Постанова

від 01.07.2008 по справі 1/307/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/307/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2008 р. 13:10

Справа №  1/307/08

       м. Миколаїв

За позовом: Дочірнє підприємство “Торговий дім “Масляна”.                      /54007,  м. Миколаїв, вул. Автомобільна, 1А/До відповідача: Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва                            /54030,  м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 24/

про: скасування рішень від 18.02.2008р.: № 0001842350 в частині застосування штрафної санкції 22 630, 25 грн., № 0003342350 в повному обсязі.

Суддя Васильєва Л.І.

Секретар судового засідання Сорогіна А.В.

Представники:

Від позивача: Панфілова І.О., довіреність від 23.06.2008 року

                       Данилюк Л.М., довіреність від 04.01.2008р.

                       Клименко Н.М., довіреність від 23.06.2008р.

Від відповідача: Науменко А.С., довіреність від 08.01.2008р.

Свідок: Візинська Г.В.

          Позивач звернувся з позовом  про  скасування рішень від 18.02.2008р.: № 0001842350 в частині застосування штрафної санкції 22 630, 25 грн., № 0003342350 в повному обсязі, мотивуючі свої вимоги порушенням порядку проведення перевірки та   невірним застосуванням норм Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі та громадського харчування”  та  Положення про ведення касових операцій в національній валюті України.

Відповідач позовні вимоги вважає необґрунтованими з тих підстав, що  позивачем допущено порушення  пункту 13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі та громадського харчування”: не забезпечена відповідність  сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, що стало підставою для застосування штрафної санкції, передбаченої статтею 22 вказаного вище закону.  Також позивачем порушено  вимоги підпункту 2.6.  пункту 2 та підпункту 3.5., 3.6. пункту 3 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України (несвоєчасне оприбуткування в касі  готівки в сумі 30344,51 грн., та перевищення ліміту каси  на суму 344, 18 грн.), що стало підставою для застосування відповідних штрафних санкцій (а.с.39-42).

          Розглянувши надані сторонами докази, заслухавши представників сторін у  судовому засідання, - суд

встановив :

          відповідач здійснив  планову виїзну   перевірку  позивача щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового обігу , про що склав акт  від 05.02. 2008  року (а.с.17-22).

За результатами перевірки відповідач направив позивачу рішення від 18.02.2008р.: № 0001842350  про застосування штрафної санкції в сумі 22 970, 25 грн., яке позивач просить скасувати частково в сумі 22 630, 25 грн. та                         № 0003342350 про  застосування штрафної санкції  в сумі 152 410 грн., яке на думку позивача підлягає скасуванню в повному обсязі.

Приписом пункту 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень,  дій чи  бездіяльності  суб'єкта  владних  повноважень  обов'язок  щодо доказування правомірності  свого  рішення,  дії  чи  бездіяльності покладається    на   відповідача,   якщо   він   заперечує   проти адміністративного позову.

По рішенню від 18.02.2008 року № 0001842350:

В акті перевірки на сторінці  3 (а.с.19)  та у висновку акту (а.с.21-22) відповідачем зазначено про  порушення позивачем вимог пунктів 9, 11, 13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі та громадського харчування”: незабезпечення зберігання фіскального чеку у книзі обліку розрахункових операцій,  проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій  без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів та обліку їх кількості, не забезпечена відповідність  сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій. Відповідно застосовані штрафні санкції, передбачені  статтями  17 та 22 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі та громадського харчування” (340+85+22545 ).

Суд вважає висновки акту перевірки помилковими, а доводи  відповідача щодо порушення позивачем вказаних вище норм закону такими, що не заслуговують на увагу з огляду на наступне:

пункт 13 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі та громадського харчування”  зобов'язує суб'єктів господарювання, що здійснюють розрахунки у готівковій формі забезпечувати відповідність  сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначені в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

Останнім абзацом статті 2 вказано вище закону визначено поняття  місця проведення   розрахунків: це   місце,  де  здійснюються розрахунки із покупцем  за  продані  товари  (надані  послуги)  та зберігаються  отримані  за  реалізовані  товари  (надані  послуги) готівкові кошти,  а  також  місце  отримання  покупцем  попередньо оплачених  товарів  (послуг)  із  застосуванням  платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

В процесі судового розгляду судом був допитаний свідок - Візинська Г.В., що працює касиром у позивача, та  в присутності якої проводилась перевірка, яка дала пояснення що реєстратор розрахункових операцій знаходиться в одному приміщенні з касою підприємства. В приміщенні знаходяться два столи: на одному розташований реєстратор розрахункових операцій з грошовим ящиком,  а інший стіл використовується для потреб каси підприємства, на якому знаходиться пристрій для обліку  грошових купюр. В момент перевірки в грошовому ящику реєстратора розрахункових операцій знаходилось 34, 77 грн., що відповідає денному звіту (а.с.49). На іншому столі, що відноситься до каси підприємства,  в пристрої для обліку  грошових купюр знаходилась сума  4 500 грн., яка взята з каси  і готувалась для здачі в банківську установу,  9, 05 грн. –монети з каси підприємства, що знаходились в столі каси, та які були врахована податківцями, як сума, що знаходилась на місці проведення розрахункових операцій.

