Рішення

від 08.08.2008 по справі 56/140-08 (н.р. 37/370-07)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

56/140-08 (н.р. 37/370-07)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" серпня 2008 р.                                                            Справа № 56/140-08 (н.р. 37/370-07)

вх. № 4160/4-56 (н.р. 11993/4-37)

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Васільєв І.П. (довіреність б/н від 25.10.2007р.); Луценко  С.І., голова ФГ "Сила";

відповідача - Вітер М.В. (довіреність № 70/01-2322 від 03.07.2008р.);

                   Шаповал Н.В. (довіреність № 70/01-2323 від 03.07.2008р.);

розглянувши справу за позовом

Фермерського господарства "Сила", с.Уди Золочівського району  

до  Державного підприємства "Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", м.Харків  

про визнання проекту договору таким, що суперечить законодавству та зобов'язання укласти договір

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить визнати таким, що суперечить законодавству проект договору № 860, запропонований відповідачем щодо встановлення вартості виконання робіт із землеустрою щодо виготовлення документа, який посвідчує право власності на земельну ділянку, яка передана фермерському  господарству  "Сила" безоплатно у спільну сумісну власність відповідно до статті 121 Земельного кодексу України, в сумі 3284,40 грн. та зобов'язати відповідача укласти з позивачем договір на виконання робіт із землеустрою щодо виготовлення документа, який посвідчує право власності на земельну ділянку, яка передана безоплатно у спільну сумісну власність фермерському господарству "Сила" відповідно до статті 121  Земельного кодексу України, за ціну, яка не перевищує встановлену ст.1 Закону України "Про захист конституційних прав громадян на землю" від 20.01.2005р. суму - 153,00 гривні.

У відзиві, який було надано до суду 18.12.2007р. у справі № 37/370-07, відповідач проти позову заперечує, вказує на те, що позивачем в обґрунтування позову не надано доказів, які б свідчили про неправомірність проекту Договору № 860 від 03.03.2007 року. Проект Договору № 860 від 03.03.2007 року не є укладеним, так як позивач не погодився сплачувати технічну документацію згідно договірних цін згідно кошторису.

У судовому засіданні представники позивача підтримують заявлені позовні вимоги у повному розмірі.

Представники відповідача проти позову заперечують, вказують, що вартість робіт із землеустрою була визначена у відповідності до чинного законодавства. В обґрунтування заперечень проти позову представники відповідача надали копію Постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2004р. № 266 "Про затвердження типового договору про розробку проекту землеустрою відносно відводу земельної ділянки"; копію науково-проектного коментарю до Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)"; копію відклику від 27.02.2008р., який було надано відповідачем до Харківського апеляційного господарського суду по справі № 37/370-07, з додатком.

Надані представниками відповідача документи долучено судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні було оголошено перерву з 05.08.2008р. до 08.08.2008р. до 11:00 години.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Як встановлено рішенням господарського суду Харківської області від 03.10.2006р. по справі № 53/286-06, 28.08.1990р. була проведена державна реєстрація фермерського господарства "Сила". учасниками даного фермерського господарства стали члени однієї родини: Луценко СІ., Луценко К.Ф., Луценко О.С., Ємельянова Т.С. та Ємельянов О.І.

Для створення фермерського господарства "Сила" було надано в постійне користування земельну ділянку загальною площею 20,0 га, в тому числі ріллі 9,31 га із земель запасу Удянської сільської ради, розташованих поблизу фермерського господарства "Сила", та видано державний акт на право користування цією землею серії Б № 073208 1990 року.

Як вбачається з рішення господарського суду Харківської області від 03.10.2006р. по справі № 53/286-06, для розширення фермерського господарства "Сила", відповідно ч. 2 ст. 32 та ч. 1 ст. 32 Земельного кодексу України, за заявою його членів, рішенням XV сесії XXIII скликання Золочівської районної ради від 29.05.2001р. було надано згоду на виділення ФГ "Сила" у постійне користування земельної ділянки загальною площею 12,0 га, в тому числі ріллі - 12,0 га, із земель запасу Удянської сільської ради, розташованих поблизу фермерського господарства.

Тобто було передано у постійне користування на підставі державного акту  лише 20,0 га та надано право на отримання в постійне користування ще 12,0 га. Позивач не скористувався своїм правом та не оформив  додатково надану  земельну ділянку належним чином у встановленому законом порядку. Тобто на цей час земельна ділянка розміром 12,0  га  не відведена в натурі (на  місцевості ) та у позивача немає правовстановлюючих документів.

Вищевказаним рішенням господарського суду Харківської області у справі           № 53/286-06 було визнано право фермерського господарства "Сила" на отримання у спільну сумісну власність земельної ділянки загальною площею 31,05 га, згідно визначеної Удянською сільською радою Золочівського району Харківської області норми - 6,21 га на 1 людину.

На виконання рішення господарського суду Харківської області від 03.10.2006р. по справі № 53/286-06, розпорядженням Золочівської районної державної адміністрації від 23.11.2006р. № 552 у спільну сумісну власність членам фермерського господарства: Луценку С.І., Луценко К.Ф., Луценку О.С., Ємельяновій Т.С., Ємельянову О.І. було передано земельну ділянку загальною площею 31,05 га із земель, які були надані в постійне користування фермерському господарству "Сила" для ведення фермерського господарства та розташовану за межами населених пунктів на території Удянської сільської ради.

Тобто вищевказаними рішенням та розпорядженням було надане лише право на отримання земельної ділянки.

Статтею 7 Закону України "Про фермерське господарство" встановлений порядок надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства. Згідно пункту 1 цієї статті, для  отримання  (придбання)  у  власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації.

Як зазначено у пункті 2 даної статті, заяву громадянина про надання  земельної  ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки, який погоджується та затверджується відповідно до закону.

З метою належного оформлення правовстановлюючих документів на виділену земельну ділянку, позивач звернувся до відповідача для виконання робіт із землеустрою щодо виготовлення документів, які посвідчують право власності на земельну ділянку.

Відповідачем був розроблений проект договору № 860 від 03.03.2007р., згідно п. 1.1. якого, Замовник (позивач) доручає, а Виконавець (відповідач) приймає на себе виконання наступних робіт: технічна документація із землеустрою щодо організації території земельних ділянок громадян та складання державних актів на право спільної сумісної власності на земельні ділянки із земель фермерського господарства "Сила" на території Удянської сільської ради Золочівського району Харківської області.

Пунктом 2.2. даного проекту договору було передбачено, що за виконану роботу Замовник (позивач) повинен був перерахувати Виконавцю (відповідачу) кошти відповідно з протоколом договірної ціни в сумі 3284,40 грн. в т.ч. ПДВ 547,40 грн.

Ретельно проаналізувавши матеріали справи та дослідивши докази, надані сторонами в обґрунтування позовних вимог та заперечень проти позову, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог ФГ "Сила" з наступних підстав.

При виготовленні  технічної  документації із землеустрою щодо складання документації,  що посвідчує право на  земельну  ділянку, проводиться комплекс геодезичних робіт з прив'язкою меж ділянок до єдиної геодезичної мережі та оформлення бланків  державних  актів. Виконання вказаних робіт проводиться за кошти громадян на підставі укладеного договору з визначенням терміну та  вартості  зазначених робіт.

Відповідно до ст.22 Закону України "Про землеустрій", землеустрій здійснюється на підставі договорів між юридичними, фізичними особами та розробниками документації із землеустрою. Згідно з ч.2 та ч.3 ст.26 вищезгаданого закону, розробниками документації із землеустрою є юридичні та фізичні особи, які отримали ліцензію на проведення робіт із землеустрою відповідно до закону. Взаємовідносини замовників і розробників документації із землеустрою регулюються законодавством України та договором.

Відповідно до пункту "г" ч.1 та ч.2 ст.27 згаданого закону, замовники документації із землеустрою визначають за погодженням із розробником документації з землеустрою вартість робіт, термін їх виконання і порядок їх оплати. Замовники документації за рахунок власних коштів мають право на вибір розробника та укладання з ним договору,  якщо інше не передбачено законодавством України.

У разі  невиконання  або  неналежного виконання умов договору при здійсненні землеустрою, розробники документації несуть відповідальність, передбачену договором і законом (ст.28 згаданого закон).

Згідно зі ст.1 Закону України "Про землеустрій", документацією із  землеустрою є затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо.

Статтею 25 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що документація із  землеустрою розробляється у вигляді програм, схем, проектів, спеціальних тематичних карт, атласів, технічної документації. Склад, зміст і правила оформлення кожного виду документації із землеустрою регламентуються відповідною нормативно-технічною документацією з питань здійснення землеустрою.

Відповідно до Закону України "Про землеустрій", розмежовуються поняття виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж в натурі (на місцевості) та виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів , що посвідчують право на земельну ділянку.

Як встановлено судом, включення у кошторис робіт, які не входять до складу землевпорядних робіт для видачі державного акту на право приватної власності , було обумовлено відсутністю у замовника (позивача) проекту відведення земельної ділянки загальним розміром 12,0 га, на виділення якої позивачу було надано згоду рішенням XV сесії XXIII скликання Золочівської районної ради від 29.05.2001р. Тобто, позивач користувався цією часткою виділеною йому для ведення фермерського господарства землі без належного оформлення права користування нею. Проте, на іншу частину спірної земельної ділянки у розмірі 20,0 га позивачу було видано державний акт на право користування (серія Б № 073208 1990 року), про що було зазначено раніше.

Таким чином у разі розробки технічної документації щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку розміром 31,0 га у землевпорядної організації не має матеріалів польових топографо-геодезичних робіт і плану земельної ділянки, складеного за результатами кадастрової зйомки  на 12,0 га оскільки вона не виділена в натурі.

Згідно кошторису на проектні (вишукувальні) роботи, який було надано відповідачем, до складу робіт із землеустрою  відповідачем були включені польові роботи, а саме: роботи з визначення координат пунктів геодезичної мережі 2 розряду і розпізнавальних знаків 1 категорії складності, роботи з прокладення теодолітних ходів, а також витрати на відрядження, які не входять до складу землевпорядних робіт для видачі державного акту на право приватної власності та оплачуються замовником додатково.

Вартість робіт із землеустрою визначається, згідно з кошторисом на виконання робіт, який складається на підставі Розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг і , які затверджено наказом Держкомзему України, Мінфіну, Мінекономіки від 15.06.01, N 97/298/124  та зареєстровано в Мін'юсті України 10.07.2001р. за N 579/5770.

Таким чином, у визначену у проекті договору № 860 від 03.03.2007р. вартість робіт - 3284,40 грн. була включена вартість не тільки за виготовлення документа, який посвідчує право власності позивача на земельну ділянку, а й вартість виконання робіт, які не входять до складу робіт із землеустрою, але без виконання яких є неможливим виготовлення технічної документації та складання державних актів на право власності на земельні ділянки.

Відповідно до ст .12 Закону України "Про фермерське господарство", землі фермерського господарства можуть складатися із:

1. земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі;

2. земельних ділянок, що належить громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної  власності.

Відповідно до ст.13 Закону України "Про фермерське господарство", члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки ( паю).

Згідно пункту 5 статті 7 Закону України "Про фермерське господарство", громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Це положення не поширюється на громадян, які раніше набули права на земельну частку (пай).

Відповідно до розпорядження Золочівської районної державної адміністрації від 23.11.2006р. № 552 у спільну сумісну власність членам фермерського господарства: Луценку С.І., Луценко К.Ф., Луценку О.С., Ємельяновій Т.С., Ємельянову О.І. було передано земельну ділянку загальною площею 31,05 га із земель, які були надані в постійне користування фермерському господарству "Сила" для ведення фермерського господарства та розташовану за межами населених пунктів на території Удянської сільської ради.

Тобто, згідно цього розпорядження, земельна ділянка була передана громадянам - членам фермерського господарства.

Відповідно до частини 2 статті 1 Закону України "Про захист конституційних прав громадян на землю", вартість робіт із землеустрою щодо виготовлення документа, який посвідчує право власності на земельну ділянку, при передачі безоплатно земельних ділянок у власність громадянам відповідно до статті 121 Земельного кодексу України, не може перевищувати дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 1 наказу Держкомзему України від 12.08.2004р. № 264 "Про затвердження Граничних розмірів плати з виконання землевпорядних робіт", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.08.2004р. за № 1042/9641, зі змінами та доповненнями, встановлено, що розмір вартості робіт із землеустрою щодо виготовлення документа, який посвідчує право власності на земельну ділянку, при передачі безоплатно земельних ділянок у власність громадянам України відповідно до статті 121 Земельного кодексу України, не може перевищувати дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, крім випадків, визначених частиною першою цієї статті.

Відповідно до пункту "а" частини 1 статті 121 Земельного кодексу України, для ведення фермерського господарства громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств,  розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району.

З вищенаведених нормативних актів вбачається, що розмір вартості робіт із землеустрою (не більше дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), на який посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, поширюється тільки на випадки безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянам України відповідно до ст. 121 Земельного Кодексу .

Тобто, відповідно до статті 121 Земельного кодексу України, безоплатно земельні ділянки можуть бути передані тільки громадянам а не юридичним особам.

Згідно з Законом України "Про фермерське господарство", право на одержання безоплатно земельної ділянки в межах частки паю, мають громадяни - члени фермерського господарства, які надають свої земельні ділянки які належать їм на праві приватної власності у спільне користування для ведення фермерського господарства. Фермерське господарство, як юридична особа набуває право на земельну ділянку з інших підстав, які передбачені чинним законодавством.

З вищевикладенного вбачається, що згідно чинного законодавства, земельні ділянки державної власності можуть бути безоплатно передані для ведення фермерського господарства лише громадянам - членам фермерського господарства, тому договір на виконання робіт із землеустрою щодо виготовлення документа, який посвідчує право власності на земельну ділянку, яка передана безоплатно у спільну сумісну власність громадянам - членам фермерського господарства, а не  фермерському господарству "Сила", не може бути укладеним позивачем, як юридичною особою,на  умовах викладенних у позовній заяві.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є безпідставним, спростовуються доданими до матеріалів справи доказами та не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, сплачене позивачем державне мито та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у разі відмови у позові повністю покладаються на позивача.

Керуючись статтею 1 Закону України "Про захист конституційних прав громадян на землю", статтею 7 ,12 ,13 Закону України "Про фермерське господарство", статтями 1, 22, 25, 26, 27 Закону України "Про землеустрій", статтями 121 ,125, 126 Земельного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 21, 33, 35, 43-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -   

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Повний текст рішення підписано 08.08.2008 року.

Суддя