П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2011 р. м. Чернівці Справа № 2а/2470/3141/11
12:40
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Боднарюка О.В.;
при секретарі судового засідання –Самокішин М.І.;
з участю:
представника позивача –Різак Л.І.;
представника відповідача –не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Путильському районі Чернівецької області до відкритого акціонерного товариства "Путильське ремонтно-транспортне підприємство" про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ :
Державна податкова інспекція у Путильському районі Чернівецької області (далі–позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до відкритого акціонерного товариства «Путильське ремонтно-транспортне підприємство» (далі–відповідач) в якому з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просила суд надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу у сумі 6880,87 за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі для погашення загальної суми заборгованості по ВАТ «Путильське РТП».
Позов мотивовано тим, що станом на 24.11.2011 року за підприємством рахується податкова заборгованість з орендної плати за землю у розмірі 5403,50 грн. Заборгованість по орендній платі за землю з юридичних осіб виникла в результаті несвоєчасної сплати податкових зобов’язань, нарахованих відповідно до поданих податкових декларацій орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за листопад-грудень 2010 року в сумі 2938,70 грн. та січень-жовтень 2011 року в сумі 2464,80 грн.
Також за відповідачем обліковується заборгованість з податку на доходи фізичних осіб в сумі 1477,37 грн., яка нарахована за результататами проведення виїзної позапланової перевірки підприємства. Станом на 01.01.2011 року по підприємству рахується залишок утриманого та не перерахованого до бюджету податку на доходи фізичних осіб в сумі 1126,55 грн. Відповідно до пп.129.1.1 п.129.1, 129.4 ст.129 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ на суму податкового боргу 1126,55 грн. нараховано пеню в сумі 69,18 грн.
У зв‘язку з зазначеним вище позивач просить суд надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу, за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі для погашення загальної суми заборгованості.
Відповідач заперечення на позовну заяву не надав.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце судового засідання.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази та перевіривши матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю, виходячи з наступного.
Судом встановлені такі обставини та правовідносини.
Відкрите акціонерне товариство «Путильське ремонтно-транспортне підприємство» зареєстроване Путильською районною державною адміністрацією 28.02.1997 року за №102 та взяте на облік до ДПІ у Путильському районі 28.02.1997 року за №38.
Податковий борг відповідача станом на 24.11.2011 року становить 6880,87 грн.
Відповідачем подано податкові Декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, а саме:
-Податкова декларація орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності по ВАТ «Путильське РТП» №14780 від 16.11.2010 року(а.с. 13).
-Податкова декларація орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності по ВАТ «Путильське РТП» №1051 від 31.01.2011 року (а.с. 14).
Як вбачається із матеріалів справи, за відповідачем обліковується заборгованість по податку з доходів фізичних осіб у сумі 1477,37 грн. в тому числі пеня у сумі 69,18 грн., яка виникла в результаті проведення виїзної позапланової перевірки підприємства.
Податковим органом відповідачу була направлена податкова вимога від 04.01.2011 року №1/1(а.с. 8).
Позивачем прийнято рішення №1 про опис майна у податкову заставу від 29.08.2011 року та проведено опис майна від 29.08.2011 року (а.с.10-11).
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 року (далі - №2535-ХІІ)(в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.
Згідно п.п. 14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до п.287.1 ст.287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Згідно ст. 14 Закону №2535-ХІІ платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Відповідно до ст. 17 зазначеного Закону податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно п.3 ст.287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Згідно з п.п. є п.19.1 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) платники податку зобов'язані своєчасно сплачувати узгоджені суми податкових зобов'язань, а також суми штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих податковим органом, та пеню, за винятком сум, що оскаржуються в адміністративному або судовому порядку.
Згідно з п. 4.1.1 ст. 4 Податкового кодексу України, кожна особа зобов’язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положенням цього Кодексу.
Пункт 31.1 ст. 31 Податкового кодексу України, визначає, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Пунктами 49.1, 49.3 ст. 49 ПК України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Податкова декларація подається до органу державної податкової служби за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Згідно п. 57.1. ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно п.14.1.175 ст.14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до підпункту 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі Закон № 2181-III в редакції Закону, що діяв на момент виникнення спірних відносин) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Відповідно до підпунктів 95.1, 95.2, 95.3 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Як встановлено судом, на момент розгляду справи, сума податкового зобов’язання в розмірі 6880,87 грн., в т. ч. пеня 69,18 грн. відповідачем узгоджені, проте в добровільному порядку несплачені, що тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України та суттєво порушує інтереси держави.
Суд вважає, що у позивача наявні підстави для звернення до суду з позовом щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податкові заставі.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За таких обставин, суд приходить до висновку про порушення відповідачем вимог Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати узгодженого податкового боргу та вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Оскільки, спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до ст. 94 КАС України, стягненню з відповідача не підлягають.
У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд , -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Надати Державній податковій інспекції у Путильському районі Чернівецької області дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу у сумі 6880,87 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі для погашення загальної суми заборгованості по ВАТ "Путильське РТП" (ідентифікаційний код 03767423).
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова у повному обсязі складена 29 листопада 2011 року.
Суддя О.В. Боднарюк
Суд | Чернівецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.11.2011 |
Оприлюднено | 07.12.2011 |
Номер документу | 19479909 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Боднарюк Олег Васильович
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Боднарюк Олег Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні