Рішення

від 14.07.2008 по справі 16/71-08-1997

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/71-08-1997

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" липня 2008 р.Справа  № 16/71-08-1997

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Досковській В.

За участю представників сторін:

Від позивача:      Загорська Л.П.  за дов. №38/02 від 16.01.2008р.;

Від відповідача:  Юревич О.М.- за довіреністю від 11.07.2008р. за № ЮС/д-54;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні, з оголошенням перерви відповідно до ст. 77 ГПК України, справу за позовом державного підприємства „Ренійський морський торговельний порт” до відкритого акціонерного товариства „Українське Дунайське пароплавство” про стягнення 121774,33 грн, -     

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство „Ренійський морський торговельний порт” звернулось до господарського суду Одеської області (далі по тексту –ДП „Ренійський морський торговельний порт”) з позовними вимогами до відкритого акціонерного товариства „Українське Дунайське пароплавство” (далі по тексту –ВАТ „Українське Дунайське пароплавство”) про стягнення 121774,33 грн. загальної заборгованості за договором № 204-020/048 КО від 31.12.2005р., у тому числі: 113320,15 грн. основного боргу; 8454,18 грн. - нарахованої пені. Свої вимоги позивач обґрунтовує порушенням відповідачем прийнятих на себе за вказаним договором  зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати наданих послуг.

Відповідачем згідно з відзивом на позов, наданим у судовому засіданні 09.06.2008р.,  та доповненнями до нього, позовні вимоги в  частині стягнення основної суми боргу  за договором № 204-020/048 КО від 31.12.2005р. у розмірі 113 320,15 грн. заперечуються повністю з огляду на погашення  цієї суми заборгованості. При  цьому, відповідач наполягає на застосуванні інституту позовної давності в частині стягнення 930,10 грн. пені,  проти стягнення пені у розмірі 7524,08 грн. не заперечує, однак просить суд зменшити суму неустойки, у зв'язку зі складним фінансовим становищем   ВАТ „Українське Дунайське пароплавство”.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Між ДП „Ренійський морський торговельний порт” (Порт) та ВАТ „Українське Дунайське пароплавство” (Судновласник) було укладено договір № 204-020/048 КО від 31.12.2005р., яким врегульовані взаємовідносини між сторонами з обробки та обслуговування суден, належних Судновласникові, зафрахтованих або таких, що знаходяться  у нього в оперуванні, під перевезення зовнішньоторговельних та транзитних вантажів, а також визначено порядок сплати судових зборів та послуг, що надаються Судновласникові Портом.

Відповідно до умов статті 2 цього договору Портом було прийнято на себе зобов'язання з прийняття під обробку, здійснення навантаження та розвантаження суден Судновласника, а також організації виконання службами Порту замовлень Судновласника, пов'язаних з обслуговуванням суден. Відповідно до доповнення № 4 від 06.11.2007р. строк дії договору сторонами було продовжено до 31.12.2008р.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 2 ст. 901 ЦК України положення глави 63 цього Кодексу “Послуги” можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Так, у відповідності до умов п. 3.8. договору № 204-020/048 КО від 31.12.2005р. відповідач зобов'язався своєчасно та у повному обсязі сплачувати вартість портових зборів та наданих послуг відповідно до умов цього договору. При цьому, відповідно до п. 4.4  Судновласником було прийнято на себе зобов'язання із сплати зборів та послуг протягом 30 днів з дня отримання рахунку.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, на виконання умов  договору № 204-020/048 КО від 31.12.2005р.. ДП „Ренійський морський торговельний порт” згідно із замовленнями  ВАТ „Українське Дунайське пароплавство” було виконано маневрові роботи та  було надано інші послуги на загальну суму 133320,15 грн., у зв'язку з чим відповідачеві було направлено рахунки № 8143 від 28.09.2007р. на суму 3245,65 грн., № 8147 від 30.09.2007р. на суму 22435,09 грн., № 8148 від 30.09.2007р. на суму 6216,20 грн., № 8167 від 31.10.2007р. на суму 3315,2грн., № 8168 від 31.10.2007р. на суму 19116,53 грн., № 8181 від 30.11.2007р. на суму 5802,45 грн., №8182 від 30.11.2007р., № 8193 від 31.12.2007р., № 8194 від 31.12.2007р. на суму 27447,34 грн.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України  договір  є  обов'язковим  для  виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Але в порушення вищенаведених умов договору № 204-020/048 КО від 31.12.2005р.., вимог ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України ВАТ „Українське Дунайське пароплавство” оплату наданих послуг у встановлений п. 4.4 вказаного договору строк здійснено не було, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість перед ДП „Ренійський морський торговельний порт” на суму в розмірі 113 320,15 грн..

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки –грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов'язання. Так, згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню  в  розмірі,  що встановлюється за згодою сторін. Розмір  пені,  передбачений  ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Умовами п. 4.5 договору № 204-020/048 КО від 31.12.2005р.. його учасниками було передбачено, що за несвоєчасну оплату послуг за рахунками нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня від вартості робіт та послуг за кожний день прострочення.

З огляду на викладене, позивачем згідно розрахунку, доданого до позовної заяви,  /т. 1 а.с. -   9-18/, додатково  було нараховано до сплати відповідачу пеню у розмірі 8454,18 грн., у тому числі і за несвоєчасну оплату рахунків № 8161 від 31.08.2006р., № 8171 від 12.09.2006р., № 8160 від 31.08.2006р. у сумі 930,10грн.

Таким чином, приймаючи до уваги неналежне виконання ВАТ „Українське Дунайське пароплавство” прийнятих на себе зобов'язань із своєчасної та повної оплати послуг по договору № 204-020/048 КО від 31.12.2005р.. ДП „Ренійський морський торговельний порт”  12.05.2008р. звернулося до господарського суду Одеської області з позовними вимогами про стягнення з відповідача 121774,33 грн. загальної заборгованості, у тому числі: 113320,15 грн. - основного боргу та 8454,18 грн. - нарахованої пені.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Під час розгляду даної справи  відповідачем було перераховано на користь позивача 212206,73 грн, у тому числі 113320,15 грн. в якості погашення  заявленої до стягнення з ВАТ „Українське Дунайське пароплавство” основної суми боргу, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями № 2008 від 05.06.2008р., № 1837 від 23.05.2008р., № 1635 від 13.05.2008р. та службовими записками.

Згідно п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Приймаючи до уваги погашення відповідачем вказаної суми основного боргу, суд доходить висновку  про відсутність предмету спору між сторонами по справі в частині вимог позивача про стягнення з ВАТ „Українське Дунайське пароплавство”   113320,15 грн. - основного боргу, а відтак  провадження у справі № 16 /71 –08 –1997 в цій  частині позову підлягає припиненню відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Стосовно вимог позивача про стягнення з ВАТ „Українське Дунайське пароплавство” 8454,18 грн. пені, нарахованої за неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором  № 204-020/048 КО від 31.12.2005р.,  суд звертає увагу сторін на наступному.

Під час розгляду даної справи відповідач звернувся до суду з клопотанням про застосування позовної давності в частині вимог про стягнення з  ВАТ „Українське Дунайське пароплавство” 930,10грн. пені, нарахованої за несвоєчасну оплату рахунків № 8161 від 31.08.2006р., № 8171 від 12.09.2006р., № 8160 від 31.08.2006р., у зв'язку з чим, насамперед, слід звернутися до відповідних приписів глави 19 Цивільного кодексу України, якою  визначається поняття та порядок застосування інституту позовної давності.

Відповідно до ст..256 ЦК України, позовна давність - це строк,  у  межах  якого  особа  може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно із  ч.2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік. Статтею 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня,  коли особа довідалася  або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями,  строк  виконання  яких  не визначений або визначений моментом вимоги,  перебіг позовної давності починається від  дня,  коли  у  кредитора  виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.  

Звертаючись до наведених законодавчих норм, суд зазначає, що за замістом договору  № 204-020/048 КО від 31.12.2005р.. строк оплати наданих послуг був визначений протягом 30 днів з дати отримання відповідачем відповідного рахунку. Таким чином, по спливу даних строків починається перебіг строку позовної давності, в межах якого позивач вправі звернутися до судових органів за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів з метою зобов'язання ВАТ „Українське Дунайське пароплавство”   у примусовому порядку виконати прийняті на себе за договором № 204-020/048 КО від 31.12.2005р.. зобов'язання у тому числі із сплати нарахованої пені. Строк позовної давності за заявленими ДП „Ренійський морський торговельний порт” вимогами про стягнення з відповідача  пені нарахованої за несвоєчасну оплату рахунків № 8160 від 31.08.2006р., № 8161 від 31.08.2006р., № 8171 від 12.09.2006р. у розмірі 930,10 грн., сплинув відповідно 31.08.2007р. та  12.09.2007р.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що будь-яких доказів на підтвердження  дій відповідача, які свідчать про визнання відповідачем боргу, як-то повне або часткове визнання претензії, часткове погашення самим боржником чи за його згодою іншою особою нарахованої згідно з вказаними рахунками пені; прохання про відстрочку виконання, суду позивачем з дотриманням вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України  представлено не було. Наведене свідчить про відсутність підстав для переривання перебігу строку позовної давності.

Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив  позовної  давності,  про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З огляду на викладене, а також враховуючи, що ВАТ „Українське Дунайське пароплавство”  у процесі розгляду справи було заявлено клопотання про  застосування строків позовної давності,  суд вважає за необхідне та правомірне відмовити ДП „Ренійський морський торговельний порт”  у задоволенні позову в частині вимог про стягнення з  ВАТ „Українське Дунайське пароплавство” пені, нарахованої за несвоєчасну оплату рахунків № 8161 від 31.08.2006р., № 8171 від 12.09.2006р., № 8160 від 31.08.2006р. у розмірі 930,10 грн, з підстав пропуску строку позовної давності.

Стосовно вимог позивача про стягнення з ВАТ „Українське Дунайське пароплавство” іншої частини пені у розмірі 7524,08 грн., слід зазначити, що, розмір пені, нарахованої за неналежне виконання відповідачем  грошових зобов'язань за договором  № 204-020/048 КО від 31.12.2005р.,  витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, підтверджується обґрунтованими розрахунками, доданими позивачем до позову та іншими матеріалами справи.

При цьому, клопотання відповідача про застосування судом положень п. 3 ст. 83 ГПК України, на думку суду, є необґрунтованим та таким, що  не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

У відповідності  до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання,

Згідно з  п. 2.4 Роз'яснень Вищого  арбітражного  суду  України  від 29.04.94 р. N 02-5/293 „Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань” вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 Арбітражного процесуального кодексу України), суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. 

При цьому, відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В обґрунтування зазначеного клопотання відповідач стверджує, що неналежне виконання відповідачем  грошових зобов'язань за договором  № 204-020/048 КО від 31.12.2005р. спричинено  важким фінансовим становищем, в якому опинилося  ВАТ „Українське Дунайське пароплавство” через відсутність видатків з державного бюджету України на будівництво двох суден, скасування раніше наданих пароплавству податкових пільг та несвоєчасне відшкодуванням податку на додану вартість за 2006-2008р.р., а також зміни у керівництві товариства. При  цьому, будь-яких доказів на підтвердження існування вказаних обставин відповідачем  суду представлено не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Підсумовуючи зазначене, суд доходить висновку щодо обґрунтованості, правомірності заявлених ДП „Ренійський морський торговельний порт”    позовних вимог в частині стягнення з ВАТ „Українське Дунайське пароплавство” пені у розмірі 7524,08 грн., та наявності підстав для їх задоволення відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 549, 611, 615, 617, 903 ЦК України, ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР.

Таким чином,  з відповідача слід стягнути на користь ДП „Ренійський морський торговельний порт” 7524,08 грн. пені, нарахованої за неналежне виконання відповідачем  грошових зобов'язань за договором  № 204-020/048 КО від 31.12.2005р., у задоволенні  позовних вимогах в частині стягнення з відкритого акціонерного товариства „Українське Дунайське пароплавство” пені, нарахованої за несвоєчасну оплату рахунків № 8161 від 31.08.2006р., № 8171 від 12.09.2006р., № 8160 від 31.08.2006р. у розмірі 930,10 грн. –слід відмовити, а провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 113320,15 грн. основного боргу –припинити.

При цьому, вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами по справі, враховуючи ті обставини, що господарський спір у даній справі виник внаслідок неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе договірних зобов'язань з своєчасної та повної оплати наданих послуг, основний борг по яким був погашений відповідачем після звернення ДП „Ренійський морський торговельний порт” до господарського суду, суд вважає за необхідне витрати, пов'язані із сплатою державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, віднести на рахунок відповідача у повному обсязі  згідно із ст. 44, ч. 3 ст. 49 ГПК України (Лист ВАСУ від 26.06.1995р. №01-8/453 “Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів”).

Керуючись ст.ст. 11, 256, 258, ч. 4 ст.  267, ст.ст. 509, 525, 526, 549, 611, 615, 617, 903 ЦК України,  ст.ст. 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85 ГПК України,  суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відкритого акціонерного товариства „Українське Дунайське пароплавство” 113320,15 грн. –припинити.

2.          Позов задовольнити частково.

3.          Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Українське Дунайське пароплавство” /Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Червонофлотська, 28, п/р 2600801531105/980 в Ізмаїльській філії „Укрексімбанк”, МФО 328629, код ЄДРПОУ 01125821 / на користь державного підприємства „Ренійський морський торговельний порт” /Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188, п/р 26004051952 в філії АБ „Експрес-банк”, МФО 328801, код ЄДРПОУ 01125809/   7524 грн. 08 коп. /сім тисяч п'ятсот двадцять чотири грн.. 08 коп./ - пені; 1217 грн.74 коп. /одна тисяча двісті сімнадцять грн..74 коп. / - витрат на оплату держмита; 118 грн. /сто вісімнадцять грн.00 коп./ - витрати на ІТЗ судового процесу.

           Наказ видати.

  Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

  Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

  Рішення підписане 28.07.2008р.

Суддя                                                                                       Желєзна С.П.