Постанова

від 31.10.2011 по справі 2а/0270/4424/11

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

31 жовтня 2011 р.           Справа № 2а/0270/4424/11

                              м. Вінниця

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді ,   

розглянувши у порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи

за позовом: Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів   

до:   фермерського господарства "Марія-Б"  

про: стягнення адміністративно-господарської санкції та пені в загальній сумі 6108,43 гривень,-

ВСТАНОВИВ :

Вінницьким обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів  заявлено позов до фермерського господарства "Марія-Б" (далі ФГ «Марія-Б») про стягнення 5821,43 грн. адміністративно-господарських санкцій та 287,00 грн. пені за невиконання нормативу робочих місць по працевлаштуванню інвалідів у 2010 році.

Позов мотивовано тим, що в порушення статті 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів” відповідач не забезпечив встановленого нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів в кількості 1 особи, в зв’язку з чим зобов’язаний сплатити адміністративно-господарські санкції та пеню.

Представник позивача у судове засідання не прибув, натомість надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився з невідомих суду причин. Про час та місце розгляду справи  повідомлений завчасно та належним чином.

Частиною третьою статті 35 КАС України передбачено, що повістка у справах, для яких встановлено скорочені строки розгляду, має бути вручена у строк, достатній для прибуття до суду.

Відповідно до положень частини 11 статті 35 КАС України, у разі не вручення повістки адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

А тому, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю  для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Разом із тим, частиною 6 статті 128 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неявку сторін, належним чином повідомлених про час та місце судового засідання, відсутність потреби у виклику свідків чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

При цьому, відповідно до положень статті 41 КАС України технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

  Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що, ФГ «Марія-Б» як роботодавець, що використовує найману працю, зобов’язаний виконувати соціальні програми по охороні прав мало захищених верств населення, в тому числі інвалідів, зокрема шляхом створення чи виділення робочих місць для працевлаштування інвалідів згідно законодавства України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в України” (далі –Закон), для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації,  у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Відповідно до положень частини 1 статті 20  підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю (далі - підприємства), де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, на якому працює від 8 до 15 осіб.

При цьому, адміністративно-господарські санкції    розраховуються     та сплачуються підприємствами самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в  якому  відбулося  порушення  нормативу.

Порушення термінів сплати вказаних санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк     (ч. 2 ст.20 Закону).

Статтею 18 Закону також встановлено, що підприємства, поміж іншого,  зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту  4 статті 20 Закону України "Про зайнятість населення" підприємства,  установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про  наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів.

Порушення термінів сплати вказаних санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк     (ч. 2).

Аналогічні положення викладені в Інструкції  щодо заповнення форми звітності N 3-ПН "Звіт про наявність вакансій", затвердженої наказом Міністерства праці та  соціальної політики України від 19.12.2005  № 420, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України  21 грудня 2005 р. за № 1534/11814, відповідно до якої підприємства, установи й організації, їх структурні підрозділи та філії незалежно від форми власності та господарювання повинні за наявності вакансій у повному обсязі подавати інформацію про наявність вільних робочих місць (вакансій) центрам зайнятості за місцем їх реєстрації як платника страхових внесків.

Звіт за формою 3-ПН є актом інформування органів працевлаштування про створені на підприємстві робочі місця для працевлаштування інвалідів і, водночас, запитом про направлення на підприємство інвалідів із встановленим рівнем нозології для працевлаштування.

Згідно положень пункту 2.1  Інструкції   щодо заповнення форми N 10-ПІ (річна)  "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженої  наказом Міністерства праці та соціальної політики   України  №42 від    10.02.2007 р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 лютого 2007 р. за №  117/13384,   роботодавцями  щороку складається  звіт форми № 10-ПІ, в якому, зокрема,  відображаються дані щодо  середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу, середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність та кількості інвалідів,  які  повинні  працювати  на робочих місцях,  і до 1 березня, наступного після звітного періоду, подається або надсилається рекомендованим листом за місцем їх державної реєстрації відділенню Фонду соціального захисту інвалідів.

