Рішення

від 22.07.2008 по справі 31/30-08-1909

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

31/30-08-1909

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" липня 2008 р.Справа  № 31/30-08-1909

Позивач: ВАТ „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” до ДП „Одеська залізниця” про стягнення 22 377 грн. 56 коп.

Суддя господарського суду

Одеської області Лєсогоров В.М.

В засіданні приймали участь представники:

від позивача: Команов В.В. (10.06.2008 року, 26.06.2008 року був присутній Табій А.В.)

від відповідача: Тіхонова Г.І. (26.06.2008 року був присутній Кірічек С.В.)  

СУТЬ СПОРУ: позивач вимагає стягнути з відповідача 22 377 грн. 56 коп. збитків завданих нестачею вантажу.     

З відзиву на позов Одеської залізниці від 03.06.2008 року убачається, що відповідач позов не визнає в зв`язку із тим, що немає вини відповідача у нестачі вантажу, а також у зв`язку із тим, що позивач пропустив строк позовної давності.

Представник позивача позов підтримав.

Представник відповідача позов не визнав

Матеріалами справи встановлено:

          Відповідно до залізничної накладної № 50043991 від 13.12.2007 року позивач відправив на адресу Іллічівського порту вантаж сталі в упаковці в кількості 67 300 кг. нетто (90 300 кг. брутто). Вантаж завантажений засобами відправника, розміщений та закріплений відповідно до технічних умов правильно. Залізниця призначення - Одеська залізниця. Є переуступний напис порту на користь позивача.   

          Відповідно до комерційного акту серії БК № 012571/223 від 24.12.2007 року щодо вказаної залізничної накладної, вантаж перевозився на відкритому рухомому складі, вагон технічно справний, вантаж завантажений засобами відправника. За документами значиться сталь в упаковці в кількості 67 300 кг. нетто. Нестача вантажу 7 640 кг. З акту убачається, що відсутні 2 пачки вантажу.

          Суд розглядає вказаний акт лише в частині 2 відсутніх пачок вантажу, оскільки позов заявлений саме з цього приводу.

          Таким чином з вказаного акту убачається, що під час залізничного перевезення невідомі особи мали доступ до вантажу, внаслідок якого зникли 2 пачки вантажу і утворили недостачу вантажу в кількості 7 640 кг.

Суд відхиляє комерційний акт серії БК № 039221 від 17.12.2007 року оскільки він не стосується обставин позову.

          З матеріалів справи (договір від 23.01.2007 року, доповнення до договору, специфікація) убачається, що ціна сталі складає 580 доларів США за 1 тону (2 929 грн. по курсу 5,05 НБУ).

          Відповідно до ст. 308, 310, 314 ГК України - Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Відповідальність  перевізника за збереження вантажу припиняється з моменту його видачі одержувачу в пункті призначення. Перевізник несе  відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у  разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі  вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

          Відповідно до „Статут залізниць України” затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457 –110 - Залізниця несе відповідальність за  збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству. 111 - Залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли: а) вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами  відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника,  якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення. 113 - За    незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу,    багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди,  якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин. 114 - Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: а) за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках  обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної  втрати вантажу під час перевезення.

          В даному випадку до залізничного перевезення залізниця відправлення прийняла без зауважень вантаж сталі в упаковці в кількості 67 300 кг. нетто (90 300 кг. брутто).

          Вантаж був завантажений у вагон відкритого рухомого складу технічно справний засобами вантажовідправника.

          З моменту прийняття вантажу до перевезення і до моменту видачі вантажу відповідальність за збереження вантажу несе залізниця.

          На станцію призначення вантаж прибув з ознаками втрати у дорозі.

          Нестача вантажу з урахуванням норм нестачі 0,5% складає 7 303,50 кг.

          Збитки розраховуються з урахуванням ціни сталі 2 929 грн. за 1 тону і складають 21 391 грн. 95 коп.

          Таким чином з Одеської залізниці на користь позивача підлягають стягненню 21 391 грн. 95 коп. збитків завданих нестачею вантажу.

          Відповідно позов до Одеської залізниці підлягає частковому задоволенню.

          Господарський суд відхиляє правові позиції Одеської залізниці в зв`язку з їх невідповідністю законодавству та обставинам справи оскільки по перше є вина відповідача у нестачі вантажу, по друге позивач не пропустив строк позовної давності оскільки відповідно до Статуту залізниць України позовна давність складає 6 місяців і обраховується у випадку нестачі вантажу з дня видачі вантажу вантажоодержувачу.

          Судові витрати по держмиту та ІТЗ судового процесу слід покласти на сторони пропорційно задоволеної вимоги.

Відповідно до ст. 84 ГПК України - в резолютивній частині рішення вказується про   розподіл господарських витрат між сторонами.

Отже, господарський суд має в резолютивній частині рішення вирішити питання про стягнення з відповідача на користь позивача частини фактично понесених позивачем судових витрат у справі і вирішити питання про покладення на позивача частини фактично понесених ним судових витрат у справі в зв`язку з частковою відмовою в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ДП „Одеська залізниця” код 01071315 (м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19) на користь ВАТ „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” код 00191129 (м. Маріуполь, вул. Левченка, 1) –21 391 грн. 95 коп., 213 грн. 91 коп. по держмиту, 112 грн. 80 коп. за ІТЗ судового процесу.

В іншої частині в задоволенні позову –відмовити.

Покласти на ВАТ „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” судові витрати у справі по держмиту в сумі 9 грн. 86 коп. та за ІТЗ судового процесу в сумі 5 грн. 20 коп.

Рішення набуває законної сили з 02.08.2008 р.

Суддя                                                                                       Лєсогоров В. М.