Постанова

від 05.08.2008 по справі ас12/375-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АС12/375-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД   СУМСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.08           Справа №АС12/375-08.

Господарський суд Сумської області у складі судді Костенко Л.А.

При секретарі судового засідання  Сугоняко Н.В.

За участю представників сторін:

Від позивача - Циганенко А. К.,  дов. № 1233/9/10-009 від 08.01.2008 р. ; Кисленко О. М., дов. № 87755/9/10-009 від 22.12.2007 р.

Від 1-го відповідача - не прибув  ;

Від  2-го  відповідача - не прибув  ;

Розглянувши матеріали справи № АС 12/375-08

за позовом   Державної податкової інспекції в м. Суми

до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Суми-Промтехнологія», м. Суми

2. Приватного підприємства «Агровіт», м. Суми

про  визнання недійсними договору та господарських зобов»язань

              Предмет позову: Позивач просить суд визнати недійсними відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України  договір купівлі-продажу, укладений між ТОВ «Суми-Промтехнологія» та ПП «Агровіт» № 12 від 21 жовтня 2005 року на загальну суму 2 216 878, 20 грн. з моменту вчинення;  господарські зобов»язання між ТОВ «Суми-Промтехнологія» та ПП «Агровіт» відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України, які виникли з договору купівлі-продажу № 12 від 21 жовтня 2005 року з моменту вчинення. Стягнути з ТОВ «Суми-Промтехнологія» (м. Суми, вул. Ковпака, 53, кв. 19, код 30452762) в доход держави кошти  в розмірі 2 216 872, 20 грн., одержані за оспорюваними господарськими зобов»язаннями, а також стягнути з ПП «Агровіт» (м. Суми, пров. Сумський 15, код 32024258)  в доход держави кошти в розмірі 2 216 872, 20 грн., одержані за оспорюваними господарськими зобов»язаннями, відповідно до ст. 208 Госпрдарського кодексу України.

                    Відповідачі в судове засідання не з»явилися, відзиву на позов суду не надали. Відповідно до ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства  України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

                    Розгляд справи відповідно до ст. 150 КАС України  відкладався з 24.07.2008 року до 05.08.2008 року.

                    Розглянувши матеріали справи, суд

                                                            ВСТАНОВИВ :          

          Як вбачається із матеріалів справи, 21 жовтня 2005 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Суми-Промтехнологія» уклало  договір  кіпівлі-продажу товару  з  Приватним підприємством «Агровіт» на загальну суму 2 216 878, 20 грн. Згідно Специфікації № 1 до вищевказаного договору ПП «Агровіт» поставляло ТОВ «Суми-Промтехнологія»  трубу б/шовну х/д  ВТ 1-0ф.

На виконання договору від імені ПП «Агровіт» виписані податкові накладні № 04-11 від 24.11.05 на суму 244188,0 грн., в т.ч. ПДВ 40698,0 грн., № 08-11 від 08.11.05 на суму 64517,0 грн., в т.ч. ПДВ - 10752,83 грн., № 09-11 від 09.11.05 на суму 64517,0 грн.., в т.ч. ПДВ 10572,83грн.,  № 10-11 від 10.11.05 на суму 244188,0 грн., в т.ч. ПДВ - 40698,0 грн., № 11-11 від 11.11.05 на суму 244188,0 грн., в т.ч. ПДВ - 40698,0 грн., № 18-11/1 від 18.11.05р. на суму 28 752,96 грн., в т.ч. ПДВ 4792,16 грн., № 30 - 11/2 від 27.30.11.05р. на суму 54933,6 грн., в т.ч. ПДВ - 9155,6 грн., № 28-11 від 28.11.2005р. на суму 450000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 75000,00 грн., № 23-11/2 від 23.11.05р.на суму 346 238,0 ( в т.ч. ПДВ 57706,0грн), № 19-01 від 19.01.06 р. на суму 4440,0 ( в т. ч. ПДВ 740,0грн.), № 83 від 21.12.2005 р.на суму 16160.40 (в т.ч. ПДВ- 2693,4грн.), № 82 від 21.12.05р.на суму 19824,0 грн., в т. ч ПДВ 19824,0 грн., в т.ч. ПДВ 3304,0 грн. , № 1 від 10.01.06р. на суму 6402,72 грн.,  в т.ч. ПДВ 1067,12 грн., суми податку на додану вартість за якими були включені ТОВ «Суми-Промтехнологія» до складу податкового кредиту з ПДВ.   

