Рішення

від 05.08.2008 по справі 8/106-2092

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/106-2092

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" серпня 2008 р.Справа № 8/106-2092

Господарський суд Тернопільської області у складі

судді Гирили І.М.

Розглянув матеріали справи:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудз Трейд», вул. Кн. Володимира, 112 А, м. Рівне в особі Тернопільської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудз Трейд», вул. Поліська, 12, м. Тернопіль

до відповідача: Підприємства споживчої кооперації «ТЕКО»коопмаркет «Шумськ», вул. Українська, 58 б, м. Шумськ Тернопільської області

про стягнення заборгованості в сумі 19 155 грн. 91 коп.

За участю представників:

позивача: не прибув

відповідача: не прибув

За відсутністю відповідного клопотання технічна фіксація судового засідання не здійснюється.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фудз Трейд», вул. Кн. Володимира, 112 А, м. Рівне  в особі Тернопільської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудз Трейд», вул. Поліська, 12, м. Тернопіль, надалі позивач, звернулось до господарського суду з позовом до  Підприємства споживчої кооперації «ТЕКО»коопмаркет «Шумськ», вул. Українська, 58 б, м. Шумськ Тернопільської області, надалі відповідач, про стягнення заборгованості в сумі 19 155 грн. 91 коп., з яких 13865,86 грн. –борг; 1149, 48 грн. –пеня; 3768,34 грн. –втрати від інфляції; 372, 23 грн. –три проценти річних.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач  взяті на себе зобов'язання за договором № 238 від 01.04.2007 р. виконав не належним чином, зокрема не в повному обсязі провів оплату за отриманий товар, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 19 155 грн. 91 коп. В підтвердження викладеного додає договір № 238 від 01.04.2007 р., видаткові накладні № ТФ –0000031 від 10.04.2007 р., № ТФ –0000137 від 24.04.2007 р., № ТФ –0000204 від 02.05.2007 р., № ТФ –0000244 від 08.05.2007 р., № ТФ –0000309 від 15.05.2007 р., № ТФ –0000369 від 22.05.2007 р., № ТФ –0000476 від 05.06.2007 р., № ТФ –0000532 від 12.06.2007 р., № ТФ –0000603 від 19.06.2007 р., № ТФ –0000781 від 03.07.2007 р., № ТФ –0000863 від 10.07.2007 р., № ТФ –0000944 від 17.07.2007 р., № ТФ –0002207 від 04.09.2007 р., акт звірки взаємних розрахунків станом на 30.04.2008 р., письмову вимогу № 7 від 07.12.2007 р., інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться у матеріалах справи.

В судовому засіданні 19.06.2008 р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Окрім того, звернувся до суду з письмовим клопотанням за № 1108 від 01.07.2008 р. про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Представник відповідача в судові засідання 19.06.2008 р., 01.07.2008 р., 05.08.2008 р. не з'явився, витребуваних судом доказів не представив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в порядку ст. 64 ГПК України, про що свідчить повідомлення про вручення йому поштових відправлень за № 1783298, № 1817826, № 1834712.

Зважаючи на те, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, справа розглядається без участі повноважних представників сторін відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

01.04.2007 р. між Тернопільською філією Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудз Трейд», яка надалі іменується продавцем, та підприємством споживчої кооперації «ТЕКО»коопмаркет «Шумськ», яке надалі іменується покупцем, був укладений договір № 238, за умовами якого, продавець зобов'язується відпустити покупцю, а покупець прийняти та оплатити на умовах цього Договору, товарно –матеріальні цінності (надалі товар), в кількості та асортименті, згідно документів на товар (надалі накладні) продавця, що додаються при продажі товару (п. п. 1.1. п. 1 Договору).

Покупець купує товар у продавця в асортименті та по цінах, згідно накладної, що є невід'ємною частиною цього договору і проводить оплату продавцю протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання товару (п. п. 1.4. п. 1 Договору).

Згідно п. п. 1.5. п. 1 даного Договору сума, яка підлягає оплаті визначається згідно накладної чи рахунку на відпущений товар. Перехід права власності, ризиків  на товар відбувається в момент передачі Товару (п. п. 3.2 п. 3 Договору).

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору купівлі –продажу, згідно якого, в силу ст. 655 Цивільного Кодексу України, одна  сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 11 ЦК України, договір є однією з підстав виникнення зобов'язань.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько –господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору № 238 від 01 квітня 2007р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фудз Трейд», вул. Кн. Володимира, 112 А, м. Рівне в особі Тернопільської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудз Трейд», вул. Поліська, 12, м. Тернопіль передало, а Підприємство споживчої кооперації «ТЕКО»коопмаркет «Шумськ», вул. Українська, 58 б, м. Шумськ Тернопільської області», прийняло у власність згідно видаткових накладних № ТФ –0000031 від 10.04.2007 р., № ТФ –0000137 від 24.04.2007 р., № ТФ –0000204 від 02.05.2007 р., № ТФ –0000244 від 08.05.2007 р., № ТФ –0000309 від 15.05.2007 р., № ТФ –0000369 від 22.05.2007 р., № ТФ –0000476 від 05.06.2007 р., № ТФ –0000532 від 12.06.2007 р., № ТФ –0000603 від 19.06.2007 р., № ТФ –0000781 від 03.07.2007 р., №  ТФ –0000863 від 10.07.2007 р., № ТФ –0000944 від 17.07.2007 р., № ТФ –0002207 від 04.09.2007 р., товар на суму 14000 грн. 45 коп.

Разом з тим, частково товар на загальну суму 134,58 грн. відповідачем було повернено позивачу, що підтверджується представленими в матеріалах справи  накладними на повернення № 8200548003 від 04.05.2007 р., № ВП00000016 від 06.09.2007 р., № ВП00000034 від 24.09.2007 р., № ВП00000035 від 24.09.2007 р.

Таким чином, зобов'язання Підприємства споживчої кооперації «ТЕКО»коопмаркет «Шумськ», вул. Українська, 58 б, м. Шумськ Тернопільської області по сплаті отриманого від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудз Трейд», вул. Кн. Володимира, 112 А, м. Рівне в особі Тернопільської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудз Трейд», вул. Поліська, 12, м. Тернопіль товару за договором № 238 від 01.04.2007 р. становить 13865,86 грн.

Про факт визнання заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 13865,86 грн. свідчить  і долучений до матеріалів справи Акт звірки взаємних розрахунків між сторонами по справі станом на 30.04.2008 р., який підписаний уповноваженими представниками сторін без заперечень, підписи яких скріплені печатками юридичних осіб.

Отже, відповідач взяті на себе договором зобов'язання щодо оплати за отриманий товар виконав не належним чином, чим допустив заборгованість в сумі 13865,86 грн.

Про сплату заборгованості в сумі 13865,86 грн. позивачем на адресу відповідача 07.12.2007 р. надіслано письмову вимогу № 7, яка останнім залишена без задоволення.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є  будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

За даних обставин, суд визнає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудз Трейд», вул. Кн. Володимира, 112 А, м. Рівне в особі Тернопільської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудз Трейд», вул. Поліська, 12, м. Тернопіль щодо стягнення з Підприємства споживчої кооперації «ТЕКО»коопмаркет «Шумськ», вул. Українська, 58 б, м. Шумськ Тернопільської області 13865,86 грн. основного боргу за отриманий товар за договором № 238 від 01.04.2007 р. правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч.1 ст. 625 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського  Кодексу України штрафними санкціями у цьому   Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно  з ч. 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції  застосовуються  в розмірі,  передбаченому договором.

Підпунктом 4.1. пункту 4 Договору сторони передбачили, що у випадку несвоєчасного перерахування грошових коштів (п. п. 1.4. Договору) покупець сплачує пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Враховуючи  наведене,  суд  визнає  правомірними  вимоги  позивача  щодо  стягнення  з відповідача  пені  в  сумі  1149, 48  грн.,  нарахованої  в  розмірі  облікової ставки НБУ за кожний  день  прострочення  оплати  по  накладних  №  ТФ –0000031  від  10.04.2007 р., №  ТФ –0000137  від 24.04.2007 р., № ТФ –0000204  від  02.05.2007 р., №  ТФ –0000244  від 08.05.2007 р., № ТФ –0000309 від 15.05.2007 р., № ТФ –0000369 від 22.05.2007 р., № ТФ –0000476 від 05.06.2007 р., № ТФ –0000532 від 12.06.2007 р., № ТФ –0000603 від 19.06.2007 р., № ТФ –0000781 від 03.07.2007 р., №  ТФ –0000863 від 10.07.2007 р., № ТФ –0000944 від 17.07.2007 р., № ТФ –0002207 від 04.09.2007 р., відповідно за період з 16.06.2007 р. по 14.11.2007 р., з 22.05.2007 р. по 20.11.2007 р., з 29.05.2007 р. по 27.11.2007 р., з 12.06.2007 р. по 11.12.2007 р., з 19.06.2007 р. по 18.12.2007 р., з 26.06.2007 р. по 25.12.2007 р., з 10.07.2007 р. по 08.01.2008 р., з 17.07.2007 р. по 15.01.2008 р., з 24.07.2007 р. по 22.01.2008 р., з 11.09.2007 р. по 11.03.2008 р. за прострочення оплати отриманого товару, такими, що відповідають положенням ст. 232 Господарського Кодексу України та Закону України  «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі даних положень, позивачем за неналежне виконання відповідачем господарського зобов'язання за договором № 238 від 01.04.2007 р. останньому нараховано суму інфляції –3768,34 грн. за період з травня 2007 року по квітень 2008 року та 3% річних в сумі 372,23 грн. за період з 17.04.2007 р. по 16.05.2008 р. на наявну в нього заборгованість за договором.

Розглянувши представлений розрахунок суми інфляції та 3% річних, з огляду на наявність заборгованості за договором, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення суми інфляції та 3% річних обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог ст. ст. 44 –49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита в сумі 191,56 грн. та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн., покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 32-34, 43, 44, 49, 69, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Підприємства споживчої кооперації «ТЕКО»коопмаркет «Шумськ», вул. Українська, 58 б, м. Шумськ Тернопільської області, ідентифікаційний код 32808047 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудз Трейд», вул. Кн. Володимира, 112 А, м. Рівне в особі Тернопільської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудз Трейд», вул. Поліська, 12, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 32230375:

-          13865  (тринадцять тисяч вісімсот шістдесят п'ять) грн. 86 коп. боргу;

-          1149 (одну тисячу сто сорок дев'ять) грн. 48 коп. пені;

-          3768 (три тисячі сімсот шістдесят вісім) грн. 34 коп. втрат від інфляції;

-          372 (триста сімдесят дві) грн. 23 коп. трьох процентів річних;

-          191 (сто дев'яносто одну) грн. 56 коп. в повернення сплаченого позивачем державного мита;

-          118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3.          Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

4.          Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

5.          Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало  законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття, через місцевий господарський суд.

                              Суддя                                                            І.М. Гирила