Постанова

від 17.11.2011 по справі 12240/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнс ька, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

17 листопада 2011 р. № 2а- 12240/11/2070

Харківський окружний адм іністративний суд у складі к олегії:

головуючого - судді Барто ш Н.С.,

суддів: Самойлової В.В., Чудн их С.О.,

за участю секретаря судово го засідання - Островської М .О.,

за участю представників: п озивача - Бідного Б.Т., С пасибо В.В., відповідача - Черниченко І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харко ві справу за адміністративни м позовом Комунального підп риємства "Харківські теплові мережі" до Спеціалізованої д ержавної податкової інспекц ії по роботі з великими платн иками податків у місті Харко ві про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Комунальне п ідприємство «ХАРКІВСЬКІ ТЕП ЛОВІ МЕРЕЖІ», звернувся до су ду з позовом до відповідача, С пеціалізованої державної по даткової інспекції по роботі з великими платниками подат ків у м. Харкові про скасуванн я податкового повідомлення-р ішення від 11.04.2011р. № 0000520854 (нада лі - «рішення № 0000520 854»).

Після прийняття справи до р озгляду позивач надав клопот ання від 27.09.2011р. про об' єднання позовних вимог, в якому проси в об' єднати в одне провадже ння позовні вимоги за позова ми, що розглядаються судом в с правах № 2а-1240/11/2070, № 2а-12241/11/2070, № 2а-12242/11/2070 , № 2а-12243/11/2070, № 2а-12244/11/2070, № 2а-12245/11/2070, № 2а-12246/11/ 2070, № 2а-12247/11/2070. Своє клопотання поз ивач мотивував тим, що податк ові повідомлення-рішення, що є предметом розгляду у справ ах № 2а-1240/11/2070, № 2а-12244/11/2070, № 2а-12245/11/2070, № 2а-122 46/11/2070, № 2а-12247/11/2070 ґрунтуються на одн ому акті перевірки. Податков і ж повідомлення-рішення, що є предметом розгляду у справа х № 2а-12241/11/2070, № 2а-12242/11/2070, № 2а-12243/11/2070 хоча й прийняті за наслідками розг ляду іншого акту перевірки, т им не менш стосуються правов их відносин між позивачем та суб' єктом господарської ді яльності ТОВ «ІТЕР», що в свою чергу є предметом розгляду у справі № 2а-12245/11/2070 але за інший по датковий період. Представник відповідача частково підтри мав клопотання, просив суд об ' єднати в одне провадження позовні вимоги за позовами, щ о розглядаються судом в спра вах № 2а-1240/11/2070, № 2а-12244/11/2070, № 2а-12245/11/2070, № 2а -12246/11/2070, № 2а-12247/11/2070, а в іншій частині в задоволенні клопотання ві дмовити. Ухвалою суду від 29.09.2011 р. клопотання позивача задов олене частково. Суд ухвалив о б' єднати в одне провадження позовні вимоги за позовами, щ о розглядаються судом в спра вах № 2а-1240/11/2070, № 2а-12244/11/2070, № 2а-12245/11/2070, № 2а -12246/11/2070, № 2а-12247/11/2070. В іншій частині в задоволенні клопотання було відмовлено.

В судовому засіданні предс тавники позивача підтримали позовні вимоги і просили їх з адовольнити в повному обсязі з підстав, викладених в адмін істративних позовах та письм ових поясненнях, стверджувал и, що оскаржені рішення прийн яті з порушенням норм матері ального і процесуального пра ва, а також не ґрунтуються на п ервинних документах бухгалт ерського та податкового облі ку позивача.

Представник відповідача п роти задоволення позовних ви мог заперечувала з підстав, в икладених в запереченнях на адміністративний позов, поси лалася на те, що оспорювані по зивачем податкові повідомле ння-рішення були прийняті в м ежах компетенції, за наявнос ті відповідних фактичних під став і відповідно до вимог чи нного законодавства.

Суд, заслухавши пояснення п редставників сторін, досліди вши залучені до справи докум енти, проаналізувавши їх у су купності, встановив наступні фактичні обставини справи.

Фахівцями Спеціалізованої державної податкової інспек ції по роботі з великими плат никами податків у місті Харк ові проведена перевірка фіна нсово-господарської діяльно сті позивача за період з 01.10.2008р. по 30.09.2010р.

За наслідками перевірки бу в складений акт № 821/23-1/31557119 від 24.03.201 1р. (надалі - Акт перевірки).

На підставі висновків, викл адених в Акті перевірки, відп овідачем були прийняті насту пні податкові повідомлення-р ішення:

- № 0000520854 від 11.04.2011р. (надалі - «Рішення № 0000520854»), яким на пі дставі п.54.3 ст. 54 та п. 58.1 ст. 58, ст. 77, п . 200.14 ст. 200 Податкового кодексу (П К) у зв' язку із порушенням по зивачем п.п. 7.7.2, п.п. 7.7.3, п.п. 7.7.4, п. 7.7 ст .7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивач у було зменшено суму бюджетн ого відшкодування (у тому чис лі заявленого в рахунок змен шення податкових зобов' яза нь наступних періодів) з ПДВ у розмірі 4 095 983 грн., у т.ч. за серпе нь 2009р. - 1 454 530 грн., за вересень 200 9 р. - 2 541 153 грн.;

- № 0000480854 від 11.04.2011р. (надалі - «Рішення № 0000480854»), яким на пі дставі п.54.3 ст. 54 абз.2 п.п.123.1 ст. 123 ПК України у зв' язку із поруше нням позивачем п.п. 3.3.1 п. 3.1, п.п. 3.2.5 п . 3.2 ст. 3, п.4.2 ст.4, п.п. 7.3.1 п.7.3, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4. 4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України « Про податок на додану вартіс ть», позивачу була визначена сума грошового зобов' язанн я за ПДВ в розмірі 4 979 593 грн., і за штрафними (фінансовими) санк ціями (штрафами) в розмірі 1 244 89 8,25 грн.;

- № 0000490845 від 11.04.2011р. (надалі - «Рішення № 0000490854»), яким на пі дставі п. 54.3 ст. 54 та п. 123.1 ст. 123 ПК Ук раїни у зв' язку із встановл еним порушенням позивачем п. 4 «Порядку встановлення норм ативів збору за забруднення навколишнього природного се редовища і стягнення цього з бору», затвердженого постано вою КМУ від 01.03.1999 за №303 (із змінам и та доповненнями), п.п.6.4. п. 6 Інс трукції про порядок нарахува ння та сплати збору за забруд нення навколишнього природн ого середовища, затвердженої наказом Міністерства охорон и навколишнього природного с ередовища та ядерної безпеки України та ДПА України від 19.07. 1999 року № 162/379 із змінами та допов неннями, зареєстрованої в Мі ністерстві юстиції України 0 9.08.99р." за № 544/3837, позивачу була збі льшена сума грошового зобов' язання за платежем збір за за бруднення навколишнього при родного середовища в розмір і 193 730 грн., в т.ч. 154 984 грн. - за основн им платежем, і 38 746,14 грн. - за штр афними (фінансовими) санкція ми;

- № 0000510854 від 11.04.2011р. (надалі - «Рішення № 0000510854»), яким на пі дставі згідно з п. 54.3 ст. 54 абз. 2 п. 123.1 ст.123 ПК України у зв' язку із порушенням позивачем п.п.4.1.6 п. 4.1 ст.4, п.5.1 п.п.5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3, п. 5.9 ст. 5, п.п. 8.1.2 п. 8.1, п.п.8.3.2 п.8.3, п. 8.4.2 п.8.4, п.п.8.7.1 п.8. 7 ст.8 Закону України «Про опод аткування прибутку підприєм ств», позивачу збільшена сум а грошового зобов' язання за основним платежем (податком на прибуток підприємств) в ро змірі 5 592 грн. та визначена сума грошового зобов' язання за штрафними (фінансовими) санк ціями (штрафами) в розмірі 1 398 г рн.;

- № 0000530854 від 11.04.2011р. (надалі - «Рішення № 0000530854»), яким на пі дставі п. 54.3 ст. 54 та п.58.1 ст. 58, ст. 77, П К України у зв' язку із поруш енням позивачем п.п. 3.3.1 п.3.1, п.п. 3.2. 5 п. 3.2 ст. 3, п.4.2 ст.4, п.п. 7.3.1 п.7.3, п.п. 7.4.1, п.п . 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану варті сть», позивачу зменшено розм ір від' ємного значення суми ПДВ у розмірі 3 204 810 грн.

Факти проведення перевірк и, складення Акту перевірки т а його зміст, прийняття перел ічених рішень і їх зміст, визн аються сторонами і об' єктив но підтверджуються Актом пер евірки, Рішеннями № 0000480854, 0000490854, 0000510854Ю 0000520854, 0000530854, засв ідчені копії яких залучено д о матеріалів судової справи.

Позивач оскаржив переліче ні повідомлення-рішення в ад міністративному порядку, але його скарги були відхилені. З авірені копії скарг та рішен ь за наслідками розгляду ска рг залучено до матеріалів су дової справи. У зв' язку із ві дхиленням скарг в адміністра тивному порядку позивач звер нувся за захистом своїх прав до суду.

Судом встановлене, що Рішен ням № 0000480854 визначена сума г рошового зобов' язання за шт рафними (фінансовими) санкці ями (штрафами) в розмірі 1 244 898,25 г рн.

З доданого до Рішення Розра хунку податкового зобов' яз ання та штрафних (фінансових ) санкцій по ПДВ за результата ми планової виїзної перевірк и Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (акт перевірки від 24.03.2011 року № 821 /23-1/31557119), випливає, що штраф визна чений за січень 2009 року, на підс таві п.123.1 ст.123 ПК України. Тобто , відповідач застосував штра ф на підставі норми, що не діял а станом на день вчинення вия вленого відповідачем правоп орушення. Як вбачається з зап еречень відповідача, він при цьому керувався нормою п.11 пі дрозділу 10 «Інші перехідні по ложення» ПК України.

Суд враховує, що згадана нор ма була включена до ПК Україн и лише Законом України № 3609-VI ві д 07.07.2011р. «Про внесення змін до П одаткового кодексу України т а деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконал ення окремих норм Податковог о кодексу України»(розділ I, ст аття 1 п.123 «є»). Цей Закон (зг ідно його розділу II «Прикінце ві та перехідні положення») набирає чинності з дня, на ступного за днем його опублі кування. Закон був опубліков аний в газеті «Голос України », 2011, 08, 05.08.2011р. N 144. Таким чином Зак он, на який посилається від повідач, набрав чинності з 06.08.2 011р., тобто через 3 місяці після прийняття оскаржуваного ріш ення, і станом на день його вин есення не діяв. Тому він не мож е бути застосований для оцін ки правомірності цього рішен ня.

Відповідно до п.1 Розділу XIX П К України, цей кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року. Згід но ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє при нцип верховенства права.

Конституційний суд Украї ни в рішенні від 9.02.1999р. у справі N 1-рп/99 вказав, що в регулю ванні суспільних відносин з астосовуються різні способи дії в часі нормативно-правов их актів. Перехід від однієї ф орми регулювання суспільних відносин до іншої може здійс нюватися, зокрема, негайно (бе зпосередня дія), шляхом перех ідного періоду (ультраактивн а форма) і шляхом зворотної ді ї (ретроактивна форма). За зага льновизнаним принципом прав а закони та інші нормативно-п равові акти не мають зворотн ої дії в часі.

Отже, Конституційний суд Ук раїни визнав, що відсутність зворотної дії закону у часі є принципом права. Враховуючи , що ПК України станом на день винесення Рішення № 0000480854 н е містилось жодної норми, яка б вказувала на те, що передбач ені кодексом штрафи можуть з астосовуватися за правопору шення, що були вчинені до набу ття ним чинності, в даному вип адку відповідач порушив прав ила про не припустимість зво ротної дії закону у часі, що є прямим порушенням ст.8 Консти туції України.

Судом також встановлено, що за змістом Акту перевірки (ар к. 65), встановлено заниження за декларованих позивачем зобо в' язань з ПДВ на суму безопл атно наданих послуг - 37 207 866грн ., в т.ч. ПДВ 6 201 311 грн., по періодах:

- за січень 2009р. - 33787601 грн., в т.ч. ПДВ - 5631267грн. (дебіторська заб оргованість по рах. 645 «Розрах унки з бюджетом по пільгам та субсидіям»станом на 01.01.2009 - 337876 00,71грн., в т.ч. ПДВ 5631266,79грн. за надан і та не компенсовані послуги теплопостачання);

- за січень 2010р. - 3420265грн., в т.ч. П ДВ - 570044грн. (дебіторська забор гованість по рах. 645 «Розрахун ки з бюджетом по пільгам та су бсидіям»станом на 01.01.2010, яка вин икла за надані та не компенсо вані послуги за 2009 рік - 3420265грн ., в т.ч. ПДВ 570044грн.

Підставами для донарахува ння сум ПДВ стало те, що на про тязі періоду з 01.10.2008р. по 30.09.2010р. на рахунок позивача в держказн ачействі не надходили грошов і кошти з бюджету в погашення дебіторської заборгованост і, яка обліковувалась станом на 01.10.2008 по бух. рах. 645 «Розрахунк и з бюджетом по пільгам та суб сидіям»в сумі 30 946 745,81 грн. Відпов ідач стверджує, що порядок на рахування та відшкодування в итрат по пільгах та субсидія х населенню визначено Законо м України «Про державний бюд жет України», Законами Украї ни, що стосуються надання піл ьг та субсидій категоріям гр омадян, які мають право на отр имання пільг та субсидій згі дно діючому законодавству, з окрема Постановою КМУ № 20 від 11.01.2005 року зі змінами та доповне ннями. Жодним з нормативних д окументів, в яких визначено п орядок надання пільг та житл ових субсидій населенню на о плату послуг теплопостачанн я, не передбачено механізму п ерерахування субвенцій з дер жавного або місцевого бюджет ів на погашення заборгованос ті по наданим пільгам та житл овим субсидіям населенню, як а виникла у попередніх періо дах. Тобто, якщо на протязі бюд жетного періоду позивач не о тримав з бюджетів всіх рівні в відшкодування по пільгах т а субсидіях населенню, то в на ступному бюджетному періоді таке відшкодування не перед бачено. Таким чином, надані по слуги кінцевому споживачу в частині пільг та субсидій, як і залишились не відшкодовані по закінченню бюджетного пе ріоду, є безоплатно наданими . Відповідач посилається в Ак ті перевірки на п. 1.4, ст. 1, п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість».

Суд вважає, що в даному випа дку Відповідач невірно засто сував норми матеріального пр ава, виходячи з наступного.

Згідно пункту 1.4 ст.1 Закону У країни «Про податок на додан у вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997р., пос тавка послуг - будь-які операц ії цивільно-правового характ еру з виконання робіт, наданн я послуг, надання права на кор истування або розпорядження товарами, у тому числі немате ріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операці ї з безоплатного виконання р обіт, надання послуг. Поставк а послуг, зокрема, включає над ання права на користування а бо розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізи нгу), поставки, ліцензування а бо інші способи передачі пра ва на патент, авторське право , торговий знак, інші об'єкти п рава інтелектуальної, в тому числі промислової, власност і. Також, згідно з п.4.2 ст.4 Закону України «Про податок на дода ну вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997р. із змінами та доповненнями, у ра зі поставки товарів (робіт, по слуг) без оплати або з частков ою оплатою їх вартості кошта ми у межах бартерних (товароо бмінних) операцій, здійсненн я операцій з безоплатної пер едачі товарів (робіт, послуг) б аза оподаткування визначаєт ься виходячи з фактичної цін и операції, але не нижчої за зв ичайні ціни.

Закон України «Про податок на додану вартість»не місти ть в собі визначення терміну «безоплатно надані послуги» . Тому, на підставі п. 1.17 ст.1 цьог о Закону, цей термін має розу мітися у значенні, вказаному в Законі України "Про оподатк ування прибутку підприємств ".

Відповідно до п.1.23 ст.1 З акону України «Про оподаткув ання прибутку підприємств», безоплатно надані послуги - це послуги, які надаються пла тником податку без вимоги пр о компенсацію їх вартості.

Судом встановлено, що всі по слуги позивача надавались з вимогами компенсації їх варт ості. Це підтверджується , в тому числі, даними бухгалте рського обліку позивача про наявність дебіторської забо ргованості, що знайшло своє в ідображення і в Акті перевір ки.

Відповідач не навів жодног о доказу, надання позивач пос луг без вимог про їх оплату. На впаки, в Акті перевірки визна но, що на момент надання відпо відних послуг з теплопостача ння, позивач мав вимоги по спл аті вартості цих послуги в по вному обсязі згідно встановл ених тарифів. Що ж стосу ється заперечень відповідач а в тій частині, що після закін чення бюджетного року ці вим оги нібито були припинені, то дані ствердження суперечать чинному законодавству Укра їни. В тому числі, згідно ст. 625 Ц ивільного кодексу України, б оржник не звільняється від в ідповідальності за неможлив ість виконання ним грошового зобов' язання. Відповідно д о ст. 229 Господарського кодекс у України, учасник господарс ьких відносин у разі порушен ня ним грошового зобов'язанн я не звільняється від відпов ідальності через неможливіс ть виконання і зобов'язаний в ідшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санк ції відповідно до вимог, вста новлених цим Кодексом та інш ими законами. Відповідно до ч .2 п.12 Порядку фінансування вид атків місцевих бюджетів на з дійснення заходів з виконанн я державних програм соціальн ого захисту населення за рах унок субвенцій з державного бюджету затвердженого Поста новою КМ України від 4 березня 2002 р. N 256: «Погашення кредиторсь кої заборгованості за зазнач еними державними програмами соціального захисту населен ня, яка утворилася станом на п очаток року, провадиться пер шочергово».

Крім того суд погоджуєтьс я із ствердженнями позивача про те, що згідно ст.3 ч.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітніст ь в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом об ліку, який ведеться підприєм ством. Фінансова, податкова, с татистична та інші види звіт ності, що використовують гро шовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обл іку. Відповідач не надав жодного посилання, на підста ві якого первинного документ у бухгалтерського обліку поз ивач мав списати заборговані сть і відмовитися від вимог п о погашенню зобов' язань щод о вказаних вище сум грошових коштів.

Оцінюючи встановлені вище обставини в їх сукупності су д приходить до висновку про т е, що позовні вимоги в частині скасування виданого відпові дачем податкового повідомле ння-рішення № 0000480854 від 11.04.2011р. підлягають задоволенню.

Також судом встановлене, що Рішенням № 0000490854 визначена сума грошового зобов' язанн я за штрафними (фінансовими) с анкціями (штрафами) в розмірі 38 746,14 грн. Позивач вважає, щ о при цьому були порушені нор ми Конституції та законодавс тва України з підстав, аналог ічних викладеним вище при ан алізі Рішення № 0000480854. Відпо відач з цього приводу надав з аперечення, аналогічні викла деним при аналізі Рішення № 0000480854.

Суд враховує, що норма, на як у посилається відповідач як на обґрунтування своїх дій, б ула включена до ПК України ли ше Законом України № 3609-VI від 07.07.2 011р. «Про внесення змін до Пода ткового кодексу України та д еяких інших законодавчих акт ів України щодо вдосконаленн я окремих норм Податкового к одексу України»(розділ I, стат тя 1 п.123 «є»). Цей Закон (згід но його розділу II «Прикінцеві та перехідні положення») набирає чинності з дня, наст упного за днем його опубліку вання. Закон був опублікован ий в газеті «Голос України», 20 11, 08, 05.08.2011р. N 144. Таким чином Закон , на який посилається відпов ідач, набрав чинності з 06.08.2011р., т обто через 3 місяці після прий няття оскаржуваного рішення , і станом на день його винесен ня не діяв. Тому він не може бу ти застосований для оцінки п равомірності цього рішення.

Відповідно до п.1 Розділу XIX П К України, цей кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року. Згід но ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє при нцип верховенства права.

Конституційний суд Украї ни в рішенні від 9.02.1999р. у справі N 1-рп/99 вказав, що в регулю ванні суспільних відносин з астосовуються різні способи дії в часі нормативно-правов их актів. Перехід від однієї ф орми регулювання суспільних відносин до іншої може здійс нюватися, зокрема, негайно (бе зпосередня дія), шляхом перех ідного періоду (ультраактивн а форма) і шляхом зворотної ді ї (ретроактивна форма). За зага льновизнаним принципом прав а закони та інші нормативно-п равові акти не мають зворотн ої дії в часі.

Отже, Конституційний суд Ук раїни визнав, що відсутність зворотної дії закону у часі є принципом права. Враховуючи , що ПК України станом на день винесення Рішення № 0000490854 н е містилось жодної норми, яка б вказувала на те, що передбач ені кодексом штрафи можуть з астосовуватися за правопору шення, що були вчинені до набу ття ним чинності, в даному вип адку відповідач порушив прав ила про не припустимість зво ротної дії закону у часі, що є прямим порушенням ст.8 Консти туції України.

Також суд на підставі аналі зу змісту арк. 97-100 Акту перевір ки встановив, що за стверджен нями відповідача, при обчисл енні збору за забруднення на вколишнього природного сере довища податкові зобов'язанн я в частині розміщення відхо дів визначені з застосування м коефіцієнту, який залежить від характеру місця розміще ння відходів «1». Дозвіл спеці ально уповноважених органів на видалення відходів чи зді йснення інших операцій з від ходами, позивач не отримав, у з в' язку із чим позивачу при о бчисленні вказаного збору не обхідно було застосовувати коефіцієнт «3»у відповіднос ті до таблиці 2.5. Додатку 2 Поряд ку № 303 від 01.03.1999 р.

Суд вважає, що в даному випа дку відповідач припустив нев ірне застосування норм подат кового матеріального права, виходячи з наступного.

Згідно п.6 розділу I, п.5.2 розділ у II Порядку оформлення резуль татів документальних переві рок з питань дотримання пода ткового, валютного та іншого законодавства, затвердженог о Наказом Державної податков ої адміністрації України 22.12.201 0р. № 984 зареєстровано в Міністе рстві юстиції України 12.01.2011р. за № 34/18772, факти виявлених порушен ь податкового, валютного та і ншого законодавства, контрол ь за дотриманням якого покла дено на органи державної под аткової служби, викладаються в акті документальної перев ірки чітко, об'єктивно та в пов ній мірі, із посиланням на пер винні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерсько му та податковому обліку, що п ідтверджують наявність зазн ачених фактів. У разі встанов лення перевіркою порушень по даткового законодавства за к ожним відображеним в акті фа ктом порушення необхідно чіт ко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пу нкти і статті законодавчих а ктів, що порушені платником п одатків, зазначити період (мі сяць, квартал, рік) фінансово-г осподарської діяльності пла тника податків та господарсь ку операцію, в результаті яко ї здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмов і пояснення посадових осіб п латника податків або його за конних представників щодо вс тановлених порушень; зазначи ти первинні документи, на під ставі яких вчинено записи у п одатковому та бухгалтерсько му обліку, навести регістри б ухгалтерського обліку, корес понденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою подат ків і зборів, та докази, що під тверджують наявність факту п орушення.

Ствердження відповідача п ро те, що позивач не отримав до звіл на видалення відходів ч и здійснення інших операцій з відходами, спростовується відповідними дозволами, нада ними до справи самим відпові дачем. Позивач визнає автент ичність даних документів. То му, спір в даній частині відсу тній, а факт наявності даних д озволів у позивача суд вважа є доведеним.

Суд також при розгляді дано го питання враховує, що згідн о ст. 1 Закону України «Про від ходи», поводження з відходам и - дії, спрямовані на запобіга ння утворенню відходів, їх зб ирання, перевезення, зберіга ння, оброблення, утилізацію, в идалення, знешкодження і зах оронення, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення. В тому ч ислі, зберігання відходів - ти мчасове розміщення відходів у спеціально відведених міс цях чи об'єктах (до їх утилізац ії чи видалення). Таким чином, власник відходів має право п рийняти одне з двох правомір них рішень: або самостійно ут илізувати чи розміщувати від ходи; або укласти із спеціалі зованими організаціями дого вори на вивезення, з наступно ю утилізацією чи розміщенням відходів на спеціально відв едених для цього місцях.

Відповідно до п.2 Порядку ро зроблення, затвердження і пе регляду лімітів на утворення та розміщення відходів, затв ердженому Постановлю КМ Укра їни від 03.08.1998р. № 1218 ліміт на утвор ення відходів - максимальний обсяг відходів, на який у суб' єкта права власності на відх оди є документально підтверд жений дозвіл на передачу їх і ншому власнику (на розміщенн я, утилізацію, знешкодження т ощо) або на утилізацію чи розм іщення на своїй території. Пу нктом 3 Порядку встановлено, щ о ліміт на утворення відході в визначається їх власником у процесі діяльності на підс таві дозволу на розміщення в ідходів та договору (контрак ту) на передачу відходів іншо му власнику. Відповідно до п.12 Порядку, власники відходів, я кі здійснюють лише їх розміщ ення, до 1 квітня, а власники ві дходів, які утворюють та розм іщують їх на своїй території , до 1 червня поточного року по дають до органів Мінекоресур сів на місцях заяви на одержа ння дозволу на розміщення ві дходів у наступному році. До з аяви серед іншого, додаються : проект ліміту на утворення т а розміщення відходів; довід ка про наявність спеціально відведених в установленому з аконодавством порядку місць чи об'єктів розміщення відхо дів.

Отже, якщо власник відходів вирішив укласти із спеціалі зованими організаціями дого вори на вивезення, з наступно ю утилізацією чи розміщенням відходів на спеціально відв едених для цього місцях, йому достатньо отримати дозвіл н а розміщення відходів і лімі ти на утворення відходів. Лім іти на утворення відходів не можуть бути встановлені без наявності спеціально відвед ених в установленому законод авством порядку місць чи об'є ктів розміщення відходів, та к як довідка про наявність та ких місць є обов' язковою та необхідною частиною пакету документів, що надаються вла сником для отримання лімітів на утворення відходів.

Позивач отримав дозволи на тимчасове розміщення відход ів на підставі довідки про на явність спеціально відведен их місць чи об' єктів розміщ ення відходів на 2008 рік, довідк и про наявність спеціально в ідведених місць чи об' єктів розміщення відходів на 2009 рік , довідки про наявність спеці ально відведених місць чи об ' єктів розміщення відходів на 2010 рік. Засвідчені копії цих документів додані до матері алів справи.

Суд також зазначає, що табли ця 2.5 до Порядку встановлення нормативів збору за забрудне ння навколишнього природног о середовища і стягнення цьо го збору, затвердженого пост ановою КМ України від 01.03.1999р. № 303 , на яку посилається відповід ач, встановлює коефіцієнти в залежності від місця розміщ ення відходів. Дана норма не м істить посилання на отриманн я чи не отримання дозволу на в идалення відходів чи здійсне ння інших операцій з відхода ми, і не пов' язує можливість зміни коефіцієнту в залежно сті від наявності чи відсутн ості такого дозволу. При цьом у, відповідач ані в Акті перев ірки, ані в ході судового засі дання не надав жодного доказ у на підтвердження фактів зб ерігання позивачем своїх від ходів на звалищах. Навпаки, до дані до заперечень відповіда ча документи (довідки про ная вність спеціально відведени х місць чи об' єктів розміще ння відходів) підтверджують, що позивач мав спеціально ст ворені місця для тимчасового розміщення до вивезення з ме тою наступної утилізації чи розміщення відходів. Тому су д вважає, що застосування від повідачем коефіцієнту «3»не є обґрунтованим і суперечить чинному законодавству Украї ни.

Враховуючи викладене, позо вні вимоги щодо скасування п одаткового повідомлення-ріш ення від 11.04.2011р. № 0000490854 суд вва жає такими, що підлягають зад оволенню.

Також судом встановлене, що Рішенням № 0000510854 визначена сума грошового зобов' язанн я за штрафними (фінансовими) с анкціями (штрафами) в розмірі 1 398 грн. Позивач вважає, що при цьому були порушені норм и Конституції та законодавст ва України з підстав, аналогі чних викладеним вище при ана лізі Рішення № 0000480854. Відпов ідач з цього приводу надав за перечення, аналогічні виклад еним при аналізі Рішення № 0000480854.

Суд враховує, що норма, на як у посилається відповідач як на обґрунтування своїх дій, б ула включена до ПК України ли ше Законом України № 3609-VI від 07.07.2 011р. «Про внесення змін до Пода ткового кодексу України та д еяких інших законодавчих акт ів України щодо вдосконаленн я окремих норм Податкового к одексу України»(розділ I, стат тя 1 п.123 «є»). Цей Закон (згід но його розділу II «Прикінцеві та перехідні положення») набирає чинності з дня, наст упного за днем його опубліку вання. Закон був опублікован ий в газеті «Голос України», 20 11, 08, 05.08.2011р. N 144. Таким чином Закон , на який посилається відпов ідач, набрав чинності з 06.08.2011р., т обто через 3 місяці після прий няття оскаржуваного рішення , і станом на день його винесен ня не діяв. Тому він не може бу ти застосований для оцінки п равомірності цього рішення.

Відповідно до п.1 Розділу XIX П К України, цей кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року. Згід но ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє при нцип верховенства права.

Конституційний суд Украї ни в рішенні від 9.02.1999р. у справі N 1-рп/99 вказав, що в регулю ванні суспільних відносин з астосовуються різні способи дії в часі нормативно-правов их актів. Перехід від однієї ф орми регулювання суспільних відносин до іншої може здійс нюватися, зокрема, негайно (бе зпосередня дія), шляхом перех ідного періоду (ультраактивн а форма) і шляхом зворотної ді ї (ретроактивна форма). За зага льновизнаним принципом прав а закони та інші нормативно-п равові акти не мають зворотн ої дії в часі.

Отже, Конституційний суд Ук раїни визнав, що відсутність зворотної дії закону у часі є принципом права. Враховуючи , що ПК України станом на день винесення Рішення № 0000510854 н е містилось жодної норми, яка б вказувала на те, що передбач ені кодексом штрафи можуть з астосовуватися за правопору шення, що були вчинені до набу ття ним чинності, в даному вип адку відповідач порушив прав ила про не припустимість зво ротної дії закону у часі, що є прямим порушенням ст.8 Консти туції України.

Крім того, як вбачається із змісту Рішення № 0000510854, ним в изначена сума грошового зобо в' язання за основним платеж ем (податком на прибуток підп риємств) в розмірі 5 592 грн.

Відповідач стверджує, що по зивач в порушення ст. 203 ЦК Укра їни від 16.01.2003 № 435-ІV із змінами і до повненнями, п.п. 8.1.2 п. 8.1, п.п. 8.3.2 п. 8.3, п .п. 8.4.2 п. 8.4 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підп риємств" №334/94-ВР від 28.12.1994р. в реда кції Закону України № 283/97-ВР ві д 22.05.1997 р. (із змінами і доповненн ями) збільшив вартість основ них фондів 1 групи у 2 кварталі 2010р. на вартість списаних на ре монти товарно матеріальних ц інностей, що отримані від ТОВ «Інженерна технологічна гру па»(код ЄДРПОУ 35690880), постачальн иком яких був ТОВ «Скап Холді нгс»(код ЄДРПОУ 34715960), всього у с умі 1789173,36 гри., що призвело до зав ищення амортизаційних відра хувань всього у сумі 22365 грн., у т ому числі за 3 квартал 2010р. у сум і 22 365 грн. Також, внаслідок зазн ачених порушень завищено б алансову вартість 1 групи ос новних фондів з нормою аморт изації 1,25% станом на 01.10.2010р. всьог о на 1766809 грн.

Суд вважає, що наведені висн овки відповідача безпідстав ні, спростовуються матеріала ми справи, а відтак, - супереч ать чинному законодавству Ук раїни, виходячи з наступного .

Відповідачем не надано жод них доказів існування прямих господарських зв' язків між позивачем та ТОВ «Скап Холді нгс». Навпаки, наданими до спр ави документи первинного бух галтерського обліку позивач а свідчать, що він мав договір ні відносини виключно з ТОВ « Інженерно-технологічна груп а»на підставі договору купів лі-продажу від 26.03.2010 №1/03-10/270199, згідн о якому ТОВ «Інженерно-техно логічна група»зобов'язався п ередати у власність (постави ти) позивачу трубопрокатну п родукцію в ізоляції по ГК 016-97 к од 45.32.1; договору купівлі-прода жу від 05.05.2010 №2/05-10/270339, згідно якому ТОВ «Інженерно-технологічна група»зобов'язався передати у власність (поставити) позив ачу фасонні вироби теплотехн ічного призначення в ізоляці ї.