В документах, як службова особа ПП «Агровіт», що здійснювала господарські операції і офомляла всі документи на виконання договорів, вказаний директор ПП «Агровіт»  Алексеєнко Валерій Федорович.

Постановою Ковпаківського райсуду м.Суми від 02.10.07р. визнано недійсними наступні документи ПП «Агровіт»:

- Статут Приватного підприємства "Агровіт" (код 32024258, 40000, м. Суми, пров. Сумський, 15); Свідоцтво про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи № 7451 від 17.09.2002р. Приватного підприємства "Агровіт" (код 32024258, 40000, м. Суми, пров. Сумський, 15) ,Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість Приватного підприємства "Агровіт" (код 32024258, 40000, м. Суми, пров. Сумський, 15) № 25769595 видане 20.09.2002р. (на бланку серії НБ № 152915) , а також всі фінансово-господарські документи, документи бухгалтерського та податкового обліку ПП "Агровіт"  з 11.05.2004 року.

Крім того, судом встановлено наступні факти: Відділом державної реєстрації СПД Сумської міської ради 17.09.2002 р. за № 7451 зареєстровано Приватне підприємство «Агро віт» (код 32024258, м. Суми, пров. Сумській, 15). Згідно довідки Сумського обласного управління статистики № 2025,  дане підприємство включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 17.09.2002 р. Також згідно довідки ДПІ в м. Суми від 17.09.2002 р. № 28/35007, підприємство взято на облік як платник податків .

Засновником Приватного підприємства «Агро віт» є громадянин України Заволокін Віталій Львович, який по 20.01.2003р. виконував обов'язки директора даного підприємства . Відповідно до рішення засновника № 2 громадянин Заволокін Віталій Львович звільнив себе з посади директора у зв'язку з частково припиненою діяльністю ПП «Агровіт». А рішенням засновника № б/н від 11.05.2004 р. на посаду директора ПП «Агровіт» призначено громадянина Алексеєнко Валерія Федоровича.

     В процесі розслідування кримінальної справи, порушеної прокуратурою Сумської області відносно посадових осіб ПП «Техспецмонтаж» за ознаками злочину, передбаченою ст. 212 ч. 3 Кримінального кодексу України було встановлено, що в травні місяці 2004 року громадянин Гузенко Олександр Миколайович, який на той час фактично виконував обов'язки директора ПП «Агро віт»  запропонував Алексеєнко В.Ф стати директором цього підприємства і на що останній погодився та планував в наступному, на умовах отримання кредиту у банку, стати його засновником. З листопада 2004 р. по грудень 2006 р. останній фактично діяльністю ПП «Агровіт» не займався, а тільки підписував надані йому документи, знімав гроші з банківського рахунку підприємства та передавав кошти Філіпчуку П.Ю., та який завіряв про законність здійснюваних фінансових операцій. Хто займавсь поставкою товарів Алексеєнко В.Ф. не знав, при відвантаженні та транспортуванні товарів присутній не був, а лише виписував довіреності на своє ім'я і передавав їх Гузенко О.М , особисто не заповнював первинні документи, оскільки не знав який товар купується і продається, не цікавився які документи підписував, не знав суті договорів. Також Алексеєнко В.Ф. на прохання бухгалтера ставив печатку та свій підпис на пустих аркушах паперу по ПП  «Агровіт», а іноді розписувався на пустих довіреностях. Також він особисто договорів на придбання товарно-матеріальних від інших суб'єктів господарської діяльності не укладав, а діяв по вказівці інших осіб. Мети отримання прибутку від ведення господарської діяльності у нього не було, а звітність по ПП «Агровіт» до Державної податкової інспекції в м. Суми ні ним, ні іншими особами не подавалась. Таким чином, Алексеєнко Валерій Федорович до діяльності фірми ПП «Агро віт» ніякого відношення не мав, а лише за винагороду виконував роль підставного директора ПП «Агро віт» .Отже підприємницька діяльність Приватного підприємства «Агровіт» є протиправною та суперечить інтересам держави і суспільства, а його реєстрація дає можливість займатись фіктивним підприємництвом та одержувати неконтрольовані державою доходи.

