Вирок

від 27.05.2011 по справі 1-689/11

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 1-689/11

В И Р О К

іменем України

"27" травня 2011 р.

Шевченківський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді СЛОБОДЯНЮКА П.Л., при секретарі БАНАС М.К., за участю державного обвинувача прокурора КАЦЮБИ В.С., підсудного ОСОБА_1, захисникаадвоката ОСОБА_2, у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва розглянув кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Чапаєвка Таращанського району Київської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, розлученого, офіційно не працюючого, раніше судимого: 4.03.2010 року - за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року позбавлення волі і за ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробувальним строком 1 рік, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Судовим слідством Шевченківський районний суд м. Києва

В С Т А Н О В И В:

8 травня 2010 року, приблизно о 18 годині, ОСОБА_1, працюючи водієм-навантажувачем в ТОВ „Торгова компанія „Ельдорадо”, під час розвантаження автомобіля, який приїхав до складського приміщення вказаного підприємства, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Глибочицька, 44, в рамках попередньої домовленості щодо вчинення крадіжки з невстановленою особою (водієм згаданого автомобіля), матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, таємно поклав до кузова цього автомобіля шість ноутбуків Samsung NP-R5222-XS02UA, загальною вартістю 29994 грн., а далі, зазначена невстановлена особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, діючи в межах спільного з ОСОБА_1 плану, вивезла ці ноутбуки за межі складського приміщення, після чого останні розпорядилися викраденим майном на власний розсуд.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у предявленому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив фактичні обставини, викладені вище, та при цьому пояснив, що працюючи водієм-навантажувачем в компанії „ТК „Ельдорадо”, 8.05.2010 року, на складі, що знаходиться на вул. Глибочицькій, 44 в м. Києві, у вечірній час, домовився з водієм автомобіля, який також перебував на вказаному складі, викрасти шість ноутбуків, на що останній погодився. Далі підсудний пояснив, що, діючи в межах обумовленого плану, він непомітно для оточуючих, загрузив у кузов згаданого автомобіля шість ноутбуків Samsung, попередньо їх сховавши у піддони, які зазначений водій вивіз за територію складу, після чого, у визначеному раніше місці, вказаний водій залишив частину викрадених ноутбуків (2 шт.) для нього, які він забрав, а у подальшому розпорядився ними на власний розсуд.

Незважаючи на визнання ОСОБА_1 своєї вини у предявленому обвинуваченні, вона також у повному обємі підтверджується і іншими доказами.

Так свідок ОСОБА_3 в суді показав, що ввечері 8 травня 2010 року, коли він перебував поблизу станції метрополітену „Нивки” до нього підійшов раніше знайомий ОСОБА_1 та запропонував купити або продати кому-небудь два ноутбуки, які були при ньому в пакеті, на що він погодився та забрав у підсудного вказані ноутбуки, при цьому на той час він не знав про викрадення ОСОБА_1 цих ноутбуків. У подальшому, як пояснив далі ОСОБА_3, згадані ноутбуки були у нього вилучені співробітниками міліції.

Згідно протоколу виявлення, огляду і вилучення від 10.11.2010 року вбачається, що відповідною уповноваженою особою Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві в цей день було виявлено, оглянуто та вилучено у ОСОБА_3 два ноутбуки Samsung NP-R5222-XS02UA, які зі слів останнього передав йому ОСОБА_1.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), за попередньою змовою групою осіб, тому такі дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.2 ст. 185 КК України.

Призначаючи покарання підсудному, суд визнає обставиною, яка обтяжує покарання рецидив злочинів.

Разом з тим, при призначенні покарання ОСОБА_1, суд бере до уваги і визнає обставинами, які помякшують покарання, його щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину.

Також, призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує те, що він є учасником бойових дій в Афганістані, за місцем проживання, а також серед своїх колишніх співслужовців характеризується позитивно, на наркологічному обліку не перебуває, знаходиться під наглядом психіатра, при цьому лікування не потребує, сам в судовому засіданні негативно оцінив власну протиправну поведінку, тому на думку суду ОСОБА_1 слід призначати найменш суворий вид покарання, передбачений в санкції ч. 2 ст. 185 КК України, однак зважаючи на те, що останній, будучи вже раніше засудженим, вчинив новий умисний злочин вже на початку третього місяця строку випробування, що свідчить про його схильність до протиправних вчинків, в даному конкретному випадку, при обранні відповідного виду покарання, передбаченого згаданою нормою, суд вважає доцільним призначити підсудному максимальний розмір обраного покарання.

Крім того, враховуючи те, що ОСОБА_1 не відбув покарання, призначене вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 4 березня 2010 року, відповідно до ст.ст. 71, 72 КК України, суд вважає необхідним повністю приєднати невідбуту ним частину покарання за попереднім вироком.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 323, 324, 332, 338, 343 КПК України,

П О С Т А Н О В И В

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, за якою призначити йому покарання у виді шести місяців арешту.

Відповідно до ст.ст. 71, 72 КК України, за сукупністю вироків, з урахуванням невідбутого ОСОБА_1 покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 4 березня 2010 року у виді одного року позбавлення волі, шляхом повного приєднання вказаної невідбутої частини покарання, призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді одного року і шести місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 27 травня 2011 року, при цьому включити у вказаний строк час затримання останнього, а саме 3 дні з 16.11.2010 року по 19.11.2010 року.

Змінити ОСОБА_1 міру запобіжного заходу з підписки про невиїзд на взяття під варту, взявши під варту в залі суду, та утримувати останнього до набрання вироком законної сили в Київському слідчому ізоляторі №13.

Після набрання вироком законної сили, речові докази по справі, зазначені на а.с. 62, і які передані на зберігання представникові ТОВ „ТК „Ельдорадо” вважати повернутими зазначеному підприємству.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення.