Постанова

від 02.06.2008 по справі 10/39-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2008                                                                                  

Справа № 10/39-08 

  Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі

колегії суддів: головуючого судді:

Сизько І. А. (доповідач),

суддів: Тищик І.В.,  Чоха Л.В.

при

секретарі судового засідання: Врона С.В.

за

участю прокурора: Рижик Т.М., довіреність №1959вих08 від 17.04.08, помічник

прокурора Жовтневого району м.Дніпропетровська,

від

відповідача-1: Сергєєв Г.А., б/н, 11.03.08, представник;

від

відповідача-1: Новиков С.Ю., б/н, 11.03.08, представник;

відповідач-2:

ОСОБА_1., паспорт НОМЕР_1, виданий 23.04.03,

представник

позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання

повідомлений належним чином,

розглянувши

у відкритому судовому засіданні апеляційне подання заступника прокурора Жовтневого

району м.Дніпропетровська на рішення господарського суду

Дніпропетровської області від  11.03.08р.

у справі №10/39-08

за

позовом прокурора

Жовтневого району м.Дніпропетровська в інтересах держави в особі

Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ,

до В-1 комунального закладу культури

“Центральний парк культури та відпочинку ім. Т.Г.Шевченка”, м.Дніпропетровськ,

В-2

приватного

підприємця ОСОБА_1, м.Дніпропетровськ,

про визнання недійсним договору та

стягнення 30982,58грн.

В С Т А Н О В И В:

У

грудні 2007р. прокурор Жовтневого району м.Дніпропетровська звернувся до

господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі

Дніпропетровської міської ради до В-1 комунального закладу культури

“Центральний парк культури та відпочинку ім. Т.Г. Шевченка” (далі -КЗК

“Центральний парк культури та відпочинку ім. Т.Г. Шевченка”), В-2 приватного

підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсним з моменту укладення договору №3 від

22.03.07р. на торгівельне та сервісне обслуговування, укладеного між

відповідачами, та стягнення з відповідача-2 на користь позивача 30982,58грн за

фактичне користування земельною ділянкою.

Рішенням

господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.08р. у справі №10/39-08

(суддя Кощеєв І.М.) в задоволенні позовних вимог прокурора відмовлено. Рішення

суду мотивовано тим, що жодної ознаки договору оренди землі (істотних умов

договору оренди землі ) договір на торгівельне та сервісне обслуговування

відвідувачів парку культури та відпочинку ім. Т.Г.Шевченка не містить;  за п. 6.4 Статуту комунального закладу

культури “Центральний парк культури та відпочинку ім. Т.Г.Шевченка” парк

вільний щодо вибору предметів договору, визначення обов'язків, інших умов,

господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України і Статуту.

Не

погоджуючись з прийнятим рішенням, заступник прокурора Жовтневого району

м.Дніпропетровська вніс до Дніпропетровського апеляційного господарського суду

апеляційне подання, в якому (з урахуванням доповнення до апеляційного подання

від 21.05.08р.) просить скасувати рішення 

господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.08р. у справі

№10/39-08 та задовольнити в повному обсязі позов прокурора.

В

апеляційному поданні зазначено, що:

по-перше,

спірний договір за своєю суттю є договором оренди землі, оскільки містить

декілька істотних умов договору оренди землі, а саме, місце розташування та

розмір земельної ділянки, строк дії договору оренди та плата за користування

землею;

по-друге,

у спірному договорі відсутні умови використання та цільове призначення

земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта

оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення

земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо

використання земельної ділянки; план або схема земельної ділянки, яка

передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням

обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт

визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт

приймання-передачі об'єкта оренди;

по-третє,

КЗК “Центральний парк культури та відпочинку ім. Т.Г.Шевченка” порушено вимоги

ч.2 ст.203 Цивільного кодексу України 

(особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної

дієздатності ) і ч.1 ст.203 ЦК України (зміст правочину не може суперечити акту

цивільного законодавства).

Представник

позивача в судові засідання не з'явився, про час та місце судових  засідань позивач повідомлений належним чином

(а.с.70, 100).

          Відповідач-1 в запереченні на

апеляційне подання вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим. При

цьому відповідач-1 зауважив, що договір на торгівельне та сервісне

обслуговування відвідувачів парку ім. Т.Г.Шевченка не є договором оренди землі,

відповідає вимогам законодавства України; директор парка має право укладати

договори такого типу.

Відповідач-2

також вважає апеляційне подання заступника прокурора Жовтневого району

м.Дніпропетровська безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.

Дослідивши

матеріали справи, обговоривши доводи апеляційного подання, перевіривши повноту

встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної

оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційне подання не

підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

19.03.2007р.

між Комунальним закладом культури “Центральний парк культури та відпочинку ім.

Т.Г.Шевченка” та підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір №3 на торгівельне та

сервісне обслуговування відвідувачів парку ім. Т.Г.Шевченка, згідно з умовами

якого парк, згідно зі Статутом, погоджує підприємцю організувати на території

парку сервісне обслуговування відвідувачів парку (територія парку біля дитячого

майданчика 85 кв. м.) з 01.05.2007 р. по 30.09.2007 р.

Комунальний

заклад культури “Центральний парк культури та відпочинку ім. Т.Г.Шевченка”

здійснює свою діяльність на підставі Статуту, зареєстрованого Управлінням культури

та мистецтв Дніпропетровської міської ради наказом від 01.08.2003р. № 112-з,

реєстраційний №032.

За п

2.2 Статуту відповідача-1 земельна ділянка парку є комунальною власністю міста.

Відповідно до п. 2.3. Статуту джерелами формування майна парку є доходи,

одержані від договорів на торгівельне та сервісне обслуговування відвідувачів

парку з підприємствами торгівлі, сервісу та розваг, як це передбачено рішеннями

міської ради та її виконавчого комітету.

Згідно

п.6.4 Статуту відношення парку з іншими підприємствами, організаціями,

громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюється на підставі

договорів (угод). Парк вільний щодо вибору предметів договору, визначення

обов'язків, інших умов, господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству

України і Статуту.

Пунктом

8.3 Статуту передбачено, що керівництво парком здійснює директор парку у

відповідності з даним Статутом.  

Відповідно

до п.7 рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних

депутатів №452 від 15.04.1993р. всі підприємства, організації, комерційні

структури та приватні особи, які на територіях парків ім. Шевченка, Л.Глоби,

ім. Леніна проводять господарську діяльність, беруть пайову участь у витратах

по благоустрою, озелененню та утриманню території шляхом укладення відповідних

договорів з адміністрацією парків.

Рішенням

виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів №399 від

25.02.1999р. вирішено: внаслідок обмежених можливостей міського бюджету щодо

потрібних обсягів фінансування робіт з благоустрою територій та окремих

об'єктів центральних парків, які мають заповідний статус, вважати за необхідне

залучити до фінансування: доходи центральних парків, отримані від власної

діяльності, платних послуг, оренди тощо; частку доходів комерційних структур,

розташованих на території парків, як це передбачено рішенням міськвиконкому від

15.04.1993р. №452 “Про поліпшення організаційної структури парків культури та

відпочинку”(п.6); державній податковій інспекції у м.Дніпропетровську, згідно із

Законом України “Про природно-заповідний фонд України (ст.49) звільнити від

оподаткування Центральний парк культури та відпочинку ім. Т.Г. Шевченка та ЦМДП

Л.Глоби як парки - пам'ятники садово-паркового мистецтва XVIII ст. - об'єкти

природно-заповідного фонду України (п.7).

Пунктом

п.7.1 рішення УІІІ сесії ХХІІІ скликання Дніпропетровської міської ради №24 від

09.07.1999р. встановлено, що згідно з типовим Положенням про державний парк

культури і відпочинку, парки самостійно визначають напрямки та обсяги своєї

діяльності, інфраструктуру платних послуг, потрібну кількість та розміщення на

своїй території об'єктів розваг, відпочинку, торгівлі та сервісу.

Відповідно

до пункту 12 рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №1639

від 27.04.2006р. “Про підготовку місць масового відпочинку населення у 2006р.”

Комунальному закладу культури “Центральний парк культури та відпочинку ім.

Т.Г.Шевченка” дозволено для виконання робіт з утримання, ремонту та

реконструкції елементів зовнішнього благоустрою центральних парків витрачати

кошти, отримані від надання платних послуг, оренди тощо; доручено визначитися з

необхідною кількістю торгівельних об'єктів згідно з функціональними зонами

центральних парків, та разом з управлінням споживчого ринку міської ради організувати

торгівельне обслуговування відвідувачів парків.

Відповідно

до пункту 12 розпорядження Міського голови №352-р від 27.04.2007р. “Про

підготовку парків до весняно-літнього сезону 2007р.” розміщення на території

Комунального  закладу культури “Центральний

парк культури та відпочинку ім. Т.Г.Шевченка” будь-яких об'єктів, у тому числі

об'єктів торгівлі та розваг, здійснюється згідно з функціональними зонами

парків та за погодженнями з відповідними управліннями міської ради.

В

листі Міського голови І.І.Куліченка від 19.02.2008р. №7/11-217 на адресу

прокурора Жовтневого району, апеляційного суду, господарського суду

повідомляється, що схема, за якою організовано фінансово-господарську

діяльність парку, характерна для багатьох парків України; в умовах недостатнього

бюджетного фінансування дирекціям парків дозволено було використовувати кошти

від господарської діяльності на благоустрій території.

Відповідно

до ст.13 Закону України “Про оренду землі” договір оренди землі - це договір,

за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку

у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний

використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог

земельного законодавства.

Передача

в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній

власності, відповідно до ст.124 Земельного кодексу України здійснюється на

підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого

самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Стаття

203 Цивільного кодексу України передбачає загальні вимоги, додержання яких є

необхідним для чинності правочину : 1) зміст 

правочину  не може суперечити

цьому Кодексу,  іншим актам  цивільного 

законодавства,  а   також  

моральним   засадам суспільства;

2) особа,  яка вчиняє правочин, повинна

мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення  учасника 

правочину  має  бути 

вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у

формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне

настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6) правочин, що вчиняється

батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх

малолітніх,  неповнолітніх чи непрацездатних

дітей.

Згідно

зі ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є  недодержання 

в  момент вчинення  правочину 

стороною  (сторонами) вимог,  які встановлені частинами першою -

третьою,  п'ятою та  шостою 

ст. 203 Цивільного кодексу України. Якщо 

недійсність  правочину прямо не

встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована  особа 

заперечує  його дійсність на

підставах,  встановлених законом, такий

правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

На

підставі аналізу статей 13, 118, 123, 124 Земельного кодексу України, статей

92, 203, 215, 626, 627, 628 Цивільного кодексу України, норм Закону України

“Про оренду землі”, матеріалів справи, господарський суд першої інстанції

дійшов цілком вірного висновку що спірний договір на торгівельне та сервісне

обслуговування відвідувачів Центрального парку культури та відпочинку ім.

Т.Г.Шевченка не містить суттєвих умов договору оренди землі та не є договором

оренди землі, і відповідно залишив позовні вимоги без задоволення.                              

Апеляційне

подання заступника прокурора Жовтневого району м.Дніпропетровська не

ґрунтується на вимогах чинного законодавства, рішення суду першої інстанції є

законним і обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись

ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України,

суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційне

подання заступника прокурора Жовтневого району м.Дніпропетровська  залишити 

без задоволення.

Рішення

господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2008р. у справі

№10/39-08 залишити без змін.

Постанова

може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий

суддя                                                          

І.А.

Сизько

Суддя І.В. Тищик

СуддяЛ.В.

Чоха