Рішення

від 13.08.2008 по справі 5020-5/299

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-5/299

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"13" серпня 2008 р. справа № 5020-5/299

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Санаторій Утьос”  (98600 м. Ялта, вул. Гоголя, б. 4, оф. 9)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фламінго” (99011, м. Севастополь, вул. Керченська, б. 24, кв. 3)

про розірвання договору підряду, та стягнення 251569,50 грн.

Суддя Євдокимов І.В.

Представники сторін:

Позивач: Скубенко В.Ф., довіреність б/н  від 06.06.2008;

Відповідач: не з'явився.

Суть спору:

Позивач, ТОВ „Санаторій Утьос”, звернувся до суду з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Фламінго”, про розірвання договору підряду № 21/11 від 21.11.2007, та стягнення 251569,50 грн., з яких: 236008,50 грн. –основний борг, 15561,00 грн. –пеня.

В процесі розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги у зв'язку з тим, що ним була допущена описка, щодо вказівки суми пені, та просить стягнути суму пені в розмірі 19699,23 грн.

Позивач також звернувся до суду з клопотанням про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача.

Підстав для забезпечення позову суд не вбачає, так як  позивач недотримався вимог ст.ст. 66,67 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач в судове засідання неодноразово не з'являвся, відзив на позовну заяву не надав, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином у встановленому порядку, за адресою вказаною у позовній заяві, та у довідці статистики (а.с. 50).

Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, суд вважає, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, які повернуті органами поштового зв'язку з позначками „адресат вибув”, „адресат не значиться” і таке інше, можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Представнику позивача в судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу  України.

Суд визнав можливим розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши надані докази,  суд, -

ВСТАНОВИВ:

21.11.2007 між позивачем (Замовник) та відповідачем (Підрядник) був укладений договір підряду № 21/11 (а.с.10-14).

Відповідно до умов договору Підрядник зобов'язався власними та залученими силами відповідно нормам ДБН та проектом будівельно-монтажні роботи та здати у встановлений строк 38 монолітних прижимних плит на 3-м, 4-м ростверках, на об'єкті будівництва –„Еллинг-центр” з рятувальною станцією та пляжними спорудами „Лагуна” у смп. Гурзуф, а Замовник зобов'язався надати Підряднику будівельний майданчик, передати затверджену проектну документацію, прийняти та оплатити роботи.  

На виконання умов договору позивач передав відповідачу проектну документацію, будівельний майданчик, що підтверджується актом прийому-передачі (а.с. 16).

Також на виконання умов договору позивач  21.11.2007 перерахував відповідачу суму авансу в розмірі 101146,50 грн. платіжним дорученням № 412 від 07.12.2007, та платіжним дорученням № 468 від 07.12.2007 суму авансу в розмірі 134862,00 грн., а всього –236008,50 грн.

Строки виконання робіт, передбачені умовами договору (п. 2 договору).

Зобов'язання з передоплаті послуг позивачем виконувались належним чином, та  своєчасно, але послуги передбачені умовами договору  відповідачем здійснені не були,  у зв'язку з чим його заборгованість перед позивачем складає 236008,50 грн.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно положень  статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526  Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 611  Цивільного кодексу України  у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статті 546 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 виконання зобов'язань може забезпечуватися пенею.

Згідно з п. 11.2  договору за порушення строків здачі робіт (етапів робіт) відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Згідно розрахунку позивача, перевіреному судом, сума пені складає 19669,23 грн.

           Вимоги позивача про розірвання договору, суд вважає такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 2 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою  позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

           Невиконання відповідачем робіт, передбачених умовами договору заподіяли збиток економічним інтересам позивача, а тому таке порушення відповідачем умов договору  слід вважати  істотним.

           Таким чином, вимоги позивача про розірвання  договору підряду № 21/11 від 21.11.2007, обґрунтовані і підлягають задоволенню.

          Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в розмірі 26471,44 грн., з яких: 50130,84 грн., з яких: 23565,80 грн. –основний борг, 1737,33грн. –збитки від інфляції, 104,31 грн. –3% річних, 1064,00 грн. –пеня.

Керуючись ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає  на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 2642,07 грн.  і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00  грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 75, 82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Розірвати договір підряду № 21/11 від 21.11.2007 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Санаторій Утьос”  (98600 м. Ялта, вул. Гоголя, б. 4, оф. 9, код в ЄДРПОУ 33386001) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фламінго” (99011, м. Севастополь, вул. Керченська, б. 24, кв. 3, код  ЄДРПОУ 32776859).

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Фламінго” (99011, м. Севастополь, вул. Керченська, б. 24, кв. 3, код  ЄДРПОУ 32776859, п/р 26003055006601 в СВ АКБ „Тас-Комерцбанк” м . Київ, МФО 300164)  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Санаторій Утьос”  (98600 м. Ялта, вул. Гоголя, б. 4, оф. 9, код в ЄДРПОУ 33386001, п/р 2600210981 в КРД „Райффайзен банк Аваль” м. Сімферополь,   МФО 324021) заборгованість в розмірі 255707,73 грн., з яких: 236008,50 грн. –основний борг, 19699,23 грн. - пеня, витрати  по сплаті державного мита в розмірі 2642,07 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00  грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

      Суддя                                                                                                         І.В. Євдокимов

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

18.08.2008

Розсилка:

1.          ТОВ „Санаторій Утьос”  (98600 м. Ялта, вул. Гоголя, б. 4, оф. 9)

2.          ТОВ „Фламінго” (99011, м. Севастополь, вул. Керченська, б. 24, кв. 3)

3.          Справа

4.          наряд