Постанова

від 30.07.2008 по справі 09/1812а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

09/1812а

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ПОСТАНОВА            

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

                                                      Справа №  09/1812а

"30" липня 2008 р.  14 год.  00 хв.                                               м. Черкаси

                    Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М.,

при секретарі судового засідання Мирошниченко Б.В.,

за участю представників сторін: позивача – Опанасенко О.В. за довіреністю,  відповідача –Надьон А.Л. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси  адміністративну справу за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Витязь», м. Черкаси до Пенсійного фонду України (перший відповідач),  Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси  Черкаської області (другий відповідач) про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправними та скасування вимог, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ :

21 грудня 2007 року до Окружного адміністративного суду міста Києва позивачем подано адміністративний позов, у якому він просить:

- вимогу про сплату боргу №Ю-842 від 14.02.2006 року Управління Пенсійного фонду України у Соснівському районі м. Черкаси визнати недійсною та скасувати;

- рішення №60 від 14.02.2006 року Управління Пенсійного фонду України у Соснівському районі м. Черкаси визнати недійсним та скасувати;

- зобов'язати Пенсійний фонд України провести перевірку Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі міста Вінниця щодо дотримання останнім вимог законодавства щодо обчислення внесків на ОДПС, а саме –у відповідності до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів підприємницької діяльності»від 03.07.1998 року №727/98 та скоординувати його діяльність у відповідності до чинного законодавства.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 лютого 2008 року адміністративна справа передана за територіальною підсудністю до господарського суду Черкаською області, справа надійшла до господарського суду Черкаської області 07 квітня 2008 року.

Ухвалою судді господарського суду Черкаської області від 08 квітня 2008 року справа прийнята до провадження з присвоєнням їй номеру 09/1812а.

Ухвалою суду від 12 травня 2008 року, закінчено підготовче провадження, продовжений процесуальний строк розгляду справи на один місяць, відмовлено у прийнятті заяви від 29 лютого 2008 року про збільшення позовних вимог.

Представник позивача Опанасенко О.В., за довіреністю має право  у тому числі: підписувати і подавати заяви, позовні заяви, змінювати підставу або предмет позову, збільшувати або зменшувати розмір позовних вимог.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 04 липня 2008 року задоволено клопотання представника позивача та продовжено строк  розгляду адміністративної справи №09/1812а до 08 серпня 2008 року.

У судовому засіданні 04 липня 2008 року  представник позивача подав заяву про зміну позовних вимог, у якій просить:

- визнати нечинним рішення Управління ПФУ в Соснівському районі м. Черкаси №60 від 14.02.2006 року про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків - визнати недійсним та скасувати;

- визнати нечинними всі вимоги про сплату боргу, адресовані Управлінням ПФУ в Соснівському районі м. Черкаси ТОВ «Витязь»у період з 14.02.2006 року до дати вирішення даної справи;

- визнати нечинними всі рішення Управління ПФУ в Соснівському районі м. Черкаси про застосування до  ТОВ «Витязь»фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків,  у тому числі донарахованих страхувальниками або органом ПФУ за період з 14.02.2006 року до дати вирішення даної справи.

У судовому засіданні 21 липня 2008 року представник позивача подав ще одну заяву про зміну позовних вимог, у якій просить:

- визнати протиправними дії Управління ПФУ в Соснівському районі м. Черкаси щодо проведення 07.02.2006 року позапланової перевірки нарахування обчислення, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ТОВ «Витязь»та визначення  її результатів, зазначених в акті №52 від 14.02.2006 року;

- визнати протиправними та скасувати рішення Управління ПФУ в Соснівському районі

від 14.02.2006 року №60  про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків (далі –спірне рішення);

- визнати протиправною та скасувати вимогу Управління ПФУ в Соснівському районі м. Черкаси від 14.02.2006 року №Ю-842 про сплату боргу (далі –спірна вимога);

- зобов'язати Управління ПФУ в Соснівському районі м. Черкаси здійснити поворот виконання рішення №60 від 14.02.2006 року  про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків та  вимоги №Ю-842 від 14.02.2006 року про сплату боргу шляхом перерахунку сплачених ТОВ «Витязь»страхових внесків за період з 14.02.2006 року по 21.07.2008 року.

