Постанова

від 12.08.2008 по справі 5509-2008а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

5509-2008А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

ПОСТАНОВА

Іменем України

12.08.2008Справа №2-16/5509-2008А

за позовом Дочірнього підприємства "Залив-Порт" ВАТ "Суднобудівний завод "Залив", (98310, м. Керч, вул. Танкістов, 4, р/р 260039153701 у філії КРУ Банка «Фінанси та Кредит» ВАТ м. Сімферополь МФО 384889, ЄДРПОУ 25139503)

до: ДПІ в м. Керчі АР Крим, (98300, м. Керч, вул.. Борзенко, 40)  

про  визнання протиправними  податкових повідомлень-рішень.

                                                                                                              Суддя В.А.Омельченко

                                                                         Секретар судового засідання Хлебнікова Н.С.   

ПРЕДСТАВНИКИ:

Позивача: Кожевникова А.С. – нач. юр. віділу, дов. № 19-8/3п від 24.04.08 р.;;

Відповідача: Шутенко К.П., довіреність № 45/10/10-0  від 09.01.08,  нач. юр. відділу; Лашкова В.О., довіреність № 82/10/10-0  від 09.01.08,  заст. нач. управління аудита юр. осіб;

Суть спору -  Позивач – Дочірнє підприємство «Залів-Порт» Відкритого акціонерного товариства «Суднобудівний завод «Залів» звернувся до господарського суду АРК із позовом до Державної податкової інспекції в м. Керчі про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ в м. Керчі № 0000202304/0 від 22 квітня 2008р. про зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 672541,00 грн., податкового повідомлення-рішення ДПІ в м. Керчі № 0000692304/0 від 22 квітня 2008р. про визначення суми податкового зобов'язання за податком на додану вартість і штрафним санкціям у загальному розмірі 32301,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на положення п.п. 1.6 – 1.8 ст. 1, п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п. 7.7.1, 7.7.2, 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 7 Закону України «Про транзит вантажів» за  обставинами, наведеним у позовній заяві.

Відповідачем позовні вимоги не визнавались з посиланням на те, що основним видом діяльності ДП «Залів-Порт» є надання портових послуг та стягнення портових зборів з судів, що заходять у порт ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» під українським та іноземними прапорами, та згідно проекту у подальшому буде надавати послуги по якірній стоянці в прибережних водах Чорного моря України для проведення завантажувально-розвантажувальних робіт сипучих вантажів для суден, тобто надавати послуги по перевалці, перевантажуванню транзитного вантажу. Згідно з п. 5.15 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість» операції по поставці послуг по перевезенню пасажирів та вантажів транзитом через територію та порти України звільняються від оподаткування. В п.п. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» вказано, що якщо платник податку придбаває товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням не зараховуються до складу податкового кредиту такого платника. На думку відповідача, по даним перевірки у порушення абз. «а» п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підтверджено заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування за січень 2008р. у розмірі 672541,00 грн., а також у порушення п.п. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» донараховано податок на додану вартість у сумі 23917,00 грн.

У судовому засіданні було оголошено перерву у порядку ст. 150 КАСУ, після закінчення якої слухання справи було продовжено.

Після вияснення усіх обставин справи, та перевірення доказів, суд перейшов до судових дебатів, які почались у судовому засіданні, що відбулося 12.08.2008 року.

Після закінчення дебатів сторін, суд виходив для ухвалення рішення по даній справі до нарадчої кімнати.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши письмові докази, а також заслухавши  представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

З 20 березня 2008р. по 02 квітня 2008р. ДПІ в м. Керчі проведено виїзну позапланову перевірку ДП «Залів-Порт» ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2008р. (за операціями, здійсненими у грудні 2007р.).

За результатами перевірки складено акт за № 478/23-4/25139503 від 09 квітня 2008р.

Перевіркою було встановлено наступне:

1. Перевищення податкового кредиту над податковими зобов'язаннями утворилось у результаті придбання споруд аеропорту, наземних горизонтальних площадок і технічної документації.

2. Перевіркою не підтверджена заявлена ДП «Залів-Порт» сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2008р. у розмірі 672541,00 грн.

