Рішення

від 14.08.2008 по справі 37/42-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

37/42-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2008 р.                                                            Справа № 37/42-08

вх. № 878/4-37

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Борин С.В. за довіреністю № 52/177 від 06.03.2008 р.  відповідача - Портік  В.О. за довіреністю № 1 від 06.02.2006 р.

розглянувши справу за позовом Інституту проблем машинобудування ім. А. Н. Підгорного НАН України, м. Харків  

до  ТОВ "Восток - Трейд", м. Харків  

про стягнення 17245,94 грн.

ВСТАНОВИВ:

Інститут проблем машинобудування ім. А. Н. Підгорного НАН України (позивач) звернувся до господарського суду з позовною заявою до ТОВ "Восток - Трейд" (відповідач) в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по орендній платі та відшкодуванню наданих комунальних послуг у сумі 15576,85 грн., пеню за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань у сумі 1036,59 грн., штраф за прострочення платежів понад 30 днів у сумі 632,50 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позову позивач вказує на те, що відповідачем були порушенні умови договору оренди  № 180 від 31.12.2006 р. стосовно сплати орендної плати за цим договором, у зв'язку з чим відповідач має перед позивачем заборгованість та йому нараховані штрафні санкції.

Відповідач надав відзив на позовну заяву в якому вказує на те, що звіт ТОВ "Ліга - Експерт" про оцінку права користування покрівлею і частинами приміщення технічного поверху лабораторного корпусу Інституту проблем машинобудування ім. А. Н. Підгорного НАН України за адресою: м. Харків, вул. Пожарського, 2/10  не відповідає діючому законодавстві, він є не вірним, у зв'язку з чим сума коштів за договором оренди  № 180 від 31.12.2006 р. нарахована позивачем відповідачу не вірно.

Відповідач, через канцелярію господарського суду 14.07.2008 р. за вх. № 12499, надав клопотання про визнання недійсним частково договору оренди № 180 від 31.12.2006 р. Господарський суд, розглянувши вищезазначене клопотання відповідача, вважає за необхідне в його задоволенні відмовити, оскільки дане питання повинно вирішуватися судом в порядку окремого провадження.

Позивач, через канцелярію господарського суду 04.08.2008 р. за вх. № 13952, надав додаткові матеріали відповідно додатку, які господарським судом залучаються до матеріалів справи.

Позивач, через канцелярію господарського суду 06.08.2008 р. за вх. № 14302, надав підписаний сторонами акт звірки взаєморозрахунків за договором оренди від 31.12.2006 р. № 180, який господарським судом залучається до матеріалів справи. Згідно даного акту звірки взаєморозрахунків сальдо на користь позивача складає 15376,85 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні призначеному на 06.08.2008 року о 12:30 год. було оголошено перерву до 14.08.2008 року о 12:30 год., у зв'язку з необхідністю підготовлення повного тексту рішення по справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

24.11.2006 р. листом (вих. № 680) відповідач звернувся до позивача з пропозицією укласти договір оренди на 2007 р.

Між Інститутом проблем машинобудування ім. А.М. Підгорного НАН України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Восток Трєйд» 31.12.2006 р. було укладено договір оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі Інституту проблем машинобудування ім. А.М. Підгорного НАН України № 180.

Згідно з п. 1.1. договору оренди від 31.12.2006 р. № 180 позивач передає, а відповідач приймає в орендне користування нерухоме майно, що знаходиться на балансі Інституту проблем машинобудування ім. А.М. Підгорного НАН України: частину покрівлі та технічний 19 поверх площею 1,5 кв. м. висотного лабораторного корпусу, надалі "майно", що розміщено за адресою: 61046, м. Харків, вул. Дм. Пожарського, 2/10, вартість якого визначена згідно з актом оцінки від 31.07.2006 р. і становить за експертною оцінкою на право користування покрівлею для встановлення двох антен 124376,00 грн., приміщення технічного 19 поверху площею 1,5 кв.м. -1535,00 грн.

Також, п. 1.2. договору було передбачено, що майно передасться  в  оренду  з  метою  використання  частини покрівлі  для встановлення двох антен та розміщення базової станції на технічному 19 поверсі для надання послуг "Інтернет".

Пунктом 2.1. договору було передбачено, що майно передається позивачем відповідачу за актом приймання - передачі. Право користування та зобов'язання за цим договором з'являються у відповідача з моменту підписання акту приймання-передачі майна.

31.12.2006 р. між сторонами було укладено акт приймання - передачі  майна згідно якого відповідач прийняв вказане майно.

Пунктом 2.2. договору було передбачено, що після закінчення терміну оренди або припинення цього договору відповідач в 3-дений строк повинен за актом приймання-передачі повернути майно позивачу у належному стані. Майно вважається поверненим позивачу з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Згідно з п. 3.2.2. договору відповідач зобов'язувався своєчасно та у повному обсязі сплачувати платежі за договором.

Відповідно до п. 5.1. договору за оренду майна відповідач повинен був сплачувати позивачу на підставі наданих рахунків:  

- орендну плату за користування 19 технічним поверхом площею 1,5 кв. м, яка визначається в установленому законом порядку і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) - листопад 2006 р.: 13,79 гр. за 1 кв. м, а за всю орендовану площу 20,69 грн. та ПДВ 4,14 грн., а всього 24,83 грн.;

- плату за право користування частиною покрівлі для розміщення двох антен на місяць 1671,27 грн., крім того ПДВ 334,25 грн., разом 2005,52 грн.;

- відшкодування комунальних платежів;

- відшкодування податку на землю;

- витрати на утриманих будинку та прилеглої території;

- інші витрати по розрахункам позивача.

Згідно з п.5.2. договору орендна плата повинна була сплачуватися авансом за два місяці вперед у розмірі 4000,00 грн. і заліковується при розірванні договору, як сплата за останні два місяці дії договору. Також, орендна плата та сплата інших платежів повинна була перераховуватися відповідачем відповідно до вимог діючого законодавства щомісячно не пізніше 30 числа поточного місяця за весь час фактичного користування приміщенням до його звільненні.

Пунктом 5.3. договору було передбачено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Згідно з п. 6.1. договір було укладено строком з 31.12.2006 р. по 31.12.2007 р.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарським судом встановлено, що в матеріалах справи не міститься доказів сплати відповідачем на виконання умов договору оренди від 31.12.2006 р. № 180 рахунків - фактури виставлених позивачем відповідачу, а саме: рахунку - фактури № 236 від 19.03.2007 р. на суму 4131,46 грн.; рахунку - фактури № 636 від 01.08.2007 р. на суму 2186,12 грн.; рахунку - фактури № 712 від 01.08.2007 р. на суму 5,16 грн.;  рахунку - фактури № 788 від 17.09.2007 р. на суму 2209,82 грн.; рахунку - фактури № 873 від 09.10.2007 р. на суму 2278, 81 грн.; рахунку - фактури № 958 від 16.11.2007 р. на суму 2360,91 грн.; рахунку - фактури № 1043 від 11.12.2007 р. на суму 2396,15 грн.; рахунку - фактури № 1129 від 29.12.2007 р. на суму 8,42 грн. - на загальну суму 15576,85 грн. Однак, господарським судом встановлено, що платіжним дорученням № 22 від 16.01.2007 р. відповідачем було сплачено позивачу 200,00 грн. за оренду по рахункам 240, 183 від 31.12.2006 грн. Враховуючи те, що дана сума була сплачена відповідачем на виконання умов договору оренди від 31.12.2006 р. № 180, це визнав представник позивача та це відображено у підписаному сторонами акті звірки взаєморозрахунків за договором оренди від 31.12.2006 р. № 180, господарський приходить до висновку, що загальна сума заборгованості за цим договором відповідача перед позивачем складає 15376,85 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей  строк (термін).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 8.2. договору було передбачено, що за несвоєчасну оплату орендних платежів та за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги відповідач сплачує неустойку у розмірі 0,1% від суми несплаченого платежу за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% суми несплаченого своєчасно платежу.

Згідно з ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, аналізуючи положення п. 8.2. договору, суд приходить к висновку, що в договорі йдеться мова саме про пеню та про штраф.

Статтею 4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, розмір нарахованої пені за несвоєчасне виконання грошових    зобов'язань    не    повинен    перевищувати    подвійної   облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

На підставі викладеного господарський суд приходить до висновку, що позивачем було не вірно нарахована відповідачу пеня, у зв'язку з чим за визначені позивачем у розрахунку періоди розмір пені повинен складати 487,40 грн.

За таких обставин сума пені у розмірі 487,40 грн. та сума штрафу у розмірі 632,50 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по орендній платі та відшкодуванню наданих комунальних послуг у сумі 15376,85 грн., пені за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань у сумі 487,40 грн., штрафу за прострочення платежів понад 30 днів у сумі 632,50 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача  належить стягнути до державного бюджету України державне мито у сумі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 165,00 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 113,00 грн.

Керуючись ст. 4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, ст.ст. 526, 530, 549, 611, 629 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -   

ВИРІШИВ:

В задоволенні клопотання відповідача про визнання недійсним частково договору оренди № 180 від 31.12.2006 р. відмовити.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток - Трейд" (61001, м. Харків, пр. Гагаріна, 17, код ЄДРПОУ 30234307, р/р 26009277023001 у ХФ КБ "Приватбанк", МФО 351533) на користь Інституту проблем машинобудування ім. А. Н. Підгорного НАН України (61046, м. Харків, вул. Дм. Пожарського, 2/10, код ЄДРПОУ 03534570, р/р 35228004000272 в ГУДКУ Харківської області, МФО 851011) заборгованість по орендній платі та відшкодуванню наданих комунальних послуг у сумі 15376,85 грн., пеню за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань у сумі 487,40 грн., штраф за прострочення платежів понад 30 днів у сумі 632,50 грн., державне мито у сумі 165,00 грн. та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 113,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Суддя