Постанова

від 13.08.2008 по справі 5020-11/063-1803

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5020-11/063-1803

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

11 серпня 2008 року   Справа № 5020-11/063-1803

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Латиніна О.А.,

суддів                                                                      Лисенко В.А.,

                                                                                          Прокопанич Г.К.,

за участю представників сторін:

позивача: Мусько О.В. - директор ПП "КиМ" (паспорт АР 095558 від 16.01.1998 року);

відповідача: не з`явився;

третьої особи: не з`явився;

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "КиМ" на ухвалу господарського суду міста Севастополя (суддя Дмитрієв В.Є.) від 14 липня 2008 у справі № 5020-11/063-1803

за позовом          приватного підприємства "КиМ" (вул. Ген. Хрюкіна, 5-21, м. Севастополь, 99040)

до Севастопольської міської державної адміністрації (вул. Леніна, 2, м.Севастополь, 99011)

3-тя особа - Севастопольське міське головне управління земельних ресурсів  (вул. Демидова, 13, м.Севастополь, 99011)

про скасування рішення робочої групи Севастопольської міської державної адміністрації від 15.03.2006 про включення земельної ділянки по Фіолентовському шосе орієнтованою площею 0,8 га до переліку об'єктів, реалізація прав на які здійснюється шляхом продажу прав оренди на аукціоні; зобов'язання направити матеріали попереднього вибору місця розташування земельної ділянки орієнтовної площі 0,8 га по Фіолентовському шосе до Севастопольської міської ради,

                                                            ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство „КиМ” звернулось до господарського суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Севастопольської міської державної адміністрації про скасування рішення робочої групи  Севастопольської міської державної адміністрації від 15.03.2006 року про включення земельної ділянки по Фіолетовському шосе орієнтованою площею 0,8 га до переліку об`єктів, реалізація прав на які здійснюється шляхом продажу прав оренди на аукціоні; зобов`язання направити матеріали попереднього вибору місця розташування земельної ділянки орієнтовною площею 0,8 га по Фіолетовському шосе до Севастопольської міської ради.

Ухвалою господарського суду м.Севастополя від 14 липня 2008 року у справі № 5020-11/063-1803 позовні матеріали приватного підприємства „КиМ” повернуто без розгляду на підставі пунктів 4, 6, 10 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

При прийнятті ухвали суд першої інстанції встановив, що приватним підприємством „КиМ” подано адміністративний позов, при тому, що у даному випадку має місце спір про право на оренду земельної ділянки, у зв'язку з чим, дана справа має розглядатись за правилами господарського судочинства.

Не погодившись з ухвалою господарського суду м.Севастополя, приватне підприємство „КиМ” звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити до господарського суду м.Севастополя для розгляду по суті позовних вимог.

Позивач в апеляційній скарзі звертає увагу на те, що позов заявлено до Севастопольської міської державної адміністрації, яка являється суб'єктом владних повноважень, а позовні вимоги полягають у скасуванні акта такого суб'єкта та зобов'язання до вчинення певних дій. У зв'язку з цим, приватне підприємство „КиМ” вважає, що даний спір має розглядатись у порядку саме Кодексу адміністративного судочинства України.       

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з`явились, причину неявки не повідомили, хоча про час та місце слухання справи сповіщались належним чином ухвалою від 01.08.2008 року. Клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги не надходило. За таких обставин, судова колегія визнала можливим розглянути справу за відсутності представників Севастопольської міської державної адміністрації та Севастопольського міського головного управління земельних ресурсів.

Переглянувши ухвалу суду першої інстанції в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, вислухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, до компетенції адміністративних судів входить розгляд спорів фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справа адміністративної юрисдикції (далі -адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду  публічно-правовий  спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі  законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У даному випадку, в квітні 2005 року приватне підприємство „КиМ” подало до Севастопольської міської державної адміністрації і Севастопольської міської ради клопотання про надання в оренду земельної ділянки орієнтовною площею 0,8 га, розташованої по Фіолентовському шосе в районі Гідрофізичного інституту в для будівництва виробничо-складської бази.

Позивач вважає, що Севастопольська міська державна адміністрація, в порушення пункту 3.2 Додатку до рішення Севастопольської міської ради № 1342 від 14.10.2003 року, не направила представлені приватним підприємством „КиМ” матеріали до Севастопольської міської ради, чим порушила права позивача на отримання в оренду земельної ділянки.

Листом № 2063/1/9-ОБ від 21.03.2006 року Управління земельних ресурсів в м. Севастополі сповістило приватне підприємство „КиМ” про те, що матеріали попереднього вибору місця розташування земельної ділянки орієнтовною площею 0,8 га по Фіолентовському шосе в м.Севастополі були розглянуті робочою групою міської державної адміністрації 15.03.2006 року та прийнято рішення включити земельну ділянку в перелік об'єктів, реалізація прав на які здійснюватиметься шляхом продажу права на оренду на аукціоні.

Позивач вважає, що робоча група міської державної адміністрації не мала права вирішувати питання про передачу прав на оренду земельної ділянки на аукціоні, оскільки таке питання регулюються рішенням Севастопольської міської ради № 1350 від 14.10.2003 року і Додатком до нього, зокрема Положенням про проведення конкурсу на визначення орендарів земельних ділянок, в пункті 1.6 якого зазначено, що конкурс проводиться у разі надходження двох і більш клопотань суб'єктів підприємницької діяльності на передачу в оренду однієї і тієї ж земельної ділянки, а також за рішенням міської ради і за поданням Севастопольської міської державної адміністрації.

Таким чином, судова колегія вважає, що фактичним предметом спору у даній справі є спір про право на отримання в оренду земельної ділянки.

Судова колегія зазначає, що для визначення спору як такого, що підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства, має бути законодавче уповноваження хоча б одного суб`єкта владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єктів, а ці суб`єкти відповідно зобов`язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб`єкта.

В частині 4 пункту 5.2 Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 27.06.2007 року № 04-5/120 „Про деякі питання підвідомчості та підсудності справ господарським судам” зазначено, що якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює зазначених владних управлінських функцій (щодо іншої особи, яка є учасником спору), то такий суб'єкт не перебуває "при здійсненні управлінських функцій" і не має встановлених нормами КАС України ознак  суб'єкта владних повноважень і, отже, спір за участю останнього повинен вирішуватися господарським судом.

Пунктом 5.3 вказаних вище Рекомендацій зазначено, що до компетенції господарських судів не відноситься розгляд справ у спорах:

а) про оскарження рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії), ухвалених суб'єктом владних повноважень, яким останній зобов'язує суб'єкта господарювання вчинити певні дії, утриматись від вчинення певних дій або нести відповідальність, за умови, що оскаржуваний акт згідно  із законодавством України є обов'язковим до виконання;

б) про оскарження суб'єктом господарювання дій (бездіяльності) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, іншого суб'єкта владних повноважень, їхньої посадової чи службової особи, що випливають з наданих їм владних управлінських функцій, якщо ці дії (бездіяльність) не пов'язані з відносинами, врегульованими господарським договором;

в) між суб'єктами владних повноважень з приводу їхньої компетенції у сфері управління;

г) з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;

д) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

          Інші справи за участю господарюючих суб'єктів та суб'єктів владних   повноважень не мають ознак справ адміністративної юрисдикції і повинні розглядатися господарськими судами на загальних підставах. До таких справ належать усі справи у спорах про право, що виникають з відносин,  врегульованих Цивільним Кодексом України, Господарським  кодексом  України, іншими актами господарського і цивільного законодавства.

Тому, судова колегія приймає до уваги те, що хоча предметом  оскарження і є рішення робочої групи Севастопольської міської державної адміністрації та зобов'язання її до вчинення певних дій, фактично має місце спір саме про право позивача на отримання в оренду земельної ділянки в порядку, встановленому чинним законодавством, яке на думку позивача порушено оскаржуваним актом та діями відповідача. У даному випадку існує спір про право користування земельною ділянкою, відновлення порушеного права зі сторони третьої особи, що передбачає можливість звернення позивача лише з цивільним позовом у порядку саме господарського судочинства.

Наведена вище правова позиція також підтверджується судовою практикою, викладеною у постановах Верховного Суду України від 14.03.2007 року та 27.03.2007 року.

Таким чином, господарський суд м.Севастополя вірно звернув увагу на рекомендації Вищого господарського суду України від 27.06.2007 року № 04-5/120 стосовно підвідомчості даного спору як такого, що підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

У зазначених рекомендаціях також зазначається, що якщо позов, який підлягає розглядові за правилами ГПК, помилково подано на підставі норм КАС України, господарським судом слід перевіряти позовні матеріали на предмет їх узгодженості з приписами статей 54 і 57 ГПК і в разі невідповідності цих матеріалів зазначеним приписам керуватися вимогами статті ГПК.   

Суд першої інстанції вірно встановив, що у даному випадку до позовної заяви приватного підприємства „КиМ” не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі, не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, а також не подано доказів сплати витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу, що, в силу пунктів 4, 6, 10 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, являється підставою для повернення позову без розгляду.

За таких обставин, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Залишаючи без змін ухвалу господарського суду м.Севастополя від 14.07.2008 року, суд апеляційної інстанції одночасно зазначає, що приватне підприємство „КиМ” не позбавлено права звернутись до господарського суду з відповідним позовом у порядку господарського судочинства, виконавши при цьому вимоги статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

а підставі викладеного, керуючись статтями 101, 103 п.1, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:          

Апеляційну скаргу приватного підприємства „КиМ” залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду м.Севастополя від 14 липня 2008 року у справі № 5020-14/063-1803 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                  О.А.Латинін

Судді                                                                                В.А. Лисенко

                                                                                Г.К. Прокопанич