Рішення

від 25.07.2008 по справі 23/36-08-2022

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

23/36-08-2022

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" липня 2008 р.Справа  № 23/36-08-2022

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакофарбовий завод "АВРОРА"           

до відповідача: Одеської залізниці      

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Державна адміністрація Залізничного транспорту України

про стягнення  5 369, 89 грн.

Суддя                                                                                            Степанова Л.В.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача:  Бєлоусова С.В. за довіреністю  

від третьої особи: не з'явився

Суть спору: про стягнення 5 369, 89 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лакофарбовий завод "АВРОРА" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Одеської залізниці про  стягнення пені в розмірі 4 947, 57 грн., 3% річних на суму 298, 31 грн. та інфляційних витрат в  сумі 124, 01 грн., а всього 5 369, 89 грн.

Відповідач надав до суду відзив на позов № 957НЮ від 18.06.2008 року, в якому позовні вимоги в частині нарахування пені та індексу інфляції визнає, а у задоволенні позову в частині нарахування 3% річних просить суд відмовити.

Позивач надав лист № 524 від 10.07.2008 року, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 4 947, 57 грн., 3% річних на суму 298, 31 грн. та інфляційних витрат в  сумі 124, 01 грн., а всього 5 369, 89 грн.

Ухвалою суду від 11.07.2008 року, залучено до справи № 23/36-08-2022, Державну адміністрацію Залізничного транспорту України, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на  предмет спору на стороні відповідача.

Розглянув матеріали справи, суд встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю"Лакофарбовий завод "АВРОРА" Постачальник, Державною адміністрацією залізничного транспорту України «Укрзалізниця»- Замовник та Одеською залізницею –Покупець, згідно рішення Тендерного комітету Укрзалізниці з питань закупівлі матеріально-технічних ресурсів від 18.01.2007р. № п/16 було укладено договір № 122/07-ЦЮ від 14.02.2007 року.

Відповідно до п. 1.1. умов укладеного договору Постачальник –ТОВ "Лакофарбовий завод "АВРОРА" зобов'язався поставити та передати у власність, а Покупець –Одеська залізниця прийняти та оплатити продукцію в асортименті та кількості відповідно до специфікації до даного договору, що є його невід'ємною частиною.  

Згідно до додатку № 1 до договору № 122/07-ЦЮ від 14.02.2007 року –Специфікації продукція є емаль ПФ-115 в асортименті на суму 78 452, 99 грн.  

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання своїх зобов'язань за договором позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 75 783, 58 грн., що підтверджується копіями наданих видаткових накладних № РН-0000228 від 02.04.2007 року на суму 34 953 грн. № РН-0000268 від 12.04.2007 року на суму 10 692 грн., № РН-0000526 від 16.06.2007 року на суму 30 138, 59 грн. та довіреностями на отримання товару серія ЯНВ № 950634 від 02.04.2007 року на ім'я Іващенко Катерини Сергіївни, серія № ЯНШ № 187519 від 12.04.2007 року на ім'я Корчака Андрія Васильовича, серія ЯНШ № 187679 від 16.06.2007 року ім'я Іващенко Катерини Сергіївни, які є у матеріалах справи.

Відповідно до пункту 6.5 укладеного договору –оплата за кожну партію поставленої продукції проводиться покупцем на протязі 45 банківських днів після дати поставки партії продукції, у відповідності з рахунком – фактурою на дану парію, обумовлену згідно з п. 5.2.

Як видно з наданих до суду  виписок з банку позивача, відповідач розраховувався таким чином:

03.07.2007 року відповідачем було перераховано 10 692 грн.

15.08.2007 року відповідачем було перераховано 10 000 грн.

05.09.2007 року відповідачем було перераховано 10 000 грн.

16.11.2007 року відповідачем було перераховано 10 000 грн.

28.11.2007 року відповідачем було перераховано 4 953 грн.

28.03.2008 року відповідачем було перераховано 10 000 грн.

01.04.2008 року відповідачем було перераховано 20 138, 58 грн.

Таким чином відповідач повністю розрахувався 01.04.2008 року на загальну суму 75 783, 58 грн.

Оскільки відповідач неналежне виконував свої зобов'язання, позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 4 947, 57 грн., 3% річних на суму 298, 31 грн. та інфляційних витрат в  сумі 124, 01 грн., а всього 5 369, 89 грн.

Відповідно до п. 9.6 договору у разі несвоєчасної оплати за поставлену продукцію, покупець –відповідач сплачує позивачу –постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченої продукції за кожен день прострочення.

Згідно наданого до суду позивачем розрахунку сума пені складає 4 947, 57 грн.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Підстави для виникнення права на неустойку встановлені ст. 550 Цивільного кодексу України.

У відповідності з пунктами 1, 2 ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. З укладеного між сторонами по справі договору видно (пункту 9.6 укладеного договору), що між учасниками правочину узгоджено питання щодо стягнення пені у разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань за договором та встановлено розмір пені що нараховується, в зв'язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 4 947, 57 грн.

Позивачем також надано до суду розрахунок 3% річних на суму 298, 31 грн. та індексу  інфляції на суму 124, 01 грн.,

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 % річних у розмірі 298, 31 грн. та індекс інфляції у розмірі 124, 01 грн.

Доводи відповідача у відзиві на позов стосовно того, що нарахування позивачем 3% річних є необґрунтованими, оскільки відповідальність відповідача визначено договором,  судом не приймаються до уваги, як необґрунтовані та недоведені.   

У відповідності зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В процесі розгляду справи відповідачем не було доведено до суду та надано документальних доказів які б спростували позовні вимоги позивача у будь якій частині.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню, з віднесенням судових витрат на відповідача, у відповідності з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, ст.ст. 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Одеської залізниці (код 22453044, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19; р/р 26009000005 в Одеській філії АБ «Експрес-банк»м. Одеса, МФО 328801) на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакофарбовий завод "АВРОРА" (код 32741978, м. Черкаси, вул. Будіндустрії, 3; р/р 26009060003191 в ЧФ ЗАТ «Приватбанк»м Черкаси, МФО 354347) пеню в сумі 4 947 (чотири тисячі дев'ятсот сорок сім) грн. 57 коп., три відсотка річних  в сумі 298 (двісті дев'яносто вісім) грн. 31 коп., індекс інфляції в сумі 124 (сто двадцять чотири) грн. 01 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в  сумі  118 (сто вісімнадцять) грн.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Рішення підписано 29.07.2008 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                       Степанова Л.В.