      Вказане рішення суду набрало законної сили 28.12.2006 року.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАСУ України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ.

Таким чином, на момент укладення  оспорюваного правочину сторона угоди ПП «Агровіт» не мало необхідного обсягу цивільної дієздатності, угода підписана невідомими особами, які не мали належних повноважень здійснювати господарську діяльність.

Відповідно ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам  закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно роз‘яснення Президії Вищого господарського суду України від 26.04.2002 р. №04-5/491 “Про внесення змін і доповнень до роз‘яснення президії Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 р. №02-5/111 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов‘язаних з визнанням угод недійсними”(п.7.1.) у разі визнання у встановленому порядку недійсними установчих документів суб‘єкта підприємницької діяльності… укладені таким суб‘єктом підприємницької діяльності угоди мають визнаватися недійсними згідно із ст. 49 ЦК України незалежно від часу їх укладення.

З огляду на зазначене, позовні вимоги в частині  визнання недійсним договору купівлі-продажу № 12 від 21.10.2005 року, укладеного між відповідачами на загальну суму 2 216 878, 20 грн. з моменту  вчинення, а також  господарських зобов»язань, які  виникли з вказаної угоди підлягають задоволенню.

В частині позовних вимог, щодо застосування наслідків визнання господарського зобов'язання недійсним, передбачених ст. 208 Господарського кодексу України, вимоги позивача не підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Положення ст. ст. 207 та 208 Господарського кодексу України застосовуються з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч 2 ст. 215 Цивільного кодексу України є нікчемним і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. При цьому органи державної податкової служби можуть на підставі п. 11 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” звертатись до суду з позовом про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність.

За вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства застосовуються санкції, встановлені ст. 208 Господарського кодексу України. Однак вказані санкції не можуть застосовуватись як сам факт несплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів однією із сторін договору. Отже, правопорушенням є несплата податків, а не вчинення правочину. Для застосування санкцій, передбачених ст. 208 Господарського кодексу України необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.          

Оскільки санкції, передбачені ч.1 ст. 208 ГК України, є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то такі санкції не є цивільно-правовими, а є адміністративно-господарськими як такі, що відповідають визначенню ч. 1 ст. 238 ГК України. З огляду на це такі санкції можуть застосовуватися лише протягом строків, встановлених ст. 250 ГК України.

Згідно ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом вставлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

З моменту порушення ПП “Агровіт” вставлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності пройшло більше року, отже вимоги щодо застосування ст. 208 ГК України взагалі заявлені за межами встановленого строку давності.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідачів в доход держави коштів в розмірі 2 216 878, 20 грн., одержаних за оспорюваними господарськими зобов‘язаннями відповідно до ст. 208 ГК України, є неправомірними, необґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158 -163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                           ПОСТАНОВИВ :

              1.  Позов задовольнити частково.

                    2. Визнати недійсним з моменту вчинення договір купівлі-продажу  № 12 від 21.10.2005 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Суми-Промтехнологія», м. Суми та  Приватним  підприємством «Агровіт», м. Суми  на загальну суму 2 216 878, 20 грн.

                    3. Визнати недійсними господарські зобов»язання між Товариством з обмеженою відповідальністю «Суми-Промтехнологія», м. Суми та  Приватним  підприємством «Агровіт», м. Суми, які виникли з договору купівлі-продажу № 12 від 21.10.2005 року з моменту вчинення.

                    4.   В іншій частині позовних вимог – відмовити.

5. Постанова суду може бути оскаржена в порядку ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого, зокрема, заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі. Апеляційна  скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Харківського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Сумської області.

          6.  Відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду  першої інстанції, якщо інше не встановлено цим  Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. В разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

              СУДДЯ                                                                                   Л.А. КОСТЕНКО