При цьому,  відповідно до  пунктів  3.3, 3.4 вказаної Інструкції  у рядку 03 відображається кількість інвалідів -  штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених роботодавцем, відповідно до нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, установленого статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Порядок подання підприємствами, установами, організаціями  та фізичними особами, що використовують найману  працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації   їх працевлаштування затверджений постановою Кабінету Міністрів України №70 від 31.01.2007 року  “Про реалізацію статей  19 та  20  Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"( далі - Порядок).

Згідно з пункту 2 Порядку звіт  про   зайнятість   і   працевлаштування   інвалідів роботодавці подають  (надсилають  рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом, а інформацію про наявність  вільних  робочих  місць  (вакантних посад)  для  працевлаштування інвалідів подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових  внесків на  загальнообов'язкове  державне соціальне страхування на випадок безробіття за  формою,  затвердженою  Мінпраці  за  погодженням  з Держкомстатом.

З  аналізу  наведених положень  вбачається, що на  суб’єктів господарювання покладено обов’язок виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів,   надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, звітувати перед Фондом соціального захисту інвалідів, а у разі недотримання вимог чинного законодавства сплачувати адміністративно-господарські санкції.  

З матеріалів справи вбачається, що 24.02.2011 року відповідачем до органів Фонду соціального захисту інвалідів подано звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2010 рік, згідно із яким  середньооблікова кількість штатних працівників на підприємстві становила 14 осіб, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність становила 0 осіб, фонд оплати праці штатних працівників становив  163 тис. грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника становила 11643 грн., кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" становить 1 особа (а.с.4).

Судом також встановлено, що на запит позивача - Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів за №01-08/607 від 22.04.2011 року (а.с.6) щодо надання інформації про наявність вільних робочих місць, Погребищенський районний центр зайнятості  надав відповідь за №04-21/613 від 23.05.2011 року (а.с.7), згідно якої ФГ «Марія-Б» в 2010 році подано інформацію про наявність вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів за період з вересня по грудень. Інваліди не були працевлаштовані в зв’язку з їхньою відмовою з причини віддаленості від місця проживання, хоча направлялися для працевлаштування Погребищенським РЦЗ.

Отже, відповідачем не виконано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в кількості 1-го робочого місця, не подано звіт форми №3-ПН до Фонду, щомісяця не подавався звіт до центру зайнятості  про  наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів і, як наслідок, відповідач повинен був самостійно розрахувати та сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 5821,43 грн.

Оскільки, адміністративно-господарські санкції відповідачем вчасно не сплачені, Вінницьким обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів ФГ «Марія-Б» нараховано пеню в розмірі 287,00 грн., обґрунтованість стягнення якої також підтверджено матеріалами  справи.

Статтею 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в України” передбачено, що спори, які виникають із правовідносин за статтями 19, 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та  органи  місцевого  самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги  та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.  

Доказів, які б спростовували доводи позивача та доказів проведення розрахунків відповідач суду не надала.

За сукупністю наведених обставин, враховуючи те, що відповідачем не забезпечено  встановленого нормативу  робочих місць, призначених для працевлаштування  інвалідів, не проінформовано у порядку встановленому законодавством центр зайнятості, самостійно не сплачено адміністративно-господарські санкції у строки встановлені Законом,  суд приходить до висновку що вимоги позивача є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.  

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

позов задовольнити повністю.

Стягнути з фермерського господарства "Марія-Б" с. Смаржинці Погребищенський район, Вінницька область, 22215 (код ЄДРПОУ 34334842, банківські реквізити: р/р 2600562723, ПАТ "Райфайзен Банк Аваль", МФО 380805) на користь Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (одержувач: держбюджет Погребищенський район, р/р 31211230700469, код 34701083, банк одержувача: ГУДКУ у Вінницькій області, м. Вінниця, МФО 802015, код бюджетної класифікації 50070000, символ звітності 230 "платежі до Фонду соціального захисту інвалідів за 2010 рік") адміністративно-господарські санкції в розмірі 5821,43 (п'ять тисяч вісімсот двадцять одна ) грн. 43 коп., пеню в розмірі 287,00 (двісті вісімдесят сім) гривень.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя  (підпис)          Загороднюк Андрій Григорович

з оригіналом згідно

Суддя

Секретар