Рішення

від 12.08.2008 по справі 17/3545

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/3545

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------                                 

Р І Ш Е Н Н Я            

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"12" серпня 2008 р.                                         м. Черкаси                                      Справа №  17/3545

   Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Боровика С.С., з секретарем –Петько Л.В., за участю представників сторін: позивача - Рогоза В.В., Богославець М.П. – за довіреністю;відповідача –Наконечний А.П. –голова правління

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/3545  

за позовом приватного підприємства «Спеціалізоване ремонтно-будівельне підприємство «Черкасиліфт»

дожитлово-будівельного кооперативу № 101

простягнення 1 946 грн. 90 коп.,

                                            ВСТАНОВИВ:

Позивачем заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з технічного обслуговування ліфтів та виконання робіт з ремонту ліфтів в сумі 1 935,29 грн. за червень 2008 року та 11,61 грн. пені за період з 11.07.2008 року по 14.07.2008 року на підставі договору № 424 від 17.12.2007 року.

В судовому засіданні представник позивача позов з підстав, викладених в позовній заяві, підтримав і просив суд задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував з огляду на пункт 8.4 договору, згідно з яким договір може бути розірваний в односторонньому порядку, зокрема, у випадку недосягнення згоди в питаннях встановлення вартості робіт. За твердженням відповідача, він звертався до позивача з пропозицією змінити вартість виконуваних робіт. Крім того, відповідач стверджує про неналежне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором № 424 від 17.12.2007 року в червні місяці 2008 року, про що надав суду акти від 03.06.2008 року та від 23.06.2008 року, в яких зазначено, що згідно графіка, наданого ПП СРБП «Черкасиліфт», виконання декадних ремонтно-регламентних робіт на ліфтових установках, 03.06.2008 року та 23.06.2008 року працівники позивача для проведення робіт не з'явились і ніякі роботи по технічному обслуговуванню і ремонту ліфтів не проводили.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору від 17 грудня 2007 року № 424 на надання послуг з технічного обслуговування ліфтів та виконання робіт з ремонту ліфтів і диспетчерських систем, за умовами якого позивач зобов'язався виконувати для відповідача роботи по ремонту та технічному обслуговуванню ліфтів і обладнання диспетчерських систем, а відповідач - приймати та оплачувати виконані роботи.

За правовою природою даний договір є договором підряду і відповідає вимогам статті 837 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що за договором підряду підрядник зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити вказану роботу. Сторонами досягнуто згоди за всіма істотними умовами, договір сторонами в частині надання і споживання послуг виконується, і відповідно до пункту 8.1 договору діє до 31 грудня 2008 року.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Пунктами 2.7, 2.8 договору встановлено порядок та строки оплати виконаних робіт, а саме, до 25 числа поточного місяця позивач надає відповідачу акти виконаних робіт, а відповідач повинен оплатити борг по цих актах до 10 числа наступного за звітним місяця з урахуванням сплаченого авансу. Сторонами також погоджено, що в платіжному дорученні на оплату виконаних робіт відповідач повинен вказувати період, за який сплачуються кошти. У випадку не вказівки цього періоду кошти зараховуються в погашення заборгованості по календарній черговості її виникнення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором № 424 від 17.12.2007 року виконав, заперечень з приводу невиконання робіт по обслуговуванню та ремонту ліфтів в червні 2008 року чи неналежної їх якості відповідач по справі не надав. Однак, всупереч умовам пункту 2.8 договору відповідач не підписав акт приймання виконаних підрядних робіт по технічному обслуговуванню ліфтів та диспетчерських систем за червень 2008 року, яким підтверджується вартість виконаних позивачем робіт в червні 2008 року на загальну суму 1 935,29 грн., та ухилився від оплати послуг за цей період.             

Таким чином, заборгованість відповідача на момент звернення позивача до суду з позовом складає 1 935,29 грн.  

Крім того, за змістом пункту 1 статті 199 Господарського кодексу України та пункту 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Зазначені статті узгоджуються з приписами пункту 8.3 договору, в якому сторонами встановлено, що при порушенні строку оплати виконаних робіт відповідач повинен сплатити позивачу пеню з розрахунку 0,15 % від суми боргу за кожний день прострочення.

За твердженням позивача, відповідно до статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки, встановлений законом (подвійна облікова ставка згідно Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань") може бути збільшений у договорі. Таким чином, сторони за згодою можуть обумовити будь-який розмір пені за порушення розрахунків. Згідно розрахунку позивача розмір пені за 4 дні складає 11,61 грн.

Такі твердження позивача є неправомірними, оскільки суперечать вимогам частини першої статті 231 Господарського кодексу України, згідно з якою законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається, та статті 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” про те, що розмір пені, який встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 1 935,29 грн. основної заборгованості та 5,08 грн. пені (1 935,29*4*0,0656/100 = 5,08 грн.), за невиконання зобов'язань по оплаті вартості наданих послуг з технічного обслуговування ліфтів та виконання робіт з ремонту ліфтів на підставі договору № 424 від 17.12.2007 року, а заперечення відповідача проти позову –безпідставними і їх відхиляє, оскільки в судовому засіданні представниками позивача були надані необхідні документи про виконання останнім ремонтних робіт (Графік від 17.12.2007 року) та декадних регламентних робіт (Графік від 17.12.2007 року), що підтверджується Журналом погодинного планування надання завдання і контролю виконання ремонтів ліфтів а також Журналом проведення ремонтів ліфтів. Інші посилання відповідача є похідними від викладених в рішенні суду обставин, а тому не приймаються судом.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачене державне мито в розмірі 102 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

                ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з житлово-будівельного кооперативу № 101 (м. Черкаси, вул. Благовісна, буд. 308, кв. 16, р/р 260073001417 в ЧОУ «Ощадбанку», МФО 354504, код ЄДРПОУ 21373722) на користь приватного підприємства «Спеціалізоване ремонтно-будівельне підприємство «Черкасиліфт»(м. Черкаси, вул. Ватутіна, буд. 12/1, р/р 26001895971890 в Черкаській обласній філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 354013, код ЄДРПОУ 02774094) –1 935 грн. 29 коп. заборгованості та 5 грн. 08 коп. пені, в рахунок відшкодування витрат зі сплати державного мита –102 грн., та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –118 грн.

Видати наказ.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Суддя                                                                                                                                                                          С.С.Боровик