Пояснення свідка підтверджені  касовою книгою за 28 січня 2008 року (а.с.29- зворотна сторона), яка свідчить, що  сума 4 509, 05 грн. відноситься до каси підприємства, та не має відношення до реєстратора розрахункових  операцій.

Отже,  саме на  місці проведення розрахунків знаходилось 34, 77 грн., що відповідає денному звіту (а.с.49) та вимогам  пункту 13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі та громадського харчування”, підстави для застосування штрафної санкції в сумі        22 545 грн., передбаченої статтею 22 вказаного закону відсутні.

Стосовно порушення позивачем  вимог пункту 11 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі та громадського харчування” щодо проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій  без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів та обліку їх кількості  слід зазначити, що відповідачем не надано жодного доказу, що підтверджує цей факт, отже і в частині застосування штрафної санкції в сумі 85 грн. відповідно пункту  6 статті 17  зазначеного закону  оспорюване рішення підлягає скасуванню.

По рішенню від 18.02.2008 року № 0003342350:

на сторінці 4 акту перевірки (а.с.20) відповідач зазначив про порушення  позивачем  підпункту 2.6. пункту 2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України  - несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів, отриманих від реалізації товарів з використанням реєстратора розрахункових операцій, нездійснення обліку готівкових коштів у день фактичного надходження в сумі 30 344, 51 грн. –30.12.2007 року.

Зазначений в акті перевірки факт не відповідає дійсності: підпунктом 2.6. пункту 2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України встановлено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

    Оприбуткуванням готівки в касах  підприємств,  які  проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до  вимог  глави  4  цього  Положення,  є здійснення  обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

    У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є  здійснення  обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі  обліку  розрахункових  операцій  на  підставі  фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

          Системний аналіз вказаної вище правової норми дозволяє зробити висновок, що  третій абзац(У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є  здійснення  обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі  обліку  розрахункових  операцій  на  підставі  фіскальних звітних чеків РРО (даних РК) стосується  тих суб'єктів господарювання, що застосовують лише реєстратор розрахункових операцій або розрахункову книжку).

          Оскільки позивач  має касу, то він повинен виконувати вимоги, зазначені в  абзаці 2 підпунктом 2.6. пункту 2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України , тобто оприбуткуванням готівки в касі  для позивача  є здійснення  обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

          Надані позивачем докази –прибуткові касові ордери та витяг з касової книги за 30.12.20007 року (а.с.25-27,65-63) свідчать, що  позивач своєчасно, в день надходження оприбуткував 30 344, 51 грн.

          Отже, підстави для застосування штрафної санкції в сумі 151 722, 55 грн. відповідно припису  пункту 1 Указу Президента України  “Про  застосування штрафних санкцій  за порушення норм з регулювання обігу готівки” відсутні.

          Позивачем не заперечується факт   порушення ним підпунктів 3.5., 3.6. пункту 3 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України   стосовно відсутності підпису в касовому ордері на видачу 29.01.2008 року гр.. Орловій Л.Й. 2 000 грн. Разом з тим,  вказане порушення не може бути підставою для застосування штрафної санкції за перевищення ліміту каси з огляду на наступне:

          Припис пункту 1.2. Положення про ведення касових операцій в національній валюті України   встановлює, що  ліміт залишку  готівки в касі (далі - ліміт каси) –граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі в позаробочий час, його розмір встановлюється розрахунковим шляхом відповідно пункту 5 цього Положення.

          На час перевірки встановлений ліміт каси позивача –25 123, 46 грн. За даними перевірки залишок готівки в касі позивача складав 25 467, 64 грн., тобто перевищення ліміту   на думку відповідача складає  344, 18 грн.

          Разом з тим, суму 344, 18 грн. не можна вважати понадлімітною, оскільки приписом пункту 5.10 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України  встановлено, що готівкові кошти не вважаються понадлімітними в день  їх надходження,  якщо  вони  були  здані   в   сумі,   що   перевищує встановлений  ліміт  каси,  до  обслуговуючих  банків  не  пізніше наступного робочого дня банку або  були  видані  для  використання підприємством   відповідно   до  законодавства  (без  попереднього здавання їх до банку і  одночасного  отримання  з  каси  банку  на зазначені  потреби)  наступного  дня  на потреби,  які пов'язані з діяльністю підприємства.

