Постанова

від 09.07.2008 по справі 23/394б

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

23/394б

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 09.07.2008                                                                                           № 23/394б

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Гарник Л.Л.

 суддів:            Євсікова О.О.

          Вербицької О.В.

 при секретарі:           Семеняк Т.В.

 За участю представників:

 від скаржника: Стасюк Н.М. (довіреність б/н від12.11.2007р.);

 від ініціюючого кредитора:  не з'явився;

від ліквідатора:        Кравченко С.О. (довіреність від 12.11.2007р. № 148);

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державна податкова інспекція у Солом'янському районі м. Києва

 на рішення Господарського суду м.Києва від 21.11.2007

 у справі № 23/394б (Демидова А.М.)

 за позовом                               Дочірнє підприємство "Трансенерготехніка"

 до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Васкерам"

 третя особа відповідача            

 третя особа позивача                      

 про                                                  визнання банкрутом

 Склад колегії суддів змінений згідно розпорядження заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2008р.

ВСТАНОВИВ:

 Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.09.2007р. порушено провадження         у справі № 23/394-б за заявою Дочірнього підприємства „Трансенерготехніка” про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю „Васкерам” в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (а.с. 1-3).

Постановою господарського суду міста Києва від 10.10.2007р. (а.с. 30-32), боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю „Васкерам” визнано банкрутом, припинено процедуру розпорядження майном, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора банкрута, припинено нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута; підприємницьку діяльність банкрута завершено; строк виконання всіх грошових зобов'язань визнано таким, що настав; припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном.                                        

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.11.2007р. (а.с. 73) Державна податкова інспекція у Солом'янському районі міста Києва визнана кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю „Васкерам” з майновими вимогами на суму                5 144,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.11.2007р. (а.с. 90-91) затверджено звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс, ліквідовано Товариство з обмеженою відповідальністю „Васкерам”, провадження у справі та дію мораторію припинено;                 Державному реєстратору Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації доручено провести державну реєстрацію припинення Товариства з обмеженою відповідальністю „Васкерам” як юридичної особи та внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідний запис, Київському міському управлінню статистики доручено виключити банкрута з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Державній податковій інспекції у Солом'янському районі міста Києва - зняти банкрута з податкового обліку, обслуговуючому банку – закрити рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю „Васкерам”.

Не погоджуючись з названою ухвалою господарського суду, Державна податкова інспекція у Солом'янському районі міста Києва звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій ставить питання про скасування постанови та направлення справи на розгляд місцевого господарського суду (а.с. 127-131).

Скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом статей                          7, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", положень Інструкції про порядок обліку платників податків, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 19.02.98 N 80. У цьому зв'язку скаржник зазначає, що підприємство боржника протягом 2007 року одержувало дохід                   та надавало податкову звітність у встановлені законом строки. Крім того, на думку скаржника, ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю „Бернат Актив”                     в повному обсязі не було досліджено фінансово-господарську діяльність боржника.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представник скаржника висловився за задоволення апеляційної скарги, представник ліквідатора – за її відхилення

Дочірнє підприємство „Трансенерготехніка” відзив на апеляційну скаргу не надало,  в судове засідання апеляційної інстанції своїх представників не направило, про причини неприбуття суд не повідомили. Враховуючи те, що ініціюючий кредитор про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, колегія суддів вважає можливим здійснити перегляд ухвали місцевого господарського суду в даній справі за наявними матеріалами справи та без участі його представників.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника скаржника, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Стаття 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 14.05.1992р. N 2343-XII (із змінами і доповненнями)               передбачає особливості банкрутства відсутнього боржника.

Згідно з частиною 1 вказаної статті незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань кредитором може бути подана заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника у разі, якщо керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Отже, за правилами цієї статті справа про банкрутство може бути порушена у разі наявності хоча б однієї з перелічених умов, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Звертаючись з заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 52 Закону, кредитор посилався на те, що керівні органи боржника відсутні за його юридичною адресою.

Відповідно до статті 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням повинні міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців.

Статтею 18 цього Закону, яка визначає статус відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців,  передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

При цьому, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

У зв'язку з чим, при встановлені факту відсутності керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням як ініціюючий кредитор, так і суд мають керуватися відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в своїй постанові від 06.06.2006 р. у справі № Б48/12-05.

Місцевий господарський суд наведенного не врахував, у зв'язку з чим, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, помилково визнав їх достатніми для встановлення факту відсутності боржника і у цьому зв'язку неправомірно прийняв постанову                      про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю „Васкерам” банкрутом та виніс оскаржену ухвалу про ліквідацію банкрута.

На підставі статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з наведеного, враховуючи те, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, оскаржена ухвала про ліквідацію банкрута та постанова про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю „Васкерам” банкрутом підлягають скасуванню, а провадження у справі – припиненню на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю ознак, необхідних для порушення та продовження провадження у справі про банкрутство в порядку статті 52 Закону.

          Керуючись статями 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України,  Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва задовольнити.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 21.11.2007р. у справі № 23/394-б скасувати.

Постанову господарського суду міста Києва від 10.10.2007р. у справі № 23/394-б скасувати.

Провадження у справі № 23/394-б припинити

Справу  № 23/394-б повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом місяця з дня набрання постановою законної сили.

 Головуючий суддя                                                                      Гарник Л.Л.

 Судді                                                                                          Євсіков О.О.

                                                                                          Вербицька О.В.

 09.07.08 (відправлено)