Постанова

від 11.06.2008 по справі 17/476-07(2-23/06)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 11 червня 2008 р.                                                                                   

№

17/476-07(2-23/06) 

Вищий

господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого                                    Ковтонюк

Л.В.

суддів:                                               Катеринчук Л.В.

Чабана В.В.

за

участю представників:

позивача                                          

ОСОБА_2                                                             ОСОБА_3  

відповідача                                        ОСОБА_5 третіх осіб                                          ОСОБА_5                          

розглянувши

у відкритому судовому засіданні касаційну  скаргу

 ОСОБА_1

на  постановуХарківського апеляційного господарського суду від

19.03.2008

справі 

господарського суду

№

17/476-07(2-23/06)  Сумської області

за  позовом

ОСОБА_1

 до 

треті особи    про

Товариства

з обмеженою    відповідальністю

“Софія”  1.Товариство з обмеженою

відповідальністю “ІНТВУС-Ш”  2.ОСОБА_4  стягнення вартості частки майна товариства,

процентів річних та відшкодування моральної шкоди

В С Т А Н О В И В:

Рішенням

господарського суду Сумської області від 17.12.2007 (суддя Коваленко О.В.)

позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю

“Софія” на користь ОСОБА_1 18 542 грн. вартості частки майна товариства, 818,20

грн. 3 % річних, 500 грн. відшкодування моральної шкоди. В іншій частині в

позові відмовлено.

Постановою

Харківського апеляційного господарського суду від 19.03.2008 (колегія у складі

суддів: Бондаренко В.П., Івакіна В.О., Токар М.В.) рішення господарського суду

Сумської області від 17.12.2007 скасовано та прийнято нове рішення, яким у

позові відмовлено.

       Не погоджуючись із постановою

Харківського апеляційного господарського суду від 19.03.2008, ОСОБА_1

звернулась з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, як таку, що

прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушення

норм процесуального права, а рішення господарського суду Сумської області від

17.12.2007 залишити в силі.

В

судовому засіданні 09.06.2008 було оголошено перерву до 11.06.2008.

Дослідивши

матеріали справи, Вищий господарський суд України дійшов висновку про

задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

В

січні 2005 року ОСОБА_1 звернулась до Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Софія”

щодо здійснення товариством розрахунків із позивачкою у зв'язку із виходом із

складу учасників товариства. В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що після

її виходу із складу учасників товариства згідно заяви від 04.01.2003

відповідачем не було виплачено вартість належної їй частки у майні товариства.

Суд

апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, виходив з

того, що оскільки ОСОБА_1 відмовилась згідно заяви, яка засвідчена нотаріально

04.01.2003, від прийняття частки в статутному фонді Товариства з обмеженою

відповідальністю “Софія”, переданої їй сином ОСОБА_6 згідно з його заявою від

20.06.2001, у неї немає правових підстав вимагати від Товариства з обмеженою

відповідальністю “Софія” стягнення вартості належної їй частки майна, 3 %

річних та моральної шкоди.

Вищий

господарський суд України з такими висновками не погоджується.

Порядок

виходу учасника із товариства з обмеженою відповідальністю регламентовано ст.

54 Закону України "Про господарські товариства" та ст. 148 ЦК

України.

Відповідно

до ч. 1 ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" при

виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується

вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному

(складеному) капіталі; виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в

якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу; на вимогу

учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або

частково в натуральній формі.

Згідно

із частинами першою та другою статті 148 ЦК України учасник товариства з

обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство

про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не

встановлений статутом; учасник, який виходить із товариства з обмеженою

відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його

частці у статутному капіталі товариства.

Судами,

що розглядали справу, встановлено, що при створенні Товариства з обмеженою

відповідальністю “Софія” його засновником був ОСОБА_6; останній нотаріально

посвідченою заявою від 20.06.2001 повідомив про вихід із учасників товариства

та відступлення своєї частки матері ОСОБА_1, яка заявою від 04.01.2003

відмовилась від своєї частки у статутному фонді Товариства з обмеженою

відповідальністю “Софія”.

Правовим

наслідком виходу учасника із господарського товариства є виникнення у

товариства обов'язків щодо здійснення з ним розрахунків на його вимогу.

Приймаючи

рішення у справі, суд першої інстанції виходив з того, що згідно підпункту

"й" пункту 6.1 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю

“Софія” закріплено серед прав учасника товариства у випадку виходу з товариства

право на виплату частини майна товариства, пропорційної частині внеску до

Статутного фонду виплата здійснюється після затвердження звіту за рік, в якому

учасник вийшов з товариства, та в термін до 12 місяців з дня виходу.

Відповідачем у встановленому законом порядку не доведено та не підтверджено належними

доказами виконання зобов'язань щодо виплати позивачці вартості частини майна

товариства, пропорційної її частці у статутному капіталі. Враховуючи, що датою

виходу учасника із товариства є дата подання ним заяви про вихід із товариства,

а відповідно до вказаних вище положень ст. 54 Закону України "Про

господарські товариства" виплата вартості частини майна товариства,

пропорційна частці учасника товариства з обмеженою відповідальністю у

статутному (складеному) капіталі, провадиться після затвердження звіту за рік,

в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу, суд

дійшов висновку про стягнення вартості частки майна, пропорційної частці

позивачки у статутному фонді, а також на підставі ст. 625 ЦК України 3 %

річних, які підлягають нарахуванню з 29.01.2004, в сумі 818,20 грн. та

відшкодування моральної шкоди в сумі 500 грн. 

Рішення

господарського суду Сумської області від 17.12.2007 є таким, що відповідає

вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, а тому підлягає залишенню в

силі, а постанова Харківського апеляційного господарського суду від 19.03.2008

підлягає скасуванню.

  Керуючись ст. ст. 1115, 1119

- 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий

господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

       Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

      Постанову Харківського апеляційного

господарського суду від 19.03.2008 у справі № 17/476-07(2-23/06) скасувати.

      Рішення господарського суду Сумської

області від 17.12.2007 у справі

№

17/476-07(2-23/06) залишити в силі.

Головуючий                                                                                     

Л.Ковтонюк

судді:                                                                                                 

Л.Катеринчук

В.Чабан