03/135-38
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" жовтня 2006 р. Справа № 03/135-38
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Волиньобленерго»в особі Луцької міської філії Відкритого акціонерного товариства «Волиньобленерго», м. Луцьк
до відповідача Державної податкової адміністрації у Волинській області, м. Луцьк
про стягнення 3 435 грн. 43 коп. заборгованості
Суддя Сініцина Л. М.
ПРЕДСТАВНИКИ:
від позивача: Каліщук В.П. –юрисконсульт, дов. в справі
від відповідача: Сівак О.В. –ст. держ. под. інсп., дов. в справі
Суть спору: Відкрите акціонернео товариство «Волиньобленерго»в особі Луцької філії Відкритого акціонерного товариства «Волиньобленерго»просить суд стягнути з Державної податкової адміністрації у Волинській області 3 435 грн. 43 коп. заборгованості за перевищення граничних (договірних) величин споживання електричної енергії за лютий-березень 2006 року. Свої вимоги обґрунтувала тим, що відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», споживачі у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують електропостачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини, а за лютий, березень 2006 року згідно розрахунків за перевищення лімітів за лютий, березень 2006 року ДПА у Волинській області внаслідок перевищення договірної величини споживання електроенергії зобов'язане сплатити суму 3 435,43 грн. - двократної вартості за перевищення граничних величин споживання електричної енергії. Згідно ч.2 п.11 Порядку постачання електричної енергії споживачам, затвердженого Постановою КМУ в редакції від 16.06.2005р., споживач має право протягом поточного розрахункового періоду звернутись до постачальника електричної енергії за коригуванням договірної величини споживання електричної енергії.
Відповідач у відзиві на позовну заяву вимоги відхиляє, посилаючись на те, що позивач не звертався до нього з претензією та те, що ДПА у Волинській області у І кварталі 2006 року спожило 110 815 тис.кВт електроенергії, що не перевищує договірну величину, яка була сплачена у встановлений договором термін.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві та в доданих документах; представник відповідача позов заперечив з підстав, зазначених у відзиві та посилаючись на те, що платні втрати електроенергії не включаються у фактично спожиту електроенергію.
Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд—
В С Т А Н О В И В:
26.09.2001р. між Відкритим акціонерним товариством «Волиньобленерго»в особі Луцької міської філії Відкритого акціонерного товариства «Волиньобленерго»(далі «Електропостачальна організація») та Державною податковою адміністрацією у Волинській області (далі «Споживач») було укладено договір № 1173 на користування електричною енергією (а.с.8-11).
Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 цього договору позивач зобов'язувався відпускати відповідачу електроенергію в кількості визначеній Додатком №1 до договору, а відповідач згідно пункту 4.1 розділу 4 вказаного договору зобов'язувався оплачувати використану електричну енергію, а також вносити інші платежі згідно з чинними тарифами, індексом цін та умовами договору (а.с.8).
Преамбулою договору передбачено, що при виконанні умов договору, а також при вирішенні питань, що не обумовлені ним, сторони зобов'язуються керуватися Правилами користування електричною енергією та чинним законодавством України (а.с.8).
Згідно п.11 Порядку постачання електроенергії споживачам, затвердженого 09.04.2002р. постановою Кабінету Міністрів України № 475 з наступними змінами та доповненнями, граничні величини споживання електричної енергії та потужності доводяться до споживачів як договірні величини у терміни, обумовлені договором. Повідомлення про ці величини є невід'ємною частиною договору. За підсумками місяця гранична величина споживання електричної енергії для споживачів коригується до рівня фактично сплаченої за цей місяць величини її споживання.
