Рішення

від 21.07.2008 по справі 4/105-08-2785

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/105-08-2785

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" липня 2008 р.Справа  № 4/105-08-2785

За позовом: Акціонерне товариство закритого типу «Одесахімоптторг»;

до відповідача: Авангардівська селищна рада Овідіопольського району Одеської області

про визнання права власності

                                                                                                     Суддя Літвінов С. В.

Представники сторін:

Від позивача: Цубенко Є. Л. по довіреності

Від відповідача: не з'явився

Суть спору: Акціонерне товариство закритого типу  «Одесахімоптторг»(далі –АТЗТ «Одесахімоптторг») звернулося до суду з позовом до Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, відповідно до якого просить визнати за ним право власності на самочинне збудоване нерухоме майно, що розташоване за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, 7-й км. Овідіопольської дороги, вул. Базова, 13 та  в цілому складається з: мансарда – літ.  «А1»

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.07.2008 року призначено судову експертизу.

Представник позивача позовні вимоги підтримує, наполягає на їх задоволенні.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, в судове засідання не з'явився, але позовні вимоги підтримав в повному обсязі

.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд,

ВСТАНОВИВ:

27.06.1996 року виконавчим комітетом Одеської міської ради було зареєстровано Акціонерне товариство закритого типу «Одесахімоптторг», у подальшому АТЗТ «Одесахімоптторг».

20.12.2000 року Авангардівською селищною радою Овідіопольського району Одеської області було видано АТЗТ «Одесахімоптторг»державний акт на право власності на землю, серії ОД № 033810. Згідно вищевказаного акту АТЗТ «Одесахімоптторг» в теперішній час користується на праві власності земельною ділянкою для експлуатації підприємства по постачанню хімічної сировини,  площею 1.7500 га землі в межах, визначених на плані державного акту.

На зазначений земельної ділянці позивачем було самочинно збудовано об'єкт нерухомого майна.

Інвентаризацією Овідіопольського БТІ по технічному паспорту від 09.04.2008 р. з експлікацією ділянки і приміщень встановлено, що спірні нежилі будівлі складаються з: мансарда –літ.  «А1», що розташовані за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, 7-й км. Овідіопольської дороги, вул. Базова, 13.

За висновком судово-будівельної експертизи від  «18»липня 2008 р., проведеної експертом Рапач К. В.  (свідоцтво на право проведення технічної експертизи № 1173, яке видане Міністерством юстиції України від 31.10.2007 р..) технічний стан самовільно побудованих об'єктів нерухомого майна, розташованих за адресою: Одеська Область, Овідіопольський район,  смт. Авангард, 7-й км. Овідіопольської дороги, вул. Базова, 13 відповідає вимогам державних будівельних норм та правил.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Згідно ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

За змістом ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або з істотним порушенням будівельних норм і правил. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці , що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання цієї земельної ділянки у встановленому порядку особі під вже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці , або якщо це порушує права третіх осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Як встановлено розглядом справи спірне нерухоме майно збудовано на земельній ділянці, яка була відведена для цієї мети, технічний стан збудованих АТЗТ «Одесахімоптторг» об'єктів нерухомого майна, відповідає вимогам державних будівельних норм та правил, та подальша експлуатація спірних будівель не порушує права інших осіб.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або заперечування. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним основам цивільного законодавства.                       

Відповідно до ст. 16 цього ж кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Згідно ст.. 316 ЦК України право власності є правом особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Зміст права власності визначений ст. 317 ЦК України відповідно до якого власнику належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується і розпоряджається майном на власний розсуд, і має право здійснювати будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені, зокрема із право чинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в його здійснені.

Зважаючи на вищезазначені обставини вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок відповідача згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44, 49,  82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

                                                  ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати за Акціонерним товариством закритого типу «Одесахімоптторг»(код ЄДРПОУ 01882503) право власності на нерухоме майно, що складається з: мансарда –літ.  «А1»загальною площею 232 м. кв., що розташоване за адресою: Одеська Область, Овідіопольський район, смт. Авангард, 7-й км. Овідіопольської дороги, вул. Базова, 13.

3. Стягнути з Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області (Одеська область, Овідіопольський р-н, смт. Авангард, вул. Добрянського, 26) на користь Акціонерного товариства закритого типу «Одесахімоптторг»код ЄДРПОУ 01882503 (Одеська область, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 2 Б) державне мито 85 грн та витрати по сплаті ІТЗ судового процесу 118 грн.

Рішення суду набирає сили після закінчення 10 –денного строку з дня прийняття

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

            Суддя                                                                                       Літвінов С.В.