Постанова

від 11.10.2006 по справі 5/983-28/143а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/983-28/143А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

11.10.06                                                                                           Справа№ 5/983-28/143А

10 год 50 хв

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрексімторг”, м. Львів

до  відповідача: Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова, м. Львів

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішеннь ДПІ у Личаківському районі м. Львова від 30.06.2004 року  № 0001251720/0 та від 22.09.2004 року № 0001251720/1/15224

    Суддя   Морозюк А.Я.

Секретар судового засідання

Брик І.С.

м. Львів, вул. Личаківська,128,

     Зал судового засідання № 302.

Представники сторін

Від позивача: Овчарук В.І. -  представник

Від відповідача: не з”явився

          Товариством з обмеженою відповідальністю “Укрексімторг” заявлено позов до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про визнання нечинними податкових повідомлень-рішеннь ДПІ у Личаківському районі м. Львова від 30.06.2004 року  № 0001251720/0 та від 22.09.2004 року № 0001251720/1/15224.

          Ухвалою суду від 09.06.2006 року провадження у справі було зупинено, ухвалою суду від 28.08.2006 року провадження у справі було поновлено. Ухвалою від 27.09.2006 року підготовче провадження у справі закінчено, призначено справу до судового розгляду на 06.10.2006 року. В судовому засіданні 06.10.2006 року оголошено перерву до 11.10.2006 року для вивчення поданих доказів.

В судовому засіданні 11.10.2006 року засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, наведених в по зовній заяві (з врахуванням змін до позовної заяви вх. №19329 від 10.08.2006 року та пояснення до позовної заяви вх. №21288 від 11.09.2006 року), позивач просить позов задоволити з наступних підстав. На підставі акту перевірки від 29.06.2004 року №113/23-2/31215466 працівниками відповідача винесено податкове повідомлення-рішення №0001251720/0 від 30.06.2004 року, в якому позивачу визначено суму податкового зобов”язання в розмірі 1002,00 грн. (в тому числі  334,00 грн –донарахований  прибутковий податок, і  668,00 грн –штрафна санкція). За результатами апеляційного оскарження, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення  № 0001251720/1/15224 від 22.09.2004 року на ту-ж суму. Щодо виплат, які були  здійснені  в користь Яремчака З.С. та Яніна В.О. відповідно в листопаді та грудні 2003 року, і з яких на думку відповідача, позивачу необхідно було утримати та сплатити в бюджет  прибутковий податок, то ці особи одержували від позивача кошти не як громадяни, а як фізичні особи –суб'єкти підприємницької діяльності. Тому у позивача були відсутні будь-які підстави утримувати з цих осіб прибутковий податок в порядку, визначеному Декретом КМУ „Про прибутковий  податок з громадян”. З приводу неутриманого податку в розмірі 290,00 грн з суми 1450,00 грн., яку начебто у травні  2003 року отримав від позивача гр. Квасниця Т.П., позивач зазначив, що  гр. Квасниця Т.П. від ТзОВ „Укрексімторг” взагалі не отримував в травні 2003 року жодних коштів, тому  у позивача були відсутні будь-які підстави  утримувати та перераховувати до бюджету  прибутковий податок з такої суми.  Також на думку позивача відповідачем порушено  вимоги, визначені розділом ІІ Наказу ДПА України від 16.09.2002 року №429 „Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами”, оскільки в акті перевірки  від 29.06.2004 року не зазначено жодних первинних документів податкового та бухгалтерського обліку позивача у розрізі  відповідних періодів, та жодних інших доказів, які б свідчили про допущене позивачем порушення обчислення  прибуткового податку.

          В судове засідання відповідач явки уповноваженого представника не забезпечив, письмового пояснення на позовну заяву(з врахуванням змінених позовних вимог) відповідач не подав. В судовому засіданні, яке відбулося 06.10.2006 року, представник відповідача проти позову заперечив з підстав, наведених в письмовому поясненні від 08.06.2006 року (вх.№ 15011 від 08.06.2006 року), зазначив, що нарахування суми прибуткового податку в сумі 334 грн здійснено податковим органом правомірно, як і застосування штрафних(фінансових) санкцій.

Враховуючи те, що представник відповідача висловив правову позицію по суті спору в судовому засіданні 06.10.2006 року, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи і прийняття судового рішення по суті спору за відсутності представника відповідача.

          В судовому засіданні було досліджено письмові докази, які наявні в матеріалах справи (податкові повідомлення-рішення, акт перевірки, свідоцтва про державну реєстрацію СПД ФО Яніна В.О та Яремчака З.С., наряд-замовлення, авансові звіти, товарний чек, інші наявні в матеріалах справи письмові докази).

           Відповідно до п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV, справу розглянуто в порядку, встановленому цим Кодексом.

          Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

          За результатами проведеної ДПІ у Личаківському районі м. Львова документальної перевірки правильності дотримання вимог податкового законодавства ТзОВ „Укрексімторг” за період 01.01.2003 року по 01.04.2004 року було складено Акт №113/23-2/31215466 від 29.06.2004 року, в якому, зокрема, зазначено про порушення позивачем п.3 ст.7, п.2 ст.19 Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян»№ 13-92 від 26.12.1992 року, із змінами і доповненнями, в результаті чого встановлено недобір по прибутковому податку на суму 334,00 грн.

На підставі акту перевірки було ДПІ у Личаківському районі м.Львова було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001251720/0 від 30.06.2004 року, яким згідно з п.7.1, п.7.3 ст.7, ст.9, п.19.2 ст.19 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»№ 13-92 від 26.12.1992 року, із змінами і доповненнями, відповідно до п.п.17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, ТзОВ «Укрексімторг»визначено суму податкового зобов'язання за платежем прибутковий податок з громадян в сумі 334 грн - основного платежу, 668 грн –штрафної(фінансової) санкції, а усього 1002 грн.

За результатами апеляційного оскарження вищеказаного повідомлення-рішення до ДПІ у Личаківському районі м.Львова, податковим органом з метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні, ДПІ у Личаківському районі м.Львова було прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.09.2004 року № 0001251720/1/15224 на суму 334 грн - основного платежу, 668 грн –штрафної(фінансової) санкції, а усього 1002 грн.

Відповідно до п.7.3 ст.7 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»№ 13-92 від 26.12.1992 року (чинного на час виникнення спірних правовідносин та проведення перевірки), на який здійснено посилання в акті перевірки, із сум доходів, одержуваних громадянами не за місцем основної роботи та громадянами, які не мають постійного місця проживання в Україні, податок нараховується до джерел виплати за ставкою 20 процентів.

          В Акті №113/23-2/31215466 від 29.06.2004 року (розділ 2.8 Акту) не відображено, по яких фізичних особах встановлено недобір по прибутковому податку на суму 334,00 грн, за які періоди і на підставі яких первинних документів податкового та бухгалтерського обліку встановлено такий недобір, що не відповідає вимогам розділу ІІ чинного на час перевірки «Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб”єктами підприємницької діяльності –юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами», затвердженого Наказом ДПА України від 16.09.2002 року № 429(зареєстровано в Мінюсті 29.12.2002 року), із змінами та доповненнями.

          Із змісту акту перевірки (рівно як зі змісту Рішення ДПІ у Личаківському районі м.Львова про результати розгляду скарги № 15035/10 від 22.09.04 року, долученого відповідачем до матеріалів справи) неможливо встановити, з яких  виплачених громадянам сум не за місцем основної роботи, яким саме громадянам і за який закуплений у них товар(роботи,послуги) було неутримано і не перераховано до бюджету прибутковий податок з громадян.  

          Як вбачається із долучених позивачем до матеріалів справи копій свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності-фізичних осіб Яремчака З.С. та Яніна В.О., а також наряду-замовлення від 13.11.2003 року на суму 180 грн та товарного чеку від 08.12.2003 року на суму 40 грн. (що містять печатки зазначених фізичних осіб як суб'єктів підприємницької діяльності), виплати зазначеним особам були здійснені як суб'єктам підприємницької діяльності-фізичним особам, а тому у позивача були відсутні будь-які правові підстави утримувати з цих осіб прибутковий податок у джерела його виплати в порядку п.2 ст.19 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» № 13-92 від 26.12.1992 року. Визначення суми доходів до оподаткування здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності-фізичними особами в порядку, передбаченому ч.4 ст.14 цього Декрету.

          Щодо неутримання податку із гр.Квасниці Т.П., то матеріали перевірки і матеріали справи не містять жодних доказів здійснення йому позивачем виплат в травні 2003 року, з огляду на що не підтверджується наявність підстав  утримувати та перераховувати до бюджету  прибутковий податок.

          На підставі наведеного суд дійшов до висновку про відсутність підстав для донарахування позивачу спірними податковими повідомленнями рішеннями № 0001251720/0 від 30.06.2004 року (№ 0001251720/1/15224 від 22.09.2004 року) податкового зобов'язання по прибутковому податку з громадян в сумі 334 грн- основного платежу та застосування штрафних санкцій в сумі 668 грн на підставі п.п.17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21.12.2000 року. Відповідач не довів правомірності своїх рішень, як це вимагається ч.2 ст.71 КАС України.

          Відповідно до п.1 ч.2 ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень. Відповідно до ч.2 ст.162 КАС України, суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

          З огляду на все вищенаведене, суд дійшов до висновку про  задоволення позовних вимог і визнає нечинними податкові повідомлення -рішення ДПІ у Личаківському районі м. Львова від 30.06.2004 року №0001251720/0 та від 22.09.2004 року № 0001251720/1/15224.

          Судові витрати у вигляді  3 грн 40 коп судового збору присуджуються з Державного бюджету України на користь позивача.

          На підставі вищенаведеного, керуючись п. 2-1, п. 3, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень та ст.ст. 69-71, 86, 87, 94, 158, 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV (із змінами та доповненнями), господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Визнати нечинними податкові повідомлення - рішення ДПІ у Личаківському районі м. Львова від 30.06.2004 року  № 0001251720/0 та від 22.09.2004 року №   0001251720/1/15224.

3.          Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрексімторг” (79014, м. Львів, вул. Ніщинського, 35, ідентифікаційний код 31215466) 3 грн. 40 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                       Морозюк А.Я.