Позовні вимоги мотивовані наступним:

- позапланова перевірка Управління ПФУ в Соснівському районі, оформлена актом №52 від 14.02.2006 року, на підставі якої були сформована вимога №Ю-842 (далі - спірна вимога) та  прийняте рішення №60  (далі –спірне рішення), проведена з грубими порушеннями порядку проведення позапланових перевірок, у відсутності директора, без вручення копії акту перевірки повноважному представнику позивача (акт був направлений не за юридичною адресою позивача), у зв'язку з чим позивач не зміг вчасно  подати заперечення та оскаржити в установленому законом порядку  та строки висновки перевірки;

- при визначенні відхилень в акті перевірки за періоди вересень –грудень 2004 року та квітень –грудень 2005 року, не враховані суми 42% єдиного податку, сплачуваних у дані періоди ТОВ «Витязь»згідно Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» до ПФУ, що суперечить  позиціям самого ПФУ, викладених в листах від 29.06.2004 року №6110/04, від 21.12.2005 року №16515/03-30, від 01.02.2006 року №1136/03-30, у яких зазначено, що з метою уникнення надмірної сплати страхових внесків за найманих працівників платниками єдиного податку, сума коштів, що спрямовується до Пенсійного фонду у вигляді частини ставки єдиного податку, зараховується в рахунок сплати страхових внесків за відповідні періоди;

- розрахунок фінансових санкцій за донарахування сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків нараховані за значно завищені суми боргу –без врахування сплати боржником протягом зазначеного періоду єдиного податку;

- оскільки спірне рішення та вимога прийняті на підставі  незаконного та неправильного акту  перевірки, то вони є  нечинними;

- незаконні та неправильні висновки перевірки  потягли неправильний подальший облік зобов'язань платника страхових внесків, тому всі подальші вимоги підлягають визнанню нечинними.

У письмових запереченнях на позов:

- перший відповідач (ПФУ)  - адміністративний позов не визнав, посилаючись на те, що страхові внески не включаються до складу податків і зборів (обов'язкових платежів), що складають систему оподаткування і на них не поширюються норми податкового законодавства, тому Указ Президента України від 03.07.1998 року №727/98 не звільняє платників єдиного податку від нарахування та сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України, отже позивачу правомірно донараховані страхові внески та застосовані фінансові санкції і пеня.

- другий відповідач (Управління ПФУ в Соснівському районі м. Черкаси) –адміністративний  позов не визнав, посилаючись на правомірність та обґрунтованість спірних вимоги та рішення, також послався на те, що постановою господарського суду Черкаської області від 20.06.2006 року у справі №13/2793а, яка набрала законної сили, задоволено позов Управління ПФУ в Соснівському районі до ТОВ «Витязь»про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків в сумі 79 351,07 грн., які донараховані за спірним рішенням та вимогою.

Згідно ст. 150 КАС України в судовому засіданні оголошувалась перерва з 21 по 30 липня 2008 року.

21 липня 2008 року судом розглянута заява представника позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду, суд ухвалив визнати причину пропущення строку звернення до суду поважною, справу розгляну по суті.

Представник першого відповідача в судове засідання не з'явився, не повідомивши причини неявки, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

У судовому засіданні:

- представник позивача підтримала позовні вимоги в редакції позовних вимог, викладених у  заяві про зміну позовних вимог від 21 липня 2008 року, при цьому просить суд враховувати мотиви позовних вимог, викладені у всіх заявах, та задовольнити повністю позовні вимоги в редакції вимог від 21 липня 2007 року, з підстав, викладених у позові та заявах про зміну та збільшення позовних вимог, спростовуючи доводи відповідачів пояснила, що від вимог до ПФУ вважає доцільним відмовитись, а вимоги до Управління ПФУ в Соснівському районі м. Черкаси підлягають повному задоволенню, оскільки останній діяв з перевищенням повноважень та грубим порушенням при перевірці прав позивача, директор підприємства, яка зазначена в акті перевірки, взагалі не була в місті Черкаси, знаходилась на робочому місці у м. Києві, що підтверджується даними табелю виходу на роботу Бутової Г.С. у місті Києві, приміщення по вул. О.Дашковича, 30 в м.Черкаси, яке використовувалось  ТОВ «Витязь», передано в оренду «КИЙ-АВІА», для отримання кореспонденції видана довіреність повноважній особі, яка отримує кореспонденцію позивача, однак відповідач не направив за юридичною адресою акт перевірки та прийняті спірні вимогу та рішення, що унеможливило їх своєчасне оскарження;

- представник другого відповідача позов не визнала, спростовуючи доводи представника позивача, послалась на те, що проведення позапланової перевірки здійснено відповідно до Указу Президента України від 23 липня 1998 року «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності»,  підставою для проведення позапланової перевірки стало те, що позивач, починаючи з вересня 2004 року, змінив порядок формування зобов'язань у розрахунках суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті у період  вересня –грудня 2004 року, квітня –грудня 2005 року, по звітах виявлено недостовірність даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, тому було прийнято розпорядження на проведення у лютому 2006 року позапланової перевірки, розпорядження  вручено директору,  після проведення перевірки та оформлення акту, директор відмовилась від підписання акту перевірки, примірник акту перевірки, вимога та рішення були направлені на юридичну адресу позивача,  повернуті поштою без вручення з відміткою про відсутність за вказаною адресою, тому перенаправлені за відомою адресою місця знаходження директора Бутової, позивач ухиляється від звірки, за місцем юридичної адреси позивача його представників не має, частина єдиного податку, яка підлягає зарахуванню, врахована, нарахування здійснені на підставі загальної  суми фактичних витрат на оплату праці та інших виплат, пов'язаних з відносинами трудового найму, визначених позивачем у розрахунках, поданих до ПФУ, інспектор, яка здійснювала перевірку звільнилась; також настоювала на застосуванні наслідків пропущення річного строку звернення до адміністративного суду та у зв'язку з цим просила відмовити позивачу у позові.

Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ТОВ «Витязь»(позивач), ідентифікаційний код 30955872, як юридична особа зареєстроване за адресою: 18000, вул. О. Дашковича, 30, м. Черкаси, Соснівський район, Черкаська область 06.05.2000 року, свідоцтво замінено 08.08.2005 року, керівник юридичної особи Бутова Галина Сафронівна.

Позивач, будучи платником страхових внесків та платником єдиного податку 10%, подавав щомісяця до ПФУ встановленої форми Розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за відповідний  місячний період (далі вживається скорочено –Розрахунок суми страхових внесків).

З поданих позивачем Розрахунків суми страхових внесків вбачається, що у 2004 році до вересня 2004 року позивач вказував кількість застрахованих осіб у звітному періоді та із загальної суми фактичних витрат на оплату праці та інших виплат, пов'язаних з відносинами трудового найму, визначав загальну суму страхових внесків у розмірі 32%, 4%, 42%, 1-5%. Однак, починаючи з вересня 2004 року до кінця 2004 року та з квітня 2005 і до кінця 2005 року позивач припинив  декларувати страхові внески у розмірі 32%, хоча декларував кількість застрахованих осіб та  фактичні витрати на оплату їх праці.

У зв'язку з недостовірністю даних, заявлених у Розрахунках суми страхових внесків, начальник Управління ПФУ в Соснівському районі міста Черкаси 07.02.2006 року видав розпорядження №53 на проведення позапланової перевірки нарахування, обчислення, сплати в установлені строки та в повному обсязі страхових внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування за період з  01.01.2003 року по 06.02.2006 року, на предмет повноти нарахування і своєчасності перерахування страхових внесків платника спрощеної системи оподаткування ТОВ «Витязь»(позивач), за результатами якої складений акт №52 від 14 лютого 2006 року (далі –акт перевірки).

У акті перевірки зазначено, що залишок на початок перевірки станом на 01.01.2003 року –573,13 грн. за платником і 675,19 грн. за ПФУ. За період перевірки підприємство повинно перерахувати до Пенсійного фонду станом на 06.02.2006 року  113 754,84 грн., фактично перераховано –55 277,31 грн., заборгованість за платником складає 58 477,53 грн. (з у рахуванням донарахованих страхових внесків). У висновках акту перевірки вказано: за період до 01.01.2004 року: донараховано ФОП –0,00 грн.; донараховано страхового збору –0,00 грн.; донараховано зобов'язання 0,41 грн.; за період після 01.01.2004 року: донараховано суму виплат, на які нараховуються внески –0,00 горн.; донараховано страхових внесків (32% і 4%) – 79 351,07 грн.; донараховано страхових внесків  (1-5%) –0,00 грн.

Акт перевірки керівник позивача не підписав, про що зроблений запис в акті перевірки та один примірник акту перевірки був надісланий позивачу поштою з повідомленням про вручення. Кореспонденція з юридичної адреси позивача (м. Черкаси, вул. О.Дашковича, 30)  повернулась без вручення з відміткою пошти про відсутність за вказаною адресою. Тому відповідач направив копію акта перевірки за відомою адресою до міста Києва особисто Бутовій Г.С. До примірника акту перевірки, що зберігається в Управлінні ПФУ в Соснівському районі м.Черкаси (відповідач), додані документи, що підтверджують факт поштового відправлення та повернення з юридичної адреси позивача у місті Черкаси з відміткою пошти про причини не вручення кореспонденції наступного змісту: «за зазначеною адресою не існує».

Відповідно до ст.106  Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»на підставі акту перевірки, згідно п.8.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. №21-1, зареєстровано  в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за №64/8663 (далі –Інструкція №21-1) відповідач направив позивачу вимогу від 14 лютого 2006 року №Ю-842 про сплату недоїмки зі страхових внесків в сумі 58 477,53 грн. та прийняв рішення №60 від 14 лютого 2006 року «Про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків», за яким накладений штраф в сумі 23 586,03 грн.

Постановою господарського суду Черкаської області від 20 червня 2006 року у справі №13/2793А, яка набрала законної сили, задоволений  позов Управління ПФУ в Соснівському районі м.Черкаси  та стягнуто з ТОВ «Витязь»81 932,10 грн. недоїмки, санкцій по збору на пенсійне страхування за вересень 2004 –грудень 2005 року, тобто ті, що визначені за результатами спірних перевірки, рішення та вимоги. На виконання даної постанови суду 03 липня 2006 року, виданий виконавчий лист. Представники ТОВ «Витязь»при розгляді даної справи участі не приймали. У постанові суду зазначено, що сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, не скористалися правом на участь представника у судовому засіданні, про причини не прибуття не повідомили.

Оцінюючи  докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги не підлягаючими задоволенню, з огляду на наступне.

Вимога представника відповідача про відмову у позові позивачу на підставі ст.100 КАС України, у зв'язку з пропущенням ним, встановленого ст.99 КАС України,  річного строку звернення до адміністративного суду, судом відхиляється, оскільки 21 липня 2008 року, суд дослідивши причини пропущення строку звернення до суду, визнав їх поважними, та ухвалив розглянути справу по суті.

Стосовно протиправності дій  при проведенні позапланової перевірки:

Порядок проведення Пенсійним фондом перевірок, у тому числі позапланових, врегульовано Законами України «Про загальнообов'язкове  державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року №1058-ІУ (далі –ЗУ №1058), «Про здійснення контролю за сплатою збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та збору на обов'язкове соціальне страхування»від 21.05.1999 року №700-ХІУ, Указом Президента України від 23.07.1998 року №817/98 «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності»(далі –Указ Президента №817), а також Порядком оформлення результатів документальних перевірок, затверджених постановою правління ПФУ від 21.03.2003 року №6-5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 травня 2003 р. за №359/7680  (далі –Порядок 6-5).

Згідно з п.3 Указу Президента №817 та п.1.3 Порядку 6-5 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи контролюючого органу  та проводиться при наявності  хоча з однієї з  обставин, які визначені у цих пунктах. Однією з таких обставин  є виявлення недостовірних даних, заявлених в документах обов'язкової звітності. Такі обставини були встановлені відповідачем з поданих позивачем Розрахунків сум страхових внесків, зокрема, починаючи з вересня по грудень 2004 року та з квітня і до кінця 2005 року позивач припинив  декларувати страхові внески у розмірі 32%, хоча декларував кількість застрахованих осіб та  фактичні витрати на оплату праці.

Таким чином, розпорядження відповідача про проведення позапланової перевірки нарахування, обчислення, сплати позивачем страхових внесків, суд вважає правомірним.

Згідно п.3 Порядку №6-5 акт документальної перевірки складається в двох екземплярах та підписується посадовими особами органу ПФУ, які здійснювали перевірку, і посадовими особами платника чи фізичною особою, яка використовує найману працю. При наявності зауважень з боку платника його керівник і головний бухгалтер підписують акт із зауваженнями, які подаються до ПФУ в письмовій формі. Після підписання акту перевірки платником (посадовими особами) один його екземпляр  передається керівнику або уповноваженій особі платника, про що на останній сторінці акту робиться відмітка за підписом особи, яка отримала акт. При наявності в акті перевірки донарахованих сум платнику разом з актом перевірки вручається вимога про суми недоїмки та розміру застосованих санкцій. У разі відмови платника (посадової особи) від підпису, що підтверджує вручення йому акта перевірки, робиться відповідний запис в акті та один примірник акта перевірки надсилається платнику поштою з повідомленням про вручення. До примірника акта, що зберігається в органі Пенсійного фонду України, додаються документи, що підтверджують факт поштового відправлення та вручення акту адресату.

Акт перевірки керівник позивача не підписав, про що відповідачем був зроблений запис в акті перевірки та один примірник акту перевірки був надісланий позивачу поштою з повідомленням про вручення. Кореспонденція з юридичної адреси позивача (м. Черкаси, вул. О.Дашковича, 30)  повернулась без вручення з відміткою пошти про відсутність за вказаною адресою.

Представник позивача стверджував, що приміщення за юридичною адресою позивач здав в оренду іншій юридичній особі, але залишена повноважна особа з довіреністю, яка отримує всю кореспонденцію позивача. Однак, позивач не повідомив відповідача про інші адреси, на які необхідно направляти повідомлення. З юридичної адреси позивача дійсно повертається кореспонденція, у тому числі до суду повернуті судові повідомлення про дату та час судових засідань з відміткою пошти: «за зазначеною адресою не існує». Керівник  позивача Бутова  Г.С. у лютому 2006 року працювала головним бухгалтером також у концерні «КИЙ АВІА», про що представник позивача подав витяг з табелю обліку робочого часу. Бутова Г.С., зареєстрована за адресою: місто Київ, проспект Корольова, 14, кв.11. 23 лютого 2006 року Бутова Г.С. видала нотаріально посвідчену довіреність Качур О.О., котра зареєстрована за адресою: місто Київ, проспект Бажана, 32, кв.37. Вказаною довіреністю Бутова Г.С. уповноважила Качур О.О. бути її представником в усіх державних органах, зокрема, в  управліннях Пенсійного фонду України, однак представник також знаходиться у місті Києві. Підпис Бутової Г.С. значиться у Розрахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті позивачем за грудень 2005 року і в подальшому. Отже відповідач правомірно направив повідомлення особисто Бутовій Г.С. до міста Києва, на адресу «КИЙ АВІА».

Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що відповідач виконав залежні від нього заходи для забезпечення направлень позивачу копії акту перевірки, спірних вимоги та рішення.

Жодний з наведених законодавчих та нормативних актів, що регулює порядок проведення Пенсійним фондом перевірок, не містить норм відносно строків проведення перевірки та надання акту перевірки, а також документів, які повинні бути пред'явлені посадовими особами ПФУ до початку перевірки. Лише пунктом 7 Указу Президента №817 платникам рекомендовано ведення журналу відвідання їх представниками контролюючих органів. Позивач такий журнал суду не надав.

За таких обставин, безпідставні та не обґрунтовані доводи представника  позивача про порушення прав позивача при проведенні відповідачем позапланової перевірки та не забезпечення повідомлення про наявність спірних вимоги та рішення.

Стосовно донарахування страхових внесків та виставлення спірної вимоги:

Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулюються ЗУ №1058, який є спеціальним Законом, і  дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить. Виключно ЗУ №1058 визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками (ст.5 ЗУ №1058).

Пунктом першим статті 11 ЗУ №1058 встановлено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством.

Згідно з пунктом 1 статті 14 ЗУ №1058 страхувальниками цих осіб є їх роботодавці, які відповідно до частини 1 статті 15 цього Закону є платниками страхових внесків та зобов'язані на підставі пункту 6 частини другої статті 17 зазначеного Закону нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

У статті 18 ЗУ №1058 зазначено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом; вони не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування, на ці внески не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Ставки, механізм справляння та пільги щодо сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлені Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»№400/97-ВР, яким разом із ЗУ №1058 не встановлено такої пільги, як звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для суб'єктів підприємницької діяльності, котрі перейшли на спрощену систему оподаткування.

Враховуючи наведені правові норми, суд дійшов висновку, що страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не входять до системи оподаткування, на них не поширюється податкове законодавство, іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Отже, обов'язок сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не зумовлюється статусом платника податку як суб'єкта підприємницької діяльності.

Указ Президента України №727/98 «Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності»регулює питання оподаткування суб'єктів малого підприємництва. Згідно з вимогами статті 15 Прикінцевих положень ЗУ №1058 до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону. Положення статті 6 зазначеного Указу про звільнення суб'єктів малого підприємництва, які сплачують єдиний податок, від збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, суперечать ЗУ №1058, тому застосуванню не підлягають.

Статтею 19 ЗУ №1058 встановлено, що страхові внески до солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування нараховуються роботодавцем на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

Позивач, будучи платником страхових внесків, декларував відповідну кількість застрахованих осіб (від 1 до 35 осіб), мав фактичні витрати на оплату праці та інші виплати, пов'язані з відносинами трудового найму,  отже відповідно до  п.п. 5.1.1 п.5.1 ст.5 ЗУ №1058 повинен був  здійснювати щомісячно обчислення страхових внесків за ставками, визначеними пунктами 4.1, 4.2 Інструкції №21-1, на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), виходячи з розміру страхового внеску, що діє на день нарахування виплат (доходу). Оскільки у період з вересня по грудень 2004 року та з квітня по грудень 2005 року  позивач припинив визначення страхових внесків у розмірі 32%, відповідач обґрунтовано за результатами перевірки у вказаному періоді до нарахував страхові внески на суми фактичних витрат на оплату праці та інших виплат, пов'язаних з відносинами трудового найму в загальній сумі 79 351,07 грн., та виставив позивачу вимогу про сплату боргу в сумі 58 477,53 грн.. При виставленні вимоги відповідач врахував встановлені відрахування від сплаченого позивачем єдиного податку.

Згідно ч.3 ст.106 ЗУ №1058 вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом, який повинен бут оплаченим протягом десяти днів з моменту його отримання. У разі незгоди з розміром суми недоїмки, зазначеної у вимозі, платник погоджує її з органами ПФУ в порядку, встановленому правлінням фонду, а в разі незгоди має право на оскарження вимоги в судовому порядку. При оскарженні вимоги страховик зобов'язаний повідомити територіальний орган ПФУ протягом трьох робочих днів з дня звернення до виконавчої дирекції чи до суду.

Таким чином, відповідач обґрунтовано за результатами перевірки донарахував позивачу страхові внески та виставив вимогу про сплату боргу.

Стосовно застосування  штрафних санкцій за спірним рішенням.

Штрафні санкції застосовані  відповідачем згідно п.4 ч.9 ст.106 ЗУ №1058, який передбачає наступне: за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми.

Відповідачем у періоді з вересня –грудня 2004 року та квітня – грудня 2005 року правомірно донараховані позивачу страхові внески, тому обґрунтовано прийнято спірне рішення про застосування фінансових санкцій, за яким на позивача накладений штраф у розмірі 5 відсотків  за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків за кожний місяць, за який донараховано ці суми. Згідно обґрунтованого розрахунку, який складений вірно,  штраф становить 23 586,03 грн.

          Отже спірне рішення є правомірним.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Постанова господарського суду Черкаської області від 20 червня 2006 року у справі №13/2793А, яка набрала законної сили, та на яку посилається відповідач, не містить обставин, встановлених даним судовим рішенням, які не підлягають доказуванню при розгляді цієї справи, оскільки при розгляді справи №13/2793А, судом не досліджувались обставини та правомірність перевірки, на підставі якої були прийняті спірні вимога та рішення.

Враховуючи те, що судом визнаються правомірними спірні вимога про сплату боргу та рішення, то позовні вимоги про зобов'язання Управління ПФУ в Соснівському районі м. Черкаси  здійснити поворот їх виконання шляхом перерахунку страхових внесків за період 14.02.2006 року по 21.07.2008 року також не підлягають задоволенню, як безпідставні.

З огляду на викладене, суд вважає, що при проведенні позапланової перевірки, прийнятті спірних вимоги та рішення другий відповідач діяв  на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;  обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення;  безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;  пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; та  своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже відсутні правові підстави для визнання протиправними дій другого відповідача, скасування спірних вимоги та рішення, відповідно, відсутні підстави для повороту виконання спірних вимоги про сплату боргу та рішення і коригування зобов'язань  позивача зі сплати страхових внесків.

Позовні вимоги до Пенсійного фонду України (першого відповідача) стосовно зобов'язання проведення перевірки Управління ПФУ не мотивовані, також не відповідають матеріально-правовому способу захисту порушеного права,  тому  задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 94, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

          Відмовити повністю у адміністративному позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Витязь», (18000, м. Черкаси вул. Дашковича, 30, ідентифікаційний код  30955872) до Пенсійного фонду України та Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси  Черкаської області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправними та скасування вимог, зобов'язання вчинити дії.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ                                                                                Н.М.Курченко

Постанова складена в повному обсязі 08 серпня 2008 року.