Рішення

від 22.07.2008 по справі 19/283-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/283-08

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"22" липня 2008 р.                                                                                          Справа № 19/283-08

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тідісі Україна», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «О.Л. Транс», с. Бориспіль

про стягнення 5098,77 грн.

суддя Т.П. Карпечкін

від позивача –Гуль В.І. (дов. № б/н від 04.07.08 р.);

від відповідача – не з'явився;

          обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тідісі Україна»(далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «О.Л. Транс»(далі-відповідач) про стягнення 5098,77 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору поставки № 262/2006, а саме відповідач неповністю розрахувався за надані послуги, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 3922,13 грн. Додатково позивач просить стягнути з відповідача за неналежне та несвоєчасне виконання зобов'язання штраф у розмірі 1176,63 грн.

Відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, у зв'язку з зазначеним, суд вважає за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу без його участі за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивач, суд дійшов висновку.

Між позивачем (за договором - постачальник) та відповідачем (за договором –покупець) 05.09.2006 року було укладено договір поставки № 262/2006 (надалі - договір), відповідно до предмету якого постачальник зобов'язався поставити покупцю автомобільні товари (надалі - товар), згідно асортименту вказаного у специфікації до даного договору, а покупець зобов'язався придбати замовлений товар і сплатити вартість відповідно до умов договору (п. 1.1. договору). Відповідно до п. 2.2. договору, ціна товару, його кількість та асортимент по кожній поставці вказані у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього договору. Порядок розрахунків за договором здійснюється наступним чином: згідно п. 3.1.1. договору, здійснюється авансове перерахування грошових коштів покупцем на розрахунковий рахунок постачальника в розмірі 14,29 % вказаної у додатках до договору та згідно п. 3.1.2. договору, наступна помісячна оплата здійснюється  відповідно з графіком визначеним додатками до договору. Поставка товару здійснюється на умовах «Франко-завод»(ЕХW) м. Київ (п. 5.1. договору) та товар вважається прийнятим з моменту підписання видаткової накладної представником покупця (п. 5.2. договору). Відповідно до п. 10.2. договору зазначено, що за неналежне або несвоєчасне виконання зобов'язань у відповідності до п. 3.1. договору,покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 30 % від загальної вартості невиконаного зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з видаткових накладних № ЕБК-0804008 та № ЕСТ-0906001, позивач свої зобов'язання по договору виконав належно, здійснив поставку товару на суму 7762,00 грн.

Як зазначає позивач в результаті неналежного виконання зобов'язання зі сторони відповідача, а саме неповної оплати за надані послуги, за ним утворилась заборгованість в загальній сумі 3922,13 грн. Додатково позивач нарахував відповідачу за неналежне та несвоєчасне виконання зобов'язання штраф у розмірі 1176,63 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.

Судом оглянуті оригінали документів залучених до матеріалів справи.

При вирішені спору судом враховано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу (ст. 33 ГПК України).

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно ст. 526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позовні вимоги в сумі 3922,13 грн. підтверджені належними доказами наявними в матеріалах справи, отже підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 231. ЦК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 10.2. договору зазначено, що за неналежне або несвоєчасне виконання зобов'язань у відповідності до п. 3.1. договору,покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 30 % від загальної вартості невиконаного зобов'язання.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу в розмірі 1176,63 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Отже, позов підлягає задоволенню повністю.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, –

ВИРІШИВ:

1.  Позов задовольнити повністю.

2.  Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «О.Л. Транс»(08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Броварська, 2, код 20582688, р/р 26001382307041 в Бориспільському відділенні КОФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тідісі Україна»(02089, м. Київ, вул. Радистів, 73 а, код 33780248, р/р 26006038671241 в Міжрайонному відділенні Київської міської філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012) –3922 (три тисяча дев'ятсот двадцять дві) грн. 13 коп. основного боргу, штраф у розмірі –1176 (одну тисячу сімдесят шість) грн. 63 коп., судові витрати: 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3.   Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

           Суддя                                                                   Карпечкін Т.П.           

28.07.08 р.