Рішення

від 18.08.2008 по справі 5020-1/015

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-1/015

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

іменем України

  справа №

Господарський суд міста Севастополя в складі:

судді Алсуф'єва В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі господарську справу

за позовом Закритого акціонерного товариства С.Перовської

                  (смт. Любимівка, м. Севастополь, 99013)

до Науково-виробничого об'єднання „Селта” Національного наукового центру „Інститут механізації та електрифікації сільського господарства” Української академії аграрних наук

   (вул. Київська, б.76,  м. Сімферополь, 95034)

    Товариства з обмеженою відповідальністю „Зелат”

   (вул. Несторова, б.22, с. Кача, м. Севастополь, 99804)

треті особи, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

 - Комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об'єктів нерухомого майна міста Севастополя” Севастопольської міської Ради

   (вул. Папаніна, б.1-А, м. Севастополь, 99001)

 - Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (м-н Повсталих, 6, м.Севастополь, 99008),

про визнання договору купівлі-продажу недійсним,

за участю представників:

позивача – Голуб В.Є., представника за довіреністю №1017 від 09.04.2008

Науково-виробничого об'єднання „Селта” –не з'явився;

Товариства з обмеженою відповідальністю „Зелат” –не з'явився;

Комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об'єктів нерухомого майна міста Севастополя” Севастопольської міської Ради –не з'явився;

Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі –не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

          Закрите акціонерне товариство С. Петровської (далі –Позивач) звернулось в господарський суд міста Севастополя з позовом до Науково-виробничого об'єднання „Селта” Національного наукового центру „Інститут механізації та електрифікації сільського господарства” Української академії аграрних наук (далі –НВО „Селта”), Приватного підприємства „Зелат”, про визнання недійсним договору від 20.01.2003 купівлі-продажу 3 дерев'яних каркасних будівель на фундаментах, що розташовані на території ДОТ „Ентузіаст” в с.Любимівка, м. Севастополя, та усунення перешкод в користуванні майном.

          Позивач надав клопотання б/н від 15.04.2008 про поновлення строку позовної давності у зв'язку з тим, що йому стало відомо про існування договору купівлі-продажу від 20.01.2003 лише 17.09.2007 /а.с.68 т.1/.

          25.06.2008 Позивач зменшив позовні вимоги, просить визнати зазначений договір недійсним, на підставах зазначених у позовній заяві.

          Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Позивач є законним власником проданого майна, яке є складовою частиною цілісного майнового комплексу ЗАТ ім. С. Петровської, викупленого в процесі приватизації за договором №19/40 від 10.03.1994. Позивач стверджує, що НВО „Селта” не було власником спірного майна та не має правовстановлюючих документів на майно, яке продало від свого імені всупереч волі власника.

          Ухвалою від 06.05.2008 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

          30.05.2008 в порядку статті 25 Господарського процесуального кодексу України здійснено заміну відповідача Приватного підприємства „Зелат” на Товариство з обмеженою відповідальністю  „Зелат” (далі –ТОВ „Зелат”) /а.с.58-60 т.2/, оскільки встановлено, що ТОВ „Зелат” є правонаступником Приватного підприємства „Зелат” (статут ТОВ „Зелат” –а.с. 4-15 т.2), його реєстрація проведена 05.09.2003.

          Відповідачі проти задоволення позову заперечують з підстав, викладених у відзивах на позовну заяву та клопотаннях /а.с. 110-114 т.1, а.с.134-136 т.1, а.с.78-80 т.2, а.с. 85-87 т.2, а.с. 99-101 т.2/, зокрема, вважають, що Приватне підприємство „Зелат” правомірно придбало спірне майно, а також вказують на те, що Позивачем пропущено строк позовної давності.

          30.05.2008 НВО „Селта” було заявлено клопотання про припинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України /а.с.115-117 т.1/, оскільки є рішення у справі №20-5/422 за позовом ТОВ „Зелат” до НВО „Селта”, треті особи: Комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів  нерухомого майна” Севастопольської міської Ради, ЗАТ С. Перовської, про визнання права власності. Це клопотання залишено без задоволення, оскільки з огляду на суб'єктний склад справ та предмети спорів відсутні підстави вважати зазначені спори спорами, які виникли між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

          12.06.2008 НВО „Селта” нададо суду клопотання б/н від 11.06.2008 про розгляд справи за відсутності його представника /а.с.78-80 т.2/.

          Відповідачі не виконали вимог ухвал суду від 06.05.2008, 30.05.2008, 13.06.2008, 05.08.2008 щодо надання оригіналів (власних примірників) договору купівлі-продажу б/н від 20.01.2003, та акту приймання-передачі трьох будівель від 24.01.2003 (Науково-виробниче об'єднання „Селта”), а також правовстановлюючих документів на спірні об'єкти, що підтверджують право продажу НВО „Селта” станом на 20.01.2003, та в частині забезпечення явки у судове засідання їх керівників для надання пояснень.

