Рішення

від 11.09.2006 по справі 7/171пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/171пд

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

11.09.06 р.                                                                               Справа № 7/171пд                               

За позовом Прокурора Пролетарського району м. Донецька в інтересахдержави в особі ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька

до відповідача 1 ТОВ «Максима-Дон”, м. Донецьк

до відповідача 2 ПП “Корвет” м. Донецьк

про визнання угоди недійсною та стягнення 2293,00 грн.

Суддя господарського суду Донецької області   С.А. Малашкевич

Розглянувши справу у відкритому судовому засіданні за участю:

прокурора – Ульянової О.В.

Представників сторін:

від позивача – Совпель О.В.- ст.держ.под.інсп.юр.від.;

від відповідача 1 – не з'явились;

від відповідача 2 – не з'явились;

                                                                   ВСТАНОВИВ:

          Прокурор Пролетарського району м. Донецька в інтересах держави в особі ДПІ Пролетарського району м. Донецька звернувся до господарського суду Донецької області з позовом про визнання недійсною, на підставі ст. 49 ЦК України, угоди від 20.10.02р. купівлі - продажу мішків джутових на суму 2293,00 грн., укладеної між ТОВ “Максима-Дон”, м. Донецьк (далі – перший відповідач) та ПП “Корвет” м. Донецьк ( далі – другий відповідач) та стягнення з ТОВ “Максима-Дон” на користь ПП “Корвет”  отримані за угодою грошові кошти в сумі 2293,00 грн., а з останнього у доход держави отримані за угодою купівлі - продажу мішки джутові на загальну суму 2293,00 грн., якщо це неможливо, то вартість товару у розмірі 2293,00 грн.

            Заявою від 12.09.06р. прокурор уточнив форму угоди, яку він просить визнати недійсною, виключивши  з тексту позову визначення угоди як усної та дату її укладення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на факти, встановлені у вироку Пролетарського районного суду м. Донецька від 29.06.2004 р., який набув чинності 14.07.2004 року та відповідно до якого громадянин Юхименко Олександр Миколайович, який був засновником та директором Товариства з обмеженою відповідальністю “Максима-Дон” був визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України, - фіктивне підприємництво. Позивач вважає, що спірна угода, яка укладена між відповідачами, мала намір на досягнення мети суперечної інтересам держави та суспільства.

Перший та другий відповідачі про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, але у засідання суду своїх представників не направили.

            Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

Між ТОВ “Максима-Дон” в особі директора Юхименко О. М. (Продавець) та ПП “Корвет” в особі директора Коротких А.М. (Покупець) було укладено угоду купівлі – продажу мішків  джутових на загальну суму 2293,00 грн.

Факт укладення та  виконання сторонами угоди підтверджується письмовими доказами: накладною від 22.10.02 р. б/н, рахунком-фактурою № 20/10 від 20.10.02 р., платіжним дорученням: № 151 від 21.10.02 р.,  

Позивач просить визнати вказану  угоду недійсною на підставі ст. 49 ЦК України, як таку, що укладена з метою, суперечною інтересам держави та суспільства з умислом з боку першого відповідача.

           Вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про підприємства в Україні” (що діяв на момент укладення та виконання спірної угоди), підприємство – самостійний господарюючий статутний суб'єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідну і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу). Підприємство як юридична особа є суб'єктом підприємницької діяльності. Підприємницька діяльність здійснюється за умов, визначених законодавством.

У законодавчому порядку встановлюються також обмеження у здійсненні підприємницької діяльності шляхом встановлення обов'язків діяти суб'єкту підприємницької діяльності певним чином. Порушення положень законів є підставою для притягнення суб'єкта підприємницької діяльності до відповідальності, визначеної законами.

Нормами Конституції України встановлюються основні принципи існуючого суспільного ладу. Так, відповідно до вимог статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом. Законом України “Про систему оподаткування ” встановлюється обовязок платників податків, яким є, зокрема, сплата податків і зборів до бюджетів та до державних цільових фондів у порядку та на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.  

Метою суперечною інтересам держави та суспільства, яку мала оспорювана угода, позивач вважає приховування доходів від оподаткування. Умисел першого відповідача укласти угоду з такою метою, позивач обгрунтовує наявністю вироку Пролетарського районного суду м. Донецька від 29.06.04 р.

Згідно ст. 35 ГПК України вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені. Відповідно до відмітки на вироку Пролетарського районного суду м. Донецька від 29.06.2004 р., він вступив в законну силу 14.07.04р.

Так, вироком Пролетарського районного суду м. Донецька від 29.06.2004 р. встановлено, що Юхименко О. М., діючи навмисно, маючи на меті злочинне збагачення,  у порушення встановленого законодавством порядку здійснення підприємницькою діяльністю, не маючи намірів здійснювати діяльність, зафіксовану в установчих документах та пов'язану з виготовленням  товарів, виконання робіт або надання послуг вступив для зайняття фіктивним підприємництвом у злочинний зговір з особами, які планували отримувати прибуток при наданні послуг підприємствам, які працювали у сфері тіньової економіки  з конвертації грошових коштів із безготівкової форми у готівкову, використовуємих для придбання необліковуваної продукції з метою прикриття незаконної діяльності та  неконтрольованим  державою  прибутком  у червні 2002 р. зареєстрував у виконавчому комітеті Донецької міської Ради - Товариство з обмеженою відповідальністю “Максима-Дон”, поставив дане підприємство на податковий облік у Державній податковій інспекції у Будьонівському районі м. Донецька, отримав свідоцтво платника ПДВ, відкрив розрахунковий рахунок підприємства у Донецькій філії ВАТ АКБ “Автокразбанк” та одержав дозвіл на виготовлення печатки та штампу підприємства.

11.06.2002 р. Юхименко О. М. був призначений директором Товариства з обмеженою відповідальністю “Максима-Дон” з правом підпису фінансових та інших документів підприємства, які впливали на стан майна та активів цього підприємства. Разом з тим, Юхименко О. М. не мав наміру на здійснення керівництва та ведення фінансово – господарської діяльності підприємства. Фактично створеним підприємством не керував, фінансово – господарську діяльність не здійснював, печатку, штамп та установчі документи підприємства передав іншим особам. В судовому засіданні Юхименко О. М. вину визнав повністю та зазначив, що зареєстрував підприємство за винагороду, документи фінансово – господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю “Максима-Дон” з моменту його відкриття та до наступного часу не підписував, про діяльність підприємства нічого не знав.

Факти, які встановлені вироком Пролетарського районного суду м. Донецька від 29.06.2004 р. мають значення при розгляді господарського спору щодо встановлення особи, яка уклала угоду з боку першого відповідача та мети, яка малась на увазі при укладені угоди.

Як було встановлено місцевим судом, Юхименко О. М. виступив у ролі засновника та директора ТОВ “Максима-Дон”, проте ніяких внесків до статутного фонду  підприємства не вносив, не займався підприємницькою діяльністю і не мав такого наміру, документи фінансово-господарської  діяльності ТОВ “Максима-Дон” були передані іншим особам, які фактично здійснювали від його імені фінансово-господарську діяльність  з моменту відкриття, документи фінансово-господарської діяльності не підписував, фактично за юридичною адресою підприємство не знаходиться.

За таких умов, на час здійснення спірної угоди Юхименко О. М. підприємством не керував і не уповноважував будь-кого діяти від імені підприємства, не здійснював і не мав наміру здійснювати підприємницьку діяльність.

Таким чином, матеріалами справи, з урахуванням фактів, встановлених у вироку місцевого суду, доводиться, що створення ТОВ “Максима-Дон”, а також здійснення цим підприємством фінансово-господарських операцій направлені на здійснення підприємницької діяльності поза межами правової відповідальності, з метою ухилення від оподаткування, що є порушенням чинного законодавства.

Створення підприємства за винагороду особою, яка не мала наміру здійснювати підприємницьку діяльність, з метою прикриття незаконної діяльності та отримання прибутку, передача в подальшому усіх документів, печатки та штампу іншим особам, які фактично здійснювали від його імені фінансово-господарську діяльність ТОВ “Максима-Дон”, укладення цим підприємством і здійснення в подальшому угод без сплати з цих операцій податків, приховування свого місцезнаходження, - є доказами умислу першого відповідача, направленого на безпідставне отримання прибутків (доходів) та приховування їх від оподаткування. Таке суперечить інтересам держави і суспільства, тому спірна угода має бути визнана недійсною на підставі ст. 49 УРСР, яка була чинною під час укладення і виконання угоди.

Відповідно до ст. 49 ЦК України, якщо угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства при наявності умислу лише у однієї з сторін, все одержане нею за угодою повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою або належне їй до відшкодування стягується в доход держави. Обставинами справи встановлено, що умисел мав місце лише з боку однієї сторони за угодою – ТОВ “Максима-Дон”. З урахуванням цього, згідно з вимогами вказаної норми, підлягає стягненню з першого відповідача – ТОВ “Максима-Дон” на користь ПП “Корвет” сума, що отримана за спірною угодою у розмірі 2293,00 грн., а з ПП “Корвет” на користь держави підлягає стягненню отримані за угодою мішки джутові: 2100 шт. за ціною  0,91 грн. за 1 шт. на загальну суму 2293,00 грн.

Держмито по майновій вимозі у сумі 102,00 грн. та по немайновій вимозі у сумі 85 грн. (загалом в сумі  187,00 грн.) покладається на першого відповідача, оскільки, спір виник внаслідок його неправильних дій, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу розподіляються між відповідачами, відповідно до ст. 49 ГПК України у рівних частках.

Зважаючи на наведене, керуючись ст. 49 ЦК УРСР, ст.ст. 33, 34, 35, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Прокурора  Пролетарського району м. Донецька в інтересах держави в особі ДПІ  у Пролетарському  районі м. Донецька задовольнити.

Визнати недійсною, як таку що суперечить інтересам держави та суспільства,  угоду купівлі-продажу від 20.10.02 р., укладену між ТОВ “Максима-Дон” м. Донецьк та ПП “Корвет” м. Донецьк на загальну суму 2293,00грн. та здійснену за накладною від 22.10.02 р. б/н, рахунком-фактурою № 20/10 від 20.10.02 р., платіжним дорученням: № 151 від 21.10.02 р.,  

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Максима-Дон”, (м.Донецьк, вул. Велика Магістральна, 21, р/р 26001001030366 в ДФ ВАТ АКБ “Автокразбанк”, МФО 335764, ЄДРПОУ 32036478) на користь приватного підприємства «Корвет»(83119, м. Донецьк, вул. Щетінина, 41/68, ЄДРПОУ 30270149) 2293,00 грн., отриманих за спірною угодою.

Стягнути з приватного підприємства «Корвет»(83119, м. Донецьк, вул. Щетінина, 41/68, ЄДРПОУ 30270149)  у доход держави  2100 шт. мішків джутових  за ціною 0,91 грн. за 1 шт. на загальну суму 2293,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Максима-Дон”, (м.Донецьк, вул. Велика Магістральна, 21, р/р 26001001030366 в ДФ ВАТ АКБ “Автокразбанк”, МФО 335764, ЄДРПОУ 32036478) у доход держбюджету України витрати з держмита у сумі 187,00 грн.; на користь ДП “Судовий інформаційний центр”, м. Львів, рахунок 26002014180001 у ВАТ “Банк Універсальний”, м. Львів, МФО 325707, ЄДРПОУ 30045370 витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 59 грн.

Стягнути з приватного підприємства «Корвет»(83119, м. Донецьк, вул. Щетінина, 41/68, ЄДРПОУ 30270149) на користь ДП “Судовий інформаційний центр”, м. Львів, рахунок 26002014180001 у ВАТ “Банк Універсальний”, м. Львів, МФО 325707, ЄДРПОУ 30045370 витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 59 грн.

Суддя                                                                         Малашкевич С.А.