5/2383-28/232 А
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
ПОСТАНОВА
12.10.06 Справа№ 5/2383-28/232 А
11 год 40 хв
За позовом: Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова, м. Львів
до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю „Львів Траст”, м. Львів
до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю „Некс Компані”, м. Київ
про визнання договору недійсним
Суддя Морозюк А.Я.
Секретар судового засідання
Брик І.С.
м. Львів, вул. Личаківська,128,
Зал судового засідання № 302.
Представники сторін
Від позивача: не з”явився
Від відповідача 1: Коломійчук І.В. –представник
Від відповідача 2: не з”явився
Державна податкова інспекція у Галицькому районі м. Львова звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Львів Траст” та до Товариства з обмеженою відповідальністю „Некс Компані” про визнання недійсним договору та застосування наслідків, передбачених ст. 208 ГК України.
Ухвалою суду від 15.08.2006 року відкрито провадження у справі, попереднє судове засідання призначено на 08.09.2006 року, яке було відкладено на 25.09.2006 року. Ухвалою від 25.09.2006 року підготовче провадження у справі закінчено, справу призначено до судового розгляду на 12.10.2006 року.
В судове засідання 15.08.2006 року позивач уповноваженого представника не направив, у поданому суду клопотанні (вх. № 30910 від 12.10.2006 року) просить суд відкласти розгляд справи. В судовому засіданні, яке відбулося 25.09.2006 року, представник позивача позовні вимоги підтримав в повній мірі з підстав, які наведені в позовній заяві. Враховуючи те, що представник позивача висловив правову позицію по суті спору в судовому засіданні 25.09.2006 року, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи і прийняття судового рішення по суті спору за відсутності представника позивача.
Представник відповідача 1 проти позову заперечив з підстав, які навів у письмовому поясненні на позовну заяву (вх. № 22288 від 22.09.2006 року), просить відмовити у задоволенні позову. Свої заперечення відповідач 1 обгрунтовує тим, що всі умови оспорюваного договору виконані повністю обома сторонами, що підтверджується платіжними дорученнями № 866 від 04.11.2003 року, № 868 від 06.11.2003 року, № 1071 від 23.12.2003 року та накладною № 2/111 від 01.11.2003 року. ТзОВ “Львів Траст” добросовісно виконало умови укладеного договору, оплатило всю суму як розрахунок за фруктові наповнювачі, які були поставлені контрагентом в строк і відповідно до заявленої вимоги. ТзОВ “Львів Траст”, укладаючи угоду про купівлю фруктового наповнювача не знало і не могло знати, що через п”ять місяців свідоцтво платника ПДВ ТзОВ „Некс Компані” буде скасовано. Відповідач 1 щодо клопотання позивача про відкладення розгляду справи заперечив, наполягає на вирішенні спору в даному судовому засіданні, зазначає, що позивач мав достатньо часу для підготовки та подання всіх необхідних доказів.
Відповідач 2 явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, витребувані судом матеріали не подав, позовні вимоги по суті не оспорив.
Суд розглядає справу в порядку ст. 71 КАС України на основі наявних доказів.
В судовому засіданні було досліджено письмові докази, які наявні в матеріалах справи (свідоцтво про державну реєстрацію, накладна падаткова накладна, платіжні доручення, рішення Деснянського районного суду м. Києва та інші наявні в матеріалах справи письмові докази).
Відповідно до п.2-1, п.3 п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV, справу розглянуто в порядку, встановленому цим Кодексом.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.
Між ТзОВ “Львів Траст” та ТзОВ „Некс Компані” в усній формі укладено договір купівлі-продажу фруктового наповнювача. Так, ТзОВ „Некс Компані” поставило ТзОВ “Львів Траст” згідно накладної № 2/111 від 01.11.2003 року товар на загальну суму 114 600 грн. та виписало податкову накладну № 2/111 від 01.11.2003 року на загальну суму 114 600 грн., в т.ч. ПДВ 19 100 грн. Поставлений товар оплачено з боку ТзОВ “Львів Траст” платіжними дорученнями № 866 від 04.11.2004 року в сумі 54 000 грн., № 868 від 06.11.2003 року в сумі 60 000 грн., № 1071 від 23.12.2003 року в сумі 600 грн.
Згідно відповіді на запит, наданої ДПІ у Печерському районі м. Києва в листі від 05.07.2006 року № 14073/7/15-210, ТзОВ „Некс Компані” (код 32250124) останню декларацію з податку на прибуток подало до ДПІ за 2004 рік, декларація з ПДВ подана до ДПІ за травень 2005 року.
Як вбачається з рішення Деснянського районного суду м. Києва від 16.03.2004 року по справі № 2-1913/2004р., судом визнано недійсними установчі документи ТзОВ „Некс Компані”, визнано недійсним Свідоцтво № 37615182 про реєстрацію ТзОВ „Некс Компані” як платника податку на додану вартість з моменту його видачі, а також визнано недійсними фінансово-господарські документи, документи бухгалтерського та податкового обліку ТзОВ „Некс Компані”, з моменту їх складання, а саме: накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, касові документи (видаткові та прибуткові ордери), векселі, акти заліків, акти приймання-передачі векселів, виконаних робіт (послуг) та інші документи, які відображають здійснення господарських операцій вказаним підприємством.
При прийнятті постанови суд виходив з наступного.
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов"язаний сплачувати податки і збори в порядку і в розмірах, встановлених законом.
У відповідності до ст. 49 ЦК УРСР (що був чинним до 01.01.2004 року), якщо угода укладена з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності умислу в обох сторін - у разі виконання угоди обома сторонами - в дохід держави стягується все одержане ними за угодою, а у разі виконання угоди однією стороною з другої сторони стягується в дохід держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності умислу лише в однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход держави.
Згідно ст.ст. 41, 42 Цивільного кодексу УРСР, угодами визначаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов"язків. Угоди можуть укладатися усно або в письмовій формі.
Згідно ст. 43 Цивільного кодексу УРСР, угоди, що виконуються під час їх виконання, можуть укладатися усно, якщо інше не встановлено законодавством.
Необхідними умовами для визнання угоди недійсною відповідно до ст. 49 ЦК УРСР є її укладення з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків за даною угодою.
Зазначена норма поширюється на угоди, укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, тобто ті, які порушують основні принципи існуючого суспільного ладу.
Пленум Верховного Суду України в п. 6 Постанови № 3 від 28 квітня 1978 року “Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” роз”яснив, що до таких угод належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, використання всупереч закону колективної, державної або чиєїсь приватної власності з корисливою метою тощо. Умисел юридичної особи - сторони у договорі визначається умислом посадової особи, яка підписала (уклала) угоду від імені такої юридичної особи і яка мала такі повноваження на момент її підписання.
Умисел фізичної особи може бути доведено рішенням суду, або доказами про вчинення нею дій скерованих на досягнення мети завідомо суперечної інтересам держави та суспільства. Стаття 49 ЦК УРСР підставою для визнання угоди недійсною визначає діяльність суперечну інтересам держави та суспільства за наявністю умислу у однієї або обох сторін угоди.
Відповідно до ст. 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов”язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов”язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов”язанням, а у разі виконання зобов”язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
Даний договір, укладений між відповідачами, спрямований на приховування від оподаткування доходів відповідачем 2 (ТзОВ „Некс Компані”), а саме: після укладення договору і поставки товарно-матеріальних цінностей у відповідача 2 (ТзОВ „Некс Компані”) виникло податкове зобов'язання, яке останній, згідно з Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, із наступними змінами та доповненнями, повинен був відобразити у декларації по податку на додану вартість та сплатити у встановлений Законом термін до державного бюджету України. Однак, рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 16.03.2004 року по справі № 2-1913/2004р. визнано недійсними установчі документи ТзОВ „Некс Компані”, Свідоцтво № 37615182 про реєстрацію ТзОВ „Некс Компані” як платника податку на додану вартість з моменту його видачі, а також визнано недійсними фінансово-господарські документи, документи бухгалтерського та податкового обліку ТзОВ „Некс Компані”, з моменту їх складання, а саме: накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, касові документи (видаткові та прибуткові ордери), векселі, акти заліків, акти приймання-передачі векселів, виконаних робіт (послуг) та інші документи, які відображають здійснення господарських операцій вказаним підприємством. Зазначеним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 16.03.2004 року по справі № 2-1913/2004р. встановлено, що: дозвіл на виготовлення печатки для ТзОВ „Некс Компані” не видавався; підприємницька діяльність ТзОВ „Некс Компані” здійснюється невідомими особами протиправно і ці порушення на теперішній час неможливо усунути.
З огляду на вищенаведене, суд визнає усний договір купівлі-продажу фруктового наповнювача на загальну суму 114 600 грн., укладений між ТзОВ “Львів Траст” та ТзОВ „Некс Компані” недійсним на підставі ст. 49 ЦК УРСР як такий, що вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства за наявності наміру в однієї із сторін - ТзОВ „Некс Компані”, та застосовує правові наслідки, передбачені ст.208 Господарського кодексу України у разі наявності наміру лише у однієї із сторін.
Щодо ТзОВ “Львів Траст”, то матеріали справи не підтверджують наявності умислу ТзОВ “Львів Траст” на порушення інтересів держави та суспільства.
Судові витрати у вигляді судового збору (3,40 грн. та 1 146 грн.) покладаються на відповідача 2 (ТзОВ „Некс Компані”), так як спір виник з його вини.
На підставі наведеного, керуючись ст. 49 ЦК УРСР, 208 ГК України, п. 2-1, п.3, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень та ст.ст. 69-71,86,87,94,98,158,160,162,163,167 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV (із змінами та доповненнями), господарський суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задоволити повністю.
2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу фруктового наповнювача на загальну суму 114 600 грн., укладений між ТзОВ “Львів Траст” та ТзОВ „Некс Компані”.
3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Некс Компані” (місцезнаходження: 01021, м. Київ, вул. Інститутська, 16/4, ідентифікаційний код 32250124) повернути все одержане ним за договором на суму 114 600 грн. 00 коп. Товариству з обмеженою відповідальністю “Львів Траст” (місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Городоцька, 85, ідентифікаційний код 23964887; фактична адреса: 79000, м. Львів, вул. Шота Руставелі, 12), а одержане Товариством з обмеженою відповідальністю “Львів Траст” (місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Городоцька, 85, ідентифікаційний код 23964887; фактична адреса: 79000, м. Львів, вул. Шота Руставелі, 12) або належне йому на відшкодування виконаного на суму 114 600 грн. стягнути за рішенням суду в доход держави.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Некс Компані” (місцезнаходження: 01021, м. Київ, вул. Інститутська, 16/4, ідентифікаційний код 32250124) в дохід державного бюджету України (р/р 31112095600006 Банк УДК у Львівській області, МФО 825014, отримувач: ВДК Личаківського району м.Львова, код ЄДРПОУ 22389406, код платежу 22090200) –1 149 грн 40 коп - судового збору.
5. Виконавчі листи видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Морозюк А.Я.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 12.10.2006 |
Оприлюднено | 27.08.2007 |
Номер документу | 195863 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Морозюк А.Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні