Постанова

від 22.07.2008 по справі 07/3070а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07/3070а

                              ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ                              

                                                                Справа №  07/3070а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2008 р.

9год. 25хв., м. Черкаси

За позовом Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції  

до товариства з обмеженою відповідальністю фірми „Планета”

про стягнення 1512грн. 90коп.

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Сиволовська О.І.

Представники сторін:

від позивача: Русецький Є.В. –за довіреністю від 27.02.2008р., Бондаренко О.М.–за довіреністю від 12.01.2008р.;

від відповідача: не прибули.

Заявлено позов про стягнення за рахунок активів відповідача в доход бюджету 1512грн. 90грн. податкового боргу станом на 03.06.2008р., тому числі: 842грн. з податку на додану вартість, 510грн. з податку на прибуток і 160грн. 12коп. з комунального податку.

У засіданні суду представники позивача позов підтримали з викладених у ньому підстав.

Відповідач був повідомлений про дату, час і місце засідання суду, проте його представник у судове засідання не прибув.

Заперечень проти позову відповідач не подав.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд встановив наступне.

25 листопада 1993р. виконавчим комітетом Смілянської міської ради була проведена державна реєстрація відповідача як суб'єкта підприємницької діяльності-юридичної особи.

30 листопада 1993р. відповідач був узятий позивачем на податковий облік як платник податків.

У січні 2008р. позивач провів невиїзну документальну перевірку своєчасності подання відповідачем податкових декларацій, за результатами якої був складений акт від 14.01.2008р. №59/15-025/21354736.

Перевіркою були встановлені факти неподання відповідачем податкових декларацій з податку на прибуток за 9 місяців 2007р. і за 11 місяців 2007р. та податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень і листопад 2007р. Ці факти були оцінені  позивачем як порушення відповідачем вимог пп.4.1.4 п.4. ст.4 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами” (далі –Закон №2181-ІІІ).

Акт від 14.01.2008р. №59/15-025/21354736 позивач 14.01.2008р. надіслав відповідачу по пошті рекомендованим листом, який згідно з повідомленням про вручення був вручений представнику відповідача поштою 16.01.2008р.

На підставі акта від 14.01.2008р. №59/15-025/21354736 позивач 29.01.2008р. прийняв податкові повідомлення –рішення №0001181501/0 та №0001191501/0.

За податковим повідомленням –рішенням від 29.01.2008р. №0001181501/0 позивач застосував до відповідача 340грн. штрафу, передбаченого пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181-ІІІ за неподання у строки, визначені законодавством, податкових декларацій з податку на прибуток за 9 місяців 2007р. і за 11 місяців 2007р.

За податковим повідомленням –рішенням від 29.01.2008р. №0001191501/0 позивач застосував до відповідача 340грн. штрафу, передбаченого пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181-ІІІ за неподання у строки, визначені законодавством, податкових декларації з податку на додану вартість за жовтень і листопад 2007р.

Податкові повідомлення –рішення від 29.01.2008р. №0001181501/0 та №0001191501/0 позивач 30.01.2008р. надіслав відповідачу по пошті рекомендованим листом, який був повернутий позивачу поштою через незнаходження відповідача, тому позивач 05.02.2008р. розмістив ці податкові повідомлення-рішення на дошці податкових оголошень.

Відповідач податкові повідомлення –рішення позивача від 29.01.2008р. №0001181501/0 та №0001191501/0 в установленому порядку не оскаржував.

У квітні 2008р. позивач провів невиїзну документальну перевірку своєчасності подання відповідачем податкових декларацій, за результатами якої був складений акт від 08.04.2008р. №587/15-025/21354736.

Перевіркою були встановлені факти неподання відповідачем податкової декларації з податку на прибуток за 2007р., податкового розрахунку комунального податку за 4 квартал 2007р., податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2007р., за січень і лютий 2008р. Ці факти були оцінені  позивачем як порушення відповідачем вимог пп.4.1.4 п.4. ст.4 Закону №2181-ІІІ.

Акт від 08.04.2008р. №587/15-025/21354736 позивач 09.04.2008р. надіслав відповідачу по пошті рекомендованим листом, який був повернутий позивачу поштою через незнаходження відповідача.

На підставі акта від 08.04.2008р. №587/15/025/21354736 позивач 17.04.2008р. прийняв податкові повідомлення –рішення №0011311501/0, №0011321501/0 та №0011331501/0.

За податковим повідомленням –рішенням від 17.04.2008р. №0011311501/0 позивач застосував до відповідача 170грн. штрафу, передбаченого пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181-ІІІ за неподання у строки, визначені законодавством, податкової декларації з податку на прибуток за 2007р.

За податковим повідомленням –рішенням від 17.04.2008р. №0011321501/0 позивач застосував до відповідача 170грн. штрафу, передбаченого пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181-ІІІ за неподання у строки, визначені законодавством, податкового розрахунку комунального податку за четвертий квартал 2007р.

За податковим повідомленням –рішенням від 17.04.2008р. №0011331501/0 позивач застосував до відповідача 510грн. штрафу, передбаченого пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181-ІІІ за неподання у строки, визначені законодавством, податкових декларацій з податку на додану вартість за грудень 2007р., за січень і лютий 2008р.

Податкові повідомлення –рішення від 17.04.2008р. №0011311501/0, №0011321501/0 та №0011331501/0 позивач 17.04.2008р. надіслав відповідачу по пошті рекомендованим листом, який був повернутий позивачу поштою через незнаходження відповідача, тому позивач 24.04.2008р. розмістив ці податкові повідомлення-рішення на дошці податкових оголошень.

Відповідач податкові повідомлення –рішення позивача від 17.04.2008р. №0011311501/0, №0011321501/0 та №0011331501/0 в установленому порядку не оскаржував.

Станом на день прийняття господарським судом цієї постанови визначені за вказаними вище податковими повідомленнями-рішеннями суми податкових зобов'язань у вигляді передбачених пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181-ІІІ штрафів відповідач сплатив частково, зокрема, по податку на додану вартість у сумі 7грн. 22коп. і по комунальному податку в сумі 9грн. 88коп. Відповідно несплачена сума становлять по податку на додану вартість –842грн. 78коп., по податку на прибуток –510грн. і по комунальному податку  - 160грн. 12 коп., а усього 1512грн. 90коп.

Пункт 1.3 ст. 1 Закону №2181-ІІІ передбачає, що податкове зобов'язання (з у рахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання, є податковим боргом (недоїмкою).

Пункти 1.2 та 1.3 ст. 1 Закону №2181-ІІІ визначають термін „податкове зобов'язання” як зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України, а термін „податковий борг” - як податкове зобов'язання, самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Пункт 1.6 ст. 1 Закону №2181-ІІІ термін „примусове стягнення” визначає як звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу, без попереднього узгодження його суми таким платником податків.

Підпункт 1.11 ст. 1 Закону №2181-ІІІ термін „ податкова декларація, розрахунок (далі –податкова декларація)” визначає як документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Підпункт 3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону №2181-ІІІ передбачає можливість примусового стягнення за рішенням суду активів платника податків у рахунок погашення його податкового боргу. При цьому Закон №2181-ІІІ не ставить у залежність можливість примусового стягнення податкового боргу за рішенням суду від вжиття контролюючим органом та органом стягнення передбачених чинним законодавством позасудових заходів з погашення податкового боргу.

Згідно з пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181-ІІІ платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті, тобто у разі якщо згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган або суми податкового зобов'язання визначаються контролюючим органом за непрямими методами.

Підпунктом 4.1.4 п.4.1 ст. 4 Закону №2181-ІІІ передбачає, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону №2181-ІІІ податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Підпунктом 5.2.2 п.5.2 ст. 5 Закону №2181-ІІІ встановлено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону №2181-ІІІ у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися  документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних  днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги –до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

Згідно з пп. 5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону №2181-ІІІ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації., а визначену йому контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до пп. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону №2181-ІІІ податкове повідомлення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

Стаття 16 Закону №2181-ІІІ передбачає, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Підпункт 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181-ІІІ передбачає, що платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Відповідно до п. 17.3 ст. 17 Закону №2181-ІІІ сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Пункт 11 ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” передбачає право органів державної податкової служби застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства господарський суд прийшов до висновку, що стягувана сума є податковим боргом у розумінні Закону №2181-ІІІ, на примусове стягнення якого за рахунок активів відповідача позивач має право, тому позов підлягає задоволенню. Судовий збір у сумі 15грн. 13коп. підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути за рахунок активів товариства з обмеженою відповідальністю фірми „Планета” (вул. Саксаганського, буд 56, м. Сміла, Черкаська область, ідентифікаційний код 21354736):

- в доход бюджету через Смілянську об'єднану державну податкову інспекцію (вул. Леніна, 76, м. Сміла, Черкаська область, ідентифікаційний код 21367325)–1512грн. 90коп. податкового боргу;

- в доход Державного бюджету України через Смілянську об'єднану державну податкову інспекцію (вул. Леніна, 76, м. Сміла, Черкаська область, ідентифікаційний код 21367325) для зарахування на реєстраційний рахунок УДК у м. Черкаси №31117095700002 в головному управлінні державного казначейства України в Черкаській області, МФО 854018, –15грн. 13коп. судового збору.

Ця постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання через господарський суд Черкаської області заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня оголошення постанови і апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання такої заяви.

Ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

У разі своєчасного подання заяви про апеляційне оскарження і неподання апеляційної скарги у встановлений строк, ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

СУДДЯ                                                                                                 Дорошенко М.В.