Рішення

від 12.08.2008 по справі 57/82-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

57/82-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2008 р.                                                            Справа № 57/82-08

вх. №

Суддя господарського суду Аюпова Р.М.

при секретарі судового засідання Гаплевська О.В.

за участю представників сторін:

 позивача - Караваєв О.О., дов. № 224 від 06.11.07 року, головний спеціаліст юридичного відділу;

прокурора - Стрельнікова Є.В., посв. № 39 від 19.04.2004 р.;

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом  Харківського міжрайонного транспортного прокурору м. Харків  в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Комарівський торговий дім", с. Південне  

про стягнення 1921,94 грн.

ВСТАНОВИВ:

Харківський міжрайонний транспортний прокурор в інтересах держави в особі   Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення  з відповідача – ТОВ «Комарівський торговий дім» на користь позивача 1035,96 грн. основного боргу та пені в сумі 885,98 грн., а також просить покласти на відповідача судові витрати, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків по договору оренди № 2318-Н від 10.02.2006 р. та додаткової угоди №1 до цього договору  від 26.03.2007 р.  року щодо своєчасного внесення орендної плати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04 липня 2008 р. прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 15 липня 2008 р. о 12:45 год.

На виконання вимог суду, позивачем надано довідку з Головного управління статистики № 46/2-6008 від 04.08.2008 року, з якої вбачається, що відповідач зареєстрований за адресою: 62461, Харківська обл., м. Південне, вул. Кірова,72. Зазначену довідку долучено до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15 липня 2008 року розгляд справи було відкладено на 28 липня 2008 року. о 12:55, у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача та ненадання сторонами витребуваних судом документів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28 липня 2008 року розгляд справи було відкладено на 12 серпня 2008 року о 12:20, у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача та ненадання сторонами витребуваних судом документів, враховуючи необхідність витребування додаткових доказів.

У призначеному 12 серпня 2008 року судовому засіданні прокурор та представник позивача позов підтримували та наполягали на його задоволенні.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про місце і час розгляду справи, відзив на позов та інші витребувані судом документи не надав, заборгованість не спростував .

Судом перевірена адреса відповідача: відповідно до довідки з Головного управління статистики № 16/4220 від 11.06.2008 року, відповідач зареєстрований за адресою: 62461, Харківська обл., м. Південне, вул. Кірова,72, саме на цю адресу судом були надіслані процесуальні документи та позовну заяву.

Позивач та прокурор звернулися до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.

У відповідності до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 10 березня 2005 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківської області (далі позивач ) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Комарівський торговий дім» (далі - відповідач) укладено договір оренди № 1436-Н від 10 березня 2005 року відповідно до умов якого позивач передав, а Орендар прийняв у строкове платане користування окреме індивідуальне визначене майно: нежитлові приміщення на 2-му поверсі культурно-побутової вставки між житловими будинками, загальною площею 18,8 кв. м, розміщені за адресою: м. Харків, вул.. Академіка Богомольця, 1-А, що знаходиться на балансі Харківського державного приладобудівного заводу ім. Т.Г. Шевченка, для розміщення офісу; вартість майна визначена згідно з незалежною оцінкою, станом на 23.09.04 р. становить 9300 грн.

Факт передачі приміщення підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна, підписаним сторонами 10  березня 2005 року.

Пунктами 3.1, 3.2 договору оренди передбачено, що розмір орендної плати за базовий місяць розрахунку – лютий 2005 року – 85,74 грн. (згідно додатку № 3), нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригуванням орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць

Відповідно до пункту 3.3. договору, орендна плата перераховується орендарем щомісячно до 10 числа наступного за звітним, відповідно до Методики, у наступному порядку:

- безпосередньо до державного бюджету на рахунки, визначені фінансовим органом у розмірі 70%

-  на рахунок, визначений Балансоутримувачем – у розмірі 30%

Зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Проте, Орендар  систематично порушував умови Договору щодо своєчасного внесення 70% орендної плати до державного бюджету, внаслідок чого станом на 01 червня 2008 року виникла заборгованість відповідача з орендної плати перед державним бюджетом України у сумі  1035,96 грн.

Відповідно до статті 284 Господарського  кодексу  України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата – це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 статті 285 цього кодексу та частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного і комунального  майна"

Станом на момент розгляду справи, відповідач 1035,96 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати орендної плати за договором № 1436-Н від 10 березня 2005 року, який було укладено між сторонами по справі.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі  його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, приймаючи до уваги викладені обставини, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 1035,96 грн. заборгованості з орендної плати, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк  (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема  сплата неустойки.

Відповідно до ст.. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

У відповідності до п. 3.5 договору № 2318-Н від 10.02.2006 року сторонами встановлена відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді пені у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. За прострочення внесення орендної плати позивач нарахував відповідачу пеню, яка за період з 26.01.2006 р. по 17.06.2008 р.,  склала  885,98 грн.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В преамбулі Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» зазначено, що дія не поширюється на порядок нарахування та сплати пені за несвоєчасну сплату платежів до бюджету всіх рівнів.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Проте, частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки, встановлений законом, може бути змінено у договорі..

Таким чином, позивачем необґрунтовано нараховано  відповідачу пеню на всю суму заборгованості за період з  26.01.2006 р. по 17.06.2008 р. у розмірі 0,5%, пеня перерахована судом з урахуванням вимог законодавства і станом на 17.06.2008р. за шість місяців складає 197,93 грн.

Інша частина нарахованої позивачем пені в сумі 688,05 грн. є такою, що нарахована безпідставно, а тому задоволенню не підлягає.

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав передбачені договором зобов'язання по сплаті грошових коштів у строк, встановлений договором, пеня у сумі 197,93 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

У відповідності до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита пропорційно задоволених вимог та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  покладаються  на відповідача.

Керуючись статтями 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 75 статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, статтями 11,15,16 509, 526, 530, 546,548, 551, 629, 610, 611, 612, 762 Цивільного кодексу України, статтями 193, 198, 232, 284, 285, 286, 343, Господарського кодексу України, ст.. 18 Закону України "Про оренду державного і комунального  майна", суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комарівський торговий дім»  (62461, Харківська обл.., Харківський р-н, м. Південне, вул.. Кірова, 72) код 33092580, р/р 26001301780461, філія Червонобаварського відділення «Промінвестбанку» в м. Харків, на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок 31114094700429 в ВДК у Харківському районі Харківської області, МФО 851011, код ЄДРПОУ ВДК 24134461,  код бюджетної класифікації 22080300)  1035,96 грн.  заборгованості з орендної плати станом на 01 червня 2008 року, та  197,93 грн. пені.

В частині стягнення 688,05 грн. пені в задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комарівський торговий дім»  (62461, Харківська обл.., Харківський р-н, м. Південне, вул.. Кірова, 72) код 33092580, р/р 26001301780461, філія Червонобаварського відділення «Промінвестбанку» в м. Харків на користь Державного бюджету України (одержувач управління Державного казначейства у м. Харкові Головного управління Державного казначейства України у Харківській області, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок № 31110095700002, код бюдж. класифікації доходів 22090200, символ звітності банку 095, банк Головне управління Державного казначейства України у Харківській області, МФО 851011) 102 грн. державного мита.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комарівський торговий дім»  (62461, Харківська обл.., Харківський р-н, м. Південне, вул.. Кірова, 72) код 33092580, р/р 26001301780461, філія Червонобаварського відділення «Промінвестбанку» в м, Харків на користь держбюджету України ,одержувач коштів  -  УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011 - 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання судовим рішення законної сили.

Рішення підписано 15.08.2008р.

Суддя                                                                                            Аюпова Р.М.