Постанова

від 01.11.2011 по справі 2а/0270/4520/11

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

01 листопада 2011 р.                           м. Вінниця                             Справа № 2а/0270/4520/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі Головуючого судді Чудак Олесі Миколаївни, при секретарі судового засідання: Захаріяш Ользі Олександрівні, за участю представника позивача: ОСОБА_1, у відсутність представника відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Виконавчої дирекції Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Вороновицького комбінату комунальних підприємств "Комунальник" про стягнення заборгованості в сумі 2191 грн. 03 коп.

ВСТАНОВИВ :

03 жовтня 2011 року Виконавча дирекція Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (Виконавча дирекція Вінницького обласного ФССТВП, позивач) звернулась в суд з позовом до Вороновицького комбінату комунальних підприємств "Комунальник" (ВККП "Комунальник", відповідач) про стягнення заборгованості  в сумі 2191 грн. 03 коп.

Позов мотивовано тим, що згідно із звітом про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані із загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за 2010 рік, поданим відповідачем до Виконавчої дирекції Вінницького обласного ФССТВП,  ВККП "Комунальник" самостійно визначило заборгованість в сумі 2191 грн. 03 коп., з яких 1983 грн. 23 коп. заборгованості пов'язано з невиплатою заробітної плати та 207 грн. 80 коп. заборгованості по страхових коштах.

Оскільки, заборгованість в добровільному порядку так і не погашена, Виконавча дирекція Вінницького обласного ФССТВП звернулась до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Ухвалами Вінницького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2011 року відкрито провадження і адміністративна справа призначена до розгляду.

Про судові засідання призначені на 18 жовтня та 01 листопада 2011 року відповідач повідомлявся завчасно й належним чином, про що свідчать супровідні листи про направлення ухвали про призначення справи до розгляду та рекомендоване повідомлення про врученні поштових відправлень. Проте, поштові конверти повернулись до суду з відміткою: "за закінченням терміну зберігання".

При цьому, відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адреса місцезнаходження ВККП "Комунальник" співпадає та відображена позивачем у позовній заяві.

Відповідно до статті 33 КАС України, судовий виклик або судове повідомлення осіб, які беруть участь у справі, здійснюється рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами.

У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси, судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам-підприємцям –за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Таким чином, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час, дату й місце розгляду даної справи, та надав юридичній особі можливість реалізувати право на судовий захист, але вона ним не скористалась.

Більше того, закінчення терміну зберігання поштової кореспонденції фактично свідчить про небажання її отримати адресатом. Відповідно, письмових заперечень на позовну заяву згідно із ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2011 року, інших доказів по справі, будь-яких заяв чи клопотань відповідач не надсилав.

Отже, судом ухвалено провести судове засідання у відсутність відповідача.

Представник позивача ОСОБА_1 (довіреність а.с. 15) в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та надані в справу докази.

Суд заслухав представника позивача, дослідив матеріали справи та надав їм юридичну оцінку, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" від 18.01.2001 року № 2240-ІІІ, загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв’язку з втратою заробітної плати ( доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім’ї, вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов’язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами.

Відповідно до ст. 9 Закону  України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" від 18.01.2001 року № 2240-ІІІ, фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Усі застраховані особи є членами цього Фонду. Держава є гарантом надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам Фондом, стабільної діяльності Фонду.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" від 18.01.2001 року № 2240-ІІІ, передбачено, що страхувальник зобов’язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески і згідно ст. 30 Закону несе відповідальність за ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" контролюючими органами є органи фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування - стосовно внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у межах компетенції цих органів, встановленої законом.

Відповідно до абз. 5 п. 7 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VI, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Відповідно до п.п. 1.2, 1.3. ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг (недоїмка) - податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання. Податкове зобов’язання - зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України  "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" самостійне узгодження податкового зобов’язання: податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації.  Зазначене податкове зобов’язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному  або судовому порядку.

Отже, звіт про нараховані внески, перерахування та витрати, пов’язанні з загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності по формі Ф4-ФССзТВП, який подається відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності  та витратами, зумовленими народженням та похованням", п. 1 Порядку подання та обліку звітів по коштах загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 4 березня 2004 року № 21 та  п. 3.3  Інструкції про порядок  надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26 березня 2001 року № 16, і є документом в якому страхувальник самостійно узгоджує суму заборгованості по страхових внескам до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Як вбачається зі звіту про нараховані внески, перерахування та витрати, пов’язані з загальнообов’язковим державним соціальним страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за 2010 рік (а.с. 7), поданим відповідачем до Виконавчої дирекції Вінницького обласного ФССТВП, ВККП "Комунальник" самостійно визначило  заборгованість в сумі 2191 грн. 03 коп., з яких 1983 грн. 23 коп. заборгованості пов'язано з невиплатою заробітної плати та 207 грн. 80 коп. заборгованості по сплаті страхових коштів.

В добровільному порядку сума боргу відповідачем не сплачується.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" спори, що виникають з правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладено, враховуючи, що станом на час розгляду справи в суді відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості перед позивачем в сумі 2191 грн. 03 коп., тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Виходячи з положень ч. 5 ст. 94 КАС України, у справах,  в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.   

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Вороновицького комбінату комунальних підприємств "Комунальник" (вул. Леніна, 30, смт. Вороновиця, Вінницький  район, Вінницька область, р/р №260003014838 в ВЦВ ПІБ, МФО 302571, код ЄДРПОУ 03338337) на користь Виконавчої дирекції Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21037, р/р 37178500300001 в УДК у Вінницькій області (для ФССТВП), МФО 802015, ЗКПО 21727137) заборгованість у сумі 2191 грн. 03 коп. (дві тисячі сто дев'яносто одна гривня три копійки).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя          Чудак Олеся Миколаївна