Рішення

від 24.07.2008 по справі 30/155-08-2912

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

30/155-08-2912

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" липня 2008 р.Справа  № 30/155-08-2912

За позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю „Санаторно-оздоровчий комплекс „Магнолія”

До відповідача:           Товариство з обмеженою відповідальністю „Велью”

Про  визнання права власності та усунення перешкод у користуванні

                                                                                                               Суддя Рога Н.В.

Представники:

Від позивача: Гоголь Н.В.-  довіреність від 14.07.2008р.

Від відповідача:  Розмаїта Л.В.- довіреність  від 01.07.2008р.

СУТЬ СПОРУ: позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю „Санаторно-оздоровчий комплекс „Магнолія”  (далі –ТОВ „Санаторно - оздоровчий комплекс „Магнолія”), звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю  (далі - ТОВ) „Велью” про усунення перешкод у користуванні позивачем  оздоровчо-лікувальним центром, розташованим за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 63\65.

В ході розгляду справи позивач надав доповнення до позовної заяви, згідно яких додатково вимагає  визнати за ТОВ „Санаторно-оздоровчий комплекс „Магнолія” право власності на оздоровчо-лікувальний центр, розташований на земельній ділянці за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 63\65.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на її задоволенні.

Відповідач   проти позову   заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,  суд встановив:

Рішенням виконкому Одеської міської Ради депутатів трудящих  від 04.07.1968р. №487 „Об отводе земельного участка заводу „Стройгидравлика” под строительство пансионата”  вирішено з метою створення зони відпочинку , передбаченої генеральним планом вздовж верхньої тераси узбережжя по Пролетарському бульвару, відвести заводу „Стройгидравлика” земельну ділянку по Пролетарському бульвару №63 , площею 2,5 га з розташованими на ньому жилими та нежилими  одноповерховими будівлями, що підлягають знесенню, для будівництва 8-10 поверхової будівлі пансіонату готельного типу.

Рішенням виконкому Одеської міської Ради депутатів трудящих від 16.03.1972р. №147 „О расширении проектирования дополнительных сооружений комплекса отдыха завода „Стройгидравлика” в районе Пролетарського бульвара”  вирішено дозволити заводу „Стройгидравлика” проектування об'єктів 2-ї черги комплекса відпочинку, що будується на Пролетарському бульварі №63 на прилеглих земельних ділянках, у тому числі на  земельній ділянці по  Пролетарському бульвару №65, площею 0,4 га.

Відповідно до листа начальнику Головного архітектурно-планувального управління виконкому Одеської міської ради від 28.04.1982р.  земельна ділянка, що займається оздоровчим комплексом „Стройгидравлика” станом на 01.03.1980р. , площею 2,6 га , знаходиться на території, що обмежена вулицями: Пролетарський бульвар (Захід), Санаторний провулок (Південь), провулок Кренделя (Північ), а із Східної сторони відкритим схилом до моря, площею до 6 га. Розвиток оздоровчого комплексу „Стройгидравлика” за рахунок прилеглих земель у даному кварталі не суперечить затвердженим планувальним документам.  

Згідно листа Всесоюзної Центральної Ради Професійних Спілок від 10.02.1984р. ВЦСПС не заперечує проти реконструкції та розширення міжзаводського оздоровчого комплексу з 400 до 550 місць Одеського заводу „Стройгидравлика” в межах раніше відведеної земельної ділянки площею 3,8 га в м.Одесі.

У 1984р.  було затверджено  архітектурно-планувальне завдання на розробку робочого проекту по розширенню міжзаводського оздоровчого комплексу „Стройгидравлика” шляхом 5-ти поверхової прибудови до існуючого 14-ти поверхового корпусу до 550 койко-місць.  Будівництво було узгоджено Одеським протизсувним управлінням, Одеською обласною СЕС, Міністерством охорони здоровя СРСР, ВЦСПС, Українською республіканською Радою професійних спілок. Листом від 20.08.1986р. Виконком Одеської міської ради народних депутатів  дозволив проектування 6-ти поверхової прибудови до головного корпусу  комплексу „Стройгидравлика”  замість дозволеної 5-ти поверхової прибудови.  Робочий проект реконструкції з розширенням оздоровчого комплексу заводу „Стройгидравлика”  був розроблений проектним інститутом „Укрюжгипрокоммунстрой” у 1986р.

Наказом Міністра будівельного, дорожнього та комунального машинобудування від 18.07.1986р. №393 „О передачем межзаводского оздоровительного комплекса „Стройдормашевец” на хозяйственное обеспечение”  наказано генеральному директору одеського обєднання „Стройгидравлика” передати з балансу , а генеральному директору Одеського виробничого обєднання важкого кранобудування ім..Январського повстання  прийняти міжзаводський оздоровчий комплекс „Стройдормашевец” на баланс у встановленому порядку станом на 01.07.1986р. з транспортом та механізмами, що обслуговують комплекс. Акт приймання-передачі  був складений 26.08.1986р.

Рішенням виконкому Одеської міської ради народних депутатів від 04.06.1987р. №320 „О разрешении строительства ПО им.Январского восстания расширения оздоровительного комплекса „Стройдормашевец” до 550 мест по Пролетарському бульвару, 63\65”  вирішено дозволити ОВО ім..Январського повстання будівництво розширення оздоровчого комплексу „Стройдормашевец” до 550 місць з 6-ти поверховою прибудовою до існуючого 14-ти поверхового корпусу по Пролетарському (Французьському) бульвару, 63\65.

У подальшому, у зв'язку із відсутністю фінансування, будівництво оздоровчого комплексу було заморожено.

ТОВ „Санаторно-оздоровчий комплекс „Магнолія”, згідно статуту  створено відповідно до діючого законодавства  України, рішенням трудового колективу Дочірнього підприємства „Санаторно-оздоровчого багато профільного  комплексу для дітей з батьками „Магнолія”  Відкритого акціонерного товариства „Холдінгова Компанія „Краян”

21 червня 2006р. між ТОВ „Санаторно-оздоровчий комплекс „Магнолія”  (Замовник) та ТОВ „Велью” (Підрядник) був укладений Договір підряду, згідно якого  Підрядник бере на себе зобов'язання виконати роботи по будівництву оздоровчо-лікувального центру за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 63\65, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.  За умовами п.2.1 Договору  строк виконання робіт –15 квітня 2008р.  15 квітня 2008р. сторони за Договором підписали Акт приймання-передачі виконаних робіт, згідно якого роботи по будівництву оздоровчо-лікувального центру, розташованого за адресою: м. Одеса, Французький бульвар , 63\65 виконані, будівництво завершено в повному обсязі

Але, ТОВ „Велью” після закінчення будівництва відмовилось звільнити об'єкт будівництва, так як вважає, що право власності на об'єкт будівництва виникло саме в нього.  За таких обставин позивач на підставі ст. 16 Цивільного кодексу  України та ст. 20 Господарського кодексу  України звернувся до господарського суду Одеської області за захистом своїх прав  та охоронюваних законом інтересів, шляхом усунення перешкод у користуванні ним  оздоровчо-лікувальним центром, розташованим за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 63\65,   та  визнання за позивачем права власності на зазначене нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці за адресою:  м. Одеса, Французький бульвар, 63\65.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідно до ст.331 Цивільного кодексу України  право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею , якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила)  річ зі своїх матеріалів  на підставі договору, є власником цієї речі.  У даному випадку відповідач збудував об'єкт на замовлення  та за кошти позивача, тому у нього не може виникнути право власності на збудований об'єкт.

Крім того, позивач зазначив, що згідно ст. 41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу  України, право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні , а відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України, власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права власності, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння майном.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що саме відповідач  збудував спірний об'єкт, у зв'язку з чим саме у нього виникло право власності на  оздоровчо-лікувальний центр, розташований за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 63\65, як то передбачено ст.331 Цивільного кодексу України. За таких обставин, відповідач вважає, що спірний об'єкт він займає на законних підставах і не має підстав для користування цим об'єктом позивачем.

При цьому, в судовому засіданні представник відповідача підтвердив, що будівництво оздоровчо-лікувального центру за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 63\65 він здійснював на замовлення та за кошти ТОВ „Санаторно-оздоровчий комплекс „Магнолія”.

Розглянувши матеріали справи,  суд доходить до такого висновку:

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу  України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу  України встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу  України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу  України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 875 Цивільного кодексу  України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Як вбачається з матеріалів справи, 21 червня 2006р. між ТОВ „Санаторно-оздоровчий комплекс „Магнолія”  (Замовник) та ТОВ „Велью” (Підрядник) був укладений Договір підряду, згідно якого  Підрядник бере на себе зобов'язання виконати роботи по будівництву оздоровчо-лікувального центру за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 63\65, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Статтею 629 цього ж Кодексу  встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частина 1. ст. 193 Господарського кодексу  України, вказує на те, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З умов Договору підряду від 21.06.2006р., укладеного між сторонами по справі не вбачається, що після виконання будівельних робіт  оздоровчо-лікувального центру  право власності на цей об'єкт виникає у Підрядника, адже, об'єкт будувався на замовлення та за кошти ТОВ „Санаторно-оздоровчий комплекс „Магнолія” .

Відповідно до ст.331 Цивільного кодексу України особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Сторони у справі не заперечують, що власником матеріалів є позивач по справі, так як саме він здійснив оплату їх вартості, а відповідач лише виконував роботу по будівництву на підставі Договору підряду , за що отримав відповідні кошти.

Відповідно до ст. 177 Цивільного кодексу  України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші, цінні  папери,  інше  майно,  майнові  права,  результати  робіт, послуги,   результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Згідно ст.ч.1 ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Ст. 392 цього ж Кодексу  передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

За таких обставин, вимога позивача щодо визнання за ним права власності на оздоровчо-лікувальний центр,  розташований на земельній ділянці за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 63\65, відповідає передбаченим ст. 16 Цивільного кодексу  України, ст. 20 Господарського кодексу  України засадам відновлення порушених прав суб'єкта господарювання та підлягає задоволенню.

Згідно ст. 41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу  України, право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, але як свідчать матеріали справи відповідач в супереч названим нормам закону створив реальні умови, які обмежують права позивача у здійсненні ним своїх прав на новозбудоване майно.

Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу  України, власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права власності, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння майном.  Крім того, згідно ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу  України –кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За таких обставин, обґрунтованою є вимога позивача щодо усунення перешкод у користуванні оздоровчо-лікувальним центром, розташованим на земельній ділянці за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 63\65.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача.

                Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Санаторно-оздоровчий комплекс „Магнолія” -  задовольнити повністю.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю „Санаторно-оздоровчий комплекс „Магнолія” (код ЄДРПОУ 32971681)  право власності на оздоровчо-лікувальний центр, розташований на земельній ділянці за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 63\65.

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Велью” (м. Одеса, вул..Гаванна,9, код ЄДРПОУ 30559560 , п\р 26501309122000 в ТОВ КБ „СКБ”, МФО 388313) усунути перешкоди у користуванні Товариством з обмеженою відповідальністю „Санаторно-оздоровчий комплекс „Магнолія”  (код ЄДРПОУ 32971681, м. Одеса, Французький бульвар, 63\65, п\р26008300107000 в ТОВ КБ „СКБ”, МФО 388313) оздоровчо-лікувальним центром, розташованим на земельній ділянці за адресою:  м. Одеса, Французький бульвар, 63\65.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Велью” (м. Одеса, вул..Гаванна,9, код ЄДРПОУ 30559560, п\р 26501309122000 в ТОВ КБ „СКБ”, МФО 388313)  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Санаторно-оздоровчий комплекс „Магнолія”  (код ЄДРПОУ 32971681, м. Одеса, Французький бульвар , 63\65, п\р26008300107000 в ТОВ КБ „СКБ”, МФО 388313)  витрати по сплаті державного мита у сумі 85 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 118 грн.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Санаторно-оздоровчий комплекс „Магнолія”  (код ЄДРПОУ 32971681, м. Одеса, Французький бульвар , 63\65, п\р26008300107000 в ТОВ КБ „СКБ”, МФО 388313) на користь державного бюджету України р/р 31114095700008, одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації  22090200)   державне мито у сумі 85 грн.

Рішення набирає законної сили протягом 10-денного строку з дня його підписання.

                 Накази видати після набрання рішенням законної сили.

                              Рішення підписане 25 липня 2008р.

              Суддя                                                                                       Рога Н. В.