Постанова

від 25.07.2008 по справі 2/207/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/207/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" липня 2008 р. 11:00

Справа №  2/207/08

       Суд в складі:

Судді  Моргуленко Т.Є., при секретарі судового засідання Соловйовій К.М., розглянувши в судовому засіданні справу адміністративним позовом Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 46, під. 2;

до Приватного підприємства “Аванта С”, Миколаївська область, Первомайський район, с. Кінецьпіль, вул. Просьолочна, 2;   

про стягнення штрафних санкцій за нестворені робочі місця для інвалідів в сумі 7640 грн. 11 коп.

за участю представників:          

від позивача: Щукін І.І., дов. №03-487/726,від 10.06.08 р.;

від відповідача: Прокопів В.В., дов. №6 від 25.07.08 р.;

                             Абраімов Д.О., дов. №5 від 25.07.08 р.

Представник відповідача надав відзив в якому він позовні вимоги не визнає в повному обсязі та просить в позові відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд, -  

встановив

На підставі ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (далі –Закон) відповідач повинен був створити робочі місця для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, що на підприємстві відповідача складає 1 (одне) робоче місце на 2007 р. і ввести його в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.

Згідно з частиною 2 ст.19 Закону підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

З наданого відповідачем “Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2007 р.” (форма №10-П1) вбачається, що в 2007 р. на підприємстві не працював жоден інвалід. Тобто відповідач не виконав встановлений Законом норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів та не створив одне таке робоче місце.

Норми ч. 8 ст. 69 та ч. 1 ст. 177 Господарського кодексу України зобов'язують суб'єктів господарювання за рахунок своїх коштів створювати зазначену відповідно до Закону кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів, спеціальні робочі місця для осіб з обмеженою працездатністю. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється Законом.

Відповідно до частини 10 ст.19 Закону керівники підприємств, установ, організацій, громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у установленому законом порядку.

Відповідно до ст. 20 Закону у разі, якщо кількість працюючих інвалідів менша від встановленої нормативом, передбаченим ч. 1 ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, підприємства щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Середньорічна заробітна плата на підприємстві відповідача у 2007 році складала 7511 грн. 11 коп., тому  позивач, на підставі ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, нарахував і просить стягнути з відповідача 7511 грн. 11 коп. штрафних санкцій за нестворені робочі місця для інвалідів в розмірі 7511 грн. 11 коп. (7511 грн. 11 коп. - середньорічна заробітна плата   х  1 нестворене робоче місце для інвалідів = 7511 грн. 11 коп.).

Штрафні санкції, згідно з частиною 3 ст. 20 Закону та п. 2 “Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів”, затвердженого постановою Кабміну України від 31 січня 2007 року № 70 розраховуються,  сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітнім. Відповідач суму штрафних санкцій у розмірі 7511 грн. 11 коп. у встановлений законом строк добровільно не сплатив, отже,  зазначена сума підлягає стягненню з нього на користь позивача.

Крім того, частиною 2 ст. 20 Закону передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі120 відсотків річних облікової ставки НБУ, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідачу нарахована позивачем та підлягає до сплати пеня у розмірі 129 грн.

Відповідач надав суду відзив на адміністративний позов, яким  позовні вимоги не визнає в повному обсязі, посилаючись на те, що ним були здійснені всі заходи для працевлаштування інваліда на його підприємстві, а саме: відповідач створив одне таке робоче місце та надавав до Первомайського центру зайнятості заявки на направлення до нього на працевлаштування інваліда. На підтвердження цього відповідачем додано до відзиву копії щомісячних звітів за 2007 рік про наявність на його підприємстві вакансії для інваліда, а також лист від Первомайського міжрайонного центру зайнятості про підтвердження створення робочого місця для особи з обмеженими фізичними можливостями та щомісячної звітності про наявність на Приватному підприємстві «Аванта С»робочого місця для особи з обмеженими фізичними можливостями.

Заперечення відповідача щодо того, що ним було створено одне робоче місце для інваліда, суд вважає безпідставними оскільки відповідно до частини 2 ст.19 Закону підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. Тобто, крім створення такого робочого місця, відповідач повинен був забезпечити працевлаштування на ньому інваліда.

За таких обставин позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 87, 94, 160, 162-163, 167, 254, 258 Кодексу адміністративного судочинства  України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

          Позов задовольнити повністю.            

Стягнути з Приватного підприємства “Аванта С”, Миколаївська область, Первомайський район, с. Кінецьпіль, вул. Просьолочна, 2 (код ЄДРПОУ 32843736) 7511 грн. 11 коп. штрафних санкцій та 129 грн. пені  за не створення одного робочого місця для інваліда на користь Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 46, під. №2  (код ЄДРПОУ 23626096, р/р 31218230700006, одержувач: держбюджет Центрального району 50070000, МФО 826013, банк одержувача: ГУДКУ у Миколаївській області, призначення платежу: *;101;-; код платника; платежі до Фонду інвалідів за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2007 році).

Видати виконавчий лист.

Постанова у відповідності зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Виконавчий лист у відповідності зі ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України видається за заявою позивача після набрання законної сили рішенням господарського суду.

Суддя