Відповідно до частини 5 статті 26 ЗУ «Про електроенергетику»від 16.101997р. № 575/97-ВР з наступними змінами та доповненням, споживачі у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, прийнятого 16.01.2003р., який набрав чинності з 01.01.2004р., зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В лютому 2006 року ДПА у Волинській області спожила 41836 квт/год. електроенергії, в т.ч. 40176 кВт/год. –згідно лічильників та 1660 кВт/год. –втрат електроенергії в мережі, що стверджується рахунком за електроенергію № 529-1173/02-АЕ за лютий 2006 року (а.с. 12). Величина перевищення граничної величини згідно розрахунку позивача складає 8836квт/год. За перевищення граничної величини позивач нарахував відповідачу 3 129 грн., що стверджується рахунком за перевищення лімітів № 1173 від 15.02.2006р. за лютий 2006 року (а.с.13), який відповідачем не оплачено, та розрахунком позивача (а.с.20).
В березні 2006 року ДПА у Волинській області спожила 34824 квт/год. електроенергії, в т.ч. 33180 кВт/год. –згідно лічильників та 1644 к Вт/год. –втрат електроенергії в мережі, що стверджується рахунком за електроенергію № 529-1173/03-АЕ за березень 2006 року (а.с. 15). Величина перевищення граничної величини згідно розрахунку позивача складає 824 квт/год. За перевищення граничної величини позивач нарахував відповідачу 306,43 грн., що стверджується рахунком за перевищення лімітів № 1173 від 17.03.2006р. за березень 2006 року (а.с.16), який відповідачем не оплачено, та розрахунком позивача (а.с.20).
Однак, відповідач заперечує включення позивачем у величину фактично спожитої електроенергії втрат електроенергії в мережі, посилаючись на те, що у підпункті 7.2 договору №1173 від 26.09.2001р. чітко відмежовується фактичне споживання електроенергії від фізичних параметрів мережі від місця установки приладів до межі балансової належності мереж.
Як вбачається з підпункту 7.2 пункту 7 договору №1173 від 26.09.2001р., у випадку, коли прилади обліку електроенергії встановлено не на межі балансової належності електромереж, кількість врахованої ними електроенергії збільшується (зменшується) на величину фізичних втрат енергії в мережі від місця установки приладів до межі балансової належності мереж. Величина втрат в лініях визначається у відсотках, а в трансформаторах –у відсотках і в абсолютному виразі згідно додатків 3, або розраховується щомісячно, виходячи з фізичних параметрів мережі від місця установки приладів до межі балансової належності мереж та фактичного споживання електроенергії. В розрахунках за електроенергію за лютий та березень 2006 року, позивач також розмежовує окремо показник лічильника та платні втрати електроенергії (а.с.12,15). Частиною 5 статті 26 Закону України «Про електроенергетику»також передбачено, що споживачі у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини. Відповідач сплатив вартість спожитої електроенергії, включаючи втрати електроенергії. Тобто, двократну вартість відповідач має сплатити за різницю електроенергії фактично спожитої саме по лічильнику та договірної величини.
Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають до задоволення в частині стягнення 2541 грн. 15 коп. (за лютий 2006 року –40176 –33000 = 7176 х 0,2951 х 1,2 = 2541,15 грн.). В решті суми позову –894 грн. 28 коп. (3435,43-2541,15 = 894,28 грн.) слід відмовити.
Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати по сплаті державного мита в сумі 75 грн. 43 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 87 грн. 27 коп. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 33,34,43,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, господарський суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Державної податкової адміністрації у Волинській області, м. Луцьк Київський майдан,4, код. ЄДРПОУ 01291608, р/р 01040161400003/0 в УДК у Волинській області, МФО 803014 на користь Відкритого акціонерного товариства «Волиньобленерго»в особі Луцької філії м. Луцьк, вул. Залізнична, 1, код ЄДРОПУ 00131512, р/р 260035332766 у Волинському центральному відділенні «Промінвестбанку»м. Луцьк МФО 303138 борг в сумі 2541грн. 15 коп. та на р/р 260073005755 у Західінкомбанку м. Луцька, МФО 303484, державне мито в сумі 75 грн. 43 коп. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 87 грн. 27 коп.
3. В решті суми позову відмовити.
Суддя Л. М. Сініцина
Суд | Господарський суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 27.10.2006 |
Оприлюднено | 21.08.2007 |
Номер документу | 194727 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Волинської області
Сініцина Л.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні