Постанова

від 04.06.2008 по справі 49/127-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 04 червня 2008 р.                                                                                   

№

49/127-б 

Судова колегія Вищого господарського суду України у складі

:

Полякова

Б.М., -головуючого (доповідач у справі),

Заріцької

А.О.

Продаєвич

Л.В.

розглянувши

 касаційну скаргу

 ДПІ у Печерському районі м. Києва

на

ухвалу

від

04.02.2008 р. Київського апеляційного господарського суду

у

справі

№

49/127-б

господарського суду м. Києва

за

заявою

ТОВ

"СПЕЦ-СЕРВІС-ГРУП", м. Київ

до

ТОВ

"СКАЙДВЕЙ", м. Київ

про

банкрутство

арбітражний

керуючий

ОСОБА_1

в судовому засіданні взяли участь представники:

ДПІ у

Печерському районі м. Києва

Куракін

Ю.В., довір.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою

господарського суду м. Києва від 27.06.2007 р. за заявою ТОВ

"СПЕЦ-СЕРВІС-ГРУП" порушено провадження у справі № 49/127-б про

банкрутство ТОВ "СКАЙДВЕЙ" в порядку ст. 52 Закону України “Про

відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі

-Закон про банкрутство).

Постановою

господарського суду м. Києва від 16.07.2007 р. визнано відсутнього боржника -

ТОВ "СКАЙДВЕЙ" банкрутом відповідно до ст. 52 Закону про банкрутство

та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено

арбітражного керуючого ОСОБА_1 та зобов'язано ліквідатора вчинити певні дії,

зокрема подати до офіційного друкованого органу оголошення про визнання

боржника банкрутом.

Ухвалою

господарського суду м. Києва від 22.11.2007 р. (суддя Митрохіна А.В.)

затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута станом на

24.09.2007 р., ліквідовано банкрута - ТОВ "СКАЙДВЕЙ", як юридичну

особу, у зв'язку з банкрутство та припинено провадження у справі. 

ДПІ у

Печерському районі м. Києва з ухвалою суду першої інстанції не погодилася та

звернулася до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.

Ухвалою

Київського апеляційного господарського суду від 28.12.2007 р. прийнято

апеляційну скаргу ДПІ у Печерському районі м. Києва до провадження та

призначено її до розгляду на 04.02.2008 р.

Ухвалою

Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2008 р. (судді: Коваленко

В.М. -головуючий, Вербицька О.В., Гарник Л.Л.) припинено апеляційне провадження

за апеляційною скаргою ДПІ у Печерському районі м. Києва на ухвалу

господарського суду м. Києва від 22.11.2007 р. на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК

України.

Не

погоджуючись з такою ухвалою суду апеляційної інстанції, ДПІ у Печерському

районі м. Києва звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною

скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського

суду від 04.02.2008 р. та направити справу до суду апеляційної інстанції для

розгляду по суті. 

Касаційна

скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та

процесуального права, зокрема ст. 129 Конституції України, ст. ст. 1, 14, 52

Закону про банкрутство та ст. ст. 1, 42, 43, 91 Господарського

процесуального кодексу України (далі -ГПК України). 

Заслухавши

пояснення учасника судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги,

перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм

матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що

касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею

55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне

та касаційне оскарження.

Пункт

8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад

судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження

рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Зокрема,

такий випадок встановлений статтею 106 ГПК України.

Крім

того, вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 12 Закону

України “Про судоустрій України”, згідно з якою учасники судового процесу та

інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом,

мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.          

Отже,

реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового

рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального

закону.

Таким

чином, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні

норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити ухвалу суду в

апеляційному чи касаційному порядку.

Відповідно

до ч. 1 ст. 91 ГПК України право подати апеляційну скаргу (подання) на рішення

місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили, мають лише сторони

у справі, а також прокурор.

Між

тим, згідно з ч. 3 ст. 106  ГПК України

апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати як

сторони, так й інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі

та Законі про банкрутство.

Відтак,

в силу особливостей справи про банкрутство (ст. 41 ГПК України),

коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство,

діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження

необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід

процедури банкрутства.

У

відповідності до абз. 22 ст. 1 Закону про банкрутство учасниками провадження

у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони (кредитори, боржник),

арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник

майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках,

передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі

про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань

банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник

працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з

обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Як

вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції,

заявник апеляційної скарги -ДПІ у Печерському районі м. Києва не набув статусу

учасника справи про банкрутство, т.я. не звернувся з грошовими вимогами до

боржника, тому не має прав на оскарження ухвали про затвердження звіту

ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Більш

того, ДПІ у Печерському районі м. Києва взагалі не зазначає, які у неї  є грошові вимоги до боржника.

При

цьому, колегія суддів бере до уваги, що вищевказаний перелік учасників

провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи

про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках,

передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про

банкрутство.

Однак,

інші випадки участі органу державної податкової служби у справі про банкрутство

платника податків Законом про банкрутство не передбачені.

Отже,

орган державної податкової служби не віднесений чинним законодавством до інших,

окрім кредиторів, учасників справи про банкрутство.

У

зв'язку з чим, у даному випадку ДПІ у Печерському районі м. Києва позбавлена

можливості оскаржити ухвалу суду про затвердження звіту ліквідатора і

ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі.

За

таких обставин справи суд апеляційної інстанції правомірно припинив апеляційне

провадження за апеляційною скаргою, поданою неучасником справи про банкрутство,

як таке, що помилково порушено.

Враховуючи

викладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду апеляційної

інстанції відповідає чинному законодавству та підстав для її зміни або

скасування не вбачається.

З

урахуванням наведеного та керуючись  ст.

ст. 55, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 52 Закону України “Про відновлення

платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та ст. ст. 41,

91, 106, 1115, 1117, 1119 -11111

Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Касаційну скаргу ДПІ у Печерському

районі м. Києва залишити без задоволення.

2.          Ухвалу Київського апеляційного

господарського суду від 04.02.2008 р. у справі № 49/127-б залишити без

змін.

Головуючий                                                                        

Б.М. Поляков

         Судді                                                                                    

А.О. Заріцька

                                                                                                         Л.В.

Продаєвич