          Суд відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів  нерухомого майна” Севастопольської міської Ради надало для огляду матеріали інвентарної справи спірного об'єкту та письмові пояснення від 30.05.2008 за вих.№2990 /а.с.65 т.2/, згідно з якими на підставі договору купівлі-продажу від 19.02.2008 зареєстрований перехід права власності на спірні будинки від ТОВ „Зелат” на користь ТОВ „Гольфстрим”, але за адресою: м. Севастополь, вул. Батарейна №3.

          Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній республіці Крим та м. Севастополі надало документи щодо продажу цілісного майнового комплексу орендного підприємства ім. Софії Перовської за договором купівлі-продажу №19/40 від 10.03.1994 Організації орендарів Орендного підприємства ім. Софії Перовської.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши інші докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

20 січня 2003 року НВО „Селта” та ПП „Зелат” уклали договір купівлі-продажу „...трьох дерев'яних каркасних будівель на фундаментах, що розташовані на території ДОТ „Ентузіаст” ...” (далі –Договір).

З урахуванням того, що суду не надано жодною стороною примирник Договору –оригінал, суд надає йому оцінку за наявними в матеріалах справи документами, в тому числі на підставі копії Договору, що надана представником ТОВ „Зелат” /а.с. 104-105 т.2/ та копії Договору, що міститься в матеріалах справи №20-5/422, оглянутої в судовому засіданні, достовірність змісту цих копій представниками сторін Договору не заперечується.

Відповідно до копій Договору його об'єкт та місце розташування чітко не визначені, що заважає ідентифікувати його саме як нерухоме майно, що розташоване саме по вул. Батарейна, 1, с.Любимівка, м. Севастополя.

Згідно з рахунком №41 від 20.01.2003 /а.с. 108 т.2/ та платіжним дорученням №1 від 24.01.2003 /а.с. 107 т.2/, які надані ТОВ „Зелат” в якості доказів виконання Договору, купівлі-продажу підлягало: відповідно до рахунку №41 від 20.01.2003 –„комплект сборных дерев. домиком согласно договора от 20.01.2003”, та відповідно до платіжного доручення №1 від 24.01.2003 –„б/у конструкции сбор. деревян. дом. по сч. 41 от 20.01.03г.”.

Проте, Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.11.2007 /а.с.118-123 т.1/ та постановою Вищого господарського суду України від 03.04.2008 /а.с. 124-128 т.2/ у справі №20-5/422 встановлено, що Актом технічного дослідження Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю №2214 від 08.08.2007 та даними технічної інвентаризації підтверджується тотожність об'єктів за Договором та об'єктів під номерами 1, 2, 3 по домоволодінню №1 (трудовому табору) по вул. Батарейна м. Севастополя, статус капітальних споруд.

Судом встановлено, що в Договорі відсутня вказівка на те, що продавець НВО „Селта” є власником спірних будинків. Останнім на вимогу суду не надано правовстановлюючих документів або будь-яких доказів того, що станом на 20.01.2003 він був власником спірних будівель, та відповідно мав право продажу цих об'єктів. Зазначене підтверджується письмовими поясненнями повноважного представника НВО „Селта” Перепелиці А.Б. від 30.05.2008 /а.с.51 т. 2/. Доводи директора НВО „Селта” Красніченко А.Л., викладені в письмових поясненнях б/н від 11.06.2008 /а.с.78-80 т.2/, щодо надання представником Перепелицею А.Б. інформації, що не відображує фактичних обставин справи, оскільки надані особою, яка не має належних повноважень, не можуть бути прийняті судом до уваги, виходячи з того, що станом на 30.05.2008 представник Перепелиця А.Б. мав належним чином оформлені повноваження представляти інтереси НВО „Селта” в господарському суді міста Севастополя /оригінал довіреності –а.с. 43 т.2/.

Поряд з цим, встановлено, що 10 березня 1994 року за договором купівлі-продажу №19/40 /а.с.25-27, 34, 35 т.1/ цілісний майновий комплекс орендного підприємства ім. Софії Перовської був викуплений Організацією орендарів орендного підприємства ім. Софії Петровської, яка у подальшому була перетворена в Закрите акціонерне товариство С. Петровської, відповідно до статуту Позивача /а.с.12-24 т.1/.

У складі викупленого Позивачем в процесі приватизації майна містяться спірні будинки трудового табору за адресою: м. Севастополь, с. Любимівка, вул. Батарейна 1, про це свідчить перелік викупленого майна –додаток до договору №19/40 від 10.03.1994 /а.с.28-31 т.1/, перелік майна, переданого у власність Покупцю від 11.04.2006 /а.с. 37-40 т.1/, інвентаризаційний опис від 01.01.1994 /а.с.55-56 т.2/, інвентарна картка №9491.103.03 /а.с. 57 т.2/.

Відповідно до довідки Управління міського будівництва і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації від 28.09.2004 за вих. №5-2/2429 трудовий табір Закритого акціонерного товариства С. Петровської розташований за адресою: м. Севастополь, с. Любимівка, вул. Батарейна, 1 /а.с. 59/.

Крім того, Актом б/н від 29.05.2008 представників ЗАТ С. Петровської з виходом на місце /а.с.47 т.2/ підтверджено, що спірні будинки на схематичному плані інвентаризаційної справи по домоволодінню №1 (трудовому табору) по вул. Батарейна м. Севастополя /а.с.65 т.1/, відображені під номерами 1, 2, 3.

Судом з'ясовано, що спірне майно не вибувало з володіння Позивача, та будь-яким чином не відчужувалось.

На час укладення Договору, спірні правовідносини були врегульовані нормами Цивільного кодексу Української РСР (Закон України від 18.07.1963 №1540-VI, далі –ЦК 1963 року), що діяв до 01.01.2004 –дати набрання чинності  Цивільним Кодексом України № 435-ІV від 16.01.2003 (далі –ЦК України), тому відповідність його законодавству має перевірятись з урахуванням діючих на той момент норм.

У відповідності із статтею 225 ЦК 1963 року право продажу майна належить власнику. Якщо продавець майна НВО „Селта” не був його власником, покупець набуває права власності тільки у випадках, якщо згідно із статтею 145 ЦК 1963 року власник не вправі витребувати майно.

Згідно із статтею 145 ЦК 1963 року власник, має право витребувати майно навіть від добросовісного набувача, якщо воно вибуло з його володіння не з його волі.

Оскільки судом встановлено, що станом на 20.01.2003 продавець НВО „Селта” не був власником спірних будівель, а Договір укладено особою, яка не мала право продавати майно, останній суперечить вимогам статті 225 ЦК 1963 року.

Таким чином, Договір є таким, що підлягає визнанню недійсним на підставі статті 48 ЦК 1963 року через на відповідність його вимогам закону.

Позивач заявив клопотання про поновлення строку позовної давності через те, що про існування Договору йому стало відомо лише 17.09.2007, а про те, що продані за цим Договором будівлі є будинками, що належать ЗАТ С. Петровської, стало відомо тільки при розгляді Севастопольським апеляційним господарським судом апеляційної скарги на рішення у справі №20-5/422 27.11.2007.

За таких обставин, що знайшли підтвердження при дослідженні доказів у справі, перебіг позовної давності починається від 27.11.2007, коли Позивач довідався про те, що укладенням Договору порушено його право та про особу, яка його порушила, а строк позовної давності станом на день зверненням з позовом до суду не закінчився.

На підставі викладеного, позов є обґрунтованими та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до правил статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати Позивача по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на Відповідачів.

Керуючись статтями 48, 145, 225 Цивільного кодексу Української РСР (Закон України від 18.07.1963 №1540-VI, далі –ЦК УРСР), статтями 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати недійсним договір купівлі-продажу трьох дерев'яних каркасних будівель на фундаментах, укладений 20.01.2003 Науково-виробничим об'єднанням „Селта” Національного наукового центру „Інститут механізації та електрифікації сільського господарства” Української академії аграрних наук (ідентифікаційний код 04835931) та Приватним підприємством „Зелат” (ідентифікаційний код 32265921).

3.          Стягнути з Науково-виробничого об'єднання „Селта” Національного наукового центру „Інститут механізації та електрифікації сільського господарства” Української академії аграрних наук  (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 76, ідентифікаційний код 04835931, р/р 2600102231401 в ОКБ м. Сімферополя, МФО 324485) на користь Закритого акціонерного товариства С. Перовської (99013, м.Севастополь, с. Любимівка, ідентифікаційний код 00412895, р/р 2600613719 в КРД ЗАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 324021) державне мито в розмірі 42,50  грн. (сорок дві грн. 50 коп.) і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 59,00 грн. (п'ятдесят дев'ять грн. 00 коп.).

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Зелат” (99804, м.Севастополь, с. Кача, вул. Нестерова, 22, ідентифікаційний код 32265921, р/р 26000710800 в АКБ „Морський”, МФО 324742)  на користь Закритого акціонерного товариства С. Перовської (99013, м.Севастополь, с. Любимівка, ідентифікаційний код 00412895, р/р 2600613719 в КРД ЗАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 324021) державне мито в розмірі 42,50  грн. (сорок дві грн. 50 коп.) і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 59,00 грн. (п'ятдесят дев'ять грн. 00 коп.).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                   В.В. Алсуф`єв