Рішення

від 22.07.2008 по справі 13/3194

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/3194

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я            

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

          "22" липня 2008 р.                                                                             Справа №  13/3194

      Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого -  судді  Скиби Г.М., при секретарі Гончар К.О., у відкритому судовому засіданні розглянув справу за позовом  Смілянської районної профспілкової організації працівників агропромислового комплексу, м. Сміла, вул. Свердлова, 106

           до Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Міжгір'я», Смілянський р-н, с. Плескачівка, вул. Бондаренків,2  

про стягнення 22470 грн. заборгованості по профспілкових внесках  

за участю представників сторін:

позивача: Шевченко В.В. –довіреність від 20.11.2007р.;  

відповідача: Паляниця М.І. –за довіреністю від 22.07.2008 р.

          Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборговані профспілкові внески в сумі 22470 грн. та в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на таке:

Ст. 42 Закону України «Про профспілки, їх права та гарантії діяльності»- роботодавця зобов'язано щомісячно утримувати профспілкові внески з заробітної плати членів профспілки та перераховувати їх відповідним профспілковим органам. Цією ж статтею Закону забороняється затримувати перерахування вказаних коштів.

Крім того, Галузевою угодою між Міністерством аграрної політики України, галузевими об'єднаннями підприємств та профспілкою працівників агропромислового комплексу України передбачено: безоплатне перерахування щомісяця на рахунок профспілкових організацій органів членських внесків із заробітної плати членів профспілки в розмірі 1% від суми доходів (Р. 7.4. Статуту Професійної спілки працівників АПК України) одночасно з виплатою заробітної плати.

Аналогічно Колективним договором між адміністрацією та профспілковим комітетом ВСК «Міжгір'я», Р.6 «Гарантії діяльності профспілок»передбачено: щомісячне утримання профспілкових внесків із заробітної плати членів профспілки та перерахування їх в 3-х денний термін.

Але відповідач не виконує вказані норми чинного законодавства, що стало причиною звернення позивача до суду за захистом порушеного права. Станом на 01.06.2007 року утримав із заробітної плати членів профспілки та не перерахував профспілковій організації 22470 грн., що підтверджено актом звірки від 21.06.2007 року.

Представник відповідача проти позову заперечив. Надав суду письмовий відзив на позов та вважає, що позовна заява є безпідставною та не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а тому просить відмовити в її задоволенні, виходячи із наступного:

Позивач, який є районною профспілковою організацією, вимагаючи сплати йому 22470 грн., обґрунтовує свої позовні вимоги лише положеннями статті 42 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

Проте позивачем не враховано, що частина 3 статті 42 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»містить у собі для відповідача правове навантаження лише у тому, що роботодавець зобов'язаний не за компенсацію, а безоплатно утримувати із заробітної плати працюючих у нього членів профспілки їх профспілкові внески та щомісячно перераховувати їх на рахунок профспілки. Але при цьому обов'язковою умовою такого утримання та перерахування коштів є письмова заява кожного члена профспілки щодо своїх профспілкових внесків, що прямо зазначено в частині 3 цієї статті.

При цьому позивач не вказав у позові про волевиявлення кожного з працівників відповідача, яких він вважає за членів своєї профспілки, на відрахування з його (кожного окремо) заробітної плати сум профспілкових внесків. Відповідач не має на даний час і ніколи не мав жодної з таких заяв.

Позивач ніколи не цікавився членами його профспілки на підприємстві відповідача, хто конкретно, а також їх кількість.

Відповідач заявляє, що на його підприємстві профспілка позивача взагалі не працює, будь-яка документація щодо профспілки позивача відсутня.

Позивач у своєму листі від 06.05.2008 року за вих. № 21 фактично підтвердив ствердження відповідача про відсутність профспілки позивача на його підприємстві.

Посилання позивача на акт звірки від 21.06.2007 року є безпідставним, оскільки цей акт звірки сам по собі не є цивільно-правовою чи господарською угодою (правочином) та не породжує будь-яких прав та обов'язків.

Між позивачем та відповідачем ніколи не укладались будь-які договори, згідно з якими у відповідача виникали б які-небудь зобов'язання перед позивачем. Щодо суми - 22470 грн., яка зазначена в акті звірки від 21.06.2007 року, відповідача пояснює, що традиційно на протязі тривалого часу, коли всі працюючі в обов'язковому порядку вважалися членами профспілки, бухгалтерією, без будь-яких заяв працюючих, із їхньої заробітної плати, на протязі часу - набагато більшого за 3 роки, утримувалось по 1% заробітної плати і акумулювалось на балансовому бухгалтерському рахунку №76 для послідуючого перерахування позивачеві. В бухгалтерії відповідача немає навіть даних, коли востаннє позивачеві перераховувались такі кошти.

Проте така практика без заяв самих працюючих є протизаконною, такою що порушує права власності громадян, а тому всі незаконно утримані кошти були повернуті бухгалтерією працівникам відповідача у червні 2008 року як виплата незаконно утриманої заробітної плати.

Крім того, в позові не зазначено:

- яка сума (у процентах чи в твердій сумі) із заробітної плати працівників

повинна була утримуватися відповідачем;

- за кого конкретно із членів профспілкової організації, які працюють на

нашому підприємстві,   ми  повинні  перераховувати  зазначені  в  позові

кошти;

- за який час виникла указана в позові сума, яку позивач вважає нашим

боргом (хоча статтею 257 ЦК України встановлена позовна давність

строком у 3 роки).

Позивач взагалі ніколи не цікавився, чи є члени його профспілки на підприємстві відповідача та чи є їхні заяви як про вступ до профспілкової організації, так і про перерахування профспілкових внесків. Позивача у даному разі цікавить лише отримання коштів. Але члени профспілки згідно з законодавством можуть сплачувати свої профспілкові внески і особисто, а тому відповідач не  зобов'язані сплачувати їх внески за них у всіх випадках.

Відповідач вважає, що при умові, якщо дійсно ми у даному разі повинні перерахувати позивачеві певну суму профспілкових внесків, то у такому разі необхідно залучити до участі у даній справі або ж первинну профспілкову організацію, якщо вона є юридичною особою, або ж кожного з громадян - членів первинної профспілкової організації позивача, за яких відповідач повинен перерахувати позивачеві ці профспілкові внески. Адже мова йде не про кошти підприємства відповідача, а про кошти персонально кожного з громадян - платників профспілкових внесків (за їх наявності та при їх бажанні (волевиявленні).

Позивач в обхід працівників ВСК «Міжгір'я» претендує на частину їх заробітної плати, навіть не поцікавившись, а чи бажають цього вони, і нічого не зробивши для цих працівників. Позивач не вказав, чому позивач претендує на всю суму профспілкових внесків, у той час як згідно з наданою самим же позивачем при позові копією «Колективного договору між адміністрацією і профспілковим комітетом ВСК «Міжгір'я»на 2003 рік, який було затверджено не профспілковою організацією, а зборами трудового колективу ВСК «Міжгір'я»03.06.2003 року (у пункті 6.6 колективного договору) районна профспілка може претендувати лише на 35% від суми членських внесків.    

          Представник відповідача просить в позові відмовити.

Інших доказів сторонами не надано.

Оцінюючи зібрані докази у справі, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані та підтверджені належними доказами у відповідності до вимог ст. 33 ГПК України:

- між позивачем та відповідачем виникли цивільні відносини на підставі двостороннього письмового оплатного договору від 04.01.2007 року на утримання та перерахування позивачу профспілкових внесків, що грунтуються на вимогах закону;

- зазначений договір не розірвано, не визнано судом недійсним. На момент проведення судового засідання сторони договору та учасники процесу договір не спростували;

- відповідач використав неналежний спосіб захисту;

- одночасно суд враховує протокольне рішення первинної профспілкової  організації ВСК «Міжгір'я»від 2 жовтня 2007 року про залишення 50% профспілкових внесків первинній організації, тому позовні вимоги належить задовольнити частково.

Належить стягнути з відповідача на користь позивача 11235 грн. заборгованості по профспілкових внесках. В решті позову відмовити.

Судові витрати належить покласти на відповідача відповідно до вимог ст. 49 ГПК України пропорційно задоволених вимог.

          Керуючись ст.ст. 49, 82, 84 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

          Позов задовольнити частково.

Стягнути з відповідача –Виробничого сільськогосподарського кооперативу  „Міжгір'я" Черкаська обл., Смілянський р-н, с. Плескачівка, код 03791798  

на користь позивача – Смілянської районної профспілкової організації працівників агропромислового комплексу, м. Сміла, вул. Свердлова,106, код 02673134

          11235 грн. заборгованості, 112 грн. 35 коп. мита, 118 грн. витрат на інформаційне забезпечення судового процесу.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

          В решті вимог відмовити за необґрунтованістю.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через господарський суд Черкаської області.

         Суддя                                                                            Г.М.Скиба