Рішення

від 11.08.2008 по справі 55/162-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

55/162-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2008 р.                                                            Справа № 55/162-08

вх. № 4995/5-55

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Поташової О.А.

відповідача- не з"явився   

розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Стахановський вагонобудівний завод", м. Стаханов  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський центр технічногообслуговування" м. Х-в  

про стягнення 37878,83 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Стахановський вагонобудівнийзавод", м. Стаханов, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення  з  Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський центр технічного обслуговування" м. Х-в, 36282, 83 грн. збитків, 1596 грн. пені та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що  відповідач в порушення умов договору № 446 від 11.12.07 р. не виконав свої зобов"язання щодо виконання робіт.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10 липня 2008 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 21 липня 2008 р.

21 липня 2008 р. позивач надав до суду письмові пояснення, в яких вказує на те, що у позовній заяві помилково було вказано період розрахунку пені, у зв"язку з чим позивач уточнив період нарахування пені з 07.05.2008 року по 08.05.2008 року та просить суд стягнути з відповідача 36282, 83 грн. збитків, 127,68 грн. пені та судові витрати.

Вказані уточнення прийняті судом та розгляд справи продовжений з їх урахуванням.

Приймаючи до уваги неявку у судове засідання представника  відповідача, враховуючи принцип змагальності сторін та те, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також те, що  у сторін необхідно витребувати додаткові документи, суд дійшов висновку про відкладення розгляду справи на інший день. Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 липня 2008 р. було відкладено розгляд справи на 11 серпня 2008 р.

11 серпня 2008 р. позивач в порядку ст. 22 ГПК України звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 33072 грн. боргу, 4018,57 грн. інфляційних, 127,68 грн. пені та судові витрати.

Вказані уточнення прийняті судом та розгляд справи продовжений з їх урахуванням.

Представник позивача у судовому засіданні підтримував уточнені позовні вимоги від 11.08.08 р.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений був належним чином.

Представник позивача  звернувся до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.

У відповідності до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами з урахуванням уточнень поданих до позову.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

11 грудня 2007 р. між Відкритим акціонерним товариством "Стахановський вагонобудівний завод", м. Стаханов (далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківський центр технічного обслуговування" м. Х-в (далі відповідач) було укладено договір № 446, у відповідності до умов якого відповідач зобов"язався здійснити модернізацію токарного станка мод 2570 ПМФ4 заводської № 1, а позивач, в свою чергу, поручає та оплачує вказані роботи. Пунктом 1.1 договору передбачений перелік робіт за договірними цінами, загальна сума яких складає 63840 грн. Пунктом 2 договору сторонами узгоджений порядок розрахунків, який здійснюється позивачем шляхом перерахування на розрахунковий рахунок відповідача авансового платежу у розмірі 85% вартості договору; кінцевий розрахунок у розмірі 15% вартості договору здійснюється позивачем напротязі 10 днів після підписання акту прийому-здачі робіт. Пунктом 3.2 договору передбачено, що відповідач зобов"язується виконати роботи напротязі 2-х місяців від дня оплати 85% від загальної суми договору.

Сторонами був складений протокол узгодження суперечностей  від 20.12.07 р. до договору № 446 від 11.12.07 р., яким було внесено зміни до умов договору.

Пункт 2.1 договору викладений в наступній редакції:"Позивач здійснює авансовий платеж у розмірі 80% вартості цього договору на розрахунковий рахунок  відповідача."

Пункт 2.2 договору викладений в наступній редакції:"Кінцевий розрахунок у розмірі 20% вартості договору здійснюється позивачем напротязі 10 днів після підписання акту прийому-здачі робіт".

Пункт 3.2 договору викладений в наступній редакції:"Відповідач зобов"язується виконати модернізацію токарного станка мод 2570 ПМФ4 напротязі 60 календарних днів від дня поставки базової системи позивачу".

Пункт 4.3 договору викладений в наступній редакції:"За прострочку строків модернізації товарного станка, передбачених п. 3.2, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1 % від загальної вартості ціни, вказаної п. 1.1 договору".

Пункт 5.4 договору викладений в наступній редакції:"Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами".

Пункт 5.5 договору викладений в наступній редакції:"Строк дії договору: до 31.12.2008 р., а в частині здійснення взаєморозрахунків до повного виконання".

На виконання умов вказаного договору позивач перерахував  відповідачеві авансовий платіж у розмірі  51072 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1994 від 06.03.08 р., в графі призначення платежу якого  вказано:"за услуги по модернизации станка с-но дог. 446 от 11.12.07".

Таким чином, відповідач отримав грошові кошти авансового платежу, проте свої зобов"язання щодо виконання робіт за договором не виконав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач направив на адресу відповідача лист вих. № 5172 від 08.05.08 р. з вимогою повернути грошові кошти у розмірі 51072 грн., у зв"язку з невиконанням відповідачем своїх зобов"язань за договором, що підтверджується копією фіксального чеку.

Відповідачем було лише частково повернуто грошові кошти у сумі 18000 грн., що підтверджується витягом банку за 16.05.08 р.

Як зазначає позивач у позовній заяві, решта заборгованості у сумі 33072,00 грн. до теперішнього часу не повернута відповідачем.

Внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов"язань відповідачем, у відповідача виникла заборгованість у сумі  33072,00 грн.(сума основного боргу), що і стало підставою для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вказані обставини та враховуючи вимоги ст.526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча  мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обгрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача про стягнення коштів у сумі 33072,00 грн.  правомірна та обгрунтована, така , що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк  (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що позивач у розрахунках  інфляційних нарахувань допустив помилки, а саме щодо періоду нарахування.

Як було вищевказано 08 травня 2008 року внаслідок не виконання прийнятих відповідачем зобов"язань щодо виконання робіт, позивач звертався до відповідача з вимогою повернути кошти попередньої оплати у сумі 51072 грн., які було перераховано в якості попередньої оплати за договором№446 від 11.12.2007 року.

Відреагувавши на вказану вимогу позивача , 16 травня 2008 року відповідач повернув частково кошти, перерахувавши позивачу 18000 грн.

Таким чином у  відповідача виникло грошове зобов"язання щодо повернення грошових коштів, отриманих в якості авансу.

Однак позивачем заявлено період нарахування інфляційних з 06 березня 2008 року (дата перерахування предоплати) по 30.06.2008 року.

Проте, необхідно зазначити про те, що у відповідності до умов укладеного між сторонами договору та додатку до нього, відповідач повинен був здійснити модернізацію фрезерного верстату на протязі 60 днів від дня перерахування 80% предоплати, тобто зобов"язанням відповідача до 06 травня 2008 року було виконати певну роботу.

Враховуючи зазначене позивачем безпідставно визначено період нарахування інфляційних з 06.03.2008 року, оскільки грошове зобов"язання виникло у відповідача у травні 2008 року, тому заявлена вимога за прострочення виконання грошового зобов"язання у відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України підлягає задоволенню частково у сумі 697,95 грн. , в  решти заявленої вимоги про стягнення  інфляційних нарахувань у сумі 3320,62 грн.   необхідно позивачу відмовити, як зайво нарахованих.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несоєчасне виконання грошових зобов"язань",    пеня    обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно до ст.ст.193,198 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Позовна вимога щодо стягнення з відповідача пені у сумі 127,68 грн., яка нарахована позивачем за прострочення виконання грошового зобов"язання у відповідності до умов, передбачених вищевказаним договором, відповідає вимогам діючого законодавства, розрахунок пені перевірено судом, тому підлягає задоволенню.

Враховуючи надану позивачем заяву про уточнення до позовних вимог, суд визнає її як відмовою від позову, в частині стягнення з відповідача 1468,32 грн. пені, приймає її як таку, що не суперечить вимогам чинного законодавства та не порушує прав чи законних інтересів сторін та припиняє провадження в цій частині позовних вимог, відповідно до п.4 ст. 80 ГПК України

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.124,129 Конституції України, ст.ст.  526, ч.1 ст.530, 610, 611, ч. 2 ст. 625 , ст. 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.78, п.4 ст.80, ст.ст.82-85 ГПК України,  суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський центр технічного обслуговування" м. Х-в(61057, м. Харків, вул. Римарська, 8, код 00223651, п/р 26008301815653 в Дзержинському Б.В.Ф. "від ПІБ м. Харків", МФО 351458) на користь Відкритого акціонерного товариства "Стахановський вагонобудівний завод", м. Стаханов (94018, м. Стаханов, Луганська обл., пр. Леніна, 67, код 00210890, п/р № 26006001094980 в Лугансьекій філії ВАТ "Банк"Фінанси і кредит", МФО 304717) 33072,00 грн. боргу  , 697,95 грн. інфляційних нарахувань, 127,68 грн. пені,  338,97 грн.  державного мита   та  105,59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення пені у сумі 1468,32 грн.  провадження у справі припинити на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.

В частині заявленої вимоги про стягнення інфляційних нарахувань у сумі 3320,62 грн. відмовити.  

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст Рішення підписано 12 серпня  2008 року.

Суддя