Рішення

від 17.10.2006 по справі 15/401

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/401

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.06                                                                                 Справа № 15/401

Суддя  Пономаренко Є.Ю., розглянувши матеріали  справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелені лінії України», м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолуцькі ковбаси», м. Красний Луч Луганської області

про стягнення 3 568 грн. 49 коп.

За участю представників сторін:

від позивача –Бондарович І.М., представник по довіреності від 16.10.2006р. №38;

від відповідача –Маленко Д.Є., заст. директора по довіреності від 17.10.2006р. б/н.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування  судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 2775,46 грн., 3% річних у сумі 187,97 грн. та інфляційних втрат у сумі 605,06 грн. по договору купівлі-продажу № 17 від 06.05.04р.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 16.10.2006р. заперечив проти заявлених вимог.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані  документи та вислухавши представників сторін суд встановив наступне.

Між сторонами у справі укладено договір купівлі-продажу від 04.11.2003р. №9, за яким позивач, як продавець зобов'язався продати покупцю товар, визначений у накладних, а відповідач, як покупець за договором зобов'язався прийняти товар та вчасно сплати його.

На виконання даного договору позивач продав відповідачу продукцію  на загальну суму 6 154 грн. 42 коп., що підтверджується наступними видатковими накладними:

-          від 13.11.2003р. №05 на суму 2 378,96 грн.;

-          від 17.05.2004р. № РН-0000089 на суму 3 775,46 грн.,

а також довіреностями суворої звітності на одержання вказаного товару.

Відповідно до п. 2.4 договору відповідач зобов'язаний був здійснити повну оплату протягом 10 днів з моменту отримання товару.

Відповідач грошові зобов'язання зі сплати за одержану продукцію  виконав частково. При цьому, відповідач сплатив повністю за товар одержаний за накладною від 13.11.2003р. №05 на суму 2 378,96 грн., а також частково –у сумі 1000 грн. за накладною від 17.05.2004р. № РН-0000089. Розмір боргу при вирішенні спору у судовому порядку складає 2 775 грн. 46 коп.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 161 Цивільного кодексу УРСР, а також ст. 526 Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2004р., зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

У зв'язку з тим, що станом на 01.01.2004р. продовжував існувати обов'язок відповідача за вказаними правовідносинами, до наведених правовідносин застосовуються правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, що набули чинності з 01.01.2004р., відповідно до п.4 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України та п.4 прикінцевих положень Господарського кодексу України.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання,  враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 666 Цивільного кодексу України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Відповідач у справі не довів, що йому не передано документи, що підлягали передачі разом з товаром відповідно до умов договору або актів законодавства. Також відповідач не довів, що він звертався до позивача з встановленням строку для передання певних документів.

Відповідно до ч 2 ст. 666 Цивільного кодексу України  якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Покупець –відповідач у справі не довів суду, що він повідомляв продавця про відмову від договору, а також не довів повернення товару або хоча б намагання здійснення такого повернення. Навпаки представник відповідача підтвердив, що товар за накладними від 13.11.2003р. №05 та від 17.05.2004р. № РН-0000089 був одержаний на підставі договору купівлі-продажу від 04.11.2003р. №9 та не повертався позивачу.

Крім того, умови з оплати товару за положеннями вказаного договору не пов'язані з передачею документів.

Відповідачем доводи позивача не спростовано, належних доказів виконання зобов'язань, на підставі яких заявлено позовні вимоги не надано.

Таким чином позовні вимоги по стягненню боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми.

Вимоги по стягненню інфляційних нарахувань у сумі 605 грн. 06 коп. та 3% річних у сумі 187,97 грн. теж визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, оцінивши доводи позивача та надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог у складі:  102 грн. 00 коп.  державного мита, а також 118 грн. 00 коп.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України за згодою присутніх у судовому засіданні представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолуцькі ковбаси», м. Красний Луч Луганської області, мкр. 2, б. 3, к. 39, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 30797086, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелені лінії України», м. Харків, пр-т Гагаріна, б. 47 «А», ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 32440193, борг у сумі 2 775 грн. 46 коп., інфляційні втрати у сумі 605 грн. 06 коп., 3% річних у сумі 187 грн. 97 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 102 грн. 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі  118 грн. 00 коп. Наказ видати позивачу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписано 19.10.2006р.

Суддя

Є.Ю. Пономаренко