Постанова

від 11.06.2008 по справі 1/155/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/155/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2008 р. 14:30

Справа №  1/155/08

       м. Миколаїв

За позовом: Приватне підприємство фірма “Игдем”.                    /54018,  м. Миколаїв, вул. 28 Армії, 15/До відповідача: Державна податкова інспекція у                             Ленінському районі  м. Миколаєва                            /54028,  м. Миколаїв, вул. Гмирьова, 1/1/про: скасування податкового повідомлення-рішення від 21.02.2008 р. № 0000172301/0.

Суддя Васильєва Л.І.

Секретар судового засідання Сорогіна А.В.

Представники:

Від позивача: Маліченко Л.Т., довіреність від 14.04.2008 року

Від відповідача: Коцеруба О.М., довіреність від 15.04.2008р.

                            Чуприна А.М., довіреність від 08.01.2008р.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 21.02.2008 р. № 0000172301/0, мотивуючі свої вимоги порушенням відповідачем вимог чинного податкового законодавства, а саме пункту 7.9.1. статті 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, відповідно якого до валового доходу не включаються кошти або майно, залучені платником по цивільно-правовим угодам, що не передбачають передачі права власності на таке майно. Кошти, що ним отримані в сумі 1 181 112 грн. –є дольовими внесками пайщиків, перерахованих для фінансування будівництва, тому застосування відносно них пункту 4.1.6. статті 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”  є неправомірним.

Відповідач позов не визнає з тих підстав, що  позивачем  порушено вимоги  підпунктів 4.1.6. статті 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”: не включено до валового доходу 1 181 112 грн. внесків пайщиків, які були використані не за цільовим призначенням, тобто  не на будівництво (а.с.68-69).

Дослідивши надані докази, заслухавши  доводи представників сторін у судовому засідання, суд

встановив:

          відповідач здійснив виїзну  планову   перевірку позивача  з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2004 року по 30.09.2007 року, про що склав акт перевірки від 11.02.2008 року (а.с.10-36).

          За результатами перевірки відповідач направив позивачу податкове повідомлення-рішення від 21.02.2008 року № 0000172301/0 про визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 295 278 грн., застосування штрафної санкції у сумі 80 914 грн., яке позивач просить  скасувати.

          Позовні вимоги є обґрунтованими, виходячи з наступного:

          у  розділі 3.1.1. акту перевірки від 11.02.2008 року (а.с.22-25) відповідачем зазначено про порушення позивачем вимог пункту 4.1.6. статті 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”:  заниження валових доходів на           1 181 112 грн., що в подальшому стало підставою для визначення податкового зобов'язання позивача в сумі  295 278 грн.

Вказаний висновок акту перевірки є помилковими:

позивач здійснює будівництво житлового комплексу по вул.. Скороходова, 92, в тому числі й за рахунок дольових внесків пайщиків - фізичних та юридичних осіб, з якими укладені відповідні договори.

В акті перевірки на сторінках 14-16 (а.с.23-25) відповідач  зазначив, що за перевіряємий період позивач отримав дольові внески на будівництво у сумі               9 909 939 грн.

Відповідачем також встановлено, що частина отриманих коштів, а саме           1 181 112 грн.,  були спрямовані не на будівництво житлового комплексу, а на придбання нежитлових будівель за адресою вул. Чкалова,42, що на думку відповідача є підставою вважати  кошти в сумі 1 181 112 грн. доходом, отриманим з інших джерел, який   відповідно пункту 4.1.6. статті 4  Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” повинен бути включеним до валових доходів.

Суд не погоджується з  цими доводами, оскільки  пункт 4.1.6. статті 4  Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”   не регулює  порядок оподаткування операцій, пов'язаних  з залученням грошових коштів юридичних та фізичних осіб по цивільно-правовим угодам, які не передбачають перехід права власності  на таке майно.

          Порядок оподаткування вказаних операцій встановлений   пунктом 7.9.1. статті 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, яким передбачено, що  не  включаються  до  валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, що  залучені платником податку   на  підставі  цивільно-правових  договорів,  які не передбачають передачі права власності  на  таке  майно.

          Договори на пайову участь у фінансуванні будівництва житлового комплексу є саме договорами, які не передбачають передачу власності на майно, у позивача виникає боргові зобов'язання перед пайовиками, які погашаються шляхом передачі документів для оформлення права власності  на майно –житлові об'єкти, незалежно від того, куди позивач  спрямував  отримані  від них кошти.

          Суд вважає правомірними доводи позивача стосовно того, що   його доходом буде саме різниця між переданими коштами пайовиків, та  фактичними витратами позивача на здійснення будівництва, які будуть визначені після завершення будівництва та здачі об'єкта в експлуатацію.

          Як свідчать надані позивачем докази (а.с.82-112),  на здійснення будівництва ним вже витрачено 10 505 561, 93 грн., а отримано від пайовиків 9 900 039 грн. На час перевірки будівництво не завершено, об'єкт в експлуатацію не зданий, підстави для визначення доходу позивача від здійснення ним будівництва відсутні.

          Пункт 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що в адміністративних справах про протиправність рішень,  дій чи  бездіяльності  суб'єкта  владних  повноважень  обов'язок  щодо доказування правомірності  свого  рішення,  дії  чи  бездіяльності покладається    на   відповідача,   якщо   він   заперечує   проти адміністративного позову.

          Суд вважає, що відповідачем не доведено необхідність віднесення до валових доходів 1 181 112 грн., отриманих від пайовиків, а отже і правомірність  збільшення об'єкту оподаткування та визначення зобов'язання по податку на прибуток в сумі  295 278 грн. Оскільки відсутні  правові підстави для визначення зобов'язання по податку на прибуток, то й застосування штрафної санкції згідно з пунктом 17.1.3. статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”  є неправомірним.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись  ст.ст. 87, 94, 160, 162-163, 167, 254, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, - суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.02.2008 р. № 0000172301/0.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління державного казначейства України у Миколаївській області /54055, м. Миколаїв, пр-т. Леніна, 141 В, код ЄДРПОУ 23613047/ на користь Приватного підприємства фірма “Игдем” /54018,  м. Миколаїв, вул. 28 Армії, 15, код ЄДРПОУ 19301655/ судовий збір в сумі 3, 40 грн. (три гривні 40 коп.).

Постанова у відповідності зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя