за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам.

Пунктом 3 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 року №256, відповідача визначено головним  розпорядником  коштів, який зобов'язаний проводити відповідні відшкодування.

Статтею 19 Закону №2017 закріплено, що виключно законами України  визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних послуг, зокрема послуг з постачання електричної енергії.

Згідно статті 21 вказаного Закону, окремо визначаються нормативи коштів Державного  бюджету України та місцевих бюджетів, що спрямовуються на покриття витрат підприємств, установ і організацій соціально-культурного, житлово-комунального та побутового обслуговування, які не покриваються виплатами населення. Нормативи фінансування встановлюються під час прийняття Закону України про Державний бюджет України на поточний рік, а також під час формування бюджетів соціальних фондів.

За таких обставин, посилання відповідача у своєму листі - відмові на роз’яснення Міністерства фінансів України є некоректним.

Отже, позивачу, як енергопостачальній організації, повинно відшкодовуватися відповідачем 50 відсотків вартості використаної електроенергії, особами на яких поширюється дія статті 22 Закону України "Про міліцію", без врахування норм  спожитої електроенергії, визначених Постановою №879.

В акті звірки розрахунків по категорії пільговиків за період з лютого 2011 року по травень 2011 року, підписаного обома сторонами, вказані суми, що нараховані Тиврівською ЕМ (без врахування норм споживання) та УПСЗН (з врахуванням норм споживання). Різниця склала 2208 грн. 83 коп., яку і просить відшкодувати позивач.

Крім того, в процесі  розгляду справи  встановлено, що між сторонами відсутній спір з приводу переліку та кількості осіб, які мають право на пільги відповідно до статті 22 Закону України "Про міліцію".  

Статтею 95 Конституції України передбачено, що виключно Законом України “Про Державний бюджет України” визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, цільове спрямування цих видатків.

Відповідно пункту 5 статті 51 Бюджетного кодексу розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Згідно пункту 2.1 наказу Державного казначейства України №136 від 09 серпня 2004 року та статті 51 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів мають право брати бюджетні зобов’язання в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисом поточного бюджетного року.

Показники Державного бюджету на 2011 рік в частині виплат, які встановлені статтею 22 Закону України “Про міліцію” розраховано, виходячи з положень Постанови №879, і передбачають призначення для взяття зобов’язань щодо перерахунку пільг.

Проте, суд вважає, що розпорядники бюджетних коштів з врахуванням вимог бюджетного законодавства, у випадку виникнення обставин, які потребують додаткових видатків з бюджету, можуть звернутися з пропозицією про збільшення бюджетних асигнувань чи врахувати їх у кошторис наступного бюджетного року, подавши завчасно пропозиції щодо включення видатків за минулі роки при формуванні бюджету на наступний рік.

Так, за змістом статті 102 Бюджетного кодексу України видатки місцевих бюджетів, передбачені у пункті “б” пункту 4 частини першої статті 89 цього кодексу, фінансуються за рахунок субвенцій з Державного бюджету України в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.

 Пунктами 2, 3 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року за №256 (Порядок) передбачено, що фінансування видатків бюджетів за державними програмами  соціального захисту населення  провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік у межах обсягів, затверджених  у обласних бюджетах, бюджеті автономної республіки Крим, бюджетах м. Києва і Севастополя, міст республіканського  і обласного значення, та у районних бюджетах на зазначені цілі. Головним розпорядником коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники  головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Цим  же положенням пунктом 6 передбачені дії які необхідно здійснити головним розпорядником коштів місцевих бюджетів у разі виникнення додаткових зобов’язань.

Так, у разі виникнення додаткових зобов'язань головні розпорядники коштів місцевих бюджетів надсилають щомісяця до 18 числа фінансовим органам райдержадміністрацій,  виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми. Зазначені фінансові органи готують уточнені реєстри нарахованих у поточному місяці сум та подають їх до 20 числа фінансовим органам обласних, управлінням Державного казначейства в областях.

Більш того, пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №256 поміж іншого установлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з  постачальниками послуг на підставі отриманих від них щомісячних звітів щодо послуг, наданих отримувачам,  які мають право на відповідні пільги

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Представником відповідача не доведено правомірність відмови позивачу у відшкодуванні витрат, пов'язаних із наданням пільг по оплаті електроенергії  особам на яких поширюється дія Закону України "Про міліцію".

За сукупністю наведених обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії управління праці та соціального захисту населення Тиврівської районної державної адміністрації Вінницької області щодо відмови у відшкодуванні пільг громадянам, які мають право на пільги згідно Закону України "Про міліцію".

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Тиврівської районної державної адміністрації Вінницької області на користь Публічного акціонерного товариства  "Вінницяобленерго" в особі Структурної одиниці "Тиврівські електричні мережі" невідшкодовані кошти по пільговій категорії «Працівник кримінально-виконавчої системи на пенсії» в розмірі 2208 грн 83 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства  "Вінницяобленерго" в особі Структурної одиниці "Тиврівські електричні мережі"  витрати по сплаті судового збору в розмірі 25 грн 48 коп. відповідно до платіжних доручень №597 від 08 серпня 2011 року й №627 від 17 серпня 2011 року.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя          Чудак Олеся Миколаївна