Постанова

від 10.11.2011 по справі 2а/0570/18213/2011

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



Україна  

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 10 листопада 2011 р.                                                             справа № 2а/0570/18213/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:  11-10

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді  Толстолуцької М.М.

при секретарі          Перовій В.В.

розглянув у  відкритому судовому засіданні  адміністративну справу за позовом:

Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів                          (м. Донецьк)

до      

Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтарський ливарно-механічний завод»  (м. Шахтарськ)

про  

стягнення адміністративно-господарських санкції  за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені у розмірі 46 408,96 грн.

за участю представників сторін:

від позивача:           ОСОБА_1  – за довіреністю

від відповідача: не з`явився

Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернувся до суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтарський ливарно-механічний завод» про стягнення адміністративно-господарських санкції  за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені у розмірі 46 408,96 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримали адміністративний позов, просили задовольнити його у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з’явилася, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялася належним чином, про що в матеріалах справи є відомості. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності позивач суду не надав. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за її відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши доводи представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи  докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

18 жовтня 2011 року Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернувся до суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтарський ливарно-механічний завод» про стягнення адміністративно-господарських санкції  за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в розмірі 44 055,80 грн. та пені в розмірі 2 353,16 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Шахтарський ливарно-механічний завод»  надано звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2010 рік, відповідно до якого середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу відповідача становила 129 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 1 особа. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для відповідача норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 5 робочих місць. Отже, відповідач не виконав норматив по створенню 4 робочих місця по працевлаштуванню інвалідів. У зв’язку з чим, просили стягнути з відповідача адміністративно-господарську санкцію та пеню. За проведеними позивачем підрахунками сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів становить   44 055,80  грн.

На суму заборгованості за період з 16.04.11р. по 10.10.11р. року нарахована пеня в розмірі 2 353,16 грн. Загальна сума заборгованості, яку позивач намагається стягнути з відповідача становить 46 408,96 грн.

Відповідно до підпункту третього пункту четвертого Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затверджене постановою Кабінету Міністрів України   № 1434 від 26 вересня 2002 року, Фонд соціального захисту інвалідів як урядовий орган державного управління (та його територіальні відділення) відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за своєчасним перерахуванням сум штрафних санкцій, що надходять від підприємств, установ і організацій за недодержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

За змістом статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі Закон України № 875) саме Фонду соціального страхування захисту інвалідів надано право на стягнення санкцій за недодержання законодавчо встановленого нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

У судовому засіданні позивач пояснив, що на підприємстві впродовж 2010 року повинно бути працевлаштоване 5 інвалідів, а фактично працював 1 інвалід. Отже відповідач не виконав нормативу по створенню 4 робочих місць по працевлаштуванню інвалідів, за що його й притягнуто до відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахтарський ливарно-механічний завод», зареєстровано у якості юридичної особи Виконавчим комітетом Донецької міської ради, включене до ЄДРПОУ за номером 35401068.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів", законодавство про соціальну захищеність інвалідів в Україні складається з цього Закону та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього.

Статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

У відповідності з ч. 1,3 ст. 18 Закону № 875 забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій   чи  до державної  служби зайнятості.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 5,10-14 "Положення про робоче місце інвалідів і про порядок працевлаштування інвалідів", затвердженого Постановою КМУ від 03.05.1995р. № 314 (далі - Положення), передбачено, що підприємства розробляють заходи по створенню робочих місць для інвалідів, вносять їх в колективний договір, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів, а працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК.

Як вбачаться зі звіту що поданий відповідачем позивачу у відповідності до зазначеного Закону і Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70, середньооблікова численність штатних працівників облікового складу становить 129 осіб, кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів 5, а фактично на підприємстві було працевлаштоване 1 інваліда.

Також, зі звіту про зайнятість та працевлаштування інвалід за 2010 рік за формою №10-ПІ вбачається, що відповідачем самостійно нараховані адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2010 році на суму 54 055,80 грн.

Таким чином, оскільки на підприємстві середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", воно згідно вимог ст. 20 цього Закону має сплатити позивачу адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на підприємстві за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що відповідачем було частково сплачено заборгованість зі сплати адміністративно-господарських санкції у розмірі                  10 000,00 грн., у зв`язку з чим Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів у судовому порядку просить стягнути адміністративно-господарських санкції  за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 44 055,80 грн.

Згідно Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70, обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Донецьким обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів відповідно до розрахунку було обчислено суму адміністративно-господарських санкції у 2010 році в розмірі 44 055,80 грн.

Ця сума адміністративно-господарських санкцій відповідачем у встановлений ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" строк (до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу) у повному обсязі сплачена не була, що дає підстави для нарахування пені відповідно до ст. 20 цього Закону і п.4 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70, що обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

 Згідно поданих позивачем розрахунків, сума пені, яку має сплатити відповідач, становить 2 353,16 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтарський ливарно-механічний завод» на користь Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів підлягає стягненню адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2010 році у розмірі 44 055,80 грн. та пеня в розмірі 2 353,16 грн.

Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не  підлягають стягненню.

На підставі вищевикладеного, керуючись Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», Господарським кодексом України, Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затверджене постановою Кабінету Міністрів України   № 1434 від 26 вересня 2002 року, Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007р. № 70, ст.ст. 17 - 20, 51, 69 - 72, 86, 94, 158 - 164, 167 КАС України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтарський ливарно-механічний завод» про стягнення адміністративно-господарських санкції  за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені у розмірі 46 408,96 грн. – задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтарський ливарно-механічний завод»  (86200, Донецька область, м.Шахтарськ, вул.Д.Бідного,б.2, ід.код 35401068 р/р 26002010052616 в ВАТ ВТБ Банк в/н Києві, МФО 321767) на користь Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (83073, м. Донецьк, вул. Університетська, 91, р/р 31216230700001 в ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ід.код  13492430) адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2010 році у розмірі 44 055,80 грн. та пеня в розмірі                2 353,16 грн.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини  10 листопада 2011 року.

Повний текст постанови  складений 15 листопада 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.   

Суддя                                                                                      Толстолуцька М.М.