Ухвала

від 31.07.2008 по справі 4/92-08     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/92-08     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

31.07.08           Справа №4/92-08.

          Суддя господарського суду Сумської області Лугова Н.П., розглянувшиматеріали справи  № 4/92-08, порушеної за заявою кредитора  – Державної податкової інспекції в м.Суми (40030, м.Суми, Червона площа, 2, код 21102740)   до боржника – Колективного агробудівного підприємства «Сумчанин» (40030, м.Суми, вул.Кірова, 27, код 06956449), про визнання банкрутом, -

За участю представників:

від кредитора –  Утенко О.В., довіреність № 2529/9/10-009 від 14.01.2008р.; Зікратий А.В., довіреність № 2331/9/10-009 від 14.01.2008р.    

від боржника – не з»явився

ВСТАНОВИВ:

 Ухвалою господарського суду Сумської області від 18.07.2008р. за заявою Державної податкової інспекції в м.Суми було порушено провадження у справі № 4/92-08 про банкрутство  Колективного агробудівного підприємства «Сумчанин» у відповідності до ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

 Кредитор мотивує свої вимоги тим, що керівні органи боржника відсутні за своїм місцезнаходженням, що підтверджується актами ДПІ в м.Суми про неможливість вручення податкової вимоги за № 243 від 20.09.2007р., № 325 від 06.11.2007р., актом перевірки місцезнаходження підприємства № 56/24-022 від 17.10.2007р. та актом тематичної перевірки щодо знаходження суб»єкта підприємницької діяльності за юридичною (фактичною) адресою № 1/06956449 від 10.09.2007р.

Крім того кредитор посилається на те, що боржник не здійснює підприємницької діяльності.

Згідно ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” боржник може бути визнаний банкрутом у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

   Як встановлено судом, кредитор не надав достатніх доказів відсутності підприємницької діяльності боржника, як на підставу для здійснення провадження по справі по ст.  52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, що спростовується матеріалами, а саме,  довідкою ДПІ в м.Суми № 49238/10/15-105 від 04.07.2008р. з якої вбачається, що боржник починаючи з 2002 року звітує до податкового органу.

Відповідно до ст.52 вищевказаного Закону,  підставою для визнання боржника банкрутом є неподання боржником на протязі року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності.    

      Крім того, позивачем не підтверджено належними доказами відсутність керівних органів боржника за своїм місцезнаходженням.

     А саме, відповідно до ст. 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

     Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 18 названого Закону якщо відомості які підлягають внесенню до державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру не були до нього внесені вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

      Названий Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором (п.7 ст.19 Закону). Виходячи з вимог ч.2 ст. 34 ГПК України обставини справи які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

       Відповідно до абзацу 5 ст.1 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (виконавчий орган).

       Отже, єдиним належним доказом відсутності керівних органів боржника за місцезнаходженням є наявність такого запису в Єдиному державному реєстрі.

    Згідно до ч.2 ст.4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з врахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

          Перелік підстав припинення провадження у справі (ст.80 ГПК України) є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.       

       Таким чином, враховуючи вищевикладене суд не знаходить передбачених ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” підстав для порушення провадження у справі про банкрутство, а тому вважає за доцільне проваження по справі припинити на підставі п.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

       Тому керуючись, ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п.1 ст.80, ст.86 Господарського процесуального Кодексу  України,  суд, -

УХВАЛИВ :

1. Провадження  у  справі № 4/92-08 – припинити.

2. Ухвалу надіслати  кредитору,  боржнику, Державному органу з питань банкрутства та  

ВДВС Зарічного районного управління юстиції в м.Суми.

СУДДЯ                                                                                                                Н.П. Лугова