Рішення

від 20.08.2008 по справі 6/86-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/86-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 РІШЕННЯ          

від "20" серпня 2008 р.                                                       по справі  № 6/86-38

Заступник голови господарського суду, суддя Пахолюк В.А. розглянувши справу,

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю “НДБ Експорт”   

до  Державного підприємства “Городоцьке лісове господарство”Волинського обласного управління лісового господарства   

про стягнення 76142,84 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Тарновецький Я.М. – довіреність від 02.07.2008р.

                       Пелешок С.Г. - директор

від відповідача: Фальчук С.І. –юрисконсульт, довіреність № 479 від 28.07.2008р.

          В судовому засіданні 12.08.08р. оголошено перерву відповідно до ст.. 77 ГПК України для доручення сторонами додаткових доказів у справі до 20.08.2008 року до 14 год.

Суть спору: позивач – товариство з обмеженою відповідальністю „НДБ Експорт ” звернувся до господарського суду з позовом про стягнення на його користь з відповідача – державного підприємства „Городоцьке лісове господарство” борг з врахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 65 901,25 грн., відсотки в сумі 7 664,99 грн., та 3% річних в сумі 2 576,60 грн., а всього – 76 142,84 грн.

В обґрунтування зазначених вимог посилається на договір відступлення права вимоги (цесії) від 20.05.2008р., контракт № 2/UК/2005 від 19.08.2005р.

          Відповідач у відзивах на позовну заяву за № 474 від 17.07.2008р., 01.08.08р. та в судовому засіданні проти позову заперечує, посилаючись на те, що згідно контракту № 2/UК/2005 укладено між ДП “Городоцьке лісове господарство”та ТзОВ „OSUKALNS ”, Латвія було передбачено про те, що всі розбіжності по договору між сторонами підлягають до розгляду господарською палатою Латвії, рішення якої будуть обов'язковими для двох сторін. Факт укладання договору відступлення права вимоги між ТзОВ ”та “НДБ Експорт”здійснено в порушення вимог норм ст. 56 п. 2 та п. 2 ст. 518 ЦК України та п. 7 договору про відступлення права вимоги, яким передбачено обов'язок первісного кредитора повідомити боржника про відступлення протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності договором.

          Відповідач крім того, заперечує про відступлення права вимоги, оскільки згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні і на умовах що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Однак, при укладанні договору відступлення права вимоги сторони передбачили умови які не існували в контракті від 19.08.2005р., а саме щодо стягнення санкцій і збитків.

          Щодо заявленої до стягнення суми, то матеріалами справи не підтверджено перерахування саме по контракту від 19.08.2005р., а тому і відсутнє право вимоги.

          Щодо нарахування 3% річних та інфляційних на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, то даною статтею передбачено нарахування за прострочку, виконання грошового зобов'язання, то в даному випадку по контракту від 19.08.2005р. не мало місця.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,-

встановив:

          18.08.2005 року між відповідачем – державне підприємство „Городоцьке лісове господарство” та товариством з обмеженою відповідальністю „OSUKALNS” (Латвія) був укладений контракт №2/UK/2005.

          Відповідно до п.1.1. контракту №2/UK/2005 відповідач зобов'язаний продати а покупець – ТзОВ „OSUKALNS” (Латвія) оплатити і прийняти лісоматеріали необрізані вільхові (вільха чорна 1-3 сорт, довжина від 2000 мм до 3200 мм., крок 100 мм, обов'язковий допуск + 50 мм, товщина розпил – 22 мм, 35 мм, розпил тангенціальний ширина від 85 мм і більше). Згідно додатку №1 до цього контракту ціна 1300 м3 лісоматеріалу складає 189 000 Євро.

Пунктом 3.1 даного контракту передбачено оплату за кожну партію товару по рахунку SWIFT – переводом на розрахунковий рахунок продавця на умовах 90 % переоплати. Доставка проводиться протягом 15 днів після оплати (п. 4.1. контракту). Строк дії контракту – до 18.08.2006р. (п. 8.1. контракту).

          На виконання контракту ТзОВ „OSUKALNS” (Латвія) перерахувало відповідачу 6 000,00 Євро, що підтверджується платіжним дорученням №555427 від 05.09.2005р. та банківською випискою №5 від 01.10.2005р. Однак відповідач свої зобов'язання перед ТзОВ „OSUKALNS” не виконав.

          Крім того, п. 6.2. контракту передбачено розгляд спорів, що випливають з контракту в господарському суді Латвії.

          Разом з тим, 20.05.2008 року між ТзОВ „OSUKALNS” та ТзОВ „НДБ Експорт” було укладено договір відступлення права вимоги, згідно якого позивач – ТзОВ „НДБ Експорт” – одержує право вимагати від ДП „Городоцьке лісове господарство” належного виконання обов'язків по контратку №2/UK/2005 від 19.08.2005 року. До нового кредитора переходить зазначене право вимоги в повному обсязі, в тому числі на стягнення санкцій і збитків, заподіяних невиконанням чи неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань (п. 2 договору).

          Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Зобов'язання щодо сплати санкцій і збитків не передбачені первісним контрактом, тому вони не могли перейти до позивача відповідно до договору відступлення права вимоги.

          Отже, позовні вимоги позивача щодо стягнення штрафних санкцій і збитків є необґрунтованими, безпідставними і не відповідають вимогам чинного законодавства.

Пунктом 9 даного договору передбачено, що усі спори пов'язані із цим договором, вирішуються шляхом переговорів між сторонами; якщо спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в Міжнародному комерційному Арбітражі при Торговельно-промисловій палаті України.

02.06.2008р. ТзОВ „OSUKALNS” було надіслано повідомлення відповідачу про відступлення права вимоги.

Відповідно до статті  38 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність” № 959-XII від 21.04.1991 року спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.

Сторони в п. 6.2. контракту №2/UK/2005 від 19.08.2005 року та п. 9 договору відступлення права вимоги (цесії) від 20.05.2008 року передбачили, що у разі, якщо спір неможливо вирішити шляхом переговорів, то вони підлягають розгляду в господарському суді Латвії, рішення якого буде обов'язковим для обох сторін; то він вирішується в Міжнародному комерційному Арбітражі при Торговельно-промисловій палаті України.

Враховуючи вище викладене, суд прийшов до висновку, що даний спір не підлягає розгляду у господарському суді Волинської області. Отже в позові слід відмовити.

                     Господарський суд, керуючись ст.ст. 11, 514 Цивільного  кодексу України, ст.38 ЗУ „Про зовнішньоекономічну діяльність”, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

                                                             вирішив:

В позові товариства з обмеженою відповідальністю “НДБ Експорт” до  державного підприємства “Городоцьке лісове господарство” Волинського обласного управління лісового господарства  про стягнення 76 142,84 грн – відмовити.

Заступник   голови

господарського суду, суддя                                                              Пахолюк В. А.

          Суддя