    Не вважаються  понадлімітними  в  день  їх  надходження  і ті готівкові кошти,  що надійшли до  кас  підприємств  у  вихідні  та святкові дні та були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси,  до обслуговуючих банків наступного робочого  дня  банку  та підприємства   або  були  видані  для  використання  підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання їх до банку і  одночасного  отримання  з  каси  банку  на  зазначені  потреби) наступного робочого дня на потреби,  які  пов'язані  з  діяльністю підприємства.

          Надані позивачем касові документи свідчать, що  кошти, що надійшли до каси підприємства 29.01.2008 року здані до банківської установи 30.01.2008 року, тобто  перевищення ліміту каси відсутнє, отже відсутні підстави для застосування штрафної санкції передбаченої пунктом 1 Указу Президента України  “Про  застосування штрафних санкцій  за порушення норм з регулювання обігу готівки” .

          Суд також погоджується з доводами позивача щодо порушення відповідачем порядку проведення перевірки:

стаття  19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та  органи  місцевого  самоврядування, їх посадові особи  діяти  лише  на  підставі,  в  межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та  законами України.

Пункт 1 статті 8 та пункт 2 статті 11 Закону України “Про державну податку службу” надають право податковим органам  здійснювати контроль  за додержанням порядку проведення  готівкових   розрахунків   за   товари   (послуги)   у встановленому  законом  порядку.

Стаття 15. Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” визначає також, що  контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності  порядку  проведення  розрахунків  за товари (послуги), інших  вимог  цього  Закону здійснюють органи державної податкової служби України   шляхом  проведення  планових  або  позапланових перевірок згідно із законодавством України.

          Єдиним законом України, який визначає повноваження податкового органу, в тому числі і щодо проведення перевірок,  є Закон України “Про державну податку службу”.          Положення статей 11, 11-1, 11-2  Закону України “Про державну податку службу” регламентують порядок проведення планових та позапланових перевірок, пов'язаних з своєчасністю, достовірністю, повнотою  нарахування та сплати податків та зборів. При цьому статтею 11-1 вищевказаного Закону встановлено, що  позаплановими  перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень  податкових   органів,   визначених  Законом  України "Про застосування  реєстраторів  розрахункових  операцій  у  сфері торгівлі,  громадського   харчування   та   послуг".

          Отже, з огляду на загальні принципи проведення перевірок податковими органами, що визначені в статтях 11, 11-1, 11-2 Закону України “Про державну податку службу”, перевірки суб'єктів господарювання   з питань дотримання ними  встановленого порядку проведення  готівкових   розрахунків   за   товари   (послуги) повинні проводитись з дотримання таких умов:

-          перевірка повинна бути позаплановою;

-          здійснюватись на підставі наказу керівника податкового органу;

-          надання до початку перевірки під розписку направлення  на перевірку,  копії            наказу керівника податкового органу про проведення позапланової  виїзної перевірки.

Як свідчать матеріали справи, пояснення представників сторін, проведення перевірки  відповідачем здійснено з порушенням встановлених норм чинного законодавства:

відповідно направлень на перевірку від 30.01.2008 року (а.с.44-45) та плану проведення перевірок на січень 2008 року (а.с.50) відповідачем була проведена планова перевірка, що є порушенням статті 11-1 Закону України “Про державну податкову  службу”, згідно якої перевірки з питань дотримання вимог Закону  України "Про застосування  реєстраторів  розрахункових  операцій  у  сфері торгівлі,  громадського   харчування   та   послуг" є позаплановими.  

Отже, проведена планова перевірка позивача, оформлена актом від   05.02.2008 року є незаконною, а отже й акти, що прийняті за її результатами, є протиправними та підлягають скасуванню.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись  ст.ст. 87, 94, 160, 162-163, 167, 254, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, - суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати рішення від 18.02.2008 року № 0001842350 в частині застосування штрафної санкції 22 630, 25 грн.

Скасувати рішення від 18.02.2008 року № 0003342350 в повному обсязі.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління державного казначейства України у Миколаївській області /54055, м. Миколаїв, пр-т. Леніна, 141 В, код ЄДРПОУ 23613047/ на користь Дочірнього підприємства “Торговий дім “Масляна” /54007, м. Миколаїв, вул. Автомобільна, 1А, код ЄДРПОУ 32055899/ судовий збір в сумі 3,40 грн. (три гривні 40 коп.).

Постанова у відповідності зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Виконавчий лист у відповідності зі ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України видається за заявою позивача після набрання законної сили рішенням господарського суду.

Суддя