Постанова

від 27.05.2008 по справі 1/9/08

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У к р а ї н а

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем

України

27.05.08                                                                                      

Справа №1/9/08

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського

суду у складі:

Головуючий суддя Хуторной В.М. судді  Хуторной В.М.    , Кричмаржевський В.А.  , Мірошниченко М.В.

при секретарі Акімовій Т.М.,

за участю представників сторін від позивача -ОСОБА_2.,

довіреність №ВКВ 757853 від 30.01.2008 р.; від відповідача -Казімірчук Є.В.,

довіреність №2 від 20.12.2007 р.;

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу

Державного підприємства “Сільськогосподарське підприємство “Надія”на рішення

господарського суду Запорізької області від 21.03.2008 р. по справі № 1/9/08

за позовом: Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Приморськ, Запорізької

області (далі ПП ОСОБА_1.);

          до

відповідача: Державного підприємства “Сільськогосподарське підприємство

“Надія”, м. Приморськ Запорізької області (далі ДП “СП “Надія”);

          про

стягнення 83333 кг соняшника,

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного

господарського суду №1010 від 26.05.2008 р. справа передана для розгляду

колегії суддів у складі: Хуторной В.М. (доповідач), Кричмаржевський В.А.,

Мірошниченко М.В., якою справа прийнята до свого провадження.

Рішенням господарського суду Запорізької області від

21.03.2008 року (суддя Немченко О.І.) позовні вимоги задоволено. Стягнуто з

відповідача на користь позивача 83333 кг насіння соняшника товарного 2 класу,

2650 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно -технічне

забезпечення судового процесу. 

Вказане рішення мотивовано тим, що факт порушення умов,

визначених змістом зобов'язання та факт наявності заборгованості відповідача

щодо передачі 83333 кг насіння соняшника позивачем документально підтверджений

в судовому засіданні, а відтак вимога позивача про стягнення з відповідача

83333 кг насіння соняшника є обґрунтована та підлягає задоволенню.

Не погоджуючись частково з рішенням господарського суду,

ДП “СП “Надія”, відповідач у справі, звернувся з апеляційною скаргою до

Запорізького апеляційного господарського суду, посилаючись на те, що рішення

суду винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права та при

розгляді справи не були враховані доводи відповідача, що наведені у відзиві до

позовної заяви. З висновком суду щодо стягнення з відповідача 83333 кг насіння

соняшника не погоджується, оскільки вважає, що стягненню підлягає 63000 кг

насіння соняшника з урахуванням різниці між договірною та біржовою вартістю.

Просить суд скасувати рішення господарського суду Запорізької області від

21.03.2008 р. по справі №1/9/08 в частині задоволених вимог у розмірі 83333 кг

насіння соняшника та ухвалити нове рішення, яким задовольнити стягнення у

розмірі 63000 кг насіння соняшника.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримує

доводи апеляційної скарги та заперечує проти доводів позивача.

ПП ОСОБА_1., позивач по справі у відзиві на апеляційну

скаргу вказує на законність та обґрунтованість судового рішення. Просить суд

дане рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Представник позивача у судовому засіданні заперечує

проти доводів апеляційної скарги.

За заявою представників сторін, судові засідання проводились

без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, за їх згодою в

судовому засідання 27.05.08 р. оголошено лише вступну та резолютивну частину

постанови.

Відповідно до ст. 99 ГПК України, апеляційний

господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується

правами наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський

суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і

обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Сутність спору. 05.12.2005 року між ПП ОСОБА_1.

(Покупець) та ДП “СП “Надія”(Продавець) укладено договір згідно, якого ОСОБА_1.

купує, а ДП “СП “Надія”продає насіння соняшника врожаю 2006 року у кількості

83333 кг по ціні 600 грн. за одну тону на суму 50000 грн.

Відповідно до розділу 2 договору покупець сплачує

вартість насіння соняшника до 31.12.2005 р., а продавець здійснює доставку

насіння соняшника до 01.10.2006 р.

Взяті на себе зобов'язання за договором від 05.12.2005

р. ПП ОСОБА_1. виконала в повному обсязі, що підтверджується платіжним

дорученням від 08.12.2005 р. №25, але в обумовлені договором строки насіння

соняшника від відповідача не отримала.

Направлена претензія № 1 від 25.12.2007 р. на адресу

відповідача, останнім залишена без відповіді.

Предметом розгляду в суді першої інстанції було

стягнення 83333 кг з відповідача на користь позивача насіння соняшника.

Рішенням господарського суду від 21.03.2008 р. позовні

вимоги задоволено в повному обсязі з чим частково не погодився відповідач.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних

обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при

винесенні оскаржуваного судового рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що

не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі

-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно

(товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або

зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до ч 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором

встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його

передання (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк,

встановлений договором -купівлі -продажу, а якщо такий строк не встановлений

договором, у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у

зобов'язанні  встановлений строк (термін)

його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, згідно абзацу 1 розділу 2 договору від 05.12.2005

р. покупець сплачує вартість насіння соняшника до 31.12.2005 р., а продавець

зобов'язаний здійснити поставку покупцю насіння соняшника до 01.10.2006 р.

Позивач взяті на себе зобов'язання за договором від

05.12.2005 р. виконала в повному обсязі, що підтверджується платіжним

дорученням № 25 від 08.12.2005 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець,

який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений

строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення

суми попередньої оплати.

На вимогу позивача (претензія №1 від 25.12.2007 р.)

виконати умови договору від 05.12.2005 р., відповідачем залишено без відповіді.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має

виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу,

інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -

відповідно до звичаїв ділового  обороту

або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги містять ст. 193 ГК України.

Доказів добровільного виконання зобов'язання за

договором від 05.12.2005 р. відповідачем суду не надано.

Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду

першої інстанції щодо порушення відповідачем, визначених змістом договору

зобов'язання та факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем.

Відповідач вважає, що заборгованість перед позивачем

складає не 83333 кг, а 63000 кг (різниця між ціною договірною та біржовою), оскільки

згідно довідки ЗТБ “Гілея”№33 від 18.02.2008 р. одна тонна насіння соняшника

ГОСТ 22391-89, (врожай 2005 р.)  станом з

25.12. по 31.12. 2005 р. з урахуванням ПДВ складає 950 грн., а не 600 грн., з

твердженням якого колегія суддів не погоджується.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до

статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі

контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу,

інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог

розумності та справедливості.

Пунктом 4 Статті 179 ГК України встановлено, що при

укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на

основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій

розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Вказаний договір не суперечить законодавству, недійсним,

в установленому поряду, не визнаний.

Згідно довідки ЗТБ “Гілея”№33 від 18.02.2008 р. одна

тонна насіння соняшника ГОСТ 22391-89, (врожай 2005 р.) станом з 25.12. по

31.12. 2005 р. з урахуванням ПДВ складає 950 грн. Договір укладено 05.12.2005

року, в ньому відсутнє посилання на ГОСТ, не визначено суму ПДВ. Зазначені

умови впливають на вартість насіння соняшнику.

За таких обставин та з огляду на викладене, колегія

суддів не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду Запорізької

області від 21.03.2008 р. по справі №1/9/08.

Разом з тим рішення господарського суду Запорізької

області підлягає зміні.

В резолютивній частині судового рішення зазначено, що

стягненню підлягає насіння соняшнику товарного 2 класу. В позовної така вимога

відсутня, договором від 5.12.05 р. також не зазначено клас, якому повинен

відповідати соняшник що поставляється. За таких обставин суд першої інстанції

безпідставно вийшов за межи позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального

кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства

“Сільськогосподарського підприємства “Надія”, м. Приморськ залишити без

задоволення. Рішення господарського суду Запорізької області від 21.03.2008 р.

змінити, виключивши з пункту 2 резолютивної частини словосполучення “товарного

2 класу”. В решті рішення залишити без змін.

Постанову оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України 28.05.2008 р.

Головуючий суддя Хуторной В.М.

 судді  Хуторной В.М. 

 Кричмаржевський

В.А.  Мірошниченко М.В.