Постанова від 17.10.2006 по справі 15/395пн-ад

15/395пн-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

17.10.06                                                                                 Справа № 15/395пн-ад.

Суддя Пономаренко Є.Ю.

при секретарі судового засідання Подколзіній С.С.

розглянувши матеріали справи за позовом

Державної податкової інспекції у м. Красний Луч, м. Красний Луч Луганської області

до Приватного підприємства «Сервіс», м. Міусинськ Луганської області

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –Виконавчий комітет Краснолучської міської ради, м. Красний Луч Луганської області

про визнання недійсним запису про державну реєстрацію та припинення юридичної особи

в присутності представників:від позивача: Калашнік Г.А. держ податковий інспектор по довіреності від 10.10.2005р. №7576/10-25;від відповідача:  не прибув;від  третьої особи:  Шібаєва Н.В. спец 1 категорії по довіреності від 11.10.2006р. №1/2830.

Згідно п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до початку  діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України,  вирішуються відповідним господарським  судом  за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Тому, відповідно до ст. ст. 2-4, 17, 21, 162 Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням рекомендацій Верховного суду України, провадження у даній справі здійснювалося за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Суть спору: позивачем за адміністративним позовом заявлено вимоги:

- про визнання недійсним запису від 24.06.2003р. про державну реєстрацію приватного підприємства «Сервіс»;

- про припинення юридичної особи приватного підприємства «Сервіс».

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, наведених у позові та зокрема посилаючись на наступне. Приватне підприємство «Сервіс»зареєстровано у виконавчому комітеті Краснолучської міської ради 24.06.2003р. на підставі Закону України «Про підприємства в Україні». Позивач вважає, що статутні документи підприємства відповідача не відповідають вимогам чинного законодавства оскільки підприємство зареєстровано без мети та бажання засновника займатися підприємницькою діяльністю, реєстрації підприємства, формування статутного фонду, сплати податків, надання звітності до ДПІ, а також у зв'язку з тим, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою. Вимога про припинення підприємницької діяльності є похідної від першої позовної вимоги про визнання запису недійсним, інших підстав щодо другої вимоги позивач  не заявляв.

Відповідач відзив на позовну заяву та інші витребувані судом документи не представив, участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Тому, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Сторони не досягли примирення.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Приватне підприємство «Сервіс» було створено громадянином України Колесніковим Євгеном Віталійовичем. Державну реєстрацію даного підприємства проведено виконавчим комітетом Краснолучської міської ради 24.04.2003р. та видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи.

Вказана реєстрація здійснювалася за правилами чинних на той час Закону України «Про підприємства в Україні»та Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.1998р. №740.

Зазначені нормативні акти не передбачали внесення відповідних реєстраційних записів до Єдиного державного реєстру, а також визнання запису недійсним як підстави постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на положення Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців».

Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців», державна реєстрація за яким проводиться шляхом внесення записів до Єдиного державного реєстру набрав законної сили з 1 липня 2004 року, тобто після проведення реєстрації підприємства відповідача.

Представник третьої особи надав пояснення в судовому засіданні, що відносно підприємства відповідача не внесено запису до Єдиного державного реєстру.

На підставі викладеного, за будь яких обставин не може бути визнано недійсним запис про державну реєстрацію, вимога про що заявлена на підставі Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців», оскільки такий запис не здійснювався через те, що  державна реєстрація підприємства проводилася до набрання законної сили вказаним Законом.

Відносно доводів позивача про те, що підприємство відповідача не знаходиться за юридичною адресою, визначених як підстави позову, слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців», на який посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог, підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Представник третьої особи –працівник відділу державної реєстрації виконавчого комітету Краснолучської міської ради в судовому засіданні надав письмові пояснення, що запис про відсутність юридичної особи –відповідача за місцезнаходженням відсутній.

Таким чином, враховуючи вищенаведене позов задоволенню не підлягає.

Крім того слід зазначити наступне.

Доводи позивача в обґрунтування заявленого ним позову зводяться до того, що засновником підприємства відповідача установчі документи були підписано без мети та бажання здійснювати підприємницьку діяльність.

Проте, з пояснень засновника, наданих органу державної податкової служби вбачається, що він усвідомлював здійснення реєстрації на своє ім'я суб'єкта підприємницької діяльності –приватного підприємства, особисто вчиняв дії з відкриття рахунку підприємства в банківській установі, тощо. Також справжність підпису Колеснікова Є.В. на статуті підприємства відповідача засвідчено нотаріально.

Обставини щодо неподання до органу податкової служби –позивача підприємством відповідачем податкової звітності не визначалися як підстави позову. Разом з тим, на запитання суду представник позивача пояснив, що така звітність подається.

Позивачем у справі не вжито необхідних заходів (як самостійно так і шляхом повідомлення правоохоронних органів) щодо встановлення, розшуку та за відповідних обставин притягнення до відповідальності, особи, яка за його доводами впливала на засновника підприємства відповідача здійснити реєстрацію підприємства.  Відповідно не надано і вироку суду, що підтвердив би факт введення невідомою (як зазначається за позовом) особою в оману засновника підприємства відповідача.

Таким чином, за викладених підстав у задоволенні даного позову слід відмовити повністю.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в  якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено осіб, які брали участь у справі про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,   суд

п о с т а н о в и в:

1.          У задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 20.10.2006р.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя

Є.Ю. Пономаренко