3. У порушення вимог абз. «а» п.п. 7.7.2 п.7.7, п.п. 7.4.2 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ДП «Залів-Порт» завищено суму бюджетного відшкодування за січень 2008р. у розмірі 672541,00 грн.

4. У порушення вимог п.п. 7.4.2 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ДП «Залів-Порт» занижено податок на додану вартість на суму 23917,00 грн.

ДП «Залів-Порт» ВАТ «Суднобудівний завод «Залів», не погодившись із вказаними в акті висновками, направило на адресу Державної податкової інспекції в м. Керчі АРК заперечення до акту перевірки листом № 31/8 від 14 квітня 2008р.

Однак, доводи ДП «Залів-Порт» не були прийняті до уваги Державною податковою інспекцією в м. Керчі.

На підставі вказаного Акту перевірки № 478/23-4/25139503 від 09 квітня 2008р. відповідачем винесені податкове повідомлення-рішення від 22 квітня 2008р. № 0000202304/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування за податком на додану вартість у розмірі 672541,00 грн. і податкове повідомлення-рішення від 22 квітня 2008р. № 0000692304/0 про визначення суми податкового зобов'язання за податком на додану вартість у розмірі 32301,60 грн, у тому числі за основним платежем – 23917,00 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями – 8384,60 грн.

Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню по наступних обставинах.

ДП «Залів-Порт» ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» і ДП «Ферротранс» м. Київ 20 грудня 2007р. уклали угоду купівлі-продажу основних фондів (комплексу споруд у с.м.т. Мирний) і технічної документації. Продавцем за угодою, тобто ДП «Ферротранс», виписані податкові накладні № 15 від 20 грудня 2007р., № 19 від 20 грудня 2007р., № 20 від 20 грудня 2007р.

Метою придбавання вищевказаних основних фондів і нематеріальних активів є здійснення позивачем наступної господарської діяльності: надання портових послуг суднам, що плавають під Державним прапором України та іноземним прапором згідно із ст. 76 Кодексу торговельного мореплавства України та проведення навантажувально-розвантажувальних робіт сипких вантажів, зокрема по перевалці залізорудних окатишів Полтавського гірничо-збагачувального комбінату і рудних матеріалів з обсягом планованої перевалки 22000 тис. тонн на рік. Ці дані відображені в проекті техніко-економічного опрацьовування «Механізований перевалочний термінал для навалювальних вантажів», проекті землеустрою та оцінки дії полтавських рудних матеріалів на навколишнє середовище. Створення якірної стоянки необхідне для суден в очікуванні вантажних операцій в порту, оскільки це є необхідною умовою для роботи будь-якого порту і відповідає вимогам безпеки судноплавства.

Ці операції не звільнені від оподаткування відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідачем у розділі 3 акта № 478/23-4/25139503 від 09.04.2008р. зроблено висновок, що ДП «Залів-Порт» згідно з проектом надалі  надаватиме послуги з якірної стоянки в прибережних водах Чорного моря України для проведення навантажувально-розвантажувальних робіт сипких вантажів для суден, тобто надаватиме послуги з перевалки, перевантаження транзитного вантажу. Згідно із п. 5.15 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість» звільняються від оподаткування операції з поставки послуг по перевезенню (переміщенню) пасажирів та вантажів транзитом через територію і порти України. Згідно із п.п. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону, або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника.

Таким чином, на думку відповідача, порушення вимог п.п. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» мало результатом завищення податкового кредиту за грудень 2007р. на суму ПДВ 696458,00 грн. і завищення суми бюджетного відшкодування за січень 2008р., оскільки ця сума приймає участь у розрахунку бюджетного відшкодування.

З такими висновками податкового органу не можна погодитись з огляду на наступне.

Згідно зі ст.7 Закону України «Про транзит вантажів» від 20.10.1999р. транзитні послуги (роботи) призначаються для споживання та використання за межами митної території України і надаються (виконуються) на підставі відповідних дво- чи багатосторонніх договорів (контрактів) між учасниками транзиту.

Згідно зі ст. 200 Митного кодексу України від 11.07.2002р. під транзитом  розуміється митний режим, відповідно до якого товари і транспортні засоби переміщуються під митним контролем між двома митними органами або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання таких товарів і транспортних засобів на митній території України.

Придбані позивачем основні фонди та технічна документація призначені для їх подальшого використання у наданні послуг для оподатковуваних операцій в межах господарської діяльності ДП «Залів-Порт», а саме – для створення пункту перевалки сипких вантажів, що витікає з положень технічного проекту. Тобто, ці основні фонди призначені для використання не за межами митної території України.

Той факт, що позивач не має правових підстав для надання в подальшому послуг з перевалювання, перевантаження транзитного вантажу, підтверджується рішенням 6 сесії V скликання Мирновської селищної ради м. Євпаторії АРК від 21 липня 2006р. Згідно вказаному рішенню земельна ділянка, на якій знаходяться об'єкти колишнього аеродрому, розташовані в промисловій зоні № 2 с.м.т. Мирний, віднесена до земель рекреаційного призначення.

Статтею 50 Земельного кодексу України визначений принцип цільового використання земель рекреаційного призначення.

Відповідно до ст. 52 Земельного кодексу України на землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, яка перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель.

Таким чином, майно ДП «Залів-Порт» (основні фонди), придбане за договором купівлі-продажу у ДП «Ферротранс», може бути використане позивачем тільки відповідно до цільового призначення земельної ділянки, що виключає можливість проведення робіт (надання послуг) по перевалюванню, перевантаженню транзитного вантажу.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій визначені Законом України «Про податок на додану вартість».

П.п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначає бюджетне відшкодування як суму, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв`язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених Законом.

Згідно з п.п. 1.6 і 1.7 вказаного Закону податкове зобов'язання – це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом, а податковий кредит – це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Порядок нарахування та сплати податку визначений у ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Згідно з п.п. 7.7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.2 Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

У розділі 2 Декларації з податку на додану вартість за грудень 2007р. вказаний податковий кредит на суму 708738,00 грн., до якого входить у тому числі податок на додану вартість, сплачений в ціні товару ДП «Ферротранс» м. Київ. Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту звітного періоду склало 684363,00 грн.

У податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2008р. сума 684363,00 грн. приймала участь у розрахунку бюджетного відшкодування, яке склало відповідно 672541,00 грн.

Згідно з п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»  у випадку придбання основних фондів до складу податкового кредиту звітного періоду включається сума податку на додану вартість, яка нарахована (сплачена) у зв'язку з придбанням основних фондів з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій в межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі ст. 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі ст.. 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

П.п. 7.7.11 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначає перелік осіб, які не мають права на отримання бюджетного відшкодування. Зокрема, в цьому переліку вказані особи, які мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менше, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження основних фондів).

ДП «Залів-Порт» до цього переліку не увійшло.

Враховуючи вищенаведене, сума бюджетного відшкодування 672541,00 грн. відображена позивачем у декларації по податку на додану вартість за січень 2008р. і у розрахунку суми бюджетного відшкодування у відповідності з вимогами чинного законодавства України, зокрема, Закону «Про податок на додану вартість».

Висновки відповідача про те, що у порушення вимог п.п. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону «Про податок на додану вартість» ДП «Залів-Порт»  у грудні 2007р. і січні 2008р. було занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет, на 23917,00 грн., не можна визнати обґрунтованими.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги ДП «Залів-Порт» є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи  та  підлягають задоволенню.

Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 03,40 грн. з Державного бюджету України на підставі ч. 1 ст. 94 КАС України.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 12.08.2008р.

Постанова складена у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України –  15.08.2008 р.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 98, 122, 158-164, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Керчі № 0000202304/0 від 22.04.2008р. про зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 672541 грн.; та № 0000692304/0 від 22.04.08 р. про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість та штрафним санкціям на загальну суму 32301,60 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31111095500002 у банку отримувача: Управління Державного казначейства в АР Крим, отримувач: Держбюджет м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740405) на користь Дочірнього підприємства "Залив-Порт" ВАТ "Суднобудівний завод "Залив", (98310, м. Керч, вул. Танкістов, 4, р/р 260039153701 у філії КРУ Банка «Фінанси та Кредит» ВАТ м. Сімферополь МФО 384889, ЄДРПОУ 25139503) 03,40 грн. судового збору.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Омельченко В.А.