Фактичне виконання цих дог оворів підтверджується, в то му числі:

- видатковими накладними на передачу продукції від ТОВ « Інженерно-технологічна груп а»на користь позивача за пер іод 01.10.2008 - 30.09.2010 на суму 5 838 844,04 грн., в т ому числі: № 7 від 21.04.2010р., №10 від 30.04.20 10 р., №13 від 06.05.2010 р., №17 від 19.05.2010 р., №19 ві д 25.05.2010 р., №18 від 11.05.2010 р., №29 від 23.06.2010 р., № 16 від 19.05.2010 р.;

- податковими накладними на передачу продукції від ТОВ « Інженерно-технологічна груп а»на користь позивача за пер іод 01.10.2008 - 30.09.2010 на суму 5 838 844,04 грн., в т ому числі: № 10/1 від 26.03.2010р., №11 від 02.04 .2010 р., №12 від 12.04.2010 р., №13 від 14.04.2010 р., №14 в ід 23.04.2010 р., №15 від 26.04.2010 р., №20 від 19.05.2010 р ., №21 від 19.05.2010 р., №22 від 25.05.2010 р., №35 від 2 3.06.2010 р.;

- платіжними доручення на сп лату на користь ТОВ «Інженер но-технологічна група»: від 26.03.2010р.; від 02.04.2010р.; від 12.04.2010р.; ві д 14.04.2010р.; від 23.04.2010р.; від 23.04.2010р.

- товарно-транспортними нак ладними на передачу продукці ї від ТОВ «Інженерно-техноло гічна група»позивачу: серія 1-02 СП № 064530 від 21.04. 2010 р.; серія 1-02 СП № 06 4532 від 21.04. 2010 р.; серія 1-02 СП № 064531 від 2 1.04. 2010 р.; серія 1-02 СП № 064533 від 21.04. 2010 р.; с ерія 1-02 СП № 064535 від 30.04. 2010 р.; серія 1-02 СП № 064534 від 30.04. 2010 р.; серія 1-02 СП № 064536 від 30.04.2010 р.; серія 1-02 СП № 064537 від 06.05. 2 010 р.; серія 1-02 СП № 064538 від 06.05. 2010 р.; сер ія 1-02 СП № 064539 від 06.05. 2010 р.; серія 1-02 СП № 064540 від 06.05. 2010 р.; серія 1-02 СП № 064541 ві д 06.05. 2010 р.; серія 1-02 СП № 064542 від 06.05. 2010 р .; серія 1-02 СП № 064546 від 19.05. 2010 р.; сері я 1-02 СП № 064545 від 19.05. 2010 р.; серія 1-02 СП № 064547 від 19.05. 2010 р.; серія 1-02 СП № 064543 від 11.05.2010р.; серія 1-02 СП № 064549 від 25.05. 2010 р.; с ерія 1-02 СП № 064548 від 25.05. 2010 р.; серія 1-02 СП № 064543 від 11.05. 2010 р.; серія 02АБЖ № 81621 5 від 23.06.2010 р.; серія 1-02 СП № 064544 від 19.05.2 010р.

Відповідач не надав запере чень до змісту чи форми цих пе рвинних документів, а також н е спростував, що саме ці докум енти є безтоварними.

Суд також приймає до уваги, що в ході проведеної зустріч ної перевірки було підтвердж ено і це знайшло своє відобра ження в Акті перевірки (арк.20-21) , що контрагент позивача ТОВ « Інженерно-технологічна груп а»в повному обсязі прийняв н а себе податкові зобов' язан ня по сплаті тих сум податків , що були віднесені позивачем до складу податкового креди ту.

За таких встановлених судо м фактичних обставин справи суд вважає можливим застосув ати наступні норми матеріаль ного права України.

Згідно ст.215 ЦК України недій сним є правочин, якщо його нед ійсність встановлена законо м (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правоч ину недійсним судом не вимаг ається. В пункті 1 ст.203 ЦК Украї ни вказано, що зміст правочин у не може суперечити, зокрема , моральним засадам суспільс тва. А нормою частини ч.1 ст.216 ЦК передбачено, що недійсний пр авочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'яза ні з його недійсністю.

Відповідно до ст.228 ЦК Україн и правочин вважається таким, що порушує публічний порядо к, якщо він був спрямований на порушення конституційних пр ав і свобод людини і громадян ина, знищення, пошкодження ма йна фізичної або юридичної о соби, держави. Автономної Рес публіки Крим, територіальної громади, незаконне заволоді ння ним, Правочин, який порушу є публічний порядок, є нікчем ним.

Крім того, згідно норм и частини 1 ст.215 ЦК України, під ставою недійсності правочин у є недодержання в момент вчи нення правочину стороною (ст оронами) вимог, які встановле ні частинами першою - третьою , п'ятою та шостою статті 203 цьог о Кодексу. Тому, відповідач ма в довести, що саме під час укла дання між позивачем і ТОВ «ІН ЖЕНЕРНО-ТЕХНОЛОГІЧНА ГРУПА» вони намір порушити публічні інтереси, перелічені в ст. 228 ЦК України.

Відповідач не довів, що при укладенні договорів між пози вачем та ТОВ «Інженерно-техн ологічна група»кожна із стор ін усвідомлювала, що внаслід ок виконання тієї чи іншої ум ови правочину або всього пра вочину відбудеться порушенн я конституційних прав і своб од людини і громадянина, знищ ення, пошкодження майна фізи чної або юридичної особи, дер жави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади , незаконне заволодіння ним, а також свідомо бажала настан ня цих протиправних цілей.

Суд також враховує, що згідно п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону Украї ни "Про оподаткування прибут ку підприємств" від 28.12.1994 №334/94-ВР і з змінами та доповненнями, не належать до складу валових в итрат будь-які витрати, не під тверджені відповідними розр ахунковими, платіжними та ін шими документами, обов'язков ість ведення і зберігання як их передбачена правилами вед ення податкового обліку. Як вбачається із місту Акту перевірки, а також підтвердж ено матеріалами судової спра ви, всі витрати, які позивач ві дніс до складу валових витра т, повністю підтверджені від повідними платіжними та інши ми документами.

Суд також зазначає, що згідн о ч.2 ст. 161 Кодексу адміністрати вного судочинства України, п ри виборі правової норми, що п ідлягає застосуванню до спір них правовідносин, суд зобов ' язаний враховувати виснов ки Верховного суду України, в икладені у рішеннях, прийнят их за результатами розгляду заяв про перегляд судового р ішення з підстави, передбаче ної пунктом 1 частини першої с татті 237 цього Кодексу. Тому су д вважає необхідним врахуват и висновки Верховного суду У країни, викладені в постанов і від 31 січня 2011 року по справі № 21-47а10, а саме: на сумку суду, чинн е законодавство України не с тавить в залежність виникнен ня у платника ПДВ права на под атковий кредит від дотриманн я вимог податкового законода вства іншим суб' єктом госпо дарювання, зокрема, тим, який н е був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нар ахований ПДВ, що включений пл атником податку до податково го кредиту. Якщо контрагент н е виконав свого зобов' язанн я щодо сплати податку до бюдж ету, то це тягне відповідальн ість та негативні наслідки с аме для цієї особи.

Виходячи з цього, позовні ви моги щодо скасування податко вого повідомлення-рішення ві д 11.04.2011р. № 0000510854 суд вважає так ими, що підлягають задоволен ню.

Судом встановлено, що Рішен ням № 0000520854 позивачу була ви значена сума завищення бюдже тного відшкодування в розмір і 4 095 983 грн. виходячи з таких обс тавин.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач склав і над ав відповідачу податкову зві тність по основним (звітним) д еклараціям з ПДВ за серпень 200 9р. (вх. №9001171738 від 21.09.2009р.) і вересень 2009р. (вх. №22013 від 20.10.2009р.). Згідно цих декларацій позивач визначи в відсутність від'ємного зна чення між сумою податкового зобов'язання з ПДВ звітного п одаткового періоду та сумою податкового кредиту з ПДВ та кого звітного податкового пе ріоду, про що свідчить інформ ація, надана в рядку 27 деклара цій (сума ПДВ, що підлягає нара хуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітно го періоду). Дані обставини пі дтверджуються доданими до сп рави засвідченими копіями по даткової звітності і не оспо рені відповідачем.

Також позивач склав і надав відповідачу уточнюючі розра хунки з ПДВ за серпень 2009р. (вх. № 9005875044 від 30.12.2010р.) і за вересень 2009р. (в х. №9005875084 від 30.12.2010р.). Згідно цих уто чнюючих розрахунків позивач визначив суми бюджетного ві дшкодування в рахунок майбут ніх платежів (рядок 25.2 деклара ції) в розмірі: за серпень 2009р. - 1 454530 грн., і за вересень 2009р. - 2641453 грн . Суми збільшеного податково го кредиту, згідно уточнюючи х розрахунків, враховані у ск ладі рядка 23.1 (значення рядка 22 .2 податкової декларації попе реднього звітного періоду) з вітної декларації за грудень 2010 року. Дані обставини підтве рджуються доданими до справи засвідченими копіями уточню ючих розрахунків і не оспоре ні відповідачем.

За змістом Акту (арк. 77-80), що ст ав підставою для прийняття з гаданого рішення, відповідач вважав неправомірним те, що п озивач не надав до податково ї звітності з ПДВ за липень, се рпень та вересень 2009р. обов'язк ових додатків: додаток №2 до по даткової декларації «Довідк а щодо залишку суми від'ємног о значення попередніх податк ових періодів, що залишаєтьс я непогашеним після бюджетно го відшкодування, отриманого у звітному податковому пері оді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового пері оду; та додаток № 3 до податков ої декларації «Розрахунок су ми бюджетного відшкодуванн я». З цього відповідач прийшо в до висновку про те, що позива ч в порушення п.п. 7.7.2, п.п.7.7.3, п.п.7.7.4, п .7.7, ст.7 Закону України «Про под аток на додану вартість»та п .5.11, 5.12 ст.5 «Порядку заповнення т а подання податкової деклара ції з податку на додану варті сть»із змінами та доповнення ми затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.97р. №166 завищив су му бюджетного відшкодування ПДВ за серпень та вересень 2009р . на загальну суму 4095983 грн., в т.ч. по періодах: серпень 2009 року - 1454 530 грн., вересень 2009 року - 2641453 грн.

Суд вважає, що вказані ствер дження відповідача свідчать про невірне застосування ни м норм матеріального права, щ о врегульовує спірні правові дносини. З наданих до матеріа лів справи документів, в тому числі основних податкових д екларацій за ПДВ за податков і періоди серпень і вересень 2009 р. випливає, що позивач не де кларував залишок суми від'єм ного значення ПДВ попередніх податкових періодів, що зали шається непогашеним після бю джетного відшкодування, отри маного у звітному податковом у періоді і підлягає включен ню до складу податкового кре диту наступного податкового періоду. Також позивач за зга даними документами не визнач ав суму бюджетного відшкодув ання з ПДВ. Відтак, позивач не подавав і не мав обов' язку п одавати до відповідних подат кових декларацій ані додаток №2 ані додаток №3. Цей висно вок підтверджується, в тому ч ислі і тим, що відповідач прий няв основні податкові деклар ації позивача з ПДВ за серпен ь та вересень 2009 року без заува жень. Хоча якщо б вказані дода тки дійсно мали бути подані о дночасно з основною податков ою декларацією, відповідач п овинен був на підставі прямо ї вказівки п.4.3 ст. 4 «Порядку за повнення та подання податков ої декларації з податку на до дану вартість»із змінами та доповненнями, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.97 р. №166, прийняти їх зі статусом «не визнано, як податкова декларація».

Суд при розгляді цього пита ння також враховує, що правом ірність поданих позивачем ут очнюючих розрахунків податк ових зобов' язань з ПДВ у зв' язку з виправленням самостій но виявлених помилок підтвер джена ДПА Харківської област і, про що свідчить залучений д о справи лист від 28.03.2011 р. №4060/10/45-015.

Також суд приймає до уваги т ой факт, що заниження бюджетн ого відшкодування у розмірі 4095983 грн. за податкові пері оди серпень, вересень 2009р. внас лідок недекларування оплаче ної частини від'ємного значе ння ПДВ в цей період, виявлено позивачем самостійно у груд ні 2010 р., про що свідчать дати пр ийняття уточнюючих розрахун ків відповідачем. Таким чино м, ці помилки виправлені пози вачем самостійно і до початк у перевірки відповідача 27.01.2011 р .

За таких обставин, оскільки заниження бюджетного відшко дування виявлене і усунуте с амостійно позивачем, а не від повідачем як податковим орга ном, застосування відповідач ем норми пп. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону Ук раїни "Про податок на додану в артість" є безпідставним, оск ільки вона підлягає застосув анню тільки у разі, якщо за нас лідками документальної неви їзної (камеральної) або позап ланової виїзної перевірки (д окументальної) податковий ор ган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодуван ня сумі, заявленій у податков ій декларації.

Наведене розуміння особли востей застосування переліч ених вище норм співпадає з по зицією ДПА України, яка оприл юднена в листах від 30.01.2009 р. N 1793/7/16-151 7-07, від 01.04.2009 р. N 6810/7/16-1517, від 02.04.2009, № 3842/5/16-1516.

Що ж до норм п.п. 5 ст.1, п.п.7.7.1.-7.7.4 п.7 .7 ст.7, Закону України від 03.04.1997р. № 168/97 «Про податок на додану варт ість»зі змінами та доповненн ями, на які посилається відпо відач як на заперечення прот и позовних вимог в цій частин і, то дані норми є загальними і регулюють правовідносини з подання декларацій з ПДВ у ти х випадках, коли від' ємне зн ачення ПДВ було визначене пл атником податку станом на де нь подання основної податков ої декларації з ПДВ. Ці норми б езпосередньо не регулюють і не можуть застосовуватися до правовідносин з подання пла тником податку уточнюючого р озрахунку у разі виявлення н им самостійно помилки в рані ше поданій податковій деклар ації.

Станом на момент подання по зивачем уточнюючих розрахун ків з ПДВ, дані відносини регу лювались спеціальною нормою п.5.1 ст.5 Закону України «Про по рядок погашення зобов' язан ь платників податків перед б юджетами та державними цільо вими фондами»(із змінами, вне сеними згідно із Законом Укр аїни від 20.02.2003 р. N 550-IV), згідно якої податкове зобов'язання, само стійно визначене платником п одатків у податковій деклара ції, вважається узгодженим з дня подання такої податково ї декларації. Зазначене пода ткове зобов'язання не може бу ти оскаржене платником подат ків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майб утніх податкових періодах (з урахуванням строків давност і, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків сам остійно виявляє помилки у по казниках раніше поданої пода ткової декларації, такий пла тник податків має право нада ти уточнюючий розрахунок».

Матеріалами судової справ и підтверджується що позивач склав і подав з урахуванням с троків давності уточнюючі ро зрахунки за тими раніше пода ними ним деклараціями, в яких він самостійно виявив помил ки. Таким чином, позивач діяв п равомірно, на підставі спеці альної норми п.5.1 ст.5 Закону Укр аїни «Про порядок погашення зобов' язань платників пода тків перед бюджетами та держ авними цільовими фондами».

Виходячи з наведеного суд п риходить до висновку про мож ливість задоволення позовни х вимог в частині скасування податкового повідомлення-рі шення від 11.04.2011р. № 0000520854.

Також судом встановлено, що Рішенням № 0000530854 зменшено р озмір від' ємного значення с уми ПДВ у розмірі 3 204 810 грн. на пі дставах, викладених в Акті пе ревірки.

Із змісту Акту перевірки ви пливає, що підставами для зме ншення розміру від' ємного з начення суми ПДВ позивачу ст али:

- за податковий період листо пад 2008р. в сумі 625 грн., - укладен ня позивачем договору уступк и вимоги № 361738 від 21.11.2008р. з ПП «Юра нХолдінг», боржник ОСОБА_5 із заліком однорідних зустр ічних вимог від 24.11.2008р. № 4. (арк. Ак ту перевірки 54);

- за податковий період сі чень 2009р. в сумі 651 674грн., - ПДВ, нар ахований на заборгованість б юджету з пільг;

- за податковий період лю тий 2009р. у сумі 2 506 грн., - укладен ня позивачем угоди з ТОВ «ІТЕ Р»і угоди з НВК «Сервіс- 5», які відповідач вважає нікч емними (арк. Акту перевірки 74,75) ;

- за податковий період бе резень 2009р. у сумі 17 982 грн., - уклад ення позивачем угоди з ТОВ «І ТЕР», яку відповідач вважає н ікчемною, і договору уступки вимоги № 360216 від 30.03.2009р. ПП «ЮранХ олдінг»боржник ОСОБА_6 із заліком однорідних зустрічн их вимог від 31.03.2009р. № 228 (арк. Акту перевірки 52-53, 75);

- за податковий період кв ітень 2009р. у сумі 1 050грн., - укладе ння позивачем угоди з ТОВ «ІТ ЕР», яку відповідач вважає ні кчемною (арк. Акту перевірки 75 );

- за податковий період тр авень 2009р. у сумі 2 863грн., - укладе ння позивачем угоди з ТОВ «ІТ ЕР», яку відповідач вважає ні кчемною (арк. Акту перевірки 75 );

- за податковий період ли пень 2009р. у сумі 3 333 грн., укладенн я позивачем угоди з ТОВ «ІТЕР », яку відповідач вважає нікч емною (арк. Акту перевірки 75);

- за податковий період се рпень 2009р. у сумі 1 333 грн., - укладе ння позивачем угоди з ТОВ «ІТ ЕР», яку відповідач вважає ні кчемною (арк. Акту перевірки 75 );

- за податковий період ве ресень 2009р. у сумі 35 708 грн., - уклад ення позивачем угод з ТОВ «ІТ ЕР»та СК «Техспецбуд», які ві дповідач вважає нікчемними, а також укладення позивачем договору уступки вимоги № 090641 в ід 16.09.2009р. з ПП «ЮранХолдінг»бор жник КП «Жилкомсервіс»із зал іком однорідних зустрічних в имог від 16.09.2009р. (арк. Акту переві рки 53, 54, 75)

- за податковий період жо втень 2009р. у сумі 394 032 грн., - укладе ння позивачем угоди з ТОВ «ІТ ЕР», яку відповідач вважає ні кчемною, а також укладення по зивачем: (1) договору уступки в имоги № 090740 від 14.10.2009р. з ПП «Юкон п люс» боржник КП «Жилкомсерві с»із заліком однорідних зуст річних вимог від 14.10.2009р., (2) догов ору уступки вимоги № 090736 від 13.10.20 09р. з ПП «ЮранХолдінг»боржник ДП «Харківський електромеха нічний завод»із заліком одно рідних зустрічних вимог від 15.10.2009р., (3) договору уступки вимог и № 090779 від 27.10.2009р. з ПП «ЮранХолді нг»боржник ОСОБА_6 із залі ком однорідних зустрічних ви мог від 27.10.2009р. (арк. Акту перевір ки 52-53, 53-54, 60, 75);

- за податковий період ли стопад 2009р. у сумі 14 297грн., - укла дення позивачем угоди з ТОВ « ІТЕР», яку відповідач вважає нікчемною, а також укладення позивачем договору уступки вимоги № 090836 від 10.11.2009р. з ТОВ фірм ою «МИР»боржник ОСОБА_7 із заліком однорідних зустрічн их вимог від 16.11.2009р. № 5 та 20.11.2009р. (ар к. Акту перевірки 53, 55, 75);

- за податковий період гр удень 2009р. у сумі 520 грн., - укладе ння позивачем угоди з ТОВ «ІТ ЕР», яку відповідач вважає ні кчемною (арк. Акту перевірки 75 );

- за податковий період сі чень 2010р. у сумі 580 518грн. - укладен ня позивачем угоди з ТОВ «ІТЕ Р», яку відповідач вважає нік чемною, ПДВ, нарахований на за боргованість бюджету з пільг , укладення позивачем догов ору уступки вимоги № 090027 від 15.01.20 10р. з ТОВ фірма «МИІР»боржник ОСОБА_7 із заліком однорід них зустрічних вимог від 23.02.2010р . № 281 (арк. Акту перевірки 53, 58, 59, 75);

- за податковий період лю тий 2010р. у сумі 20 567 грн. - укладенн я позивачем угод з ТОВ «ІТЕР» та ТОВ «ІТГ», які відповідач в важає нікчемними, укладення позивачем договору уступки в имоги № 090097 від 22.02.2010р. з ПП «Юкон п люс»боржник КП «Жилкомсерві с»із заліком однорідних зуст річних вимог від 23.02.2010р. (арк. Акт у перевірки 53, 55, 75);

- за податковий період бе резень 2010р. у сумі 592 106грн., - уклад ення позивачем угоди з ТОВ «І ТЕР», яку відповідач вважає н ікчемною, укладення позивач ем договору уступки вимоги № 090163 від 19.03.2010р. з ПП «Юкон плюс»бо ржник КП «Жилкомсервіс»із за ліком однорідних зустрічних вимог від 19.03.2010р., укладення поз ивачем договору уступки вимо ги № 240266 від 05.03.2010р. ТОВ фірма «МИР » боржник ОСОБА_7 із залік ом однорідних зустрічних вим ог від 05.03.2010р., укладення позива чем договору уступки вимоги № 240271 від 05.03.2010р. ТОВ фірма «МИР» б оржник ОСОБА_7 із заліком однорідних зустрічних вимог від 22.03.2010р., (арк. Акту перевірки 53, 56, 57, 72, 75);

- за податковий період кв ітень 2010р. у сумі 189 311грн. - укладе ння позивачем угоди з ТОВ «ІТ Г», яку відповідач вважає нік чемною, укладення позивачем договору уступки вимоги № 240309 від 20.04.2010р. з ТОВ фірма «МИР» бор жник ОСОБА_7 із заліком од норідних зустрічних вимог ві д 20.04.2010р., (арк. Акту перевірки 53, 57, 72);

- за податковий період тр авень 2010р. у сумі 174 659 грн., - уклад ення позивачем угоди з ТОВ «І ТГ», яку відповідач вважає ні кчемною (арк. Акту перевірки 72 );

- за податковий період че рвень 2010р. у сумі 719 грн. - укладен ня позивачем договору уступк и вимоги № 090425 від 04.06.2010р. з ТОВ фір ма «МИР» боржник ОСОБА_7 і з заліком однорідних зустріч них вимог від 04.06.2010р., (арк. Акту п еревірки 53, 58);

- за податковий період ли пень 2010р. у сумі 83 333 грн. - укладе ння позивачем договору уступ ки вимоги № 311/I/570575 від 21.07.2010р. з ТОВ С К «Інтерстрой»боржник ТОВ «Н овобуд-Комфорт»(арк. Акту пер евірки 54, 61);

- за податковий період се рпень 2010р. у сумі 437 674 грн. - укладе ння позивачем договору уступ ки вимоги № 360660/117 від 04.08.2010р. з ПП «С тройагроспектр» боржник ХДА ВП (арк. Акту перевірки 54, 61);

Розглядаючи питання щодо п равомірності висновків відп овідач в частині зменшення р озміру від' ємного значення суми ПДВ, нарахованого на заб оргованість бюджету з пільг, суд враховує висновки, викла дені вище при аналізі Рішенн я № 0000480854 щодо визначення по зивачу сум грошового зобов' язань за штрафними (фінансов ими) санкціями (штрафами) з ана логічних підстав.

За таких обставин суд вважа є помилковими і такими, що пор ушують чинне законодавство У країни дії відповідача по зм еншенню розміру від' ємного значення суми ПДВ в цій части ні.

Розглядаючи питання щодо п равомірності висновків відп овідач в частині зменшення р озміру від' ємного значення суми ПДВ, нарахованого на опе рації за договорами відступл ення права вимоги, суд виходи ть з наступного.

Згідно підпункту 1.10 статті 1 Закону України "Про податок н а додану вартість" під фактор ингом слід розуміти операції з переуступки першим кредит ором прав вимоги боргу треть ої особи другому кредитору з попередньою або наступною к омпенсацією вартості такого боргу першому кредитору.

Відповідно до підпункту 3.2.5 п ункту 3.2 статті 3 Закону Україн и «Про податок на додану варт ість»не є об'єктом оподаткув ання операції з торгівлі за г рошові кошти або цінні папер и борговими зобов'язаннями, з а винятком операцій з інкаса ції вимог і факторингу (факто рингових) операцій, крім факт орингових операцій, якщо об'є ктом боргу є валютні цінност і, цінні папери, у тому числі к омпенсаційні папери (сертифі кати), інвестиційні сертифік ати, іпотечні сертифікати з ф іксованою дохідністю, житлов і чеки, земельні бони та дерив ативи.

Перелік валютних цінносте й надано у статті 1 Декрету Каб інету Міністрів України від 19.02.93 р. N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного кон тролю". Ними, серед іншого, виз нається валюта України - грош ові знаки у вигляді банкноті в, казначейських білетів, мон ет і в інших формах, що перебув ають в обігу та є законним пла тіжним засобом на території України, а також вилучені з об ігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміно ві на грошові знаки, які пере бувають в обігу, кошти на рах унках, у внесках в банківськи х та інших фінансових устано вах на території України.

Таким чином суд вважає можл ивим погодитись із стверджен ням позивача про те, що якщо об 'єктом операцій є об'єкти, відм інні від валютних цінностей, цінних паперів, у тому числі к омпенсаційних паперів (серти фікатів), інвестиційних серт ифікатів, іпотечних сертифік атів з фіксованою дохідністю , житлових чеків, земельних бо н та деривативів, такі операц ії оподатковуються податком на додану вартість. А операці ї, об'єктом боргу яких є валютн і цінності, в тому числі валют а України (гривні) до числа об' єктів оподаткування не включ аються, як при переуступці пе ршим кредитором прав вимоги боргу третьої особи другому кредитору. так і при кожному п одальшому (наступному) відст упленні одного і того ж зобов 'язання.

За таких обставин суд вважа є помилковими і такими, що пор ушують чинне законодавство У країни дії відповідача по зм еншенню розміру від' ємного значення суми ПДВ в цій части ні.

Стосовно питання щодо прав омірності висновків відпові дач в частині зменшення розм іру від' ємного значення сум и ПДВ, нарахованого на операц ії за угодами, що відповідач в важає нікчемними, суд врахов ує висновки, викладені вище п ри аналізі Рішення № 0000510854 щ одо визначення позивачу сум грошового зобов' язань за шт рафними (фінансовими) санкці ями (штрафами) з аналогічних п ідстав.

За таких обставин суд вважа є помилковими і такими, що пор ушують чинне законодавство У країни дії відповідача по зм еншенню розміру від' ємного значення суми ПДВ в цій части ні. Суд зазначає, що всі господ арські операції, проведені п озивачем із своїми контраген тами, мають належне і достатн є документальне забезпеченн я. Факти одержання позивачем товарів та послуг підтвердж ені наданими до справи і досл ідженими в ході судового роз гляду первинними документам и. Відповідач не довів факт бе зтоварності цих операцій.

Стосовно посилання позива ча на ту обставину, що оскаржу вані Рішення підписано «Вико нуючий обов' язки - Начальн ик Спеціалізованої Державно ї податкової інспекції по ро боті з великими платниками п одатків у м. Харкові»у поруше ння норм ч.2 ст.19 Конституції Ук раїни, згідно якої органи дер жавної влади та органи місце вого самоврядування, їх поса дові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повн оважень та у спосіб, що передб ачені Конституцією та закона ми України, суд зазначає наст упне.

Відповідно до норм ч.4 п.86.7, п. 86. 8 ст.86 ПК України, рішення про ви значення грошових зобов'язан ь приймається керівником орг ану державної податкової слу жби (або його заступником) з ур ахуванням результатів розгл яду заперечень платника пода тків (у разі їх наявності). Згі дно норми ч.4 п.58.1 ст. 58 Податково го кодексу України, форма та п орядок надіслання податково го повідомлення-рішення і ро зрахунку грошового зобов'яза ння визначається центральни м контролюючим органом.

Державна податкова адміні страція України видала Наказ № 985 від 22.12.2010р., зареєстрований в Міністерстві юстиції Україн и 30.12.2010р. за № 1440/18735 «Порядок направ лення органами державної под аткової служби податкових по відомлень-рішень платникам п одатків». В пункті 1.2 Порядку в изначено, що органи державно ї податкової служби складают ь та направляють (вручають) пл атникам податків податкові п овідомлення-рішення про нара хування (зменшення) грошовог о зобов'язання, зменшення (збі льшення) суми бюджетного від шкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта о податкування податком на при буток або від'ємного значенн я суми податку на додану варт ість. Згідно п.2.2 Порядку, у випа дках, що зазначені у пункті 2.1, в ідповідний структурний підр озділ органу державної подат кової служби складає податко ве повідомлення-рішення за ф ормою згідно з додатком 2 за на слідками перевірок (форма "Р"). Згідно форми «Р»(додаток № 2 д о Порядку), вона підлягає підп исанню керівником (заступник ом керівника).

Відповідач щодо наведених аргументів пояснив, що Рішен ня № 0000480854 підписано викону ючим обов' язки начальника С ДПІ по роботі з ВПП у м. Харков і Карповою К.Я., оскільки в ідповідно до п.2 наказу ДПА у Х арківський області від 11.04.2011р. № 63-В «Про надання щорічної від пустки Феденко Г.М.»на період з 11 по 15 квітня 2011р. виконання об ов' язків начальника інспек ції було покладено на першог о заступника начальника СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові Карпову К.Я.

На підставі зазначеного, су д вважає, що податкові повідо млення-рішення Спеціалізова ної державної податкової інс пекції по роботі з великими п латниками податків у місті Х аркові № 0000520854, № 0000510854, №000049085 4, № 0000530854, №0000480854 від 11.04.2011 року пра вомірно підписано виконуючи м обов' язки начальника СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові Карповою К.Я., оскільки Фе денко Г.М., яка є начальником податкового органу, знаходи лась у щорічної відпустці з 1 1 по 15 квітня 2011р., а виконання її обов' язків було покладено саме на Карпову К.Я.

Враховуючи викладене, суд п риходить до висновку про зад оволення позову про скасуван ня податкових повідомлень-рі шень Спеціалізованої держав ної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові № 0000520854, № 0000510854, №0000490854, № 0000530854, № 0000480854 від 11.04.2011 року.

На підставі викладеного, ке руючись ст.ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС У країни, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний поз ов Комунального підприємств а "Харківські теплові мережі " до Спеціалізованої державн ої податкової інспекції по р оботі з великими платниками податків у місті Харкові про скасування податкових повід омлень-рішень - задовольнит и.

Скасувати податкові пові домлення-рішення Спеціалізо ваної державної податкової і нспекції по роботі з великим и платниками податків у міст і Харкові № 0000520854, № 0000510854, № 0000490854, № 0000530854, №0000480854 від 11.04.2011 року.

Стягнути з Державного бюдж ету України на користь Комун ального підприємства "Харків ські теплові мережі" витрати по сплаті судового збору в су мі 03,40 грн.

Постанова може бути оскарж ена до Харківського апеляцій ного адміністративного суду .

Апеляційна скарга подаєть ся до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ух валив оскаржуване судове ріш ення протягом десяти днів з д ня її проголошення, у разі зас тосування судом частини трет ьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апел яційна скарга подається прот ягом десяти днів з дня отрима ння копії постанови.

Апеляційна скарга, подана п ісля закінчення строків, вст ановлених законом, залишаєть ся без розгляду, якщо суд апел яційної інстанції за заявою особи, яка її подала не знайде підстав для поновлення стро ку, про що постановляється ух вала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо й ого не скасовано, набирає зак онної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного про ваджені або набрання законно ї сили рішенням за наслідкам и апеляційного провадження.

Постанову у повному о бсязі виготовлено 18 листопад а 2011 року.

Головуючий - суддя Бартош Н.С.

Судді Самойлова В.В.